Рішення № 87231593, 29.01.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3363/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №134629 від 03.12.2019 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500,00 грн.

Позов мотивовано тим, що постановою Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області (надалі відповідач) №134629 від 03.12.2019 року до ФОП ОСОБА_2 застосовано адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафів у сумі 8500 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт при наданні послуг з перевезення вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10%. Позивач заперечує виявлені порушення та стверджує, що дійсно має у власності транспортний засіб, але він перебуває у користуванні ПП «Алекс-Буд-Торг-2010», а в ТТН яка була надана перевіряючим особам, автоперевізником зазначено ПП «Алекс-Буд-Торг-2010», що виключає наявність статусу «автоперевізник» у ФОП ОСОБА_2 . З цих підстав позивач просить суд визнати протиправними скасувати спірну постанову.

Ухвалою від 30.12.2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, у яких зазначає, що здійснення габаритно-вагового контролю та нарахування плати за проїзд не створює жодних обов`язків для позивача, а тому зазначена сума не є штрафною санкцією, а є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування, а тому не може бути оскаржена в порядку адміністративного судочинства. Крім того представник відповідача зазначає, що при проведення рейдової перевірки встановлено перевантаження на строєну вісь - 23600 кг при нормативно допустимих 22000 кг. За наслідком встановленого порушення складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 01.11.2019 року , що і стало підставою для винесення спірної постанови (а.с.63-72).

Позивач надав відповідь на відзив Управління Укртранспбезпеки у Кіровоградській області на позовну заяву в якій зазначив про порушення процедури зважування через відсутність даних щодо технічного засобу під час проведння габаритно-вагового контролю, що відбулось 01.11.2019 р. Крім того, квитанція вагового контролю не містить жодних даних про те, яке саме вимірювальне і зважувальне обладнання використовувалось під час визначення перевантаження осі автомобіля (а.с.93-95).

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_2 з 12.02.2001 року зареєстрована як фізична особа - підприємець, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в якому в графі «види діяльності» зазначено 49.41 вантажний автомобільний транспорт, 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 77.11 надання в оренду автомобілів в легкових автотранспортних засобів, 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів (а.с. 15-17).

Посадовими особами Черноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у ході рейдової перевірки 01.11.2019 року на автодорозі М-14 Одеса - Мелітополь -Новоазовськ, перевірено транспортний засіб MAN д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_3 , здійснюючи перевезення вантажу на підставі ТТН, за якою перевізником виступало ПП «Алекс-Буд-Торг-2010». За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №198091 від 01.11.2019 року, яким зафіксовано порушення, передбачене ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", ч.1 абз.14 Перевищення встановлених законодавством вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (а.с. 77).

Повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, яке було призначено на 03.12.2019 року, направлено позивачу поштою 19.11.2019 року (а.с. 75-76).

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, начальник Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області виніс постанову №134629 від 03.12.2019 року, якою на підставі абз.14 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення вимог статті 48 цього Закону стягнуто з ФОП ОСОБА_2 адміністративно-господарський штраф у сумі 8500 грн. (надалі спірне рішення, а.с. 74).

Перевіряючи правомірність спірної постанови, суд виходив з того, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Позивач, як на протиправність спірної постанови вказує те, що належний їй транспортний засіб на праві власності переданий у користування іншій особі, при цьому долучає договір оренди транспортного засобу від 17.10.2019 року, договір оренди причепу від 17.10.2019 року та акт прийому-передачі транспортного засобу від 17.10.2019 р.

За правилами ведення господарської діяльності щодо надання послуг перевезення, замовник і виконавець укладають договір перевезення вантажу автотранспортом (ч. 2 ст. 307 ГКУ, ст. 50 ЗУ "Про автомобільний транспорт"). Він підтверджує дійсність угоди між учасниками правовідносин щодо надання послуг з перевезення вантажу, за наслідком договору складаються супровідні документи на вантаж.

Суд констатує, що у ТТН як перевізника позивача не вказано.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Так, договором оренди транспортного засобу від 17.10.2019 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та ПП «Алекс-Буд-Торг-2010» (орендар), предметом якої є вантажний автомобіль марки MAN TGA 18.430, державний номер НОМЕР_1 , який передано в тимчасове володіння та користування орендарю до 31 грудня 2020 року (а.с.11-12). За актом приймання - передачі транспортного засобу від 17 жовтня 2019 року, зазначений транспортний засіб передано орендарю (а.с.12).

Згідно договору оренди причепу від 17.10.2019 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та ПП «Алекс-Буд-Торг-2010» (орендар), предметом якої є напівпричіп марки TRAILOR, державний номер НОМЕР_2 , який передано в тимчасове володіння та користування орендарю до 31 грудня 2020 року (а.с.13). За актом приймання - передачі транспортного засобу від 17 жовтня 2019 року, зазначений напівпричіп передано орендарю (а.с.14).

Відповідач надав суду копію документів, які були надані водією при проведенні рейдової перевірки, серед яких фотокопії товарно-транспортної накладної №1 від 01.11.2019 р., реєстраційних документів на транспортний засіб та інші (а.с.76-83).

На запит суду, позивач надав інформацію про те, що громадянин ОСОБА_4 (який зазначений водієм у ТТН №1 від 01.11.2019 р.) не перебуває в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 (а.с.31).

Крім того судом ухвалою витребувано інформацію від ПП «Алекс-Буд-Торг-2010» щодо документального підтвердження трудових відносин з ОСОБА_4 .

На вимогу суду ПП «Алекс-Буд-Торг-2010» зазначило про те, що ОСОБА_4 згідно наказу №16/К-1 від 28.10.2019 р. прийнятий на посаду водія за сумісництвом на неповний робочий день, надавши суду копію наказу (а.с.33-35).

Так, в ТТН №1 від 01.11.2019 р., в графі автомобільний перевізник зазначено ПП «Алекс-Буд-Торг-2010», а водієм вказано ОСОБА_4 (а.с.8).

Отже, позивач на час проведення перевірки передав у користування іншої особи транспортний засіб, що унеможливлювало здійснення ним перевезення цим автомобілем.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач не перебував в статусі автоперевізника щодо здійснення перевезення вантажу автомобілем MAN НОМЕР_1 та напівпричіпом НОМЕР_2 , яке мало місце 01 листопада.

Враховуючи, що транспортні засоби перебувають у користуванні іншої особи, яка і здійснювала автоперевезення ПП «Алекс-Буд-Торг-2010», а відтак він не перебував в даних правовідносинах в статусі перевізник, що виключає в свою чергу відповідальність за порушення в межах Закону України "Про автомобільний транспорт" як автомобільного перевізника, що є підставою для задоволенні позову.

Встановлені судом обставини є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування спірного рішення. Судом не надається юридична оцінка суті порушення визначеного в спірному рішенні, оскільки позивач не має обов`язку доводити чи спростовувати суть господарського порушення, яке він не вчиняв.

Оскільки суд дійшов висновку, що позивач не є автомобільним перевізником у спірних правовідносинах, що є самостійною підставою для задоволення позову, а тому постанова Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області №134629 від 03.12.2019 р. є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору у розмірі 1921 грн. (а.с.2-3), слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті, оскільки відповідач є структурним підрозділом апарату Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 262, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 134629 від 03.12.2019 р., якою зобов`язано ФОП ОСОБА_2 сплатити штраф у сумі 8500 грн.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної слдужби України з безпеки на транспорті (просп.Перемоги,14 м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845).

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук