Рішення № 87256154, 13.01.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/6452/19

Провадження №2/265/303/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Гноєвого С. С.,

при секретарі Федоровій А.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення суми боргу. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на те, що 15 серпня 2018 року між ним та відповідачем був укладений договір позики, відповідно до умов якого він надав відповідачці позику у сумі 700 000 гривень. На підтвердження укладення договору позики, відповідачкою було написано власноруч розписку. Відповідно до тексту боргової розписки, позичальник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , прийняла від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 700 000 гривень, та зобов`язується повернути вказану суму грошових коштів в строк до 01 травня 2019 року. Однак, у зазначений в договорі позики строк, відповідачка грошові кошти йому не повернула, та ухиляється від їх повернення, у зв`язку з чим він вимушений звертатись до суду. Просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь суму боргу в розмірі 700 000 гривень, а також судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання також не з`явилася, від якої до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначенні родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг із зобов`язанням її повернення та дати отримання коштів.

Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13, 11 листопада 2015 року в справі № 6-1967цс15.

Відповідно дост. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зіст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 610ГК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що 15 серпня 2018 року шляхом складання боргової розписки, між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики, за яким позивач ОСОБА_1 передав відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 700 000 (сімсот тисяч) гривень, про що зазначено в розписці. Строк повернення коштів до 01 травня 2019 року.

Факт отримання грошових коштів відповідачем ОСОБА_2 в сумі 700 000 гривень, суд вважає встановленим, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір позики в письмовій формі. За договором позики, оформленого розпискою від 15 серпня 2018 року шляхом обміну сторонами розписки та грошей. Ці обставини підтверджуються наданою позивачем оригіналу розписки про отримання грошових коштів відповідачем із зобов`язанням їх повернення в строк до 01 травня 2019 року. (а.с.8)

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що відповідач порушує виконання грошового зобов`язання за вказаним договором позики, позивач вимагає сплатити суму боргу, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зокрема, відповідно до положення ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні суду у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню 50% судового збору, сплаченого останнім при подачі позову до суду, в сумі 3 500 гривень, а 3 500 гривень підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Керуючись ст. ст.12, 13, 76, 81, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серія НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , суму боргу за договором позики від 15 серпня 2018 року в розмірі 700 000 (сімсот тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серія НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , витрати з оплати судового збору у розмірі 50% від сплаченої при подачі позову суми, а саме 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серія НОМЕР_4 , з державного бюджету України 50 % сплаченого ним при подачі позову судового збору у загальному розмірі 7 000 гривень, що складає 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок, який було внесено на рахунок № 31217206005054, отримувач платежу - Маріуп.УК/Лівобережний р-н/22030101, код отримувача - 37989721, банк отримувача - 899998 Казначейство України, на підставі квитанції від 17 вересня 2019 року № 0.0.1467068339.1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області.

Повний текст рішення суду складено 23 січня 2020 року.

Суддя _____ Гноєвой С.С.