Ухвала суду № 87257348, 28.01.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13723/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2020 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Іванов А.П., розглянувши заяву представника третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мельника Ярослава Юрійовича про скасування забезпечення та зустрічного забезпечення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Селехман Олександра Анатолійовича, третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна,

встановив:

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Селехман Олександра Анатолійовича, третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна.

29.11.2019 ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Селехман Олександра Анатолійовича, третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна. Разом з позовною заявою ОСОБА_2 подав до суду заяву про забезпечення позову у якій просить суд, накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 до вирішення даної справи по суті та набранням рішенням суду законної сили.

Ухвалою суду від 02.12.2019 заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову – задоволено. Накладено арешт на об`єкт нерухомості, а саме: квартиру АДРЕСА_1 шляхом заборони розпорядження вказаною квартирою.

09.12.2019 представником третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Мельником Ярославом Юрійовичем було подано заяву про зустрічне забезпечення, в якій такий просить суд зобов`язати ОСОБА_2 внести грошові кошти у розмірі 481843,22 грн. на депозитний рахунок суду.

Ухвалою суду від 17.12.2019 зобов`язано ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) внести грошові кошти у розмірі 481 843 (чотириста вісімдесят одна тисяча вісімсот сорок три) гривні 22 копійки на депозитний рахунок Ужгородського міськрайонного суду (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408 Банк отримувача ДКСУ, м.Київ Код банку отримувача (МФО) 820172 Рахунок отримувача 37313002018501 Призначення платежу «Зустрічне забезпечення позову ОСОБА_2 , Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області, справа №308/13723/19») та надати до суду документи про виконання ухвали про зустрічне забезпечення. Роз`яснено що ОСОБА_2 протягом десяти днів з дня постановлення ухвали має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Дослідивши наявну в матеріалах справи інформацію, суд приходить до наступного циновку.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Разом із тим, у постанові Верховного суду України від 25.05.2016 зазначено, що забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду №2 від 12.06.2009) визначено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Згідно до ч.1ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

В даному випадку судом встановлено, що позивачем ОСОБА_2 ухвалу про зустрічне забезпечення від 17.12.2019 не виконано, на депозитний рахунок суду грошові кошти, визначені цією ухвалою станом на 24.01.2020 не внесено, доказів зворотного суду не надано.

Відсутність вказаних коштів на депозитному рахунку суду стверджується листом ТУ ДСА України в закарпатській області від 27.01.2020 №86.

Разом з тим, з поштового повідомлення про вручення рекомендованого відправлення випливає, що ухвалу про зустрічне забезпечення була отримана адресатом 24.12.2019, а це вказує на те, що він, щонайменше з цієї дати обізнаний стосовно свого обов`язку внести на депозитний рахунок суду відповідну суму зустрічного забезпечення впродовж 10 днів, та попереджений про те, що у разі невиконання цієї умови, ухвала про забезпечення позову підлягає скасуванню.

З цього випливає, що на теперішній час, станом на 28 січня 2019 року десятиденний строк, встановлений для виконання зустрічного забезпечення шляхом внесення коштів на депозитний рахунок суду сплинув майже чотири тижні тому, однак враховуючи, що сума зустрічного забезпечення на депозитний рахунок суду не внесена, ухвала про забезпечення позову підлягає скасуванню.

Натомість слід зазначити, що разом із скасуванням ухвали про забезпечення позову, підлягає скасуванню й ухвала про зустрічне забезпечення, як така, що вичерпала свою дію та в заходах, вжитих цією ухвалою, відпала подальша потреба, оскільки такі заходи є нерозривно пов`язаними із дією ухвали про забезпечення позову.

На це вказує й ч.10 ст.154 ЦПК України, відповідно до якої, якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування як ухвали про забезпечення позову від 02.12.2019, так і ухвала про зустрічне забезпечення від 17.12.2019.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 154, 158, 251, 253, 258-261 ЦПК України, суд

постановив:

Ухвалу про забезпечення позову від 02.12.2019, якою накладено арешт на об`єкт нерухомості, а саме: квартиру АДРЕСА_1 шляхом заборони розпорядження вказаною квартирою скасувати.

Ухвалу про зустрічне забезпечення від 17.12.2019, якою зобов`язано ОСОБА_2 внести грошові кошти у розмірі 481 843 (чотириста вісімдесят одна тисяча вісімсот сорок три) гривні 22 копійки на депозитний рахунок Ужгородського міськрайонного суду скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання суддею, проте може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов