Рішення № 87231713, 27.01.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

27 січня 2020 р. № 400/2652/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001 провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії; визнання протиправною та скасування вимоги від 12.08.2019 р. № Ф-38504-54,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо визначення боргу (недоїмки) з єдиного внеску, визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Миколаївській області №Ф-38504-17 від 12.08.2019 про сплату недоїмки у розмірі 5508,36 гривень, а також зобов`язати відповідача здійснити коригування даних в картці особового рахунку ОСОБА_1 шляхом виключення з неї відомостей про наявність боргу (недоїмки) з єдиного внеску в розмірі 5508,36 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначає, що оскаржувана вимога є безпідставною, необґрунтованою та складеною з порушенням встановленого законодавством порядку. Позивач протягом періоду з 02.11.2018 по 31.07.2019 доходу від адвокатської діяльності не отримувала, що підтверджується, по-перше, книгою обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, що зареєстрована органом доходів і зборів за основним місцем обліку №158-3/1 від 02.11.2018, по-друге, податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2018 рік, поданою 24.04.2019, по -третє, з 28.08.2014 працює в ТОВ "П І Компані" на посаді юристконсульта. В такому разі позивач є найманим працівником, є застрахованою особою, та платником єдиного внеску за нього у цей період є роботодавець, тощо.

Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. Обгрунтовуючи свою позицію, відповідач вказав на безпідставність позовних вимог, зважаючи на те, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Головному управлінні ДФС у Миколаївській області з 02.11.2018 як особа, яка проводить незалежну професійну діяльність, та відповідно до ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" зобов`язана сплачувати єдиний внесок. Оскільки позивачка мала заборгованість зі сплати єдиного внеску за І-ІІ квартал 2019 року, в інформаційній системі "Податковий блок" в автоматичному режимі сформована вимога №Ф-38504-54 від 12.08.2019. Згідно п.4 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних актів документальних перевірок, звітів платника податків про нарахування єдиного внеску та облікових даних в інформаційній системі фіскального органу. Також, відповідач зазначив, згідно даних інформаційної системи податкового органу т АІС "Податковий блок" в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 18.01.2019 здійснила про сплату ЄСВ у сумі 1638,12 грн за 4 квартал 2018 року.

В свою чергу, позивач надав відповідь на відзив вказав на безпідставність висновків відповідача, спираючись на не врахування ним факту перебування позивача у трудових відносинах з ТОВ "П І Компані" і відповідно сплату єдиного внеску роботавцем.

Ухвалою суду від 22.11.2019 р. провадження у справі № 400/2652/19 зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у справі № 520/3939/19.

14.01.2020 провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання 27.01.2020.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва МК № 001458 від26.10.2018 та з 02.11.2018 перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДФС у Миколаївській області як особа, яка проводить незалежну професійну діяльність.

12.08.2019 Головним управління ДФС у Миколаївській області винесено вимогу на адресу ОСОБА_1 про сплату боргу недоїмки №Ф-38504-54 на суму 5508,36 грн, яка сформована на підставі даних з інформаційної системи "Податковий блок" в автоматичному режимі.

На переконання позивача, оскільки вона з 02.11.2018 по 31.07.2019 доходи від індивідуальної адвокатської діяльності не отримувала, з 28.08.2014 працювала в ТОВ "П І Компані" на посаді юристконсульта, тобто була найманим працівником, відповідачем безпідставно обраховано йому суму єдиного внеску як самозайнятій особі.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).

Згідно підпункту 14.1.226 пункту 14.1статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Водночас, перелік платників та особливості сплати єдиного внеску в залежності від категорії унормовано статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування"

Так, особи, які провадять в тому числі адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, віднесені згідно з пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" до платників єдиного внеску.

Питання зайняття адвокатською діяльністю регулюються Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно зі статтею 13 якого, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

В той же час Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" не врегульовано відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи у трудових відносинах та здійсненні незалежної професійної діяльності.

Проте, системний аналіз норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" свідчить про те, що єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту, у випадках передбачених законодавством, саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, в розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього регулярно нараховує та сплачує особа - роботодавець, що виключає обов`язок зі сплати єдиного внеску позивачем ще й як самозайнятою особою.

Особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, проте лише за умови, що вона не є найманим працівником в межах такої незалежної професійної діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 листопада 2018 року у справі №820/1538/17.

Позивач своє право на заняття адвокатською діяльністю, в період з 28.08.2014 та зокрема, з 01.11.2018 по 31.07.2019 реалізовувала себе не як самозайнята особа, а як працівник ТОВ "П І Компані".

Наявність такої обставини є достатньою підставою для висновку про відсутність обов`язку у позивача сплати єдиного внеску ще й як за самозайняту особу, оскільки це призведе до подвійної сплати внеску в рамках здійснення одного й того ж виду діяльності.

Крім того суд зазначає, що з матеріалів справи не вбачається, та відповідачем не надано доказів не сплати ТОВ "П І Компані" ЄСВ за позивача.

Верховним Судом у постанові від 05.12.2019 по справі №260/358/19 сформулювано правовий висновок, відповідно до якого особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем у розмірі не меншому за мінімальний.

Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI, на якому наполягає ГУ ДФС, щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, та які одночасно перебувають у трудових відносинах в межах цієї діяльності, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 листопада 2019 року (справа №160/3114/19).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, враховуючи наведене, оскільки позивач з 28.08.2014, а зокрема з 01.11.2018 по 31.07.2019 була найманим працівником та реалізовувала себе не як самозайнята особа, а як працівник ТОВ "П І Компані", у відповідача відсутні підстави для нарахування їй єдиного внеску за цей період.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити коригування даних в картці особового рахунку ОСОБА_1 шляхом виключення з неї відомостей про наявність боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 5508,36 гривень, суд зазначає наступне.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Суд зазначає, що такий спосіб захисту як зобов`язання контролюючого органу внести коригування до особового рахунку ОСОБА_1 шляхом виключення з особового рахунка платника податків заборгованості з єдиного внеску не призведе до ефективного відновлення права платника податків, а відтак, не є належним способом захисту.

В даному випадку, на думку суду, достатнім для захисту прав позивача є задоволення судом вимоги щодо визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.08.2019 №Ф-38504-54, оскільки саме таке рішення суду, в разі набрання ним законної сили, є підставою для вчинення податковим органом дій по виключенню з обліку сум єдиного соціального внеску, які визначали наявність недоїмки в інтегрованій картці платника, за 1 та 2-й квартал 2019 року.

Таким чином, суд вважає, що позивачем передчасно заявлена вимога про зобов`язання відповідача внести коригування до інтегрованої картки платника з єдиного соціального внеску, оскільки ще не настали обставини, які зумовлюють виключення з обліку спірних сум, а відтак, платник передчасно звернувся з такою вимогою до суду.

В цій частині позову слід відмовити.

Позов задовольнити частково.

Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 768,40 грн. підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 39394277) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо визначення боргу (недоїмки) ОСОБА_1 в розмірі 5508,36 грн з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

3. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Миколаївській області про сплату боргу (недоїмки) від 12.08.2019 №Ф-38504-54.

4. В задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Головне управління ДФС у Миколаївській області здійснити коригування даних в картці особового рахунку ОСОБА_1 шляхом виключення з неї відомостей про наявність боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 5508,36 гривень відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 39394277) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 768,40 гривень (сімсот шістдесят вісім грн сорок коп).

6. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 29.01.20