Рішення № 87247080, 28.01.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16156/19

Провадження № 2/161/814/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

28 січня 2020 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Черняка В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Новаковської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

25 вересня 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі – позивач, АТ КБ «Приватбанк») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості.

Свій позов мотивує тим, що відповідно до укладеної Генеральної угоди № б/н від 10.11.2014 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 22 465, 33 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснювалось шляхом надання банку відповідачем грошових коштів для погашення заборгованості за кредитом починаючи з «1» по «25» число кожного місяця. Оскільки відповідач не виконала умови договору належним чином, у неї станом на 12.08.2019 року виникла заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» в сумі 90 553, 62 грн., що складається з: заборгованості за кредитом – 21 817, 51 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом – 18 761, 22 грн., заборгованість за пенею та комісією – 46 627, 80 грн., а також штраф відповідно до пункту 2.2 Генеральної угоди – 3 347, 09 грн. Враховуючи наведене, просить стягнути з ОСОБА_1 суму в розмірі 90 553, 62 грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав суду заяву, в якій просив справу слухати в його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, про день, час, місце слухання справи повідомлялася належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позов від відповідачки на адресу суду не надходили.

Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав від АТ КБ «Приватбанк» кредит відповідно до укладеної Генеральної угоди № б/н від 10.11.2014 року у розмірі 22 465, 33 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснювалось шляхом надання банку відповідачем грошових коштів для погашення заборгованості за кредитом починаючи з «1» по «25» число кожного місяця (а.с. 5-31).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 було порушено зобов`язання умов Кредитного договору, а тому у неї існує заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк», яку, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, не погасила.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 625 ЦПК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі й сплата неустойки.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 12.08.2019 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» в сумі 90 553, 62 грн., що складається з: заборгованості за кредитом – 21 817, 51 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом – 18 761, 22 грн., заборгованість за пенею та комісією – 46 627, 80 грн., а також штраф відповідно до пункту 2.2 Генеральної угоди – 3 347, 09 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач істотно порушила умови кредитного договору, ст. ст. 526, 527, 1048, 1050, 1054 ЦК України, в зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 21 817, 51 грн. та заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 18 761, 22 грн. є правомірними і підлягають до задоволення.

Однак, суд не може погодитися з одночасним застосуванням позивачем цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання у вигляді пені та штрафу, виходячи з наступного.

Умовами укладеного між сторонами Кредитного договору передбачена відповідальність позичальника у вигляді сплати пені та штрафу у разі прострочення виконання зобов`язання.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що в обґрунтування позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості, позивач посилався на прострочення останнім виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за пенею та комісією.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Аналізуючи вищевказане положення законодавства, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційний розміру задоволених позовних вимог в сумі 931, 84 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково в сумі 43 925, 82 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь в користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість відповідно до укладеної Генеральної угоди № б/н від 10.11.2014 року в сумі 43 925 (сорок три тисячі дев`ятсот двадцять п`ять) грн. 82 коп., в т.ч., заборгованість за кредитом – 21 817, 51 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом – 18 761, 22 грн., штраф відповідно до пункту 2.2 Генеральної угоди – 3 347, 09 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь в користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати по справі, а саме 931 (дев`ятсот тридцять одну) грн. 84 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач може оскаржити заочне рішення безпосередньо до Волинського апеляційного суду або через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 28.01.2020 року

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк