
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 січня 2020 р. № 400/4099/19 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі-позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (надалі - відповідач) про:
- визнання протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області щодо вимоги про надання погодження Софійської об`єднаної територіальної громади, а також щодо повернення матеріалів, що були додані до заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення державної власності у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів);
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, що полягає у неприйнятті рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки або мотивованої відмови у наданні такого дозволу, у формі наказу, за результатами розгляду моєї, ОСОБА_1 , заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення державної власності земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розтащована в межах території Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів);
- зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області прийняти за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення державної власності земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів), рішення, у формі наказу про надання такого дозволу або рішення про мотивовану відмову у наданні такого дозволу.
Ухвалою від 26.11.2019 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/4099/19 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області протиправно відмовлено йому у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що за результатами розгляду клопотання позивача відповідач листом від 02.10.2019 року за № С-7712/0-3767/0/20-19-СГ надані матеріали було повернуто на доопрацювання, у зв`язку з тим, що до клопотання необхідно долучити погодження Софіївської об`єднаної територіальної громади. Вказаний лист відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України та розпорядженню Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 року № 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільського сподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад".
28.12.2019 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що відзив відповідача на позовну заяву не містить ані обставин, ані доказів в підтвердження обгрунтованості листа від 02.10.2019 року за № С-7712/0-3767/0/20-19-СГ.
Представники сторін в судове засідання, призначене на 26.12.2019 року, не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили. Заяв чи клопотань до суду не надходило.
Відповідно до статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області із клопотанням про надання йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення із земель державної власності сільськогосподарського призначення у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області.
До клопотання були додані графічні матеріали із зображенням земельної ділянки, обраної ОСОБА_1 для приватизації, а також копії паспорта і картки платника податків.
Листом від 02.10.2019 року № С-7712/0-3767/0/20-19-СГ «Про розгляд заяви» відповідач повернув позивачу надані матеріали на доопрацювання. Крім того, листом повідомлено, що за результатами розгляду повідомляємо, що Софіївська сільська рада, в межах території якої розташована запроектована земельна ділянка, входить до Софіївської об`єднаної територіальної громади. Згідно абз. 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 60-р Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад: «Здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі у користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об`єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Не погоджуючись з листом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про повернення клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 116 Земельного кодексу України (далі ЗК України) встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Частиною 6 статті 118 ЗК України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб). Органам виконавчої влади, які передають земельні ділянки державної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до частини 7 статті 116 ЗК України відповідний орган виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що такими встановлені підстави, порядок та строки передачі земельної ділянки у власність громадян. Ці норми передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність. За результатами розгляду поданих заяв визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень - надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову.
При цьому, встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Водночас, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року (справа № 545/808/17), від 20 вересня 2018 року (справа 804/5597/15), від 23 листопада 2018 року (справа 296/10121/17).
При цьому, Земельним кодексом України визначено чіткий алгоритм розгляду заяв громадян про відведення у власність земельних ділянок та вичерпний перелік підстав для відмови особі у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Як видно з матеріалів справи, відповідач листом від 02.10.2019 року № С-7712/0-3767/0/20-19-СГ «Про розгляд заяви» повернув позивачу надані матеріали на доопрацювання, яким повідомив, що Софіївська сільська рада, в межах території якої розташована запроектована земельна ділянка, входить до Софіївської об`єднаної територіальної громади. Згідно абз. 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 60-р Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад: «Здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі у користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об`єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Суд зазначає, що відповідач за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення конкретної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства зобов`язаний був прийняти рішення, яким надати дозвіл на розроблення такого проекту землеустрою або надати позивачу вмотивовану (із зазначенням конкретних причин) відмову у його наданні.
При цьому суд зауважує, що спірним рішенням, оформленим листом від 02.10.2019 року № С-7712/0-3767/0/20-19-СГ, було повернуто позивачу надані матеріали на доопрацювання, що взагалі не передбачено діючим законодавством.
Суд зауважує, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки або відмова у наданні такого є змістом відповідного індивідуального правового акта.
У частині 7 статті 118 ЗК України не визначено в якій саме правовій формі вирішується вказане питання, зокрема, не визначено прямого обов`язку уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі рішення, листа, тощо.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №806/2208/17 на підставі системного аналізу положень ЗК України та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333, дійшов висновку, що рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в області. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.
Таким чином, відсутність належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру в області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, вказує на те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача стосовно необхідності для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою надати погодження з об`єднаними територіальними громадами з огляду на положення абз. 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад" відповідно до якого відповідач має забезпечити здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі у користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об`єднаними територіальними громадами шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки отримання згоди органів місцевого самоврядування на отримання дозволу на розробку проекту землеустрою відповідно до чинного законодавства не вимагається.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 77, 78, 139, 159, 162, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області щодо вимоги про надання погодження Софійської об`єднаної територіальної громади, а також щодо повернення матеріалів, що були додані до заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення державної власності у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів).
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, що полягає у неприйнятті рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки або мотивованої відмови у наданні такого дозволу, у формі наказу, за результатами розгляду моєї, ОСОБА_1 , заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення державної власності земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розтащована в межах території Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів);
Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області прийняти рішення у формі наказу про надання дозволу або рішення про мотивовану відмову у наданні дозволу за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення державної власності земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1536,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 27.01.2020 року.
Суддя Г. В. Лебедєва
Судове рішення № 87231666, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 27.01.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 400/4099/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: