Вирок № 87246146, 24.01.2020, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №№ 148/992/18

В И Р О К

Іменем України

24 січня 2020 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

В складі головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Грох Н.С., Мрочко Т.О.

з участю прокурора Барановського О.Б.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого Григоришена О.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тульчина матеріали кримінального провадження № 12018020310000106 внесеному в ЄРДР від 02.03.2018 відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Арбузинка, Арбузинського району, Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, на підставі ст. 89 КК України не судимого,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , 02.03.2018, близько 17:00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно-справним автомобілем «ЗАЗ 968 М», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись в напрямку с. Журавлівка Тульчинського району Вінницької області по правій смузі проїзної частини вулиці Кучерявого у с. Мазурівка Тульчинського району Вінницької області, в порушення вимог п. 13.1, Правил дорожнього руху України де зазначено, що «… Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.» з урахуванням дорожньої обстановки в момент об`єктивної появи у полі його зору автомобіля, який рухався попереду у попутному напрямку та здійснював маневр повороту ліворуч, що створив перешкоду ОСОБА_2 для подальшого його руху та не виконавши вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу допустив зіткнення із автомобілем марки «ВАЗ 21099» д.н.з. якого НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 жителя АДРЕСА_2 , внаслідок чого ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку; забою легеневої перенхіми; забою хребта у всіх відділах; ступінчате зміщення тіл хребців у шийному відділ на рівні С1-С2; які виникли від дії тупого твердого предмета (предметів), що могло бути в термін і за обставин на які вказує обстежений, тобто при шляхово-транспортній пригоді, що відповідно до висновку експерта №53 від 23.05.2018 відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий (більш як 21 день) розлад здоров`я.

За вищевказаних обставин водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України, де зазначено, що:

п. 13.1 - «...Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.»;

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 11/Е-18 від 12.05.2018, з технічної точки зору, виникнення даної дорожньої пригоди стало можливим із - за невиконання водієм автомобіля «ЗАЗ-968М», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 вимог п.п. 13.1 ПДР України та для виконання вказаних норм у нього не існувало перешкод технічного характеру.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч.1 КК України визнав повністю і суду показав, що 02.03.2018, він їхав в с. Мазурівка, Тульчинського району в напрямку с.Журавлівка. Перед цим він вживав спиртне. Попереду нього рухався автомобіль ВАЗ, який почав повертати ліворуч. Однак, цей момент він не побачив, і в`їхав у вказаний автомобіль. Обставини зазначенні в обвинувальному акті, ним повністю визнаються і не оспорюються. ДТП сталося саме за таких обставин, які викладенні в обвинувальному акті. Крім того, вказав, що транспортний засіб належить йому на праві власності, хоча і зареєстрований на іншу особу. Вказаним автомобілем він керував за відсутності посвідчення водія, яке він не отримував. Цивільний позов щодо відшкодування матеріальної шкоди він визнає повністю, та в цій частині кошти відшкодував. Також визнає позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 30000 грн. У вчиненому щиро кається, просить суд суворо не карати.

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 також підтверджується показами потерпілого ОСОБА_1 , який суду показав, що він рухався власним автомобілем по дорозі в с. Мазурівка. Повертаючи вліво, він відчув удар ззаду у свій автомобіль, від чого автомобіль перевернувся на кришу. Внаслідок ДТП, він отримав тілесні ушкодження та зазнав матеріальної та моральної шкоди. Ним заявлений цивільний позов, який він повністю підтримує, а також зазначив, що обвинуваченим йому частково відшкодовано збитки в сумі 7000 грн. матеріальної шкоди та 6000 грн. за надання правової допомоги. Просить стягнути з обвинуваченого кошти в сумі 30000 грн. за відшкодування моральної шкоди та з страхової компанії – 66730 грн. за відшкодування шкоди завданої майну, а саме вартість пошкодженого автомобіля та 20000 грн., як відшкодування моральної шкоди.

Крім повного та беззастережного визнання своєї вини, вина обвинуваченого ОСОБА_2 також підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 02.03.2018, план-схемою та фото таблицею до нього, згідно якого визначено розташування транспортних засобів на місці їх зіткнення;

- висновком результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 02.03.2108, згідно якого ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп`яніння - 2,06 %о;

- висновком експерта № 716 від 15.03.2018, відповідно до якого в крові гр. ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт у концентрації 1,3 %о;

- висновком експерта № 221 від 02.05.2018, відповідно до якого експертом визначено дії водіїв в даній ДТП;

- висновком експерта № 11/Е/18 від 12.05.2018, згідно якого встановлена експертом невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам ПДР України;

- висновком експерта № 9/Е/18 від 16.05.2018, згідно якого встановлена вартість пошкодженого автомобіля;

- висновком судово-медичної експертизи № 53 від 23.05.2018 року, відповідно до якого встановлена наявність та локалізація тілесних ушкоджень отриманих потерпілим ОСОБА_1 .

У відповідності до вимог ст. 349 КПК України, приймаючи до уваги добровільність позицій учасників судового розгляду, роз`яснивши їм права та відповідні наслідки, суд визначив обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого, потерпілого, оголошенням висновків експертиз, матеріалів цивільного позову, а також характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів справи.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 в порушені правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження доведена в судовому засіданні в повному обсязі і його дії слід кваліфікувати за ст. 286 ч.1 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, його особу, який характеризується позитивно, щире каяття, часткове відшкодування завданого збитку.

До обставин, що пом`якшують відповідальність обвинуваченого, суд відносить щире каяття в скоєному злочині, часткове відшкодування завданих збитків.

Обтяжуючими вину обставинами являється вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи викладені у вироку обставини справи та особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, приймаючи до уваги тяжкість скоєного ним злочину і наслідки, що настали, суд вважає необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, призначити покарання обвинуваченому,у виді обмеження волі, в межах санкції визначеної ст. 286 ч.1 КК України, без призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для призначення додаткового покарання, в зв`язку з відсутністю доказів, які б підтверджували, що обвинувачений має право на керування транспортними засобами, і отримав посвідчення водія у встановленому законом порядку.

Приймаючи до уваги вказані обставини, а також позицію державного обвинувача, потерпілого, пом`якшуючі вину обставини, позитивні характеристики, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття покарання у виді обмеження волі, та вважає за можливе застосувати відносно ОСОБА_2 . ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання у виді обмеження волі, з випробуванням, поклавши на останнього обов`язки передбаченні ст. 76 ч.1 п.п. 1, 2 КК України.

Приймаючи до уваги ті обставини, що в судовому засіданні, стороною обвинувачення не виносилось питання про застосування запобіжних заходів щодо обвинуваченого, суд вважає, що підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не має.

Вирішуючи цивільний позов, заявлений потерпілим, з врахуванням встановленої в судовому засіданні вини обвинуваченого, на підставі ст. ст. 1166, 1167, 1177 ЦК України, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 1187 ч.2 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В зв`язку із визнанням обвинуваченим цивільного позову, щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 30000 грн., в цій частині позов підлягає задоволенню в повному обсязі. В частині стягнення коштів за надання правової допомоги в сумі 6000 грн., вимоги позивача задоволенні не підлягають, так як вони компенсовані обвинуваченим в повному обсязі в період розгляду справи, про що останнім заявлено в судовому засіданні.

За правилами ст. 1195 цього ж Кодексу, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до дослідженого в судовому засіданні доказу – полісу № АК 6260557 від 17.05.2017 року, ОСОБА_2 застрахував свою цивільно-правову відповідальність в страховій компанії ПрАТ «СК «Провідна».

Надаючи оцінку доводам співвідповідача, ПрАТ «СК «Провідна» (далі по тексту страхова компанія), щодо неповідомлення застрахованою особою про дорожньо-транспортну пригоду, ненадання відомостей, судом враховано, що несвоєчасне повідомлення страховика про настання страхового випадку саме по собі не може бути підставою для відмови від страхового відшкодування, а лише в тому випадку, коли воно позбавляє страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком, тобто якщо буде доведено, що відсутність у страховика відомостей про це могло вплинути на його обов`язок виплатити страхове відшкодування.

При розгляді справи в судовому засіданні, страховик неодноразово повідомлявся про дату та час розгляду справи, йому направлялись копії відповідних документів.

Крім того, закон пов`язує обов`язок страховика здійснити відшкодування саме зі страховим випадком, а не з наданням певних доказів страхувальником чи особою, яка звернулась із позовом про відшкодування шкоди.

З врахуванням, вищевикладеного суд вважає, що з співвідповідача – страхової компанії підлягає стягненню на користь потерпілого ОСОБА_1 завдана діями ОСОБА_2 матеріальна шкода в сумі 66730 грн., згідно висновку експерта № 9/Е/18 від 16.05.2018.

Стосовно заявлених вимог до страхової компанії про відшкодування коштів в сумі 7141,13 грн. за шкоду завдану здоров`ю, враховуючи, що вказані кошти відшкодовано обвинуваченим ОСОБА_2 , і потерпілий відмовився в судовому засіданні від вказаного відшкодування, вказана сума не підлягає до стягнення.

Вирішуючи питання щодо відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_1 з страхової компанії, судом взято до уваги вимоги ст. 261 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою визначено, що страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

В зв`язку з тим, що потерпілому ОСОБА_1 завдано шкоду здоров`ю, яку він оцінює в 7141,13 грн. (витрати понесенні на лікування), то стягненню з співвідповідача страхової компанії підлягають кошти в сумі 357,05 грн. (7141,13 грн. : 5 % = 357,05 грн.).

В решті позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про процесуальні витрати, суд вважає, що вони підлягають стягненню з обвинуваченого в сумі 1001 грн., в зв`язку з проведенням автотехнічної експертизи.

Питання щодо речових доказів, суд вирішив відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1166, 1167, 1177, 1187 ЦК України, 261 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. ст. 50, 75, 76, 286 ч.1 КК України, ст. ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на два роки без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк на два роки.

Відповідно до вимог ст. 76 ч.1 п.1, п.2 КК України на ОСОБА_2 покласти обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до вступу вироку в закону силу не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Провідна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителя АДРЕСА_2 кошти в сумі 30000 грн. (тридцять тисяч гривень), як компенсація за спричинену моральну шкоду.

Стягнути з ПрАТ «СК «Провідна», м. Київ, Солом`янський район, Повітрофлотський проспект, 25, код ЄДРПОУ 23510137 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителя АДРЕСА_2 , кошти, як страхове відшкодування, за заподіяну ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 66730 грн. (шістдесят шість тисяч сімсот тридцять гривень) та 357,05 грн. (триста п`ятдесят сім гривень п`ять копійок) за спричинену моральну шкоду.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави понесенні процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 1001 грн.

Речові докази - автомобіль ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_2 , повернути власнику ОСОБА_1 , автомобіль ЗАЗ 968М повернути законному володільцю ОСОБА_2 , скасувавши арешт накладений ухвалою слідчого судді від 06.03.2018 в кримінальному провадженні № 12018020310000106 внесеному в ЄРДР від 02.03.2018.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити сторонам.

Суддя: