Рішення № 87261158, 28.01.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/646/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( заочне )

"17" січня 2020 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої - судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.

секретар ДМИТРИШИН Н.Б.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_2 до Брюховицької селищної ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення частки спадкодавця у праві власності на майно, визнання права власності на майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

28.01.2019 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Брюховицької селищної ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення частки спадкодавця у праві спільної сумісної власності на майно, визнання права власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_5 від 02.07.2014р.

В обґрунтування позову покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_5 . Після її смерті залишилося спадкове майно - частка у квартирі АДРЕСА_1 , якою вона володіла на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на квартиру НОМЕР_2 від 05 листопада 2001 року, виданого Брюховицькою селищною радою.

Іншими співвласниками квартири є: позивачка ОСОБА_2 та її сини - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

Відповідно до довідки ОКП БТІ та БО від 03.12.2018р. квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 Вищезгадана квартира складається з двох кімнат та кухні, житловою площею 28,5кв.м., загальною площею 44,3кв.м.

Згідно заповіту від 02.07.2014р., посвідченого державним нотаріусом Третьої львівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_5 все своє майно заповіла доньці - ОСОБА_2 . Вона є єдиним спадкоємцем ОСОБА_5

06.11.2018р. позивачка звернулася до Третьої Львівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері, на підставі заяви заведено спадкову справу №668/2018 після смерті ОСОБА_5 . Однак, листом №4166/02-14, повідомлено, що оскільки у позивачки відсутні правовстановлюючі документи на частку в квартирі, яка належала спадкоємцю, то свідоцтво про право на спадщину одержати не є можливим.

Відсутність документів у позички не дає їй можливості після смерті матері належним чином вступити в права спадкоємця, оформити право власності на частку у квартирі на своє ім`я та в повному обсязі володіти, користуватися та розпоряджатися спадковим майном. У позасудовому порядку оформити спадщину не можливо, тому звернулась до суду із цим позовом. Просить суд постановити рішення, яким визначити частку спадкодавця у праві власності на майно та визнати за нею право власності на частку у вказаній кватирі.

Крім того, позивачка подала заяву, в якій зазначає, що у її свідоцтві про народження прізвище матері ОСОБА_5 вказано як ОСОБА_5 , її прізвище також записано ОСОБА_5 . Відповідно до експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз прізвища ОСОБА_5 та ОСОБА_5, вказаніу свідоцтві про смерть ОСОБА_5 та у свідоцтві про народження ОСОБА_2 є ідентичними.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала, покликаючись на обставини, зазначені в позові та уточненнях до позову.

Представник Брюховицької селищної ради в судові засідання не з`явився, заперечень чи відзив на позов не подав. Суд вважає за можливе вирішити справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засіданні не з`явився повторно, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив на позов не подав.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився. 20.06.2019р. через канцелярію суду подав заяву, якою позов визнав, просив справу розглядати без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до вимог ст. 370 ЦК України, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між співвласниками, законом або рішенням суду.

Встановлено, що квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 Квартира складається з двох кімнат та кухні, житловою площею 28,5кв.м., загальною площею 44,3кв.м. Це підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.01.2019р., довідкою ОКП БТІ та БО від 03.12.2018р., копією свідоцтва про право власності на квартиру від 05.11.2001р., виданого Брюховицької селищною радою.

ОСОБА_5 , яка є співвласником квартири АДРЕСА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Частки співвласників квартири не визначені. Для оформлення спадщини необхідно визначити частку спадкодавця у праві спільної власності на квартиру.

Вирішуючи дане питання, суд виходить з рівності часток кожного з учасників спільної сумісної власності на квартиру і визначає частку ОСОБА_5 у розмірі 1/4 (одна четверта) частина квартири.

Щодо вимог про визнання за ОСОБА_2 права власності на частку в квартирі АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 суд дійшов висновку про таке.

Встановлено, що ОСОБА_5 склала заповіт, за яким все належне їй на день смерті майно заповіла доньці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про смерть від 15.08.2018р.

ОСОБА_2 звернулася до Третьої Львівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 . На підставі заяви ОСОБА_2 заведено спадкову справу №668/2018.

Однак, листом №4166/02-14 від 17.12.2018р. ОСОБА_2 повідомлено, що оскільки у її свідоцтві про народження прізвище матері вказане як « ОСОБА_5 », а у свідоцтві про смерть матері та у свідоцтві про право власності на квартиру прізвище матері вказане як « ОСОБА_5 », а також у позивачки відсутні правовстановлюючі документи щодо належності майна спадкоємцю, свідоцтво про право на спадщину видати неможливо.

Позивачка разом з позовом надала суду експертний висновок Українського бюро лінгвістичних експертиз НАН №056/426 ті від 04.12.2018р. про те, що прізвище ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_5 ) та ОСОБА_2 (свідоцтво про народження запис ОСОБА_2 , мати ОСОБА_5 ) попри розбіжності в документах, наданих для експертизи, є ідентичними.

У позивачки відсутній оригінал правовстановлюючого документа - Свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 05.11.2001р., виданого Брюховицької селищною радою

Відповідно до ст.ст.1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.

Згідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вказав ВССУ у інформаційному листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" - п.3.1. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання ...у разі втрати документа, який засвідчує право власності (ст. 392 ЦК).

Позивачка ОСОБА_2 , як спадкоємець ОСОБА_5 за заповітом від 02.07.2014р., набула право на спадкування всього майна ОСОБА_5 , що належало їй на праві власності на день її смерті і на яке вона за законом мала право.

Отже, ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 набула право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 .

Це право підлягає захисту шляхом його визнання в судовому порядку.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що позов підставний та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265,280,282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визначити частку ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 - 1/4 (одна четверта) частина квартири.

Визнати за ОСОБА_2 (ІНПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_5 від 02.07.2014р. право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.28.08.2018р.

Повний текст складено 28.01.2020р.

Суддя Н. Л. Луців-Шумська