Рішення № 87246829, 20.01.2020, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/3818/16-ц

Провадження № 2/211/29/20

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

20 січня 2020 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Ткаченко С.В.

при секретарі Польчик Л.В.

за участі: представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Тер-Товмасян Ю.Г.

за відсутності: представника Інституту медицини праці національної академії медичних наук України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області до ОСОБА_2 , Інституту Медицини праці національної академії медичних наук України, третя особа – Публічне акціонерне товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про визнання не чинним та скасування висновку Центральної лікарсько- експертної комісії Державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України , а також скасування Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за ф. П-4, -

В С Т А Н О В И В:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області звернулося до суду з вказаним позовом, вказавши, що відповідачу , колишньому працівнику шахтоуправління з підземного видобутку руди гірничого департаменту ПАТ « АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_2 , висновком обласної МСЕК № 016719 від 19 04 2016 року встановлено 50% втрати працездатності з 04 04 2016 року. Са верхньої частки правої легені Т2 NО МО кл. гр. ІІІ НОМЕР_1 І - захворювання професійне.

Відповідно до висновку ЦЛЕК ДУ Інституту медицини праці національної академії медичних наук України від 01 12 2015 року складено акт розслідування хронічного професійного захворювання від 16 02 2016 року за формою П-4 згідно з порядком розслідування від 30 11 2011 року № 1232 відносно ОСОБА_2

Члени комісії зазначений акт підписали з окремою думкою оскільки не вважають даний випадок захворювання пов`язаним з виробництвом. В ході вивчення документів, які характеризують умови праці та результати лабораторних досліджень, в тому числі і карт умов праці, комісія встановила, що на робочому місці колишнього майстра гірничого ( підземного ) шахтоуправління з підземного видобуток руди ( на правах шахт) ГД ОСОБА_2 мав вплив пил фіброгенної дії , а не канцерогенні речовини І групи, як зазначено у медичному висновку Центральної лікарсько - експертної комісії від 01.12.2015року за № 42/1004 про наявність ( відсутність) професійного захворювання.

Вказані акти вважають незаконними. Так Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров"я від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, провадиться згідно із законодавством про страхування від нещасного випадку.

До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою. (ч. 4 ст. 14 Закону від 23.09.1999 року №1105-ХІУ).

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, а також підстави, з яких нещасний випадок визнається пов`язаним з виробництвом, визначаються Кабінетом Міністрів України.

В інформаційній довідці про умови праці ОСОБА_2 від 10.06.2014р. № 2/2- 11-3/232 підготовленою ДЗ « Криворізька районна СЕС м. Кривого Рогу зазначено, що умови праці ОСОБА_2 за період роботи з 11.07.1991р. по 16.03.1999р., з 25.10.1999p.no 21.06.2004р., з 20.07.2004р. по 22.11.2013р.- підземним гірничим майстром,підземним кріпильником на підземних дільницях шахти Артема Шахтоуправління підземного видобутку ради ПАТ « Арселор Міттал Кривий Ріг» (правонаступник ВАТ « КДГМК» Криворіжсталь») за концентрацією аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони відносяться до 3 класу 1 ступеня шкідливості, раніше працював - підземним гірником на підземних дільницях проходки шахти імені Леніна Шахтобудівельного управління ВАТ « Кривбасзалізрудком» за концентрацією аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони відносяться до 3 класу 1 ступеня шкідливості, підземним гірничим майстром шахти № 1 імені Артема та імені Кірова РУ імені Кірова за концентрацією аерозолю переважно фіброгеної дії у повітрі робочої зони відносяться до 3 класу 2 ступеня шкідливості.

При атестації робочого місця ОСОБА_4 , проведеної адміністрацією ПАТ « Арселор Міттал Кривий Ріг» та складанні акта обстеження робочого місця підземного гірничого майстра , проведеного фахівцями ДЗ «Криворізької районної СЕС м. Кривого Рогу», представників адміністрації ПАТ « Арселор Міттал Кривий Ріг» та представника Фонду, зазначено що, в шахтоуправлінні підземного видобутку руди гірничого департаменту ПАТ « АрселорМіттал Кривий Ріг» в залізній руді гетит - гематит - мартитовій, гетит-гематитовій та мартитовій діоксид кремнію становить від 10% до 70% свого вмісту пилу і має переважно фіброгенну дію та не є хімічною речовиною канцерогенної дії.

Інститут в своєму висновку № 2726 від 02.12.2015 р. посилається на «Перелік речовин, продуктів, виробничих професій, побутових та природніх факторів , канцерогенних для людини», в якому вказано, кристалічний сицілійний діоксин ( кварц, кристоболіт) є хімічним агентом, що здійснював вплив на виникнення онкозахворювання у ОСОБА_2 але на його робочих місцях кріпильника ( підземного) та гірничого майстра ( підземного такий хімічний агент відсутній. ОСОБА_2 підпадав під вплив параметрів аерозолю переважно фіброгеної дії у повітрі робочої зони. В процесі виконання своїх обов`язків ОСОБА_4 не підпадав під вплив канцерогеної речовини.

Крім того, на основі наданої на комісію підприємства по розслідуванню даного випадку медичної документації встановлено, що хворий ОСОБА_2 з 2002 року страждає хронічним бронхітом . Діагноз підтверджено лікарем пульмонологом КЗ «Міска клінічна лікарня №2»

Українським НДІПМ м. Кривого Рогу, де ОСОБА_2 знаходився на обстеженні з 27.08.2015р. по 09.09.2015р., на основі проведених клінічних, лабораторних, рентгенологічних та функціональних досліджень встановлено , що хворий перебуває на диспансерному обліку по хронічному бронхіту у терапевта в поліклініці за місцем мешкання з 2002року.

В рішенні ЦЛЕК Інституту медицини праці НАМНУ діагноз « хронічний бронхіт» не встановлений зовсім.

Отже, підстави для виникнення хронічного професійного захворювання у колишнього майстра гірничого (підземного) ОСОБА_2 для встановлення діагноза Са верхньої частки правої легені Т2 NО МО кл.гр. ІІІ НОМЕР_1 І з дією пилу фіброгенної дії з вмістом кремнію діоксиду кристалічного в підземних умовах шахти відсутні і мають припущення, щодо технічної помилки в зв`язку з встановленням вищезазначеним діагнозом.

Оскільки акт, складений за ф.П-4, є підставою для проведення страхових виплат з боку Фонду за рахунок коштів самого Фонду, тобто шляхом проведення грошових виплат, то безпосередньо зачіпаються майнові інтереси Фонду.

Таким чином висновок спеціалізованого медичного закладу (ЦЛЕК ДУ « Інституту медицини праці МНАМ України» ) про професійний характер захворювання відповідно до якого було складено акт розслідування професійного захворювання за формою П-4 не відповідає дійсності та складений з порушенням законодавства України, а тому, просять визнаний їх не чинними та скасувати.

В ході розгляду справи відповідач ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 надав відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив, що з позовними вимогами не згоден та вважає їх незаконними і необґрунтованими. Зокрема вказав, що під час його роботи на посадах підземного гірничого майстра, підземного кріпильника на підземних дільницях шахти ім. Артема та на посаді майстра гірничого (підземного) в структурному підрозділі підприємства шахтоуправління з підземного видобутку руди (на правах шахт) гірничого департаменту ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» на його організм впливали шкідливі фактори , шкідливі хімічні речовини канцерогенної дії у повітрі робочої зони в структурному підрозділі підприємства шахтоуправління з підземного видобутку руди. Клінікою професійних захворювань ДУ «Інститут медицини праці Національної Академії медичних наук України » було встановлено, що внаслідок дії шкідливих факторів у нього утворилися хронічні професійні захворювання : Са верхньої частки легені Т2 NО МО кл. гр. ІІІ НОМЕР_1 1 (один ст.), С34; супутній діагноз гіпертонічна хвороба ІІ ст. ІІ ст., ризик 3, ІХС: дифузний кардіосклероз, СН-1, ФК-1; хронічна вертеброгенна цервікоторакологія, ст. ремісії; цукровий діабет ІІ тип середнього ступеню важкості, компенсований ІІІ. Згідно до медичного висновку ЦДЕК № 42/1004 від 01.12.2015 року було встановлено, що дані захворювання пов`язані з виконанням трудових обов`язків. Про вказане було складено Акт № 2 від 16.02.2016 р. за формою П-4. Просить позов залишити без задоволення.

Представник ДУ «Інститут медицини праці національної академії медичних наук України », надав письмове заперечення, в обґрунтування якого вказують що вимоги фонду, який є неналежним позивачем щодо оскарження встановлення зв`язку захворювання ОСОБА_2 з умовами праці і трудового процесу є необґрунтовані, а викладені у позовній заяві доводи не відповідають фактичним обставинам справи . Просить у позові відмовити.

Представник третьої особи ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» надали до суду письмові пояснення відповідно до яких підтримали позов.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі покладаючись на обставини викладені у позовній заяві, та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, та просили у їх задоволенні відмовити з підстав викладених у відзиві.

Представник відповідача Інституту Медицини праці національної академії медичних наук України у судове засідання не з`явився, у своєму запереченні просили розглядати справу без участі представника відповідача з врахуванням заперечень.

Представник третьої особи ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Тер-Товмасян Ю.Г. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, вважала їх такими що підлягають до задоволення.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від03.10.2017, яким ЦПК України викладеного в новій реакції.

У відповідності до п.9 п.1 Розділу ХІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції - справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За змістом ст. ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 15 ЦК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

У судовому засіданні встановлено, що Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України постановою від 24 05 2016 року призначено щомісячну грошову суму з 04 04 2016 року безстроково ( а.с. 7 – копія постанови ).

Відповідно до висновку ЦЛЕК ДУ Інституту медицини праці національної академії медичних наук України від 01 12 2015 року № 42/1004 ( а.с. 14,15 ) складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 16 02 2016 року за формою П-4 згідно з порядком розслідування від 30 11 2011 року № 1232 відносно ОСОБА_2 Члени комісії зазначений акт підписали з окремою думкою оскільки не вважають даний випадок захворювання пов`язаним з виробництвом. Комісією було встановлено, що внаслідок дії шкідливих факторів у ОСОБА_2 утворилися хронічні професійні захворювання : Са верхньої частки правої легені Т2 NО МО кл. гр. ІІІ НОМЕР_1 1 (один ст.), С34; супутній діагноз гіпертонічна хвороба ІІ ст. ІІ ст., ризик 3, ІХС: дифузний кардіосклероз, СН-1, ФК-1; хронічна вертеброгенна цервікоторакологія, ст. ремісії; цукровий діабет ІІ тип середнього ступеню важкості, компенсований ІІІ. ( а.с.- 8-11 ) . Члени комісії зазначений акт підписали з окремою думкою ( а.с. 10-11 ) .

Представник позивача як в позові , так і в судовому засіданні вважаючи, що висновок ЦЛЕК ДУ Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України не є обгрунтованим просить його скасувати і як наслідок скасувати Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за ф. П-4 від 16 02 2016 року , який був складений на підставі вищезазначеного висновку.

Відповідно до ст.. 36 ч 2 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності « факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначається Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232(надалі Порядок).

Окрім того, відповідно до п. 68 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 р. № 1232 (далі - Порядок), у спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу професійного захворювання приймається центральною лікарсько-експертною комісією державної установи "Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України", у роботі якої мають право брати участь фахівці відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичного закладу, спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу, робочого органу виконавчої дирекції Фонду, спеціалісти (представники) підприємства, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), представники вищого органу профспілки. У разі незгоди хворого або роботодавця з рішенням Інституту щодо встановлення діагнозу і зв`язку захворювання із впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу воно може бути оскаржено в судовому порядку ( п. 74 Порядку ).

Отже, Порядком чітко визначене коло осіб, які можуть оскаржити рішення ЦЛЕК ДУ «Інститут медицини праці НАМНУ» , і Фонд до цього кола не входить, а тому оскаржувати Висновок Центральної лікарсько- експертної комісії Державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України не може.

Правом оскаржити Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за ф. П-4 Фонд наділений. Однак, оскільки оскарження даного акту пов`язано з оскарженням рішення комісії ЦЛЕК і саме це рішення є підставою ( за позовом ) оскарження Акту розслідування, суд вважає, що позовні вимоги про скасування Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за ф. П-4 також задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12,13, 81, 141, 259, 223, 264 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області до ОСОБА_2 , Інституту Медицини праці національної академії медичних наук України, третя особа – Публічне акціонерне товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про визнання не чинним та скасування висновку Центральної лікарсько- експертної комісії Державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України , а також скасування Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за ф. П-4 залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: С. В. Ткаченко

Повний текст рішення складено 30 01 2020 року.