Ухвала суду № 87239803, 28.01.2020, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/378/20

Справа № 754/3373/18

У Х В А Л А

іменем України

28 січня 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

судді Саламон О.Б.

з участю секретаря судового засідання Вільховченко І.І.

представника позивача Білан В.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» Пац О.Є. про проведення судового засідання по справі №754/3373/18 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору та договору застави недійсними, в режимі відеоконференції, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вище зазначена цивільна справа.

Від представника АТ КБ «ПриватБанк» надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, або з Господарським судом Дніпропетровської області, Центральним апеляційним господарським судом, Кіровським судом м. Дніпропетровська, посилаючись на віддаленість Головного офісу АТ КБ «ПриватБанк» від Деснянського районного суду м. Києва.

У відповідності до ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; з`являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою, тощо.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суб`єктивні процесуальні права мають здійснюватися в найбільш економічний спосіб. Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов`язується настання необхідного результату.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. (ч. 4 ст. 44 ЦПК України).

Відповідно до принципу 2 Рекомендацій № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення функціонування правосуддя, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 367 засіданні заступників міністрів 28 лютого 1984 року, коли в ході судового провадження сторона поводиться недобросовісно і явно зловживає процедурою з очевидною метою затягти провадження, суд має бути наділений повноваженнями або невідкладно винести рішення по суті справи, або застосувати санкції, такі як накладення штрафу, відшкодування завданих збитків або позбавлення права на процесуальну дію; в особливих випадках суд має бути у змозі стягнути судові витрати з адвоката.

У ч. 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються, з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, заява № 11681/85, § 35).

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

У відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

З матеріалів справи вбачається, що12.09.2019 від представника відповідача Пац Є.О . вже надходило до суду з клопотанням про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16.09.2019 відмовлено в задоволені вказаного клопотання. Вказану ухвалу стороною відповідача отримано, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Повторно подане представником відповідача клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції аналогічне тому, що вже розглянуто судом, нових обставин чи інших підстав для його задоволення не містить.

При цьому, такі дії сторони відповідача призводять до тяганини розгляду справи, враховуючи. що саме за клопотанням відповідача по справі призначено підготовчий розгляд.

Зокрема, в матеріалах справи міститься довіреність представника АТ КБ «ПриватБанк» Борсковець С.М., який знайомився з матеріалами справи в приміщенні Деснянського районного суду м. Києва, що свідчить наявність декількох представників, які, зокрема, знаходяться в м. Києві та можуть з`явитись в судове засідання.

Ч. 3 ст. 44 передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Враховуючи викладене, суд визнає подання представником АТ КБ «ПриватБанк» Пац О.Є. клопотання про проведення судового засідання по справі - зловживанням процесуальними правами, та залишає вказане клопотання без розгляду, а явку представника відповідача в судове засідання визнає обов`язковою.

Керуючись ст.ст. 12, 43, 44, 81 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати подання представником Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» Пац О.Є. клопотання про проведення судового засідання по справі №754/3373/18 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору та договору застави недійсними, в режимі відеоконференції - зловживанням процесуальними правами.

Клопотання представника Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» Пац О.Є. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - залишити без розгляду.

Визнати явку представника відповідача Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» в судові засідання по справі №754/3373/18 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору та договору застави недійсними - обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 28.01.2020 р.

Суддя