Вирок № 87257152, 30.01.2020, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1623/16-к

Провадження № 1-кп/306/3/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2020 року м.Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді Ганчак Л.Ф.

за участю секретаря Пайда Л.О.

прокурора Чонка О.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Пукіш О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Свалява кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1 ч, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Неліпино Свалявського району Закарпатської області, тимчасово зареєстрований і проживає на період навчання за адресою: АДРЕСА_1 , місце народження: АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, неодружений, непрацюючий, не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

11.12.2015р. близько 21.30год. ОСОБА_1 , знаходячись неподалік автобусної зупинки, розташованої в центрі с.Неліпино по вул.Головній, Свалявського району Закарпатської області, під час словесної суперечки на грунті раптово виниклої неприязні до ОСОБА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, маючи на меті спричинення потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, підійшов до потерпілого та умисно наніс йому один удар рукою, затисненою у кулак у лобну ділянку голови потерпілого ОСОБА_2 , внаслідок чого заподіяв йому тілесні ушкодження: відкриту черепно – мозкову травму у вигляді гематоми лоба з переходом на шкіру перенісся та параорбітальні ділянки, лінійного перелому лобної кістки з переходом на лобові пазухи та тім`яну кістку, субдуральної гідроми та субдуральної (хронічної) гематоми лобово - тім`яної ділянки зліва та вогнищевих забоїв головного мозку в базальних, конвекситальних відділах правої і лівої лобових часток та в лівій скроневій частці, які згідно «Висновку судово-медичної експертизи №25 від 23.02.2016р., «Висновку комісійної судово– медичної експертизи №14 від 20.04.2016р. та «Висновку додаткової комісійної судово – медичної експертизи №34 від 01.07.2016р., згідно п.2.1.3. (б, г) «Правил судово – медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 року кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент їх заподіяння і згідно характеру та локалізації, як зовнішніх так і внутрішніх тілесних ушкоджень вказують на те, що вони виникли внаслідок одноразової ударної травмуючою дії руки, затиснутої у кулак в лобну ділянку голови потерпілого ОСОБА_2 .

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч.1 ст.121 КК України, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав частково та показав, що 11.12.2015р. близько 21.30год. він зустрівся з друзями на стадіоні, після чого пішли гуляти по селу ОСОБА_3 . В барі вони зустрілися з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та ще 8 чоловік. ОСОБА_4 запропонував вирішити конфлікт на вулиці, хлопці почали між собою битись. До обвинуваченого, під час бійки, підійшов ОСОБА_2 , який ображав обвинуваченого та першим підійшов до ОСОБА_1 . Обвинувачений думав, що його ОСОБА_2 хоче вдарити, а тому ОСОБА_1 перший штовхнув рукою ОСОБА_2 . Через три дні додому до обвинуваченого прийшли батьки ОСОБА_2 та повідомили, що їх син в лікарні та просили відшкодувати вартість лікування. Частково визнає вину в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 штовхнув ОСОБА_2 лише один раз. Конфлікт між собою виясняли ОСОБА_5 і ОСОБА_4 ОСОБА_1 пропонував відшкодувати 20тис. грн, проте потерпілі кошти не бажали отримати.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненому встановлена іншими доказами, а саме:

- потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 11.12.2015р. він з друзями був у кафе, компанія хлопців вийшли на вулицю битись і ОСОБА_2 вийшов з друзями подивитись на бійку. Бились ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_1 , останній його вдарив, ОСОБА_2 впав на землю. Від удару в нього боліла голова. Після того як він отримав удар, він пропонував ОСОБА_1 відшкодувати 2тис. доларів США. Потерпілий тільки пам`ятає момент удару, потім втратив свідомість. Обвинувачений пропонував відшкодувати 20тис. грн., проте сам не підійшов до потерпілого, щоб вияснити ситуацію;

- свідок, ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що взимку 2015р. (в грудні) він з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 сиділи в кафе в с.Неліпино. Після того, хтось забіг в кафе та сказав, що на вулиці бійка, на вулиці бились ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 . ОСОБА_4 припинив бійку першим та сказав, що "здається", проте ОСОБА_1 підбіг до ОСОБА_2 та вдарив його в голову кулаком. ОСОБА_2 впав на землю, втратив свідомість. свідок та ОСОБА_9 привели потерпілого до тями, ОСОБА_2 пішов додому та сказав, що його болить голова. Потерпілий ОСОБА_2 щось кричав обвинуваченому ОСОБА_1 , проте свідок не може підтвердити, які саме слова. ОСОБА_10 була не колективна, а один на один. (т.2 а.с.185-186);

- свідок, ОСОБА_7 показав, що він, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 були у кафе в с.Неліпино ввечері 11.12.2015р. Близько 21-22 год. надворі була сутичка, на вулиці було близько 7-10 чоловік, хто з ким бився свідок не знає, проте бачив як ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_2 в обличчя, що вони між собою виясняли, свідок не може показати, так як всі на вулиці кричали. ОСОБА_2 впав, втратив свідомість, його привели до тями (т.2 а.с.185-186);

- свідок, ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що вона довідалася по те, що її син ОСОБА_1 побив ОСОБА_2 , свідок навідувалася до лікарні до ОСОБА_2 , проте той не бажав зі свідком розмовляти. Мама потерпілого просила компенсувати лікування в розмірі 20тис. грн., але потерпілі не хотіли брати кошти. Потерпілий був в алкогольному стані, обвинувачений ОСОБА_12 взагалі не вживає алкоголь, проте до відповідальності притягнули лише ОСОБА_1 , хоча участь у бійці брало декілька осіб, а притягають до відповідальності лише ОСОБА_1 ;

- свідок, ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що був разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , свідок мав конфлікт з ОСОБА_4 та хлопці між собою побилися, були й інші хлопці при бійці, але бились один на один, як вдарив ОСОБА_1 потерпілого ОСОБА_2 , свідок не бачив, проте бачив, що ОСОБА_2 сидів на лавиці, а до ОСОБА_1 підішли 4 чоловіки. Через два тижні, коли до нього додому прийшов дільничий, він довідався, що під час бійки, ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження;

- свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що бились ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 стояв з іншими, в бійці участь не приймав. Потім підійшов до ОСОБА_1 , який вдарив ОСОБА_2 . Свідок вже бачив, як потерпілий лежав на землі, вважає, що ОСОБА_2 давав зауваження ОСОБА_1 , щоб той в бійку не вмішувався;

- відповідно до повідомлення про вчинення злочину, внесеного 17.12.2015р. вбачається повідомлення про злочин, який мав місце 11.12.2015р. (т.1 а.с.35, 39-41);

- згідно повідомлення ОСОБА_14 підтверджується, що 13.12.2015р. в 00.10год. в лікарню був доставлений ОСОБА_2 з травмою голови при нез`ясованих обставинах. (т.1 а.с.38);

- квитанцією від 14.01.2016р. підтверджується, що ОСОБА_1 було відправлено поштою потерпілому 20тис. грн. (т.1 а.с.42);

- згідно даних висновку експерта №25 від 23.02.2016р. підтверджується що ОСОБА_2 перебував на лікуванні в неврологічному відділенні в період з 13.12.2015р. по 04.01.2016р., при виписці був виставлений діагноз ВЧМТ, забій головного мозгу 2 ступеня ускладений субарахноїдальним крововиливом з явищами стійкої цефалгії вищевказані тілесні ушкодження виникли від контакту тіла з тупим , твердим предметом по ударному механізму дії за своїм характером і характеризуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпечність для життя в момент(т.1 а.с.53-59);

- даними висновку експерта №14 комісійної ескпертизи від 09.03.2016р. (т.1 а.с.61-76) що виникнення тілесних ушкоджень внаслідок одноразової ударної травмуючої дії тупого предмету (можливо руки, затиснутої в кулак) в лобову ділянку;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 26.04.2016р. підтверджується місце та спосіб вчинення ОСОБА_1 злочину (т.1 а.с.101-114);

- даними висновку експерта №34 додаткової комісійної ескпертизи від 01.07.2016р. ренген проведено 24.06.2016р. (т.1 а.с.133) підтверджено наявність тяжких тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 , момент настання яких вкладається в подію, що мала місце 11.12.2015р. (т.1 а.с.119).

Суд за згодою учасників судового процесу обмежився дослідженими вище доказами (показами обвинуваченого, потерпілого та свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , висновками експертиз, протоколом відтворення обставин злочину), характеризуючими даними щодо обвинуваченого. Відповідно до ст.349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження у судовому засіданні решта доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються.

На підставі наведеного, суд визнає покази обвинуваченого в судовому засіданні з приводу обставин вчинення злочину достовірними, оскільки вони узгоджуються з дослідженими доказами в судовому засіданні та повністю стверджують вину підсудного у скоєнні злочину, передбаченого: ч.1 ст.121 КК України — умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Згідно ст.12 КК України вчинений обвинуваченим ОСОБА_1 злочин за ч.1 ст.121 КК України є тяжким злочином.

Вина підсудного у вчиненому злочині повністю доведена.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого: позитивну характеристику з місця проживання та навчання, у психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Як обтяжуючі покарання обвинуваченого обставини, судом не встановлено.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 судом встановлено: намагання відшкодувати заподіяні збитки після події злочину та повне відшкодуваня збитків в період розгляду справи судом. Також, як пом`якшуючу обставину, суд враховує те, що злочин вчинено при таких обставинах, коли обвинувачений міг сприймати, що його можуть побити декілька чоловіків, в тому числі і потерпілий. Разом з тим, суд не може визнати як пом`якшуючу обставину щире каяття, поскільки обвинувачений докінця не розуміє, що обставини з приводу отримання тяжких тілесних ушкоджень доведені матеріалами справи. Обвинувачений частково визнає з тієї причини, що ОСОБА_2 відмовлявся проходити регтненоскопію, яка би підтвердила наявність ОСОБА_15 . З такою позицією обвинуваченого суд не може погодитись поскільки висновком додаткової комісійної експертизи №34 від 01.07.2016р. надано підсумки проходження ОСОБА_2 , рентгену та підтверджують отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень в період 11.12.2015р. при обставинах, вказаних потерпілим та обвинуваченим (при падінні після удару).

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе обрати покарання, не пов`язане з ізоляцією його від суспільства з врахуванням того, що ОСОБА_1 продовжує навчання, характеризується позитивно по місцю навчання та проживання та застосувати відносно ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч.1 ст.121 КК України, обравши стосовно нього покарання із застосуванням вимог ст.ст. 75, 76 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судових витрат по справі немає.

Речові докази по справі:

медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_2 №6666/774/17 на 24 арк.

медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_2 №377/61 на 16 арк.

медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_2 №710/92 на 18 арк.

медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_2 №264/81 на 52 арк.

медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_2 на 18 арк.

результати мультиспіральної компютерної томографії №5573 від 17.12.2015року та №297 від 21.01.2016року на електронних носіях (двох дисках), упаковані до пакету експертної служби №1843069 МВС України, що знаходяться на збргіанні в кімнаті речових доказів Свалявського відділення поліції Мукачівського відділу поліції Голвного управління Національної поліції в Закарпатській області - передати потерпілому ОСОБА_2 після вступу вироку в законну силу.

Керуючись ст. ст. 371, 373, 374 КПК України ( в редакції 2012 року), суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного цим вироком покарання з випробовуванням, якщо він протягом одного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, згідно ст.76 КК України, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судових витрат по справі немає.

Речові докази по справі:

медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_2 №6666/774/17 на 24 арк.

медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_2 №377/61 на 16 арк.

медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_2 №710/92 на 18 арк.

медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_2 №264/81 на 52 арк.

медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_2 на 18 арк.

результати мультиспіральної компютерної томографії №5573 від 17.12.2015року та №297 від 21.01.2016року на електронних носіях (двох дисках), упаковані до пакету експертної служби №1843069 МВС України, що знаходяться на збргіанні в кімнаті речових доказів Свалявського відділення поліції Мукачівського відділу поліції Голвного управління Національної поліції в Закарпатській області - передати потерпілому ОСОБА_2 після вступу вироку в законну силу.

На вирок суду може бути подано апеляцію протягом тридцяти днів з дня оголошення до Закарпатського апеляційного суду через Свалявський районний суд.

ГОЛОВУЮЧИЙ Л. Ф. Ганчак

30.01.2020 року