Вирок № 87256960, 30.01.2020, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

1 із 23 Справа № 303/5728/19

Провадження №1-кп/303/110/20

Номер рядка стат. звіту 11

Вирок

Іменем України

30 січня 2020 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі колегії :

головуючої судді Маргитич О.І.

суддів Морозова Н.Л.

Монич В.О.

секретар Цульба О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачеві кримінальне провадження №12019070040000452 стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого, громадянина України,

- обвинуваченого за частиною 3 статті 187 КК України,-

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 липня 2018 року, громадянина України,

- обвинуваченого за частиною 4 статті 187, пунктом 6 частини 2 статті 115 КК України,-

з участю сторін та учасників судового провадження:

прокурора Прохорова С.А.

потерпілої ОСОБА_3

представників потерпілої Бородія В.Г.

Новікової І.С.

представника потерпілого Голіш М.Є.

захисників Дренкалюк І.І.

Олегаш В.В.

Фітас В.С.

обвинувачених ОСОБА_1

ОСОБА_2

У С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

25 лютого 2019 року близько 18 години 55 хвилин ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 та Особою №1, Особою №2 (особи, стосовно яких виділено окреме кримінальне провадження), реалізуючи попередню домовленість на вчинення розбою, нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, через незачинені ворота проникли на територію паливного складу №10 ТОВ «БСП ОІЛ», що в місті Мукачеві на вулиці Кооперативній,4, де в цей час знаходився касир-товарний (вантажний), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після чого ОСОБА_2 та Особа №1 з метою подолання опору, почали наносити удари ОСОБА_4 , чим спричинили останньому тілесні ушкодження, які відносяться

2 із 23

до легких тілесних ушкоджень та легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Далі з невстановлених досудовим розслідуванням причин, ОСОБА_2 та Особа №1, вийшли за межі попередньої домовленості групи щодо вчинення нападу поєднаного із насильством, небезпечним для життя особи та вчинили дії, які не охоплювались умислом ОСОБА_1 та Особи №2.

ОСОБА_2 та Особа №1, долаючи опір ОСОБА_4 , нанесли останньому, у невстановленій досудовим розслідуванням послідовності, декілька ударів, у тому числі не менше, як чотирьох ударів в область волосистої частини голови останнього невстановленим досудовим розслідуванням предметом з ударною поверхнею у формі двогранного кута, можливо, дещо заокругленого, що наближає його до циліндричної форми та одного удару гумовою киянкою марки «POLAX» арт.39-004 на рівні вилично-скроневої ділянки зліва.

Загалом ОСОБА_2 та Особа №1 спричинили ОСОБА_4 тілесні ушкодження у виді забійних ран волосистої частини голови в тім`яній ділянці зліва, в тім`яно-потиличній ділянці зліва, потиличній по центру, в тім`яно-потиличній ділянці зліва, відкритого перелому тім`яної кістки зліва, розриву твердої мозкової оболонки, розчавлення м`якої мозкової оболонки та утворення мозкового детриту, множинних відкритих лінійних переломів кісток склепіння черепа з переходом на основу, які згідно з висновком експерта, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що небезпечні в момент спричинення, знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з безпосередньою причиною настання смерті та виникли від дії видовженого твердого тупого предмета у формі двогранного кута, можливо, дещо заокругленого, що наближає його до циліндричної форми, який діяв під гострим кутом не менше як чотири рази, багато уламкового перелому кісток основи черепа зліва з локалізацією у передній та середній черепних ямках та деформацією основи черепа зліва направо та спереді дозаду, перелому верхньої щелепи зліва та виличної кістки зліва, множинними розривами твердої мозкової оболонки у передній черепній ямці зліва, субарахноїдальних крововиливів, забою головного мозку важкого ступеню, які згідно з висновком експерта, виникли від дії тупого твердого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею по ударному механізму спричинення, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що небезпечні в момент спричинення, від яких ОСОБА_4 помер на місці нападу.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 , Особа №1 та ОСОБА_1 обшукали службове приміщення паливного складу №10 ТОВ «БСП ОІЛ» та заволоділи грошовими коштами ТОВ «БСП ОІЛ» в сумі 3430 гривень.

У результаті розбою ОСОБА_1 , Особа №1, ОСОБА_2 , та Особа №2, заволоділи майном ТОВ «БСП ОІЛ» на загальну суму 3430 гривень.

За такі суспільно небезпечні діяння ОСОБА_1 визнається судом винуватим та його дії кваліфіковані за частиною 3 статті 187 КК України розбій, тобто - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням в інше приміщення.

За такі суспільно небезпечні діяння ОСОБА_2 визнається судом винуватим та його дії кваліфіковані за частиною 4 статті 187 КК України розбій, тобто - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням в інше приміщення та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; за пунктом 6 частини 2 статті 115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав, просив кваліфікувати його дії за статтею 396 КК України. Ствердив, що розкаюється у

3 із 23

вчиненому, проте відмовився надавати будь-які покази, зазначивши що підтримує свої покази надані ним під час слідчого експерименту.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів та цивільний позов, заявлений потерпілою, не визнав. Ствердив, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 знав зі шкільних років. З Камповим продовжував товаришувати сім`ями. 25 лютого 2019 року займався особистими справами. Близько 14 години приїхав до ОСОБА_6 , щоб відремонтувати свій автомобіль «БМВ». Натомість, ОСОБА_6 запропонував йому своє авто «Volkswagen Sharan», щоб він не ходив пішки. Майже чотири годин він користувався його автомобілем, їздив по місту, близько 17 години 30 хвилин повернувся до ОСОБА_6 і забрав свій автомобіль. Особистих речей в автомобілі ОСОБА_6 не залишав і не бачив будь-якого молотка (киянки). О 18 години 00 хвилин виїхав від ОСОБА_6 і направився до району Росвигово, щоб забрати свою співмешканку, яка його чекала неподалік фонтану. Після того, як вони зустрілися, спочатку поїхав до мами на вулицю Верді в місті Мукачеві, а потім відвідав бабусю, яка хворіє. Близько 22 години 00 хвилин повернувся додому, в село Кендеришів Мукачівського району, де він проживає зі співмешканкою. Через декілька днів був затриманий працівниками поліції за місцем проживання, також було проведено обшук.

Докази надані для дослідження стороною обвинувачення.

Допитана, під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_4 був її єдиним сином. Кращі лікарі України зробили все для того, щоб її син народився і був здоровим, а нелюди позбавили його життя. За життя її син навчався в університеті, у вільний від навчання час підробляв на АЗС. 25 лютого 2019 року він, як завжди, о 07 годині 45 хвилин вийшов на роботу, взявши з собою необхідні речі. Протягом дня син телефонував їй, був у хорошому настрої. Близько 18 години 00 хвилин востаннє зателефонував їй і повідомив, що вже закінчує робочий день та збирається йти у спортзал. Через деякий час їй зателефонували і повідомили, що її сина вбито.

Потерпіла ствердила, що добре знала ОСОБА_2 , який у дитинстві товаришував з її сином. ОСОБА_7 часто бував у них дома, був хорошою, доброю дитиною і дуже розумним. Проте, останнім часом став товаришувати із сумнівними особами і фактично перестав дружити з її сином, але вони залишалися просто знайомими. Влітку 2017 року, коли вони з сином поверталися додому, побачили ОСОБА_2 на дорогому автомобілі, і на той час, син прокоментував, що ОСОБА_7 тепер з ним не спілкується, тому, що він товаришує з «крутими хлопцями».

Щодо заявленого цивільного позову потерпіла пояснила, що неможливо оцінити вартість життя її єдиного сина, але вважає, що моральна шкода, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 становить 500 000 гривень.

Представник потерпілого Голіш М.Є. в судовому засіданні пояснив, що працює у службі безпеки ТОВ «БСП ОІЛ». 25 лютого 2019 року близько 19 години 00 хвилин йому зателефонував, здається ОСОБА_8 , який повідомив що на АЗС на вулиці Кооперативній сталося вбивство. Вбито було заправника ОСОБА_4 – молодого, хорошого хлопця, який у вільний від навчання час працював, був доброю і чуйною людиною. Приїхавши на місце виявив, що дійсно ОСОБА_4 вбито, його тіло лежало неподалік заправочної колонки. Двері до приміщення, де зазвичай знаходився заправник, були відчинені, речі розкидані.

Також представник потерпілого ТОВ «БСП ОІЛ» зазначив, що територія АЗС була обгородженою, оснащеною спецтехнікою – відеокамерами, які на той час працювали винятково в режимі реального часу. Територія АЗС була освітленою, працювала одна колонка, якою заправляли бензин і дизельне паливо. Реалізація пального на АЗС здійснювалася тільки у денний період і зазвичай інкасатори після завершення робочого часу забирали виторг за день. У день, коли сталося вбивство, виторг залишався у заправника, проте сума була незначною, всього близько 3500 гривень.

4 із 23

Допитані під час судового розгляду свідки ствердили наступне.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що останнім часом товаришував зі ОСОБА_4 , а з ОСОБА_9 просто був знайомий. За декілька днів до події, яка мала місце 25 лютого 2019 року бачив ОСОБА_2 та Кампова в автомобілі «Volkswagen Sharan». ОСОБА_4 раніше розповідав, що ОСОБА_9 і ОСОБА_10 приходили заправляти свої автомобілі на АЗС, де він працював. Був випадок, коли вони вихвалялися ОСОБА_4 про свої «героїчні вчинки», в тому числі, що стали учасниками кримінальної сутички в одному з кафе міста.

Щодо події, яка мала місце 25 лютого 2019 року, свідок ствердив що у той день увечері їх спільний знайомий ОСОБА_11 мав забрати з роботи ОСОБА_4 , який працював на АЗС. Проте близько 19 години 00 хвилин він зателефонував йому і повідомив, що ОСОБА_4 вбито. Коли він приїхав на АЗС, померлий лежав неподалік заправочної колонки ближче до виходу. Оскільки, свідок також працював на цій АЗС йому було достеменно відомо, що заправник виходить з місця свого постійного перебування (службового приміщення) тільки тоді, коли під`їжджає автомобіль для заправки або коли його хтось покличе. Оскільки вбивці підійшли пішки до місця злочину, він вважає що попередньо його хтось викликав на вулицю.

Зі слів ОСОБА_12 йому стало відомо, що він приїхав у той день за ОСОБА_4 о 18 годині 00 хвилин, але відлучився щоб показати майстру свій автомобіль. Коли вже повернувся та виявив ОСОБА_4 мертвим.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 підтвердили, що бачили ОСОБА_4 за декілька хвилин до вбивства, оскільки близько 18 години 40 хвилин заправлялися на АЗС, де працював останній. Також ствердили, що бачили білий мікроавтобус, схожий на «Mercedes Benz Vito», який ще до того як вони заправилися виїхав з місця події.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що 25 лютого 2019 року близько 17 години 45 хвилин привіз свого сина на тренування до ПТУ, що у місті Мукачеві на вулиці Кооперативній. Прийшов за сином о 18 години 55 хвилин, зайшов у приміщення, коли повертався через декілька хвилин, побачив, як два молоді хлопці перестрибують через паркан, який знаходився між училищем та стадіоном, висотою трохи більше одного метра. Зазначив, що за територією стадіону знаходиться АЗС (на якій сталося вбивство). Двоє хлопців швидко сіли в автомобіль «Volkswagen Sharan» темного кольору, попередньо вигукнувши: «Заводи, поїхали!» Коли вони почали їхати, їх наздоганяв ще один хлопець. Оскільки вони рухалися швидко, він не міг їх наздогнати, але продовжував рухатися в напрямку руху автомобіля, який повернув у перший поворот наліво.

Також свідок зазначив, що молоді люди, яких він побачив, буди одягнуті в чорний одяг і чорні шапки, обличчя їх він не побачив, проте може ствердити, що вони приблизно такого зросту як обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив, що 28 лютого 2019 року ОСОБА_17 запропонував йому придбати автомобіль марки «Volkswagen Sharan» за досить низькою ціною 7500 гривень. Оскільки він займається продажем автозапчастин, у тому числі вживаних, погодився на його пропозицію. Автомобіль йому запропонував оглянути у місті Мукачеві неподалік МРЕО. Коли він приїхав, біля автомобіля були ОСОБА_17 та ОСОБА_1 , також у самому авто сидів молодий чоловік схожий на ОСОБА_2 , але категорично ствердити він не може, що це був саме цей обвинувачений, оскільки той був одягнутий у капюшон. Автомобіль оглядав тільки зовні, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_17 переконували, для чого оглядати, якщо ціна є «смішною».

Також свідок підтвердив, що доставив автомобіль за місцем знаходження його СТО в селі Кінчеш на АДРЕСА_3 ОСОБА_17 . У той же вечір 28 лютого 2019 року ОСОБА_17 надсилав йому sms-повідомлення, що машина проблемна, але прочитав ці повідомлення він зранку, коли вже працівники поліції приїхали на СТО. Про те, що машина є проблемною, довідався від ОСОБА_18 , який зателефонував

5 із 23

йому і повідомив, що у нього викрали саме такий автомобіль, і він хоче його оглянути. Далі разом з ним приїхали працівники поліції, які здійснили огляд транспортного засобу. Підтвердив, що огляд транспортного засобу та його мобільний телефон, який містив sms-повідомлення від ОСОБА_17 оглядали за його добровільної згоди.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що товаришував зі ОСОБА_4 25 лютого 2019 року близько 18 години 00 хвилин приїхав до нього на роботу на АЗС на вулиці Кооперативній в місті Мукачеві, що належить ТОВ «БСП ОІЛ». Біля АЗС також були три автомобілі, які заправлялися. Трохи поспілкувавшись зі ОСОБА_4 , він вирішив відлучитися до свого товариша, який працює на пожежній станції неподалік. Коли від`їжджав від АЗС, ОСОБА_4 заправляв автобус ПАЗ. До товариша на пожежну станцію він поїхав з метою перевірки свого транспортного засобу на справність. Пробувши там близько десяти хвилин, повернувся, щоб забрати з роботи ОСОБА_4 . Під`їхавши ближче, побачив, як біля воріт хтось лежить на землі , він налякався почав сигналити, але ніхто не реагував, тоді він вийшов з автомобіля, підійшов ближче і впізнав за кросівками ОСОБА_4 . Він відразу почав телефонувати знайомим, викликати швидку допомогу, повідомив правоохоронні органи. Першим на його виклик відгукнувся його товариш Паша, який працює на пожежній станції, що неподалік. Близько до місця події вони не підходили, а коли приїхали працівники поліції, вони відразу відгородили територію спеціальною стрічкою. Оскільки він першим прибув на місце злочину, працівники поліції спочатку його опитали, а потім відвезли у відділення поліції для надання пояснень. При цьому ствердив, що його товариш ОСОБА_4 не мав ворогів, завжди був усміхненим, веселим.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що 25 лютого 2019 року перебував на чергуванні в складі слідчо-оперативної групи разом з ОСОБА_20 , Довгінка та ОСОБА_21 . Пізно ввечері надійшло повідомлення про подію, яка мала місце на АЗС на вулиці Кооперативній в місті Мукачеві, що належить ТОВ «БСП ОІЛ». Приїхавши безпосередньо на місце, вони обмежили рух на території АЗС спеціальним стрічками і почали огляд. Підтвердив, що огляд проводився в присутності понятих та спеціаліста ОСОБА_21 , який безпосередньо відбирав запахові сліди з виявлених та вилучених об`єктів, а саме: запаховий слід із газового балончика; запаховий слід із внутрішньої ручки вхідних дверей до службового приміщення; запаховий слід із ручки молотка. Відсутність підпису спеціаліста на протоколі огляду місця події мотивував великим об`ємом проробленої роботи та поганими погодними умовами, що призвело до того, що ним не проконтрольовано цей момент. Категорично ствердив, що спеціаліст був присутній під час огляду місця, оскільки тільки він наділений спеціальними знаннями отримання вихідного матеріалу для експертизи. Крім того, на всіх вилучених матеріалах наявний підпис спеціаліста.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснив, що 25 лютого 2019 року перебував на чергуванні в складі слідчо-оперативної групи. Прибув на місце події АЗС на вулиці Кооперативні в місті Мукачеві. Підтвердив, що є начальником сектору криміналістичного забезпечення СВ Мукачівського ВП і відповідно володіє спеціальними знаннями щодо відбору матеріалу для проведення надалі одорологічної експертизи. Ствердив, що огляд проводився у його присутності і саме він відбирав запахові сліди з виявлених та вилучених об`єктів, а саме: запаховий слід із газового балончика; запаховий слід із внутрішньої ручки вхідних дверей до службового приміщення; запаховий слід із ручки молотка. На кожному з відібраних і упакованих слідів наявний його підпис. Відсутність його підпису на протоколі огляду місця події мотивував тим, що, можливо, до закінчення складання протоколу відлучився з місця події.

Експерт Мандрик В.А. у судовому засіданні підтвердив, що саме йому було доручено проведення судової експертизи. Зазначив, що є судовим експертом сектору одоролігічних досліджень Вінницького НДКЦ МВС України з 2012 року. Судові експертизи ним проведені на підстав ухвал слідчого судді, відомості, які надані для дослідження були придатними. Щодо відсутності на одному з пакетів дати та часу пакування зазначив, що важливим при дослідженні для нього є, в першу чергу, процесуальне рішення на підставі якого він проводить

6 із 23

дослідження, фабула та місце вилучення запахового сліду. У своєму висновку він чітко зазначив, які джерела інформації використані ним та які саме собаки залучені при дослідженні. Також ствердив, що при досліджені запахових слідів було встановлено, що запахи були чіткі, тобто високої концентрації, що фактично виключає можливість їх перенесення. Зазначив, що кожна людина має свій індивідуальний запах, тому собаки (які є атестованими у відповідному порядку) не могли помилитися. У даному конкретному випадку вважає, що запах мав чітку концентрацію, оскільки особи вчиняли злочин, тому відповідно дуже хвилювалися.

Слід зазначити, що експерт ОСОБА_22 підтвердив, що у деяких випадках є можливість перенесення запахових слідів при довготривалому носінні речей іншою особою (зокрема рукавичок). Проте виключив можливість перенесення запахових слідів у даному конкретному випадку, оскільки, як зазначено вище, запахові сліди були високої концентрації.

Дослідженням протоколів слідчих дій та доказів, які надані суду сторонами кримінального провадження, а також оцінкою даних доказів на предмет належності та допустимості, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 214 КПК України 25 лютого 2019 року на підставі заяви ОСОБА_11 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджується відповідним витягом (Номер кримінального провадження 12019070040000452). Правова кваліфікація кримінального правопорушення пункт 6 частини 2 статті 115 КК України.

У той же день призначено групу прокурорів у даному кримінальному провадженні та групу слідчих, що підтверджується відповідними постановами від 25 лютого 2019 року.

26 лютого 2019 року за заявою представника ТОВ «БСП ОІЛ» внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер провадження 12019070040000458. Надалі прийнято рішення про об`єднання кримінальних проваджень номер 12019070040000452 від 25 лютого 2019 року та номер 12019070040000458 від 26 лютого 2019 року, з урахуванням вимог статті 217 КПК України (постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 27 лютого 2019 року)

Також наданими суду стороною обвинувачення доказами підтверджується, що загальний строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні визначено до 07 вересня 2019 року. (Постанови від 15 березня 2019 року та 03 травня 2019 року, ухвала слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 31 травня 2019 року).

Постановою від 20 серпня 2019 року підтверджується факт перекваліфікації дій ОСОБА_1 з частини 4 статті 187 КК України на частину 3 статті 187 КК України. 20 серпня 2019 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно ОСОБА_2 за частиною 4 статті 187 КК України. Постановою від 20 серпня 2019 року об`єднано матеріали досудових розслідувань.

09 квітня 2019 року постановою прокурора Мукачівської місцевої прокуратури Прохорова С. з матеріалів досудового розслідування за №1201907004000452 від 25 лютого 2019 року виділені матеріали досудового розслідування стосовно інших осіб, причетних до даного кримінального правопорушення.

Відповідно до частини 2 статті 55 КПК України з урахуванням поданих заяв залучено ОСОБА_3 як потерпілу в даному кримінальному провадженні, а ОСОБА_23 – представником потерпілого ТОВ «БСП-ОІЛ».

Згідно з наказом директора ТОВ «БСП ОІЛ» №7 від 03 січня 2019 року ОСОБА_4 працював на посаді касира паливного складу №10, розташованого по вулиці Кооперативна ,4 в місті Мукачеві.

Наданими вище доказами підтверджується, що досудове розслідування здійснено з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, в тому числі з дотриманням вимог статей 214, 217, 219 КПК України.

Протоколом огляду місця поді від 25 лютого 2019 року підтверджується, що під час огляду території автозаправочної станції ТОВ «БСП ОІЛ» на вулиці Кооперативна,4 в місті

7 із 23

Мукачеві на землі біля входу до кабінки заправника виявлено в лежачому положенні на правому боці обличчям догори ОСОБА_4 з явними тілесними ушкодженнями в ділянці голови. У ході огляду трупа зафіксовані виявлені тілесні ушкодження. Безпосередньо біля правої сторони трупа виявлено газовий балончик, який містив сліди речовини червоного кольору. На землі, впритул до порогу та біля ніг трупа виявлений молоток з металевим руків`ям, на якому накладка чорного кольору з надписом: «Киянка резиновая с металлической ручкой». Робоча частина киянки з цільної гуми білого кольору з нашаруванням слідів коричневого кольору.

Слід зазначити, що під час огляду вилучено змив речовини бурого кольору із калюжі біля голови трупа; запаховий слід із газового балончика; змив з руків`я заправного пістолету, газовий балончик, шматок ганчірки, чотири відрізки слідів папілярних узорів пальців рук; 2 сліди протекторів шин з ґрунтової дороги входу до АЗС; один недопалок цигарки марки «Malboro»; молоток; запаховий слід із газового балончика; запаховий слід із внутрішньої ручки вхідних дверей до службового приміщення; запаховий слід із ручки молотка; куртку, чорного кольору та шапку зі стільця у службовому приміщенні; куртку, червоно-синього кольору із написом «StuleFranc»; мобільний телефон марки «Apple» (iPhone) та мобільний телефон марки «Sigma» зі столу службового приміщення; касовий апарат АЗС PosMini; монітор до камери відеоспостереження; електронний лічильник палива, вилучений зі столу в службовому приміщенні АЗС; 2 відрізки кабелю, зі слідами пошкодження з серверу камер відеоспостереження; 1 відрізок кабелю зі столу службового приміщення; грошові кошти в сумі 970 гривень, зі столу службового приміщення; документація АЗС; зв`язка ключів з двома ключами та двома чипами «Нової пошти» зі столу службового кабінету; чеки зі столу службового приміщення; відеореєстратор «Intervision 3 GR – 4», з мишкою.

Відповідно до частини 3 статті 233 КПК України слідчий звернувся до суду з клопотанням про проведення обшуку, що підтверджується ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайоного суду від 26 лютого 2019 року.

Також, ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 26 лютого 2019 року накладено арешт, відповідно до статті 170 КПК України, на виявлені та вилучені в ході огляду місця події речі, які також, згідно з постановою слідчого від 26 лютого 2019 року визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до протоколу огляду від 27 березня 2019 року слідчим у присутності понятих оглянуті, вилучені 25 лютого 2019 року в ході огляду місця події на вулиці Кооперативна,4 в місті Мукачеві, а саме: - в пакеті №4519698 виявлено книгу відгуків і пропозицій ТОВ «БСП ОІЛ», порожні бланки накладних, копії накладних від 23 лютого 2019 року, чеки, рахунки про оплату, акти надання послуг за 2018 рік, копії установчих документів ТОВ «БСП ОІЛ», книгу обліку розрахункових операцій; - в пакеті №1212594 виявлено п`ять фіскальних чеків від 25 лютого 2019 року; у паперовому пакеті виявлено зв`язку ключів, два магнітні чіпи та бірку «Нова пошта»; - в пакеті №4529977 виявлено касовий апарат АЗС PosMini БТН 80080955.

При цьому колегія суддів вважає необґрунтованими доводи сторони захисту щодо відсутності спеціаліста ОСОБА_21 під час здійснення огляду місця події 25 лютого 2019 року.

Слід зазначити, що за правилами статті 77 КПК України спеціаліст у кримінальному провадженні може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги, в тому числі, для відбору зразків для проведення експертизи.

Відповідно до частини 3 статті 104 КПК України вступна частина протоколу повинна містити відомості щодо всіх осіб присутніх під час проведення процесуальної дії.

Статтею 237 КПК України визначено, що слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

8 із 23

Допитаний у судовому засідання спеціаліст ОСОБА_21 підтвердив, що саме він здійснював відбір зразків для проведення експертизи, оскільки володіє необхідними знаннями та був присутній під час огляду місця події.

Спростовуються доводи сторони захисту також підписами спеціаліста ОСОБА_21 , наявними на пакетах експертної служби, до яких поміщені запахові сліди, вилучені під час огляду місця події 25 лютого 2019 року, в тому числі на пакетах, в яких поміщені запахові сліди, вилучені з поверхні дверної ручки вхідних дверей службового приміщення ТОВ «БСП ОІЛ» та поверхні вилученого молотка.

Під час огляду місця події 26 лютого 2019 року – трупа ОСОБА_4 виявлено та вилучено речі померлого – кофту синього кольору, штани спортивні сірого кольору, кросівки (упаковано до спец пакетів), зроблено зрізи нігтів правої та лівої рук, волосся (упаковано до спец пакетів).

26 лютого 2019 року ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду доручено проведення судово-медичної експертизи експертам Мукачівського міськрайонного відділення судово-медичної експертизи в місті Мукачеві.

За висновком експерта №77/2019 від 05 квітня 2019 року смерть ОСОБА_4 настала внаслідок важкої відкритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась проникаючим ушкодженням черепа, множинними переломами кісток основи та склепіння черепа, множинними уламковими переломами кісток скелету обличчя та кісток, які утворюють передні та середні черепні ямки зліва, субарахноїдальними крововиливами, забоєм головного мозку, розривом твердої мозкової оболонки, розчавленням м`якої мозкової оболонки та речовини головного мозку лівої півкулі, з розвитком травматичного та гіповолемічного шоку, що в поєднанні з важкими ушкодженнями головного мозку та кісток черепа стали безпосередньою причиною смерті.

Також, у висновку зазначено, що виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді забійних ран волосистої частини голови в тім`яній ділянці зліва, в тім`яно-потиличній ділянці зліва, потиличній по центру, в тім`яно-потиличній ділянці зліва, відкритого перелому тім`яної кістки зліва, розриву твердої мозкової оболонки, розчавлення м`якої мозкової оболонки та утворення мозкового детриту, множинних відкритих лінійних переломів кісток склепіння черепа з переходом на основу, які згідно висновку експерта, належать до тяжких тілесних ушкоджень, як таких що небезпечні в момент спричинення, знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з безпосередньою причиною настання смерті та виникли від дії видовженого твердого тупого предмета у формі двогранного кута, можливо дещо заокругленого, що наближає його до циліндричної форми, який діяв під гострим кутом неменше як чотири рази, багато уламкового перелому кісток основи черепа зліва з локалізацією у передній та середній черепних ямках та деформацією основи черепа зліва на право та спереду до заду, перелому верхньої щелепи зліва та виличної кістки зліва, множинними розривами твердої мозкової оболонки у передній черепній ямці зліва, субарахноїдальних крововиливів, забою головного мозку важкого ступеню, які згідно висновку експерта, виникли від дії тупого твердого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею по ударному механізму спричинення, належать до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що небезпечні в момент спричинення, від яких ОСОБА_4 помер на місці нападу.

На підставі ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 01 квітня 2019 року доручено експертам Закарпатського обласного бюро судово-медичних експертиз проведення судової медико-криміналістичної експертизи.

Згідно з висновком експерта №22-мк від 26 квітня 2019 року при дослідженні шматка шкіри з волосистої частини голови від трупа ОСОБА_4 виявлено три рвано-забійні рани, які виникли внаслідок дії (не менше ніж триразової) під гострим кутом видовженого твердого тупого предмета у формі двогранного кута (ребра), не виключено, дещо заокругленого (що наближає його до циліндричної форми). Яких-небудь судово-медичних

9 із 23

даних, за якими можливо би було чітко визначити послідовність заподіяних тілесних ушкоджень, при дослідженні шматка шкіри, не виявлено. Проведеним дослідженням шматка шкіри за методом кольорових відбитків встановлено наявність сполук двохвалентного заліза.

Таким чином, смерть ОСОБА_4 настала внаслідок важкої відкритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась проникаючим ушкодженням черепа. При цьому, тілесні ушкодження спричинені не менше, як двома різними предметами з різними характеристиками травмуючої поверхні.

01 березня 2019 року, за згодою власника ОСОБА_16 , відповідно до протоколу огляду місця події оглянуто гаражне приміщення та прилеглу огороджену територію на вулиці Молодіжна,2 в селі Кінчеш Ужгородського району. Під час огляду в гаражному приміщенні (боксі) виявлено та вилучено транспортний засіб марки «Volkswagen Sharan» номер кузова НОМЕР_1 . При детальному огляді транспортного засобу марки «Volkswagen Sharan», номерний знак Польської республіки НОМЕР_2 8 НОМЕР_3 виявлено та вилучено: номерні знаки Польської республіки НОМЕР_2 8 НОМЕР_3 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Польської республіки серії НОМЕР_4 ; довідку про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_24 ; документу під назвою «WNIOSEK-POLISA NR: НОМЕР_5 »; талон обов`язкового старування власників транспортних засобів серія НОМЕР_6 ; п`ять слідів речовини бурого кольору, вилучених разом з обшивкою полика; змив речовини бурого кольору на марлевий тампон, зроблений з педалі щеплення автомобіля; недопалок цигарки марки «Parlament»; ручку (ричаг) перемикання коробки передач (швидкостей); шнур (мотузки) червоного кольору, вилучений з внутрішньої сторони відкидної кришки багажного відділення автомобіля; підголівник водійського сидіння автомобіля; підголівник переднього пасажирського сидіння автомобіля.

Також під час огляду транспортного засобу здійснено змиви з кнопки скла підйомника з водійської сторони автомобіля; з керма автомобіля; з внутрішньої ручки передньої правої дверки автомобіля; з кнопки ввімкнення світла в салоні автомобіля; з важеля перемикання фар автомобіля; ватної палички з змивами з важеля ввімкнення склоочисників автомобіля.

Вилучено під час огляду транспортного засобу марки «Volkswagen Sharan» два сліди папілярних узорів пальців рук, вилучені з зовнішньої поверхні передньої лівої дверки автомобіля; три сліди папілярних узорів пальців рук, вилучені з зовнішньої поверхні передньої правої дверки, автомобіля; два сліди папілярних узорів пальців рук, вилучені з внутрішньої поверхні скла задньої правої дверки, автомобіля; запаховий слід з правої нижньої частини керма автомобіля; запаховий слід з верхньої частини керма автомобіля; запаховий слід з нижньої частини керма автомобіля запаховий слід, з лівої верхньої частини керма автомобіля; запаховий слід з лівої нижньої частини керма автомобіля; запаховий слід з важеля ввімкнення склоочисників автомобіля; запаховий слід з важеля перемикання фар автомобіля; запаховий слід з важеля перемикання швидкостей автомобіля; запаховий слід з внутрішньої ручки задньої правої дверки автомобіля; запаховий слід з внутрішньої ручки задньої лівої дверки автомобіля; запаховий слід з внутрішньої ручки передньої правої дверки автомобіля; запаховий слід з внутрішньої ручки передньої лівої дверки автомобіля; поліетиленової плівки чорного кольору з салону автомобіля.

Згідно з частиною 3 статті 233 КПК України слідчий звернувся до суду з клопотанням про проведення обшуку, що підтверджується ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайоного суду від 02 березня 2019 року.

Також ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 02 березня 2019 року накладено арешт, відповідно до статті 170 КПК України, на виявлені та вилучені в ході огляду місця події речі, які також, згідно з постановою слідчого від 01 березня 2019 року визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

У подальшому, на підставі постанови прокурора Мукачівської місцевої прокуратури Прохорова С.А. про освідування та відібрання зразків для експертного дослідження від 04 березня 2019 року у присутності захисника та понятих освідувано ОСОБА_1 та отримано

10 із 23

зразки для експертизи, що підтверджується протоколом про освідування особи від 07 березня 2019 року та протоколом отримання зразків для експертизи від 07 березня 2019 року.

Також на підставі постанови прокурора Мукачівської місцевої прокуратури Прохорова С.А. про освідування та відібрання зразків для експертного дослідження від 04 березня 2019 року у присутності понятих освідувано ОСОБА_2 . та отримано зразки для експертизи, що підтверджується протоколом про освідування особи від 20 березня 2019 року та протоколом отримання зразків для експертизи від 20 березня 2019 року.

Слід зазначити, що в ході освідування на грудній клітці з лівої сторони у кожного з обвинувачених ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) виявлено однакове татуювання у вигляді трикутника із зображенням ока всередині.

Наданими вище стороною обвинувачення доказами підтверджується, що освідування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснено з дотриманням вимог статтей 223,241,245 КПК України.

На підставі ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 12 березня 2019 року проведено судову –одорологічну експертизу.

Згідно з висновком експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 12 квітня 2019 року за №63 у ході дослідження встановлено, що на запаховому сліду вилученого в ході огляду місця події 25 лютого 2019 року з поверхні внутрішньої ручки вхідних дверей до службового приміщення «ТОВ «БСП ОІЛ», розташованого за адресою: місто Мукачево, вулиця Кооперативна, 4 – залишені запахові сліди підозрюваним ОСОБА_1 .

Також зазначеним вище висновком експерта визначено, що в ході дослідження встановлено, що на запаховому сліді вилученому під час огляду місця події 25 лютого 2019 року з поверхні ручки молотка, виявленого на території «ТОВ «БСП ОІЛ», розташованого за адресою: місто Мукачево, вулиця Кооперативна, 4 – залишені запахові сліди підозрюваним ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 31 липня 2019 року № 10/241, проведеного на підстав ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 04 березня 2019 року, у змивах поверхонь робочої частини молотка (виявленого на території «ТОВ «БСП ОІЛ», розташованого за адресою: місто Мукачево, вулиця Кооперативна), виявлені клітини з ядрами, крові не виявленою.

Ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 27 березня 2019 року доручено проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Відповідно до висновку експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 05 серпня 2019 року № 10/264 генетичні ознаки крові та клітин у слідах на автомобільному килимку збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_4 Генетичні ознаки крові та клітин у слідах на марлевій серветці зі змивом педалі зчеплення автомобіля збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_4 Генетичні ознаки клітин з ядрами у вирізках з фільтра недопалка сигарети «Parlament» збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_1 Генетичні ознаки (ДНК-профіль) особи, що домінує серед змішаних генетичних ознак клітин, виявлених у вирізках з ватного тампона зі змивом з внутрішньої дверної ручки передніх правих дверцят автомобіля збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_1 . Серед змішаних генетичних ознак клітин у змиві з робочої частини молотка та крові і клітин у змивах з захисного ковпачка і кнопки газового балончика присутні генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_1 .

Таким чином, запахові сліди, вилучені під час огляду місця події з поверхні внутрішньої ручки вхідних дверей до службового приміщення та з поверхні ручки молотка, виявленого на території «ТОВ «БСП ОІЛ», залишені ОСОБА_1 . Також, генетичні ознаки клітин з ядрами у вирізках з фільтра недопалка сигарети «Parlament», з внутрішньої дверної ручки передньої правої дверки автомобіля та захисного ковпачка і кнопки газового балончика збігаються з

11 із 23

генетичними ознаками ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №3/59 від 10 квітня 2019 року, проведеного на підставі ухвали судді Мукачівського міськрайонного суду від 11 березня 2019 року, слід папілярних ліній пальця руки розміром 17х17 мм на відрізку клейкої стрічки «СКОТЧ» №3 вилучений під час огляду місця події 01 березня 2019 року придатний для ідентифікації – не залишений ОСОБА_16 , а іншою особою.

Ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 22 квітня 2019 року доручено проведення дактилоскопічної експертизи.

Відповідно до висновку експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №3/84 від 14 травня 2019 року, слід папілярних ліній пальця руки на відрізку світлої дактилоскопічної плівки №3 та слід папілярних ліній пальця руки розміром 13х15 мм на відрізку світлої дактилоскопічної плівки №4 не належить громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_25 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_11 , а іншій особі. Слід папілярних ліній пальця руки розміром 17х17 мм на відрізку клейкої стрічки «СКОТЧ» №3 (вилучений під час огляду місця події 01 березня 2019 року) належить громадянину ОСОБА_1 .

Тобто слід папілярних ліній пальця руки, вилучений під час огляду місця події 01 березня 2019 року, а саме транспортного засобу марки «Volkswagen Sharan» належить громадянину ОСОБА_1 .

Ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 27 березня 2019 року доручено проведення судової одорологічної експертизи.

Відповідно до висновку експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №70 від 19 квітня 2019 року в ході дослідження встановлено, що на запаховому сліду вилученого під час огляду місця події 25 лютого 2019 року з поверхні внутрішньої ручки вхідних дверей до службового приміщення ТОВ «БСП ОІЛ», розташованого в місті Мукачеві на вулиці Кооперативна,2 – залишені запахові сліди ОСОБА_2 .

Також, згідно з зазначеним вище висновком в ході дослідження встановлено, що на запаховому сліду вилученого в ході огляду місця події 25 лютого 2019 року з поверхні ручки молотка, виявленого на території ТОВ «БСП ОІЛ», розташованого в місті Мукачеві на вулиці Кооперативна,2 – залишені запахові сліди ОСОБА_2 .

Таким чином, запахові сліди, вилучені в ході огляду місця події з поверхні внутрішньої ручки вхідних дверей до службового приміщення та з поверхні ручки молотка, виявленого на території «ТОВ «БСП ОІЛ», залишені ОСОБА_2 .

Згідно з протоколом від 07 березня 2019 року під час проведення слідчого експерименту (зафіксованого на електронному носію інформації, що переглядався в судовому засіданні) ОСОБА_1 показав яким чином разом з (особою №1) припаркували автомобіль «Volkswagen Sharan» біля приміщення ПТУ на вулиці Кооперативній в місті Мукачеві і обійшовши будівлю училища, направилися до стадіону, де їх вже чекала невідома йому особа, яка була одягнута в чорний одяг та маску. Після чого вони перестрибнули паркан і направилися до АЗС на вулиці Кооперативній, він йшов позаду. Коли вже (особа №1) та невідома йому особа зайшли на територію АЗС, він зрозумів, що щось відбувається і почав відходити від місця події. Тікаючи через стадіон до автомобіля, він відчув, що його наздоганяє невідома особа, і вони разом стрибнули в автомобіль і почали від`їжджати. У свою чергу, Особа №1 почав їх наздоганяти, за рогом, наздогнавши їх, сів у автомобіль і почав сваритися. Лаявся стосовно того, що ОСОБА_1 налякався і втік з місця події. Потім вони його висадили з автомобіля і поїхали у невідомому напрямку.

Під час аналізу камер відеонагляду, які знаходяться у районі вчинення даного кримінального правопорушення, встановлено автомобіль марки «Volkswagen Sharan», номерний знак Польської Республіки НОМЕР_7 , темно-зеленого кольору, який до моменту вчинення злочину декілька разів рухається у напрямку місця події та після його вчинення

12 із 23

рухається з напрямку місця події, та його хронометраж руху узгоджується з показаннями, даними обвинуваченим ОСОБА_1

Вилучені в ході огляду місця події відеозаписи на вулиці Кооперативній,33, АДРЕСА_4 , на вулиці Трудова,2д, на вулиці М.Токаря,8 на вулиці М.Сибіряка,14 в місті Мукачеві на підставі постанов слідчого визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження.

Слід зазначити, що захисник обвинуваченого ОСОБА_2 під час судового розгляду заперечив, що на фото таблицях зафіксовано автомобіль марки «Volkswagen Sharan», номерний знак Польської республіки НОМЕР_7 , проте його докази спростовуються поясненнями обвинуваченого ОСОБА_1 , даними під час слідчого експерименту, який підтвердив хронометраж руху даного автомобіля.

Під час огляду місця події 01 березня 2019 року, а саме огляду мобільного телефону «iPhone6S» та мобільного телефону «iPhone5S», що належать ОСОБА_16 виявлено серед наявних контактів номер телефону «Рома Мировський» № НОМЕР_8 . У встановленому на пристрої додатку Viber (мобільного телефону «iPhone6S») наявна переписка «Вася. Рому міліція забрала перше приходили питали його телефон. Я сказала що тел. був у Роми» «Прошу сховайте ту машину поки Рому не випустять» У встановленому на пристрої додатку Viber (мобільного телефону «iPhone5S») наявна переписка: «Не спокійно мені щось» «Щось від нас продавці шарана приховали»» «Шо тобі не спокійно» «Цей що тачку продав наярював мені з лівих номерів. І все питав де тачка. Потім тяг мене вийти в город поговорити. Я кажу що не так? Запросив до себе. Перше був і каже що тачку треба спалити чи збагрити... Каже що на тачці був якийсь десь двіж в ці кілька діб. ОСОБА_26 його нагнав. Але тепер мені не спокійно. І починаю згадувати деталі. Дньом ще до дзвінка Шаран вони сховали аж тут за моїм домом. ОСОБА_26 ще здивувався і кажу мов а нащо там поклали? Кіть знають де мій під`їзд».

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01 березня 2019 року ОСОБА_17 впізнав серед пред`явлених для впізнання осіб ОСОБА_1 як особу на прізвисько « ОСОБА_27 », з яким знайомий тривалий час, як особу, яка домовлялася про продаж та продала автомобіль марки «Volkswagen Sharan» іноземної реєстрації за 300 доларів США 28 лютого 2019 року.

Тобто ОСОБА_17 при пред`явленні йому особи для впізнання підтвердив, що саме ОСОБА_1 вів перемовини щодо реалізації транспортного засобу марки «Volkswagen Sharan», а з наявної переписки між ОСОБА_16 та ОСОБА_17 доведено, що останній намагався вжити заходів щодо знищення автомобіля.

Згідно з протоколом від 05 березня 2019 року під час проведення слідчого експерименту (зафіксованого на електронному носію інформації, що переглядався в судовому засіданні) ОСОБА_15 показав місце перед виходом з приміщення ПТУ, звідки він побачив підозрілих осіб та показав напрямок, звідки і куди вони рухалися, яким чином вони рухалися і де перестрибнули огорожу. Також показав, що дві особи, які перестрибнули паркан рухалися до автомобіля «Volkswagen Sharan», який був припаркований неподалік його автомобіля. Далі свідок показав напрямок руху транспортного засобу в сторону вулиці Івана Франка та підтвердив, що третя особа, яка рухалася по вулиці Кооперативній зі сторони ринку «Гід» паралельно стадіону намагалася наздогнати автомобіль «Volkswagen Sharan». Після чого показав, що автомобіль звернув вліво за приміщення гуртожитку.

Таким чином, показання свідка ОСОБА_15 , дані під час судового розгляду узгоджуються з відомостями, які отримані при проведені слідчого експерименту в порядку статті 240 КПК України.

На підставі доручення про проведення слідчих (розшукових) дій в порядку статті 40 КПК України 17 квітня 2019 року складено довідку-меморандум, згідно з якою встановлено, що серед осіб, з якими ОСОБА_1 підтримує дружні стосунки є також ОСОБА_2 та Особа №1. При цьому, як ОСОБА_28 , так і ОСОБА_1 характеризуються як особи схильні до вживання наркотичних засобів. Можуть бути причетні до злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних речовин, крадіжок, тощо. Крім того, ОСОБА_28

13 із 23

раніше був судимий, характеризується як скритний, зухвалий, самовпевнений, нахабний раніше неодноразово попадав у поле зору правоохоронних органів.

На підставі ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 13 березня 2019 року надано дозвіл на проведення обшуку за фактичним місцем проживання ОСОБА_2 ,

Відповідно до протоколу обшуку від 14 березня 2019 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 13 березня 2019 року, за місцем фактичного проживання ОСОБА_2 (село АДРЕСА_5 ) виявлено та вилучено мобільний телефон марки iPhone та куртку сірого кольору «Tomy Hilfingher». Далі на підставі постанови слідчого від 14 березня 2019 року вказані речі були визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 02 квітня 2019 року доручено проведення судової компютерно-технічної експертизи.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-1ё09/16-29КТ/19 від 11 червня 2019 року на мобільному телефоні iPhone Х (А1865), вилученому у ході обшуку за фактичним місцем проживання ОСОБА_2 , виявлено 517 графічних та 22 відеофайли, які скопійовані з відповідними назвами.

14 серпня 2019 рок у ході огляду файлів виявлено фотознімки, серед яких є файли під назвою «5005_25JPG», «5005_64JPG», «5005_71JPG», при відкритті файлів встановлено фотознімки, на яких зображені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_29 .

Наданими вище стороною обвинувачення доказами підтверджується, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 знайомі між собою та є особами схильними до вживання наркотичних засобів.

На підставі ухвали слідчого судді Закарпатського апеляційного суду від 12 червня 2019 року, з урахування поданого клопотання, надано дозвіл на проведення аудіо-, відео контролю ОСОБА_1 у приміщенні камери Ізолятора тимчасового тримання №2 ГУНП в Закарпатській області.

Відповідно до протоколу аудіо-, відео контролю від 19 серпня 2019 року встановлено, що 26 липня 2019 року ОСОБА_1 веде розмову, говорить пошепки, вказуючи на те, що його взяли із собою, і він не знав, куди йде, опинився там випадково, Владик про це не знав.

На підставі ухвали слідчого судді Закарпатського апеляційного суду від 21 березня 2019 року, з урахування поданого клопотання, надано дозвіл на проведення аудіо-, відео контролю ОСОБА_2 , в приміщенні камери Ізолятора тимчасового тримання №2 ГУНП в Закарпатській області.

Відповідно до протоколу аудіо-, відео контролю від 30 травня 2019 року встановлено, що 06 травня 2019 року ОСОБА_2 та інша особа ведуть розмову щодо можливості доставки в камеру «нюхіса». Надалі ведуть розмови стосовно продажу автомобіля, а саме інша особа вказує на те, що ОСОБА_1 підставив ОСОБА_30 , повернувши йому автомобіль, а згодом при реалізації цього автомобіля не попередив, що той причетний до злочину.

Слід зазначити, що за результатами проведення аудіо-, відео контролю в приміщенні камери Ізолятора тимчасового тримання №2 ГУНП в Закарпатській області встановлено, що ОСОБА_1 підтвердив свою причетність до даного злочину, зазначивши, що опинився на місці вчинення кримінального правопорушення «випадково».

Також стороною обвинувачення надано суду заяву, написану ОСОБА_1 06 березня 2019 року, в якій він зазначає, що приймав участь у вчиненні кримінального правопорушення, що мало місце 25 лютого 2019 року на АЗС в місті Мукачеві на вулиці Кооперативній. Проте даний доказ суд оцінює критично, оскільки такий порушує принцип безпосередності дослідження доказів.

Під час судового розгляду досліджені, надані стороною обвинувачення речові докази у даному кримінальному провадженні, в тому числі знаряддя вчинення вбивства – молоток з металевим руків`ям, на якому накладка чорного кольору з надписом: «Киянка резиновая с

14 із 23

металлической ручкой».

На підставі ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 05 квітня 2019 року стосовно ОСОБА_2 доручено проведення судово-психіатричної експертизи.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №38 від 18 квітня 2019 року ОСОБА_2 , в період часу якого відноситься інкриміноване йому діяння психічними захворюваннями не страждав і не страждає ним на даний час, міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

На підставі ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 05 квітня 2019 року стосовно ОСОБА_1 доручено проведення судово-психіатричної експертизи.

Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи №33 від 18 квітня 2019 року ОСОБА_1 , в період часу якого відноситься інкриміноване йому діяння психічними захворюваннями не страждав і не страждає ним на даний час, міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Тобто, як ОСОБА_2 так і ОСОБА_1 є особами які не потребують застосування примусових заходів медичного характеру, психічними захворюваннями не страждали та не страждають на даний час.

Оцінивши вищевказані зібрані та перевірені докази, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 2 статті 22 КПК України сторони мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Згідно з вимогами частини 1 статті 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Як зазначено вище, обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, проте, колегія суддів сприймає таке визнання як бажання уникнути покарання за частиною 3 статті 187 КК України.

Судом встановлено, що обвинувачений частково визнав фактичні обставини справи під час слідчого експерименту, просив кваліфікувати його дії за статтею 396 КК України.

Колегія суддів зазначає, що судовий розгляд здійснено виключно у межах пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, його вина доведена зібраними під час досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні доказами та показаннями свідків.

Так, за результатами експертних висновків встановлено, що запахові сліди вилучені під час огляду на місці події 25 лютого 2019 року з поверхні внутрішньої ручки вхідних дверей до службового приміщення та з поверхні ручки молотка, виявленого на території «ТОВ «БСП ОІЛ» залишені ОСОБА_1 . Серед змішаних генетичних ознак клітин у змиві з робочої частини молотка та крові і клітин у змивах з захисного ковпачка і кнопки газового балончика присутні генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_1

15 із 23

Також збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_1 генетичні ознаки клітин з фільтра недопалка сигарети «Parlament» та клітин, виявлених у вирізках з ватного тампона зі змивом з внутрішньої дверної ручки передніх правих дверцят автомобіля вилучених в ході огляду транспортного засобу 01 березня 2019 року. Крім того, слід папілярних ліній пальця руки, вилучений під час огляду місця події - транспортного засобу марки «Volkswagen Sharan» належить громадянину ОСОБА_1 .

Крім зазначеного вище, його вина доведена протоколом пред`явлення для впізнання з ОСОБА_17 , де останній підтвердив, що впізнає серед пред`явлених для впізнання осіб ОСОБА_1 , як особу, яка домовлялася про продаж та продала автомобіль марки «Volkswagen Sharan». Цей факт також підтверджується наданою суду перепискою ОСОБА_17 з ОСОБА_16 , який в судовому засіданні також підтвердив, що саме ОСОБА_1 був присутній серед осіб, які продали йому транспортний засіб.

Слід зазначити, що обвинувачений ОСОБА_1 під час слідчого експерименту підтвердив, що він разом з іншими особами причетними до даного злочину, пересувався на автомобілі марки «Volkswagen Sharan» увечері 25 лютого 2019 року. Вказаний ним напрямок руху підтверджується наданою стороною обвинувачення інформацією, отриманою за результатами аналізу відео з камер нагляду, які знаходяться у районі вчинення даного кримінального правопорушення.

Також під час слідчого експерименту обвинувачений підтвердив, що він разом з іншими особами, причетними до даного злочину, направився до АЗС, що розташована в місті Мукачеві на вулиці Кооперативній з метою вчинення нападу та заволодіння грошовими коштами.

Проте, суд критично оцінює твердження обвинуваченого ОСОБА_1 під час слідчого експерименту, який ствердив, що не заходив на територію АЗС і не бачив яким чином відбувалися події. Зокрема, його доводи спростовуються експертними висновками за якими вилучені під час огляду на місці події 25 лютого 2019 року з поверхні внутрішньої ручки вхідних дверей до службового приміщення та з поверхні ручки молотка, виявленого на території «ТОВ «БСП ОІЛ» залишені ОСОБА_1 .

Також необґрунтованою є позиція сторони захисту стосовно кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за частиною 1 статті 396 КК України як заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину, оскільки, як зазначено вище, безпосередньо на місці події виявлено сліди злочину, що залишені ОСОБА_1 .

Аналізуючи наведене вище, колегія суддів приходить до переконання, що стороною обвинувачення надано достатньо беззаперечних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним, за попередньою змовою групою осіб, нападу з метою заволодіння чужим майном, що поєднаний із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, поєднаному з проникненням в приміщення. При цьому судом враховано наступне.

Статтею 26 та частиною 2 статті 28 КК України визначено, що співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб`єктів злочину у вчиненні умисного злочину. Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовились про його спільне виконання.

Крім того, пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» визначено, що у разі, коли до кримінальної відповідальності притягнуто кількох осіб, які діяли спільно з умислом, спрямованим на позбавлення життя потерпілого чи заподіяння шкоди його здоров`ю, належить з`ясовувати і зазначати у вироку характер їхніх дій, ступінь участі у вчиненні злочину кожної з них. При ексцесі виконавця, тобто коли один із співучасників вийшов за межі домовленості щодо обсягу злочинних дій і вчинив більш тяжкий або інший злочин, за цей злочин повинен відповідати лише його виконавець, а інші особи - за злочини, вчинені ними в межах домовленості.

16 із 23

Тобто ексцес виконавця наявний, якщо виконавець вчинив злочинні дії, що не охоплювалися ні прямим, ні непрямим умислом інших співучасників. Ці дії, фактично, виходять за межі угоди, що відбулася між ними. Про ексцес виконавця йдеться, коли інші співучасники не передбачали, не бажали та не припускали можливості вчинення тих злочинних дій, що їх вчинив виконавець.

Як встановлено судом, та узгоджується з показаннями обвинуваченого ОСОБА_1 даними під час слідчого експерименту, обвинувачені та особи, стосовно яких виділено окреме провадження, мали на меті реалізувати попередню домовленість на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством. Проте ОСОБА_2 , вийшов за межі домовленості щодо обсягу злочинних дій та вчинив вбивство з корисливих мотивів.

За правилами частини 5 статті 29 КК України співучасники не підлягають кримінальній відповідальності за діяння, вчинене виконавцем, якщо воно не охоплюється їхнім умислом, оскільки в такому разі відсутній суб`єктивний зв`язок, тобто єдність умислу.

Таким чином, з урахуванням зібраних у кримінальному провадженні доказів, які є належними і допустимими, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за частиною 3 статті 187 КК України розбій, тобто - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням в інше приміщення.

Щодо причетності обвинуваченого ОСОБА_2 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статі 187 КК України та пунктом 6 частини 2 статті 115 КК України, суд приходить до наступного.

Надаючи оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_2 , наданими під час судового розгляду, суд ставиться до них критично та розцінює їх винятково, як позицію захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені злочини.

Крім цього, вказані показання спростовуються комплексом зібраних у кримінальному провадженні чітких, логічних, послідовних, переконливих та узгоджених між собою доказів.

Суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ показання свідка ОСОБА_8 , які є чіткими, послідовними та такими, що повністю узгоджуються зі всіма зібраними по справі доказами, зокрема свідок підтвердив, що за декілька днів до події, яка мала місце 25 лютого 2019 року бачив ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в автомобілі «Volkswagen Sharan».

Узгоджуються його показання з наданими під час судового розгляду показаннями свідка ОСОБА_16 , який підтвердив, що саме ОСОБА_1 разом з особою, схожою на ОСОБА_2 , відчужував йому 28 лютого 2019 року транспортний засіб марки «Volkswagen Sharan».

Колегія суддів приймає до уваги як належний та допустимий доказ показання свідка ОСОБА_15 , який підтвердив, що бачив, як 25 лютого 2019 року близько 18 години 55 хвилин одягнуті у чорний одяг і чорні шапки особи, приблизно такого зросту, як обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , перестрибнули через паркан, тікали з місця події. Його показання узгоджуються з проведеним з ним слідчим експериментом.

Крім того, під час огляду місця події 25 лютого 2019 року виявлено та вилучено запахові сліди, залишені на поверхні внутрішньої ручки вхідних дверей до службового приміщення та з поверхні ручки молотка, виявленого на території ТОВ «БСП ОІЛ», розташованого у місті Мукачеві на вулиці Кооперативна,2.

Під час дослідження, проведеного експертом Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України встановлено, що запахові сліди, залишені на поверхні внутрішньої ручки вхідних дверей до службового приміщення ТОВ «БСП ОІЛ», розташованого в місті Мукачеві на вулиці Кооперативна,2 та з поверхні ручки молотка, виявленого на території ТОВ «БСП ОІЛ», розташованого в місті Мукачеві на вулиці Кооперативна,2 належать ОСОБА_2

17 із 23

Щодо позиції сторони захисту стосовно визнання недопустимими доказами протоколу огляду місця події від 25 лютого 2019 року, протоколу відібрання зразків від 20 березня 2019 року та висновків експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та Львівського НДЕКЦ ГУМВС України у Львівській області колегія судді зазначає наступне.

Статтею 87 КПК України визначено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Судом встановлено, що протокол огляду місця події від 25 лютого 2019 року складений з дотриманням вимог статей 71,104-106,223,233,234,237 КПК України. Крім того, у судовому засідання спеціаліст Павлович В.В. підтвердив, що саме він здійснював відбір зразків для проведення експертизи, оскільки володіє необхідними знаннями та був присутній під час огляду місця події.

Допитаний під час судового розгляду експерт Мандрик В.А. зазначив, що відібрання зразків для експертизи здійснено з урахуванням вимог Закону України «Про судову експертизу» та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Наполягав на тому, що при досліджені запахових слідів було встановлено, що запахові сліди були чіткими, тобто високої концентрації, що фактично виключає можливість їх перенесення, і відповідно отримання їх з порушенням.

Слід зазначити, що у своєму клопотанні захисник зазначає, що у фототаблиці, доданій до протоколу огляду місця події слідчий фіксує кейс чорного кольору, який не описаний слідчим при складанні протоколу огляду місця події 25 лютого 2019 року. Під час судового розгляду, сторона захисту припустила належність даного кейсу експерту, що, в свою чергу, також підтверджує присутність спеціаліста ОСОБА_21 під час огляду місця події.

Не обґрунтованим є також твердження сторони захисту щодо допущеної описки при здійсненні нумерації сторінок протоколу огляду місця події, оскільки опис виявленого та вилученого під час огляду місця події є незмінним та послідовним, що дає підстави вважати про відсутність текстових втручань при складанні протоколу.

Щодо позиції сторони захисту про визнання недопустимим доказом протоколу вилучення та відібрання у ОСОБА_2 експериментальних взірців крові для одорологічного та біологічного дослідження колегія судді приходить до висновку, що такі отримані з дотриманням вимог статей 223,243,245 КПК України.

Так, відповідно до частини 3 статті 245 КПК України відібрання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами передбаченими статтею 241 КПК України, якою визначено порядок освідування особи.

Крім того, згідно з частиною 7 статті 223 КПК України слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи, що відповідно і було зроблено слідчим при відібранні зразків крові у обвинуваченого ОСОБА_2 .

На думку захисту зміст, який виклав слідчий суддя при дорученні проведення одорологічної експертизи, вказує на те, що суд задоволив клопотання, не з`ясувавши чи зареєстрований такий вид експертизи у Міністерстві Юстиції України. Також захисником поставлено під сумнів кваліфікацію експерта Мандрик В.А. та порядок проведення одорологічної експертизи.

Проте, доводи сторони захисту спростовуються показаннями експерта ОСОБА_22 наданими під час судового розгляду, де останній послідовно, з покликанням на відповідні норми, роз`яснив процедуру фіксації проведеної роботи детекторів (собак) та роботу із запаховими слідами. Також надав суду копію посвідчення на підтвердження своїх повноважень.

18 із 23

Також, спростовується позиція сторони захисту щодо можливості перенесення запахових слідів за допомогою речей обвинувачених, оскільки у своїх показання експерт ОСОБА_22 ствердив, що запахові сліди кожної людини є індивідуальними, перенесення запахового сліду можливе тільки в тому випадку, якщо певна особа тривалий час користувалася речами обвинуваченого (зокрема рукавичками). Проте, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 , категорично ствердив, що не залишав свої речі в автомобілі «Volkswagen Sharan», і не надавав їх у користування іншим особам.

Таким чином, доводи сторони захисту щодо визнання недопустимими доказів, наданих стороною обвинувачення на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_2 , є непереконливими, і такими, що не підлягають задоволенню.

Необґрунтованою є позиція сторони захисту стосовно того, що стороною обвинувачення не перевірено покази обвинуваченого ОСОБА_2 щодо місця його перебування 25 лютого 2019 року, оскільки останній, скориставшись своїм правом, визначеним статтею 63 Конституції України, під час досудового розслідування відмовся надавати будь-які покази. Крім того, сторона захисту під час судового розгляду відмовилась від раніше поданого клопотання про допит свідків, які на їх думку могли б підтвердити алібі обвинуваченого ОСОБА_2 .

При цьому вказані вище обставини у своїй сукупності з усією очевидністю вказують на те, що обвинувачений ОСОБА_2 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки.

Згідно з положенням пункту 6 частини 2 статті 115 КК України, як учинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв`язку із цим матеріальні блага для себе або інших осіб, зокрема заволодіти грошовими коштами, коштовностями, цінними паперами, майном тощо або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив до початку чи під час вчинення цього злочину.

У разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу дії винного кваліфікуються за пунктом 6 частини 2 статті 115 КК України і статтею, якою передбачено відповідальність за злочинне заволодіння майном. У даному випадку дії обвинуваченого додатково слід кваліфікувати за частиною 4 статті 187 КК України.

Таким чином, ОСОБА_2 25 лютого 2019 року близько 18 години 55 хвилин, діючи умисно, з корисливим мотивом та метою, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно небезпечних наслідків, вчинив за попередньою змовою групою осіб напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з проникненням в інше приміщення, із насильством, небезпечним для життя ОСОБА_4 .

Вийшовши за межі попередньої домовленості щодо обсягу злочинних дій, діючи умисно, з корисливим мотивом та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно – небезпечних наслідків, ОСОБА_2 вчинив умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів.

Таким чином, з урахуванням зібраних у кримінальному провадженні доказів, які є належними і допустимими, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого пунктом 6 частини 2 статті 115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів.

Також доведеною є винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 4 статті 187 КК України розбій, тобто - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням в інше приміщення.

