Рішення № 87252516, 27.01.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/20894/19

Пр. №2-а/521/52/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Сегеди О.М.

при секретарі - Колесник Т.В., за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - Фльоштер А.В.,

представника УПП в Одеській області ДПП - Нагнибіди О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Одесі справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 2-го батальйону 7-ї роти Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Фльоштер Артура Васильовича, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що 13 грудня 2019 року інспектором 2-го батальйону 7-ї роти Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Одеській області ДПП) лейтенантом поліції Фльоштер А.В. відносно нього було винесено постанову серії ЕАК №1856082 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що зі змісту вказаної постанови вбачається, що 13 грудня 2019 року о 02.30 год. в м. Одеса, по вул. Черняховського, 1Б, водій, керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.3 та перетнув подвійну суцільну смугу, чим порушив п. 8.5.1 ПДР України. За порушення водієм вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП, останній був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Позивач із фактом скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП не погоджується, вважає постанову серії ЕАК №1856082 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, незаконною та необґрунтованою, винесеною із порушенням його прав. Крім цього, вважає постанову такою, що ґрунтується на неповному та необ`єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт його неправомірних дій, а отже не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Стверджував, що 13 грудня 2019 року він знаходився в припаркованому транспортному засобі по вул. Черняховська, 1Б, у м. Одесі, коли до нього підійшов лейтенант поліції 2-го батальйону 7-ї роти УПП в Одеській області ДПП Фльоштер А.В. та повідомив йому, що він нібито перетнув подвійну суцільну смугу, у зв`язку з чим порушив ПДР.

Вказував, що при складенні постанови інспектором не було дотримано вимог ст. 283 КУпАП, а саме було допущено помилку в зазначенні прізвища, дати народження, серії та номеру посвідчення водія, що, на його думку, полягає у внесенні інспектором недостовірних відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Крім того, стверджував, що інспектором не було доведено правову підставу його вини, зокрема, не зазначено нормативного акта, у тому числі статтю, що передбачає відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення.

Посилаючись на зазначені обставини, просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №1856082 від 13 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 20 грудня 2019 року було відкрито провадження по справі та вирішено розглянути адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.12-13).

Крім того, ухвалою суду від 20 грудня 2019 року до участі у справі в якості третьої особи було залучено Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (а.с. 12-13).

Ухвалою суду від 26 грудня 2019 року було залучено до участі в справі в якості співвідповідача УПП в Одеській області ДПП та виключено з кола третіх осіб - УПП в Одеській області ДПП (а.с. 20-22).

Позивач в судовому засіданні не заперечував, що ним було скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, однак, не погоджувався з оскаржуваною постановою з тих підстав, що, за його думкою, вона була складена з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідач лейтенант поліції 2-го батальйону 7-ї роти УПП в Одеській області ДПП Фльоштер А.В. в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Представник УПП в Одеській області ДПП, діючий на підставі довіреності від 27 грудня 2019 року, в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні. Надав пояснення на позовну заяву, згідно яких просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення (а.с. 12-18).

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі передбачених ч. ч. 1, 2, 3 і 5 ст. 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що відповідно до постанови серії ЕАК №1856082 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складеної інспектором 7-ї роти 2-го батальйону УПП в Одеській області ДПП лейтенантом поліції Фльоштер А.В., 13 грудня 2019 року о 02 годині 31 хвилин, у м. Одесі, по вул. Черняховського, 1Б, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «BMW X1», державний номер НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.3 та перетнув подвійну суцільну смугу, чим порушив п. 8.5.1 ПДР України та чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та був притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. (а.с. 50).

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність тощо.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 1995 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно з п. 8.1 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

У п. 8.5 та п. 8.5.1 ПДР України встановлено, що дорожня розмітка поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює.

Горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, представником УПП в Одеській області ДПП було надано до суду відеозапис службового портативного відеореєстратора.

При дослідженні в судовому засіданні наданого відеозапису, судом встановлено, що позивач, керуючи автомобілем «BMW X1», державний номер НОМЕР_1 , дійсно не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.3 та перетнув подвійну суцільну смугу, що свідчить про порушення останнім п. 8.5.1 ПДР України та підтверджує правомірність винесення відповідачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача.

Суд не приймає до уваги надані позивачем у судовому засіданні пояснення відносно того, що інспектором не було дотримано вимог ст. 283 КУпАП, зокрема, було допущено помилку в зазначенні прізвища, дати народження, серії та номеру посвідчення водія, що, на його думку, полягає у внесенні інспектором недостовірних відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа, оскільки з дослідженого відеозапису та пояснень інспектора Фльоштер А.В., наданих у судовому засіданні, вбачається, що зазначені розбіжності стали наслідком технічної несправності портативного приладу та останнім суду було надано копію постанови серії ЕАК №1856082 з внесеними виправленнями.

Отже, порушення, яке допустив позивач згідно із приписами ПДР є порушенням вимог розмітки проїзної частини доріг.

Зазначена у постанові норма ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил користування попереджувальними сигналами.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 75 КАС України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України закріплено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З вказаного можна зробити висновок, що дії позивача, та викладена у самій постанові фабула, свідчить про те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 122 КУпАП та передбачає застосування штрафу.

Крім того, суд зауважує про те, що позивач в судовому засіданні не заперечував факт скоєння ним адміністративного правопорушення та не заперечував, що під його керуванням автомобіль «BMW X1», державний номер НОМЕР_1 , перетнув подвійну суцільну смугу, чим порушив п. 8.5.1 ПДР України.

Що стосується заперечень позивача щодо внесення інспектором патрульної поліції недостовірних даних до постанови серії ЕАК №1856082 від 13 грудня 2019 року, то, як було встановлено в судовому засіданні, інспектор одразу в присутності позивача вніс виправлення в зазначену постанову, яка була йому вручена, але не була надана останнім до суду. На підтвердження своїх доводів відповідач надав суду копію оскаржуваної постанови серії ЕАК №1856082 від 13 грудня 2019 року з виправленнями, про що не заперечував позивач.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 5 - 9, 72 - 77, 90, 243-246, 250, 251, 286 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 2-го батальйону 7-ї роти Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Фльоштер Артура Васильовича, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.

Рішення можу бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складено та підписано суддею 29 січня 2020 року.

Суддя: О.М. Сегеда