Вирок № 87258901, 30.01.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9640/19 1-кп/335/299/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Макарова В.О., за участю секретаря судового засідання Дворникової Я.П., прокурора Мордовченко К.А., обвинуваченої ОСОБА_1 , захисника адвоката Гуляєвої С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні, кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, не одруженої, має професійно-технічну освіту, офіційно не працевлаштованої, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:

- 04.11.1991 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.83 , ч.2 ст. 140, ст.42 КК України (в редакції 1960) до 1 року 3 місяців 9 днів позбавлення волі, примусове лікування від наркоманії, звільнена 06.03.1993 року по відбуттю строку покарання;

- 14.06.1994 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч.ч.2,3 ст.140 , ч.2 142, ст.42 КК України (в редакції 1960 року) до 6 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, звільнена 22.10.1998 року від відбування покарання згідно ст. 4 Закону України «Про амністію» від 24.07.1998 року;

- 22.11.1999 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.229-6 КК України (в редакції 1960 року) до 6 місяців позбавлення волі, звільнена 22.01.2000 року по відбуттю строку покарання;

- 09.10.2002 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ст.70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнена 04.12.2003 року по відбуттю строку покарання;

- 29.09.2004 року Запорізьким районним судом Запорізької області за ч.3 ст.186, ч.2 ст.185, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнена 18.04.2008 року по відбуттю строку покарання;

- 25.05.2011 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.307, ст.69 КК України до 2 років позбавлення волі з конфіскацією 1/4 частини майна, звільнена 07.03.2012 року по відбуттю строку покарання;

- 07.12.2018 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.ч.2,3 ст.185 КК України до 3-х років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки, який вироком Запорізького апеляційного суду від 31.10.2019 року – скасовано, в частині звільнення від відбуття покарання з випробуванням на підставі ст.ст. 75,76 КК України, в решті – залишено без змін;

- 11.02.2019 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.185 КК України до 3 місяців арешту, звільнена 09.07.2019 року по відбуттю строку покарання;

- 09.12.2019 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, 71 КК України до 3-х років 1 місяця позбавлення волі;

- 11.12.2019 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.185, 71 КК України до 3-х років 1 місяця позбавлення волі,

у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2019 року приблизно о 14 годині 40 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись у торговому приміщенні магазину «Єва-109», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 156, переконавшись в тому, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала з прилавку жіночу туалетну воду «Крістіан Лакруа Базар», об`ємом 30 мл., вартістю 524 гривні 16 копійок без врахування ПДВ, яка належить ТОВ «РУШ».

Після чого, сховавши викрадений товар до своєї сумки, ОСОБА_1 пройшла касову зону і антикрадійні рамки, та не розрахувавшись за викрадений товар вийшла з приміщення магазину.

Далі ОСОБА_1 зникла з місця скоєння кримінального правопорушення та розпорядивлась викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинила ТОВ «РУШ» матеріальну шкоду на суму 524 гривні 16 копійок.

Крім того, 06.08.2019 року, приблизно о 13 годині 21 хвилину, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись у торговому залі магазину «Сільпо», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 64, переконавшись в тому, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, взяла з торгової полиці скраб для обличчя «L’Oreal - нескінченна свіжість», вартістю 103 гривні 03 копійки, тонік «L’Oreal – для нормальної та змішаної шкіри», вартістю 103 гривні 03 копійки, напій слабоалкогольний «King’s Bridge - Бренді Кола, вартістю 21 гривня 85 копійок та набір подарункових стрічок у кількості 6 штук, вартістю 14 гривень 99 копійок, які належать ТОВ «Сільпо-Фуд», які заховала до своєї сумки та попрямувала до виходу з приміщення магазину.

Після чого ОСОБА_1 попрямувала до виходу з приміщення магазину, пройшла з викраденим майном касову зону та антикрадійні рамки, де була затримана працівником магазину ОСОБА_2 .

Таким чином ОСОБА_1 виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, однак свій злочинний намір довести до кінця не змогла з причин, які не залежали від її волі, оскільки була зупинена працівником магазину.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнала повністю, щиро розкаялася та пояснила обставини, спосіб та вчинення інкримінованого їй злочину, зазначила майно, яке було нею викрадено у вказаних приміщеннях магазинів, які повністю узгоджуються з вищевикладеним. При цьому, зазначила, що при виході з магазину «Сільпо» була затримана. Просить суворо не карати та врахувати пом`якшуючі обставини та її стан здоров`я.

Показання обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 349, 351 КПК України суд, з урахуванням повного визнання винуватості обвинуваченою, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо фактичних обставин, що підтверджують винуватість обвинуваченої, які ніким не оспорюються. При цьому суд роз`яснив наслідки, передбачені ч.3 ст.349 КПК України, переконався у добровільності позицій та правильному розумінні учасниками судового провадження наслідків відмови від дослідження інших доказів, що позбавляє їх права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При цьому розгляд провадження провадився відносно ОСОБА_1 в межах пред`явленого їй обвинувачення.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази суд встановив, що винуватість обвинуваченої у вчинені інкримінованих їй злочинів знайшла своє підтвердження, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», та кваліфікує її дії за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), при якому особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, вчинений повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, особу винної та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття.

Обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд враховує: ступінь тяжкості вчинених злочинів, які, у відповідності до ст. 12 КК України, віднесено до категорії середньої тяжкості, обставини вчинення вказаних діянь.

Також суд враховує особу обвинуваченої, яка не працевлаштована, не одружена, раніше неодноразово судима за вчинення корисливих злочинів, за які відбувала покарання у місцях позбавлення волі (звільнена в останнє 09.07.2019 року), засуджена до покарання у вигляді позбавлення волі, яке на теперішній час не відбуто, перебуває на обліку в КУ ОЗКД (нарколог) з 04.05.1999 року по теперішній час з діагнозом: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності від опіоїдів» та на даний час перебуває під клінічним наглядом на замісній терапії з 06.04.2012 року, на обліку в КУ ОКПЛ (психіатр) не перебуває, однак в 2000 році перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом: «Адаптаційна реакція у акцентуйованої особистості, схильної до вживання наркотичних засобів та алкоголю», відсутність матеріальних претензій зі сторони потерпілої особи, якій шкоду відшкодовано шляхом повернення майна, що у своїй сукупності свідчить про її небажання стати на шлях виправлення і схильність до вчинення злочинів, а тому єдино адекватним і достатнім для її виправлення є покарання у вигляді позбавлення волі з фактичним відбуттям такого і її неможливо виправити і перевиховати без ізоляції від суспільства.

Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинувачуваної, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на те, що ОСОБА_1 вчинила декілька злочинів, за жоден з яких вона не притягалася раніше до кримінальної відповідальності, покарання має бути призначено на підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів.

Крім того, відповідно до ст. 71 КК України, суд, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднує покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.12.2019 року.

При цьому суд вважає, що призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої, що випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 обирався ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду від 23.08.2019 року у вигляді особистого зобов`язання, строк дії якого закінчився 20.10.2019 року і про його продовження клопотань до суду не надходило.

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено ТОВ «Руш» на суму 524 гривні 16 копійок, який обвинуваченою визнано, та який підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.366-371, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та призначити їй наступне покарання:

-за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185КК України – 1 (один) рік позбавлення волі;

-за ч.2 ст.185 КК України – 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.12.2019 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3-х (трьох) років 2-х (двох) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_1 період знаходження в місцях попереднього ув`язнення з часу затримання до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироку законної сили – не обирати.

Цивільний позов ТОВ «РУШ» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВ «РУШ» 524 (п`ятсот двадцять чотири) гривні 16 копійок матеріальної шкоди, завданої злочином.

Речові докази:

- DVD-R диск, на якому зображено відеозаписи з відеокамер магазину «Єва109», який долучено до матеріалів кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження прокурора;

- DVD-R диск, на якому зображено відеозаписи з відеокамер магазину «Сільпо», який долучено до матеріалів кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження прокурора;

- напій слабоалкогольний «King’s Bridge», скраб для обличчя «L’Oreal - нескінченна свіжість», тонік «L’Oreal – для нормальної та змішаної шкіри», та набір подарункових стрічок у кількості 6 штук, передані на відповідальне зберігання представнику ТОВ «Сільпо-Фуд» ОСОБА_3 , – залишити ТОВ «Сільпо-Фуд» за належністю;

- жіночі штани білого кольору з леопардовим принтом чорного кольору та жіночу футболку білого кольору з написом «MAKE A DIFFERENCE WITH», які передані на зберігання ОСОБА_1 , - повернути ОСОБА_1 за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення копії вироку.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам кримінального провадження.

Суддя В.О. Макаров