Рішення № 87231890, 29.01.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7127/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанови від 13.11.2019 р. ВП №60350837 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.,-

І. Суть спору:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якій просило:

-визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєва Юрія Валерійовича від 13.11.2019 року ВП № 60350837 про накладання штрафу у розмірі 5100 грн.

ІІ. Аргументи сторін

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

До управління надійшла постанова відповідача від 13.11.2019 року ВП № 60350837 про накладання на позивача штрафу у розмірі 5100 грн.

Позивач зазначив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 р. по справі №420/2232/19 зобов`язано Головне управління виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2018 р. у розмірі 100 % підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2019 р. по справі №420/2232/19 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 р. залишено без змін.

06.11.2019 позивач повідомив відповідача листом про виконання рішення суду, а саме: 12.09.2019 р. головне управління стягувачу провело перерахунок пенсії за вислугу років з 01.01.2018 р. у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії визначеного на 01.03.2018 р. та доплата за період з 01.01.2018 р. по 03.09.2019 р. в сумі 39097,20 грн. належить згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженим постановою КМУ від 22.08.2018 р. №649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим Правлінням ПФУ від 26.09.2018 р. №20-1. Тобто доплата пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 р. по 03.09.2019 р. в сумі 39097,20 грн. належить виплаті у встановленому діючим законодавством порядку.

Позивач вважає, що постанова від 13.11.2019 року ВП № 60350837 про накладання на позивача штрафу у розмірі 5100 грн. є протиправною та належить до скасування.

Враховуючи зазначене, позивач просив визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову.

Ухвалою суду від 21.12.2019 року суд прийняв позовну заяву до розгляду за та відкрив провадження за правилами позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ.

21.12.2019 р. ухвалою, суд призначив судове засідання для розгляду справ на 27.01.2020 р. у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача та представник відповідача, в судове засідання не з`явилися про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно.

21.01.2020 р. від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав викладених у відзиві.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що рішення не виконано та боржник ухиляється від виконання рішення суду у повному обсязі, крім того посилання на постанову КМУ №649 та 804 є безпідставними, адже рішення суду є обов`язковим до виконання і самовільне зменшення розміру суми підвищення пенсії та Механізм погашення заборгованості є грубим порушенням Конституції.

Крім того здійснення перерахунку пенсії є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі.

Статтею 287 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України не прибуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 4 статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням зазначеного, суд вирішив розглянути вказану справу в письмовому провадженні.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов не належить до задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

ІІІ. Обставини, встановлені судом.

Так, суд встановив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 р. по справі №420/2232/19 зобов`язано Головне управління виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2018 р. у розмірі 100 % підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2019 р. по справі №420/2232/19 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 р. залишено без змін.

23.09.2019 р. Одеський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист по справі №420/2232/19.

22.10.2019 р. на підставі виконавчого листа відповідач прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження №60350837.

06.11.2019 позивач повідомив відповідача листом про виконання рішення суду, а саме: 12.09.2019 р. головне управління стягувачу провело перерахунок пенсії за вислугу років з 01.01.2018 р. у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії визначеного на 01.03.2018 р. та доплата за період з 01.01.2018 р. по 03.09.2019 р. в сумі 39097,20 грн. належить згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженим постановою КМУ від 22.08.2018 р. №649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим Правлінням ПФУ від 26.09.2018 р. №20-1. Тобто доплата пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 р. по 03.09.2019 р. в сумі 39097,20 грн. належить виплаті у встановленому діючим законодавством порядку.

13.11.2019 р. відповідач прийняв постанову по ВП №60350837 про накладення на позивача штраф у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд виходить з наступного.

ІV Джерела права та висновки суду.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 р. № 1404-VIII (надалі - "Закон № 1404-VIII").

Відповідно до ст.1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 Закону № 1404-VIII визначено перелік документів, що підлягають примусовому виконанню, до яких належать і виконавчі листи, що видаються судами.

Отже, правовою підставою для відкриття виконавчого провадження, зокрема є виконавчий документ, виданий на підставі та на виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ст.63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст.26 Закону № 1404-VIII, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з ст.75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1. ст.33 Закону № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Аналіз зазначених норм права дозволяє зробити висновок, що підставою для винесення постанови про накладення штрафу є невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк судового рішення немайнового характеру. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Суд встановив, управління виконало рішення суду частково, а саме проведено перерахунок пенсії за період з 01.01.2018 р. по 03.09.2019 р. Доплата пенсії у сумі 39097,20 грн. буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженим постановою КМУ від 22.08.2018 р. №649 та Порядком проведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 р. №20-1.

Так, перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведено по 03.09.2019 р. у зв`язку із тим, що 04.09.2018 р. набрала чинності постанова КМУ від 14.08.2019 р. №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою установлено, що виплата перерахованих пенсій, призначених згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» до 01.03.2018 р. (крім пенсій, призначених згідно з зазначеним законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), здійснюється у 2019 р. в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 р.

При цьому суд наголошує, що відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, рішення не виконано та боржник ухиляється від виконання рішення суду у повному обсязі, крім того посилання на постанови КМУ №649 та 804 є безпідставними, адже рішення суду є обов`язковим до виконання і самовільне зменшення розміру суми підвищення пенсії та Механізм погашення заборгованості є грубим порушенням Конституції.

При цьому здійснення перерахунку пенсії є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі.

Суд також не погоджується з посиланнями позивача на те, що відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактична відсутність коштів є поважними причинами невиконання судового рішення.

КСУ неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету. Зокрема, в п.3.2рішення від 09.07.07р. №6-рп/2007 КСУ у справі N 1-29/2007 вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. Інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу.

Важливим є і те, що ЄСПЛ у рішенні в справі «Бакалов проти України» від 30.11.2004р., заява №14201/02 в п. 32.нагадує: «[…]право, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б примарним, якби національна правова система дозволяла існування ситуації, коли б остаточне обов`язкове рішення суду було невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Тому виконання рішення суду повинно розглядатись як невід`ємна частина судового процесу в сенсі статті 6 Конвенції.

33. Державні органи не можуть довільно посилатись на брак коштів як на виправдання невиконання рішення. Відомо, що затримка у виконанні судового рішення може за певних обставин бути виправдана, але не за рахунок звуження суті права, яке захищається статтею 6 Конвенції».

Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено в постанові ВСУ від 22.03.17р. у справі №3-77гс17, у постановах КГС у складі ВС від 27.03.18р. у справах №925/246/17, №925/974/17, а також у постанові ВП ВС від 10.04.18р. у справі №12-46гс18.

Верховний Суд у рішенні від 15.02.2018 р. по зразковій справі №820/6514/17, висловив позицію про те, що право позивача щодо перерахунку пенсії з 01.01.2016 р. є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком.

З огляду на те, що фактичні обставини даної адміністративної справи пов`язані з питанням виплати пенсії, що є соціальним правом гарантованим Конституцією України та має пряме відношення до забезпечення мінімальних вимог існування стягувача, сумісних з людською гідністю, а тому відповідно має суттєве значення для стягувача, суд вважає, що останній не може бути позбавлений виконання рішення. Встановлена законодавцем процедура накладення штрафу за несвоєчасне виконання рішення суду без поважних причин у встановлений строк є одним із ефективних засобів, спрямованих на те, аби виконання рішення суду було реальним, а не ілюзорним.

Таким чином, суд вважає, що відсутність відповідного фінансового забезпечення не є поважною причиною невиконання судового рішення.

Верховний Суд у рішенні від 15.02.2018 р. по зразковій справі №820/6514/17, висловив позицію про те, що право позивача щодо перерахунку пенсії з 01.01.2016 р. є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком.

Крім того, позивач не надав доказів про відсутність коштів для виплати пенсії стягувачу.

Таким чином, суд робить висновок, що відповідач правомірно прийняв постанову про накладання штрафу на позивача за невиконання рішення суду у встановлений строк.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги не належать до задоволення.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 77, 90, 242-246, 271, 287 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.

2. Відповідно до ч.1 ст.272 КАС України судові рішення за наслідками розглядами судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої , статтями 286-288 цього Кодексу , набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч.6 ст.287 КАС України рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання повного тексту рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області адреса: вул. Канатна,83 м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385.

Відповідач Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, адреса: вул. Розумовська,37 м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 34929741.

Суддя О.Я. Бойко

.