Ухвала суду № 87248009, 30.01.2020, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/127/20

Номер провадженняя № 1-кс/194/20/20

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

30 січня 2020 року м. Тернівка

Слідчий суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Корягін В.О. за участю прокурора Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Сорокіна М.О., при секретарі судового засідання Ніколайчук О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Тернівського ВП ПВП ГУ НП в Дніпропетровській області Захарчук О.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кочережки, Павлоградського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-24 грудня 2012 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70, ст.71, ст.72 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськ від 17 листопада 2014 року звільнений умовно-достроково на 11 місяців 1 день;

-07 грудня 2016 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.263, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі.

-08 грудня 2016 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.310, ч.2 ст.309, ч.1 ст.70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі.

-03 травня 2017 року ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області приведено у відповідність до чинного законодавства вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2016 року, частково приєднано покарання за вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2016 року та остаточно призначено покарання у виді 3 років 9 місяців позбавлення волі. Звільнився 21 жовтня 2019 року з СВК-94 на підставі ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2019 року умовно-достроково на 6 місяців 20 днів;

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.1 ст. 263 КК України,та додані до клопотання матеріали, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий Тернівського ВП ПВП ГУ НП в Дніпропетровській області Захарчук О.І. звернувся до суду з клопотанням, узгодженим з прокурором Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Сорокіним М.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.1 ст. 263 КК України.

Своє клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1 05 грудня 2019 року приблизно о 13-00 год., знаходячись біля будинку №11, розташованого по вул. Дніпровська в м. Тернівка Дніпропетровської області, переслідуючи корисливий намір, зловживаючи довірою раніше знайомого йому ОСОБА_2 , що виразилось у проханні надати йому мобільний телефон останнього для здійснення дзвінку, достовірно знаючи, що в майбутньому повертати мобільний телефон не буде, а має мету ним заволодіти, умисно повторно схилив ОСОБА_2 до того, щоб він, будучи помилково впевнений у правомірності та добросовісності дій ОСОБА_1 , добровільно передав останньому свій мобільний телефон марки "NOMI " модель i282, вартість якого становить 373,33 гривень. Після цього з метою доведення свого злочинного умислу до кінця повторно ОСОБА_1 під виглядом здійснення дзвінку, дочекавшись коли ОСОБА_2 зайшов за будинок, з місця події зник, чужим майном розпорядився на свій розсуд. Таким чином, ОСОБА_1 , зловживаючи довірою ОСОБА_2 , заподіяв йому матеріальну шкоду в сумі 373,33 гривень.

Не зупинившись на скоєнням ОСОБА_1 , 10 січня 2020 року приблизно о 17-00 год., знаходячись біля будівлі кафе-бару «Галактика», розташованого по вул. Маяковського 12 в м. Тернівка Дніпропетровської області, переслідуючи корисливий намір, зловживаючи довірою раніше знайомої йому ОСОБА_3 , що виразилось у проханні надати йому мобільний телефон останньої для здійснення дзвінку, достовірно знаючи, що в майбутньому повертати мобільний телефон не буде, а має мету ним заволодіти, умисно повторно схилив ОСОБА_3 до того, щоб вона, будучи помилково впевнена у правомірності та добросовісності дій ОСОБА_1 , добровільно передала останньому свій мобільний телефон марки "Meizu " модель M6 2|16 Gb M711H, вартість якого становить 1600,00 гривень. Після цього з метою доведення свого злочинного умислу до кінця повторно ОСОБА_1 під виглядом здійснення дзвінку, дочекавшись коли ОСОБА_3 зайшла до магазину «Галактика», розташованого за вищезазначеною адресою з місця події зник, чужим майном розпорядився на свій розсуд. Таким чином, ОСОБА_1 , зловживаючи довірою ОСОБА_3 , заподіяв їй матеріальну шкоду в сумі 1600,00 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 , 16 січня 2020 року приблизно о 18-00 год., знаходячись біля будинку №10а, розташованого по вул. Пушкіна в м. Тернівка Дніпропетровської області, переслідуючи корисливий намір, зловживаючи довірою раніше знайомого йому ОСОБА_4 , що виразилось у проханні надати йому мобільний телефон останнього для здійснення дзвінку, достовірно знаючи, що в майбутньому повертати мобільний телефон не буде, а має мету ним заволодіти, умисно повторно схилив ОСОБА_4 до того, щоб він, будучи помилково впевнений у правомірності та добросовісності дій ОСОБА_1 , добровільно передав останньому свій мобільний телефон марки "HONOR 7A " модель «DUA-L22», вартість якого становить 1515,92 гривень. Після цього з метою доведення свого злочинного умислу до кінця повторно ОСОБА_1 під виглядом здійснення дзвінку, відійшов від ОСОБА_4 , що останній на мить загубив з поля зору ОСОБА_1 , який в свою чергу з місця події зник, чужим майном розпорядився на свій розсуд. Таким чином, ОСОБА_1 , зловживаючи довірою ОСОБА_4 , заподіяв йому матеріальну шкоду в сумі 1515,92 гривень.

Не зупинившись на скоєному ОСОБА_1 , 20 січня 2020 року приблизно о 13-00 год., знаходячись біля будинку №20, розташованого по вул. Маяковського в м. Тернівка Дніпропетровської області, переслідуючи корисливий намір, зловживаючи довірою раніше знайому йому ОСОБА_5 , що виразилось у проханні надати йому мобільний телефон останнього для здійснення дзвінку, достовірно знаючи, що в майбутньому повертати мобільний телефон не буде, а має мету ним заволодіти, умисно повторно схилив ОСОБА_5 до того, щоб вона, будучи помилково впевнена у правомірності та добросовісності дій ОСОБА_1 , добровільно передала останньому свій мобільний телефон марки "HONOR 7A " модель «DUA-L22», вартість якого становить 1515,92 гривень. Після цього з метою доведення свого злочинного умислу до кінця повторно ОСОБА_1 під виглядом здійснення дзвінку, відійшов від ОСОБА_5 , що остання на мить загубила з поля зору ОСОБА_1 , який в свою чергу з місця події зник, чужим майном розпорядився на свій розсуд. Таким чином, ОСОБА_1 , зловживаючи довірою ОСОБА_5 , заподіяв їй матеріальну шкоду в сумі 1515,92 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 , 21 січня 2020 року, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, знаходячись в гаражах, які знаходяться за магазином «Капкан» по вулиці Осіння в м. Тернівка Дніпропетровської області, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання та носіння бойових припасів, умисно, незаконно придбав (знайшов) патрони в кількості 85 штук, калібра 5,45 мм, які є боєприпасами та є проміжними патронами зразка 1974 року, виготовлені промисловим способом та призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї, які знаходились в поліетиленовому пакеті. Вказаний поліетиленовий пакет з патронами ОСОБА_1 поклав до лівої кишені куртки, у яку він був одягнений, та почав постійно носити їх з собою.

21 січня 2020 року продовжуючи умисно, незаконно зберігати при собі бойові припаси, приблизно о 20 годині 30 хвилин був зупинений працівниками поліції за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.188 КУпАП. На підставі ст.34 Закону України «Про Національну поліцію», був проведений поверхневий огляд гр. ОСОБА_1 в ході якого в період часу з 20 години 40 хвилин до 20 години 55 хвилин працівниками поліції в присутності двох понятих при проведені огляду місця події з лівого карману куртки одягненої на ОСОБА_1 , виявлено та вилучено, 85 патронів калібра 5,45 мм, які є боєприпасами та є проміжними патронами зразка 1974 року, виготовлені промисловим способом та призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї: автоматів «АК-74», «АКС-74», «АКС-74У» ручних кулеметів «РПК-74» та їх модифікацій, патрони до стрільби придатні, які він без передбаченого законом дозволу, умисно, незаконно, придбав (знайшов), носив та зберігав при собі.

У діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена ч. 2 ст. 190, ч.1 ст.263 КК України.

Прокурорв судовому засіданні підтримав клопотання слідчого щодо обрання у відношенні підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,посилаючись на обставини, викладені в клопотанні. Також, зазначив, що оскільки підозрюваний, вчинив злочини в період умовно-дострокового звільнення, ніде не працює, раніше неодноразово судимий, що дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі продовжить вчиняти інші кримінальні правопорушення та може переховуватися від слідства та суду, просив суд застосувати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що все викладене в підозрі вірне та відповідає дійсності, не заперечував проти клопотання.

Вислухавши підозрюваного, прокурора, дослідивши доводи клопотання та надані письмові докази, приходжу до наступного висновку.

Матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 грудня 2019 року за №12019040400000552 за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України.

29 січня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 інкримінованих злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.1 ст.263 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 15 січня 2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 15 січня 2020 року, постановою про прилучення речових доказів від 15 січня 2020 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 від 11 січня 2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 16 січня 2020 року, постановою про прилучення речових доказів від 16 січня 2020 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 від 21 січня 2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23 січня 2020 року, постановою про прилучення речових доказів від 23 січня 2020 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 від 20 січня 2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 28 січня 2020 року, постановами про прилучення речових доказів від 28 січня 2020 року, протоколом огляду від 21 січня 2020 року.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого йому злочину і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).

Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочинів обґрунтованою. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року, де суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року де суд зазначив «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування»; у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, де суд зазначив «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Таким чином, враховуючи вимоги ст.ст. 177,178,183 КПК України та те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, які у відповідності зі ст. 12 КК України відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжких злочинів, за один з яких передбачено покарання до семи років позбавлення волі, та які скоєні згідно пред`явленої підозри в період умовно-дострокового звільнення, вважаю, що клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України, не працює, не має офіційного джерела доходу, розлучений, дітей на утриманні не має, що вказує на відсутність у нього міцних сімейних та соціальних зв`язків в м. Тернівка, на розгляді в Тернівському міському судді знаходиться кримінальне провадження за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст.395, ч.1 ст.263, ч.2 ст.309 КК України, таким чином менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам, як те, що підозрюваний може вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Однак з урахуванням зазначеного та враховуючи підстави та обставини передбачені ст. 177,178,182,183 КПК України, вважаю за необхідне визначати ОСОБА_1 розмір застави у вигляді сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент застави, тобто 84080,00 грн.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 32, 131, 132, 176, п.5 ст. 177, 178, 183- 184, 193-194, 196-197, 369, 372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Тернівського ВП ПВП ГУ НП в Дніпропетровській області Захарчук О.І., погодженого зпрокурором Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Сорокіним М.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кочережки, Павлоградського району, Дніпропетровської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17-00 годин 28 березня 2020 року.

Ухвала слідчого судді діє до 17-00 годині 28 березня 2020 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання під вартою підозрюваний ОСОБА_1 підлягає направленню до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» м. Дніпро у Дніпропетровській області.

Відповідно до ст. 183 КПК України визначити ОСОБА_1 розмір застави, достатньої для виконання підозрюваного обов`язків, передбачених КПК України в розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 84080,00 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 26239738, Банк отримувача – ДКСУ м. Київ, Код банку отримувача (МФО) – 820172, Рахунок отримувача – НОМЕР_1 .

Призначення платежу: застава згідно КПК по справі 194/127/19 (провадження № 1-кс/194/20/20).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 покласти такі обов`язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю, не відлучатися з м. Тернівка Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя В.О. Корягін