Рішення № 87257125, 24.01.2020, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1087/19

Номер провадження 2/541/43/2020

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 січня 2020 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Городівського О. А.,

за участю секретаря судового засідання - Пащенка Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

22 травня 2019 року представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Миргородського міськрайонного суду з вищевказаною позовною заявою.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 - відповідач за позовом - звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписала заяву без номеру від 25.06.2008 року згідно якої отримала кредит у розмірі 29000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_1 своїм підписом у вказаній заяві підтвердила свою згоду на те, що підписана заява без номеру від 25.06.2008 року згідно якої вона отримала кредит у розмірі 29000,00 грн. разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» договір приєднання.

На підставі п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг відповідач при укладенні договору про надання банківських послуг дала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Відповідно до п.1.1.7.11 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання, якщо на протязі цього строку жодна з сторін не проінформує другу сторону про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той же строк. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач на підставі п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Відповідач зобов`язався слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту згідно п.2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг, а у разі невиконання зобов`язань за договором, у відповідності до п.2.1.1.5.6, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплатити винагороди банку. Пунктом 2.1.1.12.1 Умов та правил надання банківських послуг сторонами погоджено, що зобов`язання клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредиту, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта, є борговими зобов`язаннями. У разі виникнення прострочених зобов`язань згідно п.2.1.1.12.2.1 Умов та правил надання банківських послуг клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених у Тарифах, що діють на дату нарахування. При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п.2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг на суму від 100грн., клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування. Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при пропущенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 250грн. + 5% від суми позову. Згідно п.п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6 Умов та правил надання банківських послуг банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим договором. Згідно ч.2 ст.1054, ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Відповідач ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за вказаним договором, у зв`язку із цим станом на 11.04.2019 виникла заборгованість в сумі 70102,37 грн., з яких: 36344,76 грн. - заборгованість за тілом кредита; 12966,66 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 16744,32 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 470,33 грн. нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина), 3326,30 грн. - штраф (процентна складова), яку позивач просить стягнути з відповідача та понесені позивачем при зверненні з позовом до суду судові витрати.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 червня 2019 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В судове засідання представник АТ КБ «ПриватБанк» не з`явився, але направив на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.12).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, до суду однак подала відзив в якому зазначила, що позов, пред`явлений до неї АТ КБ «Приватбанк», про стягнення заборгованості за кредитним договором визнає частково, а саме визнає позовні вимоги в частині заборгованості за тілом кредиту в сумі 31811,38 грн., в іншій частині вимог просила відмовити за безпідставністю, оскільки банк починаючи з 2008 року самовільно в односторонньому випадку збільшував розмір кредитного ліміту та відсоткову ставку по договору про що її не повідомив. Розмір відсотків за кредитним договором, розмір кредитного ліміту, пеня та штрафи є істотними умовами Договору та могли бути змінені лише шляхом підписання додаткової угоди, але Банк жодного разу не ініціював питання щодо її підписання, не направив проекту додаткової угоди, а тому вважала незаконним та неправомірним нарахування їй відсотків по кредитному договору та інших штрафних санкцій по Договору. Справу просила розглянути без її участі (а.с.108-109).

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Таким чином, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи та давши оцінку доказам, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Встановлено, що 25.06.2008 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до позивача із заявою про видачу кредиту з видачею кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» і встановленням кредитного ліміту у сумі 1000грн. з базовою процентною ставкою за кредитом 2,5% в місяць на залишок заборгованості. При цьому відповідач підписала заяву, в якій зазначено, що вона ознайомлена та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. У разі порушення позичальником термінів платежів за будь-яким із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більше ніж на 120 днів, у зв`язку з чим банк змушений буде звернутися до суду, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 250грн. + 5% від суми позову. В заяві відповідача ОСОБА_1 від 25.06.2008 року також зазначено номер карти: НОМЕР_1 , дата відкриття рахунку: 25.06.2008 (а.с.70).

У довідці про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка підписана 25.06.2008 року відповідачем ОСОБА_1 , викладені умови надання кредиту АТ КБ «ПриватБанк», що за змістом є тотожною Тарифам банку. В довідці зазначено, що базова процентна ставка у місяць становить 2,5%. Щомісячний платіж становить 7% від заборгованості, але не менше 50грн. та не більше залишку заборгованості. За несвоєчасне погашення заборгованості нараховується пеня, яка розраховується наступним чином: пеня (1) = (базова процентна ставка по договору) / 30 нараховується за кожний день прострочення кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 10 гривень в місяць нараховується 1 раз у місяць при наявності прострочення по кредиту або процентів 5 та більше днів при виникненні прострочення у сумі більше 50грн. Штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань більш ніж на 120 днів: 250грн. + 5 % від суми позову (а.с.71).

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) викладено правову позицію про те, що Умови та Правила надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений. Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Матеріали справи не містять підтверджень того, що відповідач розуміла Умови та Правила надання банківських послуг, ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо нарахування і сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки (пені, штрафів) тощо.

Враховуючи правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19), яка відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд не визнає належним та достовірним доказом Умови та Правила надання банківських послуг, які не підписані відповідачем.

Між тим, як вбачається із підписаної сторонами анкети-заяви вона хоча не містить умов про нарахування процентів та встановлення відповідальності у виді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у виді грошової суми та її визначеного розміру, але такі умови містить підписана відповідачем Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду».

Отже, так як анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та довідкою про умови кредитування, передбачено нарахування платежів за кредитом, які просить стягнути позивач, а фактичне отримання кредиту та користування кредитними коштами підтверджується випискою по основній карті відповідача, які є належними, допустимими і достовірними доказами та які не спростовані відповідачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту, яка складається із поточної заборгованості - 36344,76 грн. та простроченої заборгованості в сумі 12966,66 грн.

Як підтверджується матеріалами справи, разом з анкетою - заявою відповідач підписала Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка містить умови кредитування, нарахування процентів за користування кредитом, пені та штрафів.

Вимоги в частині стягнення відсотків позивачем не з`являлися, через їх відсутність, що підтверджується розрахунком позивача.

Вирішуючи вимоги позивача про стягнення із відповідача пені за прострочення зобов`язанні у сумі 16744,32 грн., пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. в розмірі 470,33 грн, а також та штрафів - 250,00 грн. фіксована частина, 3326,30 грн. процентна складова суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.3 ст.509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи однаковість підстав нарахування пені і штрафів та те, що вони є одним видом цивільно-правової відповідальності, то їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення нарахованої пені за прострочене зобов`язання в сумі 16744,34 грн. та нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100грн. в сумі 470,33 грн. задоволенню не підлягають із зазначених підстав. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15 від 21.10.2015. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф (фіксована частина) в розмірі 250грн. та штраф (процентна складова) в розмірі 2465,57 грн. (36344,76 + 12966,66 = 49311,42 х 5 : 100 = 2465,57).

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_1 належить стягнути на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 25.06.2008 в сумі 52026,99 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 36344,76 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 12966,66 грн., штрафу (фіксована частина) в розмірі 250грн. та штрафу (процентна складова) в розмірі 2465,57 грн., що відповідатиме критеріям розумності та справедливості.

Судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на підставі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13; 62; 81; 141; 258;263, 264; 265 ЦПК України; -

ухвалив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», код ЄДРПОУ - 14360570 (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001) заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.06.2008 року в розмірі 52026 грн. 99 коп. (п`ятдесят дві тисячі двадцять шість гривень дев`яносто дев`ять копійок), яка складається з наступного:

36344,76 грн. -заборгованість за тілом кредита;

12966,66 грн. - заборгованість за простроченим тіло кредита;

250,00 грн. - штраф фіксована частина;

2465,57 грн. - штраф процентна складова.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», код ЄДРПОУ - 14360570 (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001) судові витрати в сумі 1425 (одну тисячу чотириста двадцять п`ять гривень) грн. 68 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О. А. Городівський