19 із 23

Мотиви призначення покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами покарання» при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Пунктом 3 зазначеної вище Постанови визначено, що ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів,а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Призначаючи покарання обвинуваченим, суд керується статтями 65-67 КК України, враховує тяжкість вчиненого ними злочину, ступінь здійснення злочинного наміру та враховує дані про особу винних, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_1 згідно з статтями 66,67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 колегія суддів враховує дані про особу, характер та ступінь суспільної небезпеки ним вчиненого, а також те, що вчинене ним кримінальне правопорушення за статтею 12 КК України є особливо тяжким.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який вперше вчинив злочин, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, суд вважає, що необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання скоєнню нових злочинів призначити покарання в межах санкції статті.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує дані про особи, характер та ступінь суспільної небезпеки ним вчиненого, а також те, що він скоїв злочини, які за статтею 12 КК України є особливо тяжкими злочинами.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_2 згідно з статтями 66,67 КК України, судом не встановлено.

Також, судом враховані роз`яснення, викладені в пункті 1 Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» від 07 лютого 2003 року за №2, де однією з важливих гарантій здійснення проголошеного статтями 3 і 27 Конституції України права людини на життя і здоров`я є беззастережне виконання судами вимог кримінально-процесуального закону щодо забезпечення прав потерпілих від зазначених злочинів. У справах про злочини даного виду суди зобов`язані як установлювати вину підсудних та призначати їм необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів покарання, так і вживати всіх необхідних заходів до повного відшкодування заподіяної потерпілим матеріальної та моральної шкоди.

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, суд вважає, що необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання скоєнню нових злочинів призначити максимальне покарання, визначене санкцією статті.

Також судом враховані роз`яснення, викладені в пункті 2 Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» від 07 лютого 2003 року за №2, де зазначено що довічне позбавлення волі призначається лише у випадках, спеціально передбачених КК України, і за умови, що суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк. Призначення цього покарання повинно мотивуватись у вироку з обов`язковим наведенням обставин, які, на думку суду, перешкоджають застосуванню позбавлення волі на певний строк.

20 із 23

Тобто обставиною, яка зумовлює призначення довічного позбавлення волі й водночас указує на неможливість досягнення мети покарання шляхом застосування покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, є винятково високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину й особи злочинця. Вона визначається сукупністю усіх зібраних у справі даних, що стосуються вчиненого злочину, особи винного й обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Колегія суддів зазначає про неможливість застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 за скоєння ним злочину, передбаченого пунктом 6 частини 2 статті 115 КК України, такого виду покарання, як позбавлення волі на певний строк. Такого висновку суд прийшов, враховуючи підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого як особистості, на що вказує його асоціальний спосіб життя та сам факт повторного скоєння ним умисного злочину за обтяжуючих обставин у період звільнення від відбування покарання з випробуванням, що само собою свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України покарання у виді позбавлення волі, а за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини 2 статті 115 КК України - у виді довічного позбавлення волі, оскільки вважає, що саме таке покарання буде відповідати тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особі обвинуваченого та буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

Слід зазначити, що таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, при цьому суд враховує позицію викладену Конституційним Судом України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004, де зазначено: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Крім того, колегія суддів враховує положення статті 59 КК України та приписи норм пункту 6 частини 2 статті 115 КК України та частини 4 статті 187 КК України, якими встановлено обов`язковість застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, та вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 за вказаними статтями КК України обов`язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації всього належного йому майна.

Оскільки обвинувачений скоїв декілька кримінальних правопорушень, то остаточне покарання належить призначити йому із застосуванням статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеного за даним вироком, при визначенні розміру якого належить врахувати визнанні судом обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Крім того, вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 липня 2018 року ОСОБА_2 засуджено за частиною 1 статті 263 КК України до трьох років позбавлення волі . На підставі статті 75 КК України його звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на один рік.

Виходячи зі змісту статті 71 КК України, правила призначення покарання за сукупністю вироків застосовуються у разі, якщо засуджений вчинив новий злочин у період після постановлення вироку в першій справі і до повного відбуття ним призначеного судом покарання. При складанні покарань у виді довічного позбавлення волі та будь-яких менш

21 із 23

суворих покарань загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, визначається шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі.

Таким чином, вказані вище кримінальні правопорушення обвинуваченим вчинено в період іспитового строку, тому остаточно за сукупністю вироків, відповідно до статті 71 КК України, слід визначити покарання шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі.

Стосовно заявленого потерпілою ОСОБА_3 цивільного позову про відшкодування моральної шкоди, спричиненої їй смертю сина колегія суддів приходить до наступного.

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлений потерпілою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення з останнього на її користь 500 000,00 гривень морального відшкодування, спричиненого їй смертю сина ОСОБА_4 .

Позов потерпілої мотивований тим, що обвинувачений ОСОБА_2 забрав життя її єдиного сина та своїми злочинними діями позбавив її найціннішого, що було у її житті. Вважає, що ті емоції та стрес, котрий вона пережила, неможливо зрозуміти сторонній людині. Перенесені нею душевні страждання супроводжуватимуть її все життя.

Вирішуючи питання щодо розміру грошового відшкодування заподіяної потерпілій моральної шкоди, суд керується положеннями частини 3 статті 23 ЦК України, відповідно до яких такий розмір визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Колегія суддів погоджується із доводами потерпілої про те, що внаслідок скоєного злочину та загибелі єдиного сина, вона перенесла сильне психологічне потрясіння, фізичний біль та страждання, і що внаслідок цього істотно змінився її спосіб життя, порушився звичний для неї ритм та уклад побуту.

Пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснює, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на життя та безпеку свого здоров`я є фундаментальним правом людини, що охороняється законом, а тому суд погоджується з доводами потерпілої, що внаслідок заподіяння смерті близької людини - її сина, вона зазнала фізичного болю та страждань, а також зазнала душевних страждань у зв`язку з протиправною поведінкою обвинуваченого.

Безумовно, у зв`язку із втратою єдиного сина потерпілій було заподіяно моральну шкоду. Враховуючи характер та обсяг понесених позивачем душевних страждань, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, глибину немайнових втрат, ґрунтуючись на засадах розумності, виваженості і справедливості, суд дійшов висновку про необхідність задоволення цивільного позову шляхом стягнення із обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілої 500 000 гривень 00 копійок, у вигляді морального відшкодування, і що саме такий розмір є розумною та справедливою компенсацією душевних страждань позивача.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.

22 із 23

Відповідно до вимог статті 124 КПК України процесуальні витрати слід стягнути з обвинувачених.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності раніше не притягався, однак враховуючи тяжкість вчиненого злочину, колегія суддів вважає необхідним до вступу вироку в законну силу залишити без змін запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Щодо застосованого стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів вважає необхідним до вступу вироку в законну силу залишити без змін, оскільки останній будучи раніше судимим вчинив кримінальні правопорушення, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.

Керуючись ст.ст.374,376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 187 КК України, за якою призначити йому покарання у виді 08 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 відраховувати з 07 березня 2019 року.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів та призначити йому покарання: - за частиною 4 статті 187 КК України – 10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.; - за пунктом 6 частини 2 статті 115 КК України – довічне позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Відповідно до частини 1 статті 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Відповідно до статті 71 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 липня 2018 року, більш суворим, остаточне покарання за сукупністю вироків призначити ОСОБА_2 - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_2 відраховувати з 14 березня 2019 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканки АДРЕСА_6 суму морального відшкодування в розмірі 500 000,00 (п`ятсот тисяч) гривень.

Речові докази: молоток, газовий балончик, залишки недопалка сигарети, марлеву серветку, три фрагменти кабелю, зрізи нігтьових пластин, залишки серветки та ватних тампонів, залишки недопалка сигарети, ручку важеля перемикання передач, фрагменти ланцюжка з підвіскою, автомобільний килимок, два підголівники, залишки ватних тампонів,

23 із 23

чотири відрізки світлої дактилоскопічної плівки та дактокарту ОСОБА_4 , таблицю до протоколу огляду місця події та дактокарти ОСОБА_16 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_25 , ОСОБА_8 , ОСОБА_31 , запахові сліди, фіскальні чеки – залишити на зберіганні в кімнаті речових доказів Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області.

Речові докази: шість DVD-R диски з відеозаписами камер відеоспостереження, DVD диск з відеозаписами ілюстрованої таблиці до протоколу проведення слідчого експерименту, флеш карту з записом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_1 , флеш карту Micro SD HC, серійний номер НОМЕР_9 109, флеш карту з інформацією отриманою в ході проведення НСРД відносно ОСОБА_1 , два DVD диски з інформацією отриманою в ході проведення НСРД відносно ОСОБА_2 - зберігати з матеріалами судової справи.

Речові докази : мобільний телефон марки «iPhone» ІМЕІ НОМЕР_10 , куртку сірого кольору марки «Tommy Hilfiger», рукавиці чорного кольору, які передані на зберігання до кімнати речових доказів Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області - повернути ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз в розмірі 61505 гривень 96 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз в розмірі 61505 гривень 96 копійок.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуюча О.І.Маргитич

Судді Н.Л.Морозова

В.О.Монич