Рішення № 87231563, 15.01.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.003011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Василько А.В., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за

позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 ,до Головного територіального управління юстиції у Київській області, представник Клименко В.О. Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючи санацією, ліквідаторів) Міністерства юстиції України, представник не з`явився про визнання протиправним та скасування рішення та припису, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач арбітражний керуючий Онушканич Ярослав Васильович звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного територіального управління юстиції у Київській області, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючи санацією, ліквідаторів) Міністерства юстиції України, в якому просив:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення від 16.05.2019 року;

- Визнати протиправним та скасувати припис про недопущення повторних порушень від 10.06.2019р. №05/19 виданий Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області у складі комісії: Козак О.О., Андреєва А.М. та Каленська Ю.М. складено Акт позапланової невиїзної перевірки позивача.

Комісією зроблено висновок, що позивач допустив грубі порушення, які не можливо усунути, діяв несумлінно, без врахування інтересів боржника і його кредиторів, а це призвело до збільшення строку процедури розпорядження майном боржника та позбавило можливості своєчасно реалізувати необхідні заходи щодо строків погашення кредиторської заборгованості і є грубим порушенням прав та інтересів боржника та кредиторів.

За результатами перевірки комісія виявила ніби то порушення, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнення.

Позивач не згідний з рішенням Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16.05.2019 року та Приписом про недопущення повторних порушень від 10.06.2019року № 05/19з, вважає, їх такими, що винесені на основі невірних висновків, які суперечать законодавству України, не містять правого обґрунтування та базуються на довільному трактуванні норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому дані рішення та припис є протиправними та підлягають скасуванню.

В обґрунтування вказаного позивач зазначив, що комісією при проведенні позапланової перевірки позивача, яка проводилась на підставі скарги представника АТ «Укрсоцбанк» Шилова К.Р., не дотримано вимог Закону та Порядку № 1284/5, оскільки перевірялися обставини, які не були викладені в скарзі, про що свідчить перелік документів, який витребовувався у арбітражного керуючого ОСОБА_2 Я.В. та зазначений у Повідомленні про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 21.03.2019р. №12/19.

Позивач вважає, що комісія діяла упереджено, необ`єктивно, враховувала тільки інтереси скаржника, який жодного відношення до справи про банкрутство ТОВ «Львівська гарнізонна база» не має. Права скаржника у цій справі жодним чином не порушені і не могли бути порушені. Скарга його не була підтверджена документально, а тільки були наведені припущення. Відповідно висновки комісії теж ґрунтується на припущеннях, оскільки комісія зробила свій висновок про те, що арбітражний керуючий Онушканич Я.В. діяв недобросовісно та не враховував інтереси боржника та його кредиторів, хоча факти свідчать про протилежне (відсутність будь яких скарг на дії, бездіяльність арбітражного керуючого у даній справі від боржника, засновника, кредитора ТОВ «Львівська гарнізонна база). А призначення мене судом керуючим санацією у цій справі підтверджується належним виконанням моїх повноважень.

Позивач вказує, що добросовісно виконував повноваження розпорядника майна, надавав суду пояснення щодо результатів розгляду судами справи № 5015/2276/11. У зв`язку з перебування справи у вищих інстанціях суд першої інстанції не міг прийняти рішення про перехід до інших процедур, і це свідчить про те, що розпорядник майна жодним чином не затягував процедуру розпорядження майном.

На думку позивача Комісія не дослідила в повному обсязі усі надані ним для перевірки документи, не врахувала його пояснення та заперечення і прийняла безпідставне рішення про те, що розпорядником майна не проведено аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, а також не надано пропозицій комітету кредиторів та суду щодо можливості відновлення платоспроможності боржника, що є грубим порушенням Закону.

Позивач не погоджується із висновками комісії, оскільки термін дії Звіту про оцінку майна становить 6 місяців, звіти складені СПД-ФО ОСОБА_3 станом на 2010 та 2011 роки, та відповідно не могли братись ним до уваги при складанні аналізу фінансово-майнового стану боржника у 2018 році (оскільки з цього часу пройшло 8 років, і навіть якщо були такі звіти то вони втрати свою чинність). Законодавство не передбачає обов`язку при складанні звіту про фінансово-майновий стан боржника проводити незалежну оцінку майна боржника. Попереднім арбітражним керуючим розпорядником майна ОСОБА_4 при складанні фінансового звіту 27 лютого 2012 року про наявність експертних висновків чи довідок, які б вказували на встановлення іншої вартості майна боржника, окрім тієї яка була відображена у фінансових звітах боржника у висновках не було. Про довідки та експертні оцінки (2010-2011р), на які покладалася комісія не замовлялися ТОВ «Львівська гарнізонна база» і відповідно їх не було у ТОВ «Львівська гарнізонна база». Довідка та експертна оцінка була надана ОСОБА_5 (особа яка вийшла з Товариства) у іншій судовій справі № 5015/2276/11 (позов про стягнення коштів з ТОВ «Львівська гарнізонна база»). У вказаній справі у позові ОСОБА_5 відмовлено повністю.

Також позивач вказав, що в Акті перевірки зроблено висновок про ніби-то вчинені ним порушення під час виконання повноважень розпорядника майна у період з 05.11.2015 року по 20.02.2018 року.

Відповідно до п. 7.5. Порядку № 1284/5 рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення може бути прийняте Дисциплінарною комісією протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Оскільки, комісією виявлено нібито вчинені позивачем порушення в період до 20.02.2018 року, відповідно пройшло більше одного року з дня їх вчинення, отже дисциплінарне стягнення до позивача не могло бути застосоване.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення та докази, просив позов задоволити повністю.

Відповідачі Головне територіальне управління юстиції у Київській області, Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючи санацією, ліквідаторів) Міністерства юстиції України, проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав, що за результатами перевірки виявлено порушення у діяльності арбітражного керуючого, які є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення, органом контролю направлено до Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України Пропозицію щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення від 18.04.2019 № 1037-5-1/5.

Відповідачі зазначали, що до Головного територіального управління юстиції у Київській області 05.06.2019 року надійшов лист Міністерства юстиції України від 24.05.2019 № 1919/9.3.1/33-19, яким повідомлено, що 16.05.2019 року відбулось засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), на якому розглядалось подання Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України від 02.05.2019 № 1268 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення. За результатами за слухання пояснень арбітражного керуючого та вивчення матеріалів перевірки Комісією прийнято рішення застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

На підставі вище викладеного, Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області винесено арбітражному керуючому Онушканичу ОСОБА_6 В. Припис про недопущення повторних порушень від 10.06.2019 № 05/19, який у встановленому порядку направлено ОСОБА_1 .

Щодо результатів проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень розпорядника майна, керуючого санацією та ліквідатора у справ № 5015/7368/11 про банкрутство ТОВ «Львівська гарнізонна база», відповідачі зазначили наступне:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.12.2011 у справі №5015/7368/11 прийнято до розгляду заяву Адвокатського об`єднання «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс» про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база», порушено провадження у справі, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено підготовче судове засідання на 22.12.2011 року.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.12.2011 у справі №5015/7368/11 визначено розмір вимог ініціюючого кредитора Адвокатського об`єднання «Адвокатська компанія «Укрзахідюрсервіс» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база» на суму 479939,67 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Івасько Святослава Миколайовича та призначено попереднє засідання суду.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.11.2015 у справі №5015/7368/11 звільнено арбітражного керуючого Іваська С.М. від виконання повноважень розпорядника майна ТзОВ «Львівська гарнізонна база», розпорядником майна ТзОВ «Львівська гарнізонна база» призначено арбітражного керуючого Онушканича Я.В.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2012 (залишеної без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2012), рішення господарського суду Львівської області від 04.08.2011 у справі №5015/2276/11 частково скасовано: п.2 резолютивної частини рішення суду скасовано; п. 3 резолютивної частини рішення суду викладено в новій редакції: «Стягнути з ТОВ «Львівська гарнізонна база» на користь гр. ОСОБА_5 частину майна товариства відповідно до належної частки (99%) у статутному капіталі товариства в розмір 13359747 грн. 84 коп., 7902 грн. 00 коп. - як відшкодування державного мита та 236 грн. 00 коп. - як відшкодування витрат на Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнути з ТОВ «Львівська гарнізонна база» в дохід державного бюджету 17598 грн. 00 коп. державного мита.» В решті рішення господарського суду Львівської області від 04.08.2011 залишено без змін.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 задоволено заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2012 року у справі №5015/2276/11. Постанову Львівського апеляційного господарського суду д 11.07.2012 у справі № 5015/2276/11 скасовано. Прийнято

нове рішення, яким у позові відмовлено.

За період з 14.11.2016 року арбітражний керуючий Онушканич Я.В. не скористався наданим законодавством правом подати заперечення щодо безпідставно заявленої заяви гр. ОСОБА_5 з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база» у справі № 5015/7368/11.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.03.2017 року у справі №5015/7368/11, зокрема, вимоги ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база» визнано на суму 11020326 грн. 84 коп. Судовий збір в розмірі 1073 грн. 00 коп., сплачений ОСОБА_5 за подання до суду заяви з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база» покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база».

Як вбачається з мотивувальної частини вищевказаної ухвали господарського суду,

рішенням господарського суду Львівської області від 04.08.2011 року у справі № 5015/2276/11 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 в частин: зобов`язання ТОВ «Львівська гарнізонна база» провести розрахунок вартості частини майна товариства відповідно до частки ОСОБА_5 (99%) у статутному капіталі товариства, виходячи з ринкових цін та стягнення з ТОВ «Львівська гарнізонна база» вартості належної ОСОБА_5 частини майна товариства, що пропорційна частці ОСОБА_5 в статутному капіталі розміром 99%.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2012, яку залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2012, рішення господарського суду Львівської області від 04.08.2011 року у справі № 5015/2276/11 частково

скасовано: п.2 резолютивної частини рішення суду скасовано; п. З резолютивної частини рішення суду викладено в новій редакції, згідно якого, стягнуто 3 ТОВ «Львівська гарнізонна

база» на користь ОСОБА_5 вартість частини майна товариства відповідно до належної частки (99%) у статутному капіталі товариства в розмірі 13359747,84 грн., 7902 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформашйно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з ТзОВ «Львівська гарнізонна база» в дохід державного бюджету 17598 грн. державного мита. В решті рішення господарського суду Львівської області від 04.08.2011 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

При розгляді справи № 5015/2276/11, Львівський апеляційний господарський суд, у постанові від 11.07.2012 року послався на висновок № 2077 економічного експертного дослідження, складений 12.06.2012 року експертом ОСОБА_7 .В. Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, відповідно до якого вартість належної до виплати ОСОБА_5 частини майна ТОВ «Львівська гарнізонна база» станом на 31.03.2010 становить 13359747,84 грн., оскільки така сума відповідає її частці в розмірі 99% статутного фонду ТОВ «Львівська гарнізонна база» з врахуванням вартості переданого транспортного засобу в розмірі 50000,16 грн. При цьому, апеляційний суд зазначив, що при визначенні дати,

станом на яку обчислювалась вартість чистих активів було враховано, що вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційне його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу, та скоригована до ринкової вартості.

Також, згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2012

у справі № 5015/2276/11, згідно довідки ТОВ «Львівська гарнізонна база» за №91 від 03.08.2011 року вартість майна товариства станом на 16.06.2011 року становить 13 440 800 грн., в зв`язку з чим вартість належної до виплати позивачу частки в статутному капіталі товариства розраховано в розмірі 13306392,15 грн. Вказана вартість об`єктів майна товариства підтверджується довідками про вартість нерухомого майна, наданим оцінювачем СПД-ФО ОСОБА_3 .

Згідно довідки ТОВ «Львівська гарнізонна база» вартість частини майна товариства, яка підлягає виплаті позивачу станом на 31.10.2010 року становила 14096,3 тис. грн. Вказана

вартість об`єктів майна товариства підтверджується довідкою про вартість нерухомого майна, наданою оцінювачем СПД-ФО ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене, на думку відповідачів ОСОБА_1 було відомо, про вартість ТОВ «Львівська гарнізонна база» на дату проведення оцінок.

Однак, така інформація не зазначена ні в інформації наданій арбітражним керуючим ОСОБА_1 про фінансово-майновий стан ТОВ «Львівська гарнізонна база» станом на 12.04.2017 року, ні в інформації про фінансово-майновий стан ТОВ «Львівська гарнізонна база» станом на 01.01.2018 року.

При проведенні засідання комітету кредиторів ТОВ «Львівська гарнізонна база» 24.01.2018 року, арбітражним керуючим ОСОБА_1 зазначено, що балансова вартість майна боржника становить 1402137,02 грн., що не відповідає реальній вартості активів боржника, та свідчить про свідоме неналежне виконання обов`язків.

Згідно скарги представника за довіреністю АТ «Укрсоцбанк» Шилова К.Р. від 07.03.2019 року б/н, що стала підставою для проведення перевірки, скаржник зазначив, що в судовому засіданні 22.06.2018 року розпорядник майна всупереч інформації, яку надавав на початку року при відкритті ліквідаційної процедури, зазначив, що можливе укладення мирової угоди, а у разі якщо така відсутня, то можливе відновлення платоспроможності боржника через застосування процедури санації, навіть без наявності інвестора, шляхом вжиття заходів по поверненню дебіторської заборгованості, а також реалізації частини майна боржника.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.09.2108 року введено процедуру санації боржника та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Онушкевича Я.В. Вищевикладене свідчить про свідому бездіяльність розпорядника майна з 2015 року, яка призвело до винесення необґрунтованої постанови про визнання боржника банкрутом (скасована постанова Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2018) та затягування процедури банкрутства ТОВ «Львівська гарнізонна база», провадження у справі яка триває з 2011 року.

Постановою Львівського апеляційного суду від 25.04.2018 року у справі № 5015/7368/11, судом встановлено, що у матеріалах справи відсутній висновок про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника, які в силу приписів статті 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», розпорядник майна зобов`язаний надавати до суду і комітету кредиторів. Саме висновок уповноваженої законом особи про фінансове становище боржника, його пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника в сукупності із відомостями про пасив і актив боржника, зокрема, нежитлові приміщення загальною площею 4691,5 м.кв. у місті Львові та їх дійсну вартість мали б слугувати належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами для встановлення обставин чи спроможний боржник виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами без введення ліквідаційної процедури чи боржник зможе задовольнити визнані судом вимоги кредиторів лише у ліквідаційній процедурі.

Ненадання арбітражним керуючим ОСОБА_8 .В. вищевказаного висновку та пропозицій за період виконання повноважень розпорядника майна ТОВ «Львівська гарнізонна база» спричинили затягування процедури банкрутства ТОВ «Львівська гарнізонна база» та прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Щодо посилань арбітражного керуючого ОСОБА_1 на відсутність підстав для дослідження документів (результатів експертної оцінки майна у період 2011-2012 рр.), та на відсутність підстав доведення такої інформації комітету кредиторів, відповідачі зазначили, що методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства затверджені наказом Міністерства економки України від 19.01.2006 року за № 14 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства економки України від 26.10.2010 року за № 1361).

Згідно з п. 1 розділу І Методичних рекомендацій, ці Методичні рекомендації розроблено з метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово- господарського стану підприємств на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації.

Згідно з п. 5 розділу І Методичних рекомендацій, Під час проведення аналізу визначаються: стан фінансово-господарської діяльності підприємства, структура його балансу (задовільна чи незадовільна) та обгрунтованість визнання підприємства неплатоспроможним; тенденції щодо динаміки основних показників ефективності діяльності підприємства; можливість використання санаційних процедур для поліпшення фінансово-господарського стану підприємства та виведення його з неплатоспроможного стану; наявність економічних ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.

Відповідно до п. 2.1. розділу III Методичних рекомендацій Оцінка змін фінансового стану підприємства здійснюється за попередні три календарні роки для формування загального уявлення та загальних тенденцій його розвитку. За результатами аналізу показників складається висновок про спрямованість змін та їх вплив на стан платоспроможності підприємства.

Вищевикладене на думку відповідачів спростовує доводи арбітражного керуючого про відсутність необхідності дослідження документів щодо вартості майнових активів ТОВ «Львівська гарнізонна база» за відповідні періоди.

Відповідачі спростовують посилання арбітражного керуючого на складення 22.05.2018 аналізу фінансово- господарської діяльності ТзОВ «Львівська гарнізонна база» за період 2016-1 квартал 2018 року не може вважатися підтвердження усунення порушення, викладеного у Довідці від 05.04.2019 року № 08/19, щодо не проведення аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, його становища на товарних ринках у відповідності до вимог Методичних рекомендацій у період з 05.11.2015 року по 20.02.2018 року.

Відповідачі звертають увагу, що позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення від 16.06.2019. Однак не наводить жодного аргументу, який свідчив би про порушення законодавства при прийнятті такого рішення.

Представники відповідачів в судових засіданнях позовні вимоги заперечили, надали суду додаткові пояснення та докази, просили суд в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 24 червня 2019 року у даній справі відкрито спрощене провадження у справі. Ухвалою судді від 23 вересня 2019 року постановлено про перехід з спрощеного провадження в загальне позовне провадження. Ухвалою судді від 10.10.2019 року розгляд справи призначено в режимі відеоконференції.

Судом встановлені наступні обставини:

16.04.2019 року відповідачем складений акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого за № 12/19, яким встановлено, що:

1. Під час виконання повноважень розпорядника майна у справі № 5015/7368/11 про банкрутство ТОВ «Львівська гарнізонна база» арбітражний керуючий Онушканич Я.В. не скористався наданим законодавством правом подати заперечення щодо безпідставно заявленої заяви гр. ОСОБА_5 з грошовим вимогами до ТОВ «Львівська гарнізонна база», що є грубим порушенням абз. 1 ч. 10 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом» в редакції № 784-ХІV від 30.06.1999 року;

2. Під час виконання повноважень розпорядника майна у справі № 5015/7368/11 про банкрутство ТОВ «Львівська гарнізонна база» у період з 05.11.2015р. по 20.02.2018р. арбітражним керуючим ОСОБА_8 . не проведено аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, його становища на товарних ринках, що є грубим порушенням абз. 6 ч. 9, абз. 1 ч. 10 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом» в редакції № 784-ХІV від 30.06.1999 року;

3. Під час виконання повноважень розпорядника майна у справі № 5015/7368/11 про банкрутство ТОВ «Львівська гарнізонна база» у період з 05.11.2015р. по 20.02.2018р. арбітражним керуючим ОСОБА_8 не надано господарському суду та комітету кредиторів відомостей про фінансове становище боржника, пропозицій щодо можливості відновлення платоспроможності боржника, що є грубим порушенням абз. 10 ч. 9, абз. 1 ч. 10 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом» в редакції № 784-ХІV від 30.06.1999 року.

16.05.2019 року, згідно з повідомлення Міністерства юстиції України, за результатами заслуховування пояснень арбітражного керуючого та вивчення матеріалів перевірки Комісією прийнято рішення застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі подання від 02.05.2019 року за №1268.

10.06.2019 року відповідачем винесено припис про недопущення повторних порушень за № 05/19, яким за результатами планової невиїзної перевірки діяльності позивача, вирішено винести арбітражному керуючому Онушканичу Я.В. припис щодо недопущення арбітражним керуючим у подальшій діяльності аналогічних порушень.

Вищевказані обставини сторонами по справі не заперечуються.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що не відповідає вимогам Закону та фактичним обставинам справи.

Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірних рішень з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 липня 2013 року за № 1113/23645 (далі - Порядок № 1284/5) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий це фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Статтею 107 Закону визначено, що арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом. Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) здійснюється у формі планових та позапланових перевірок.

Згідно зі статтею 105 Закону, дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов`язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

У разі виявлення під час перевірки порушень норм законодавства в роботі арбітражного керуючого, державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарній комісії для накладення на порушника дисциплінарних стягнень (стаття 106 Закону).

Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення (частина третя статті 107 Закону).

Відповідно до частини першої статті 109 Закону, дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Частиною другою вказаної статті обумовлено, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

Процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих, повноваження осіб, які здійснюють перевірки, права й обов`язки арбітражних керуючих, порядок оформлення результатів перевірки, а також порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення встановлено Порядком № 1284/5.

Відповідно до пункту 2.3 Порядку № 1284/5, здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів: проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого; надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень; складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

Оформлення результатів заходів контролю встановлюється актом перевірки діяльності арбітражного керуючого, зразок якого наведений у додатку 6 до Порядку № 1284/5.

Згідно з підпунктом 6.6.3 пункту 6.6 Порядку № 1284/5, у резолютивній частині акта перевірки комісією, з урахуванням довідки та пояснень, зауважень, заперечень і документів, наданих арбітражним керуючим, або усунених порушень, а також висновку (у разі якщо орган контролю було зобов`язано надіслати довідку до Мін`юсту для проведення її аналізу) робиться висновок щодо наявності (відсутності) порушень законодавства з питань банкрутства в діяльності арбітражного керуючого.

За приписами пункту 6.13 Порядку № 1284/5, у разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, орган контролю обов`язково зазначає про це в акті перевірки. У такому випадку припис та (або) розпорядження не складаються до моменту прийняття Дисциплінарною комісією рішення за результатом розгляду подання.

У цьому випадку орган контролю протягом трьох робочих днів з дня підписання акта перевірки вносить пропозицію до структурного підрозділу Мін`юсту, який забезпечує організацію роботи Дисциплінарної комісії , щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення. Протягом п`яти робочих днів з дати отримання структурним підрозділом від органу контролю пропозиції структурний підрозділ готує та вносить подання на Дисциплінарну комісію про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (далі подання), копія якого надсилається арбітражному керуючому до відома.

Відповідно до пункту 7.1 Порядку, підставами для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є, серед іншого, грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).

Подання повинно містити висновок структурного підрозділу щодо відповідності висновків акта перевірки законодавству з питань банкрутства. До подання додається пропозиція органу контролю з усіма додатками (пункт 7.2 Порядку № 1284/5).

Відповідно до пункту 7.5 Порядку, рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення може бути прийняте Дисциплінарною комісією протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Згідно з пунктом 7.6.2 Порядку №1284/5, на арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у разі, зокрема, грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).

Перевіривши доводи позивача та заперечення відповідачів, суд виходить із такого.

Судом на підставі відомостей акту перевірки діяльності позивача встановлено, що підставою застосування до позивача як арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення стали порушення ним норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» тощо.

Суд вважає за необхідне зазначити, що, виходячи з правил вказаних вище норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дисциплінарним проступком арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) може бути винне невиконання або неналежне виконання покладених на нього законодавством обов`язків.

У свою чергу, об`єктивна сторона дисциплінарного проступку, як сукупність зовнішніх його ознак, характеризується через протиправність дій або бездіяльності суб`єкта дисциплінарного проступку, причинно-наслідковий зв`язок між шкідливими наслідками та невиконанням покладених на нього обов`язків.

Тобто, вирішуючи питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого, як суб`єкта дисциплінарного проступку, дисциплінарному органу необхідно пересвідчитись та довести наявність вини у його рішеннях, діях чи бездіяльності.

Суд зауважує, що грубим порушенням арбітражним керуючим вимог Закону №2343-XII, в контексті пункту 7.1 Порядку № 1284/5, є таке порушення вимог вказаного Закону, що призвело до настання незворотних істотно-негативних наслідків для боржника (банкрута) чи його кредиторів, які можуть полягати, зокрема, у реальному заподіянні матеріальної шкоди боржнику (банкруту) чи його кредиторам, за умови наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого і наслідками, що настали.

Таким чином, виходячи із предмета даного спору, а також зважаючи на викладене, судом встановлено, які саме порушення чинного законодавства ставилися у вину позивачу як арбітражному керуючому в спірних правовідносинах з огляду на встановлені перевіркою обставини та чи дійсно такі порушення мали місце і якими доказами це підтверджується; чи вживалися позивачем усі передбачені законом, необхідні та залежні від нього заходи з метою належного виконання повноважень ліквідатора, а якщо так, то які саме; чи виявлені порушення об`єктивно залежали від дій позивача з огляду на наступне:

Позивач щодо висновку Акту перевірки про те, що під час виконання повноважень розпорядника майна у справі № 5015/7368/11 про банкрутство ТОВ «Львівська гарнізонна база» арбітражний керуючий Онушканич Я.В. не скористався наданим законодавством правом подати заперечення щодо безпідставно заявленої заяви гр. ОСОБА_5 з грошовим вимогами до ТОВ «Львівська гарнізонна база» у справі № 5015/7368/11, що є порушенням абз.1 ч.10 ст.13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції № 784-XIV від 30.06.1999 року спростовує, тим, що:

15.12.2011 року було порушено справу № 5015/7368/11 про банкрутство ТОВ «Львівська гарнізонна база», введено мораторій та призначено підготовче засідання на 22.12.2011 року.

22.12.2011 року введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна ОСОБА_9 С.М.

Після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство надійшла заява з кредиторськими вимогам до ТОВ «Львівська гарнізонна база» Петренко Л.З. Вказана заява не була безпідставна, як зазначено комісією, оскільки вимоги ОСОБА_5 були підтверджені рішенням господарського суду Львівської області від 04.08.2011 року у справі № 5015/2276/11 суду, яке набрало законної сили.

Розпорядник майна ТОВ «Львівська гарнізонна база» Івасько С.М. розглянув разом з боржником вимоги ОСОБА_5 , визнав такі вимоги, включив їх в реєстр кредиторів та повідомив про це заявника.

05.11.2015 року Ухвалою господарського суду у справі № 5015/7368/11 ОСОБА_4 було звільнено на підставі поданої ним заяви від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ «Львівська гарнізонна база» та призначено розпорядником майна ТОВ «Львівська гарнізонна база» Онушканича Я.В.

Позивач зазначив, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачає, що у випадку зміни розпорядника майна, він повинен повторно розглядати вимоги кредиторів та давати на них пояснення, заперечення, повторно вживати ті ж самі дії, які вже були вжиті попереднім розпорядником майна.

Позивач після призначення його розпорядником майна та у зв`язку із наявністю судових справ за позовами ОСОБА_5 та ОСОБА_10 до ТОВ «Львівська гарнізонна база» щодо стягнення майна та коштів, надавались до суду пояснення щодо результатів розгляду судами цих позовів, а не повідомлення про розгляд кредиторських вимог, що було зроблено попереднім розпорядником майна ОСОБА_4 , в т.ч. і про те, що у справі № 5015/2276/11 суд в кінцевому відмовив у позові ОСОБА_5 (повідомлення № 1/29 від 29.06.16р., № 2/29 від 29.06.16, № 2/28 від 28.11.16, № 2/12 від 02.12.16, як зазначив позивач їх копії були надані комісії при перевірці).

Вказані обставини відповідачі не спростували. Відповідно позивач надавав суду пояснення щодо результатів розгляду судами справи № 5015/2276/11. У зв`язку з перебування справи у вищих інстанціях суд першої інстанції не приймав рішення про перехід до інших процедур, вказане не свідчить, що розпорядник майна затягував процедуру розпорядження майном.

Щодо висновку Акту перевірки про те, що під час виконання повноважень розпорядника майна у справі № 5015/7368/11 про банкрутство ТОВ «Львівська гарнізонна база» у період з 05.11.2015 року по 20.02.2018 року, арбітражним керуючим ОСОБА_8 . не проведено аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, його становища на товарних ринках, не надано суду та комітету кредиторів відомостей про фінансове становище боржника, що є порушенням абз. 10 ч.9, абз.6 ч.9, абз.1 ч.10 ст.13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції № 784-XIV від 30.06.1999 року, позивач вказав:

Попередній розпорядник майна Івасько С.М. склав та подав до суду Звіт по результатах проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Львівська гарнізонна база» (за період 2009-2011р.). Висновок був складений С. ОСОБА_9 27 лютого 2012 року.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ухвала суду від 05.11.2015 року у справі № 5015/7368/11, якою позивача було призначено розпорядником майна, не встановлено жодних вимог щодо вчинення повторно дій, які виконувались попереднім розпорядником майна ОСОБА_4 , в т.ч. і по наданню Звіту про фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника.

15.08.2018 року розпорядником майна ОСОБА_8 В. було скликано комітет кредиторів ТОВ «Львівська гарнізонна база». На комітет кредиторів був поданий розпорядником майна ОСОБА_8 аналіз фінансової господарської діяльності ТОВ «Львівська гарнізонна база» за період 2016 - 1 квартал 2018 року, який містить в собі інформацію про фінансову господарську, інвестиційну діяльність і рекомендації щодо відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, зокрема зазначено що відновлення можливе через застосування процедури санації, навіть без наявності інвестора, шляхом вжиття заходів по поверненню дебіторської заборгованості, а також реалізувавши частину майна банкрута.

Враховуючи цей аналіз 15.08.2018 року на засіданні комітету кредиторів було прийнято рішення про введення процедури санації, та судом в подальшому ухвалою суду від 04.09.2018 року введено процедуру санації.

Щодо посилань в Акті перевірки на те, що арбітражному керуючому ОСОБА_1 було достеменно відомо про вартість майна ТОВ «Львівська гарнізонна база» згідно довідок про вартість об`єктів нерухомого майна, наданими оцінювачем СПД-ФО ОСОБА_3 , проте не відображено таку вартість у його звітах станом на 12.04.2017 року, 01.01.2018 року, позивач зазначив наступне:

В акті перевірки комісія посилається на те, що згідно Довідки ТОВ «Львівська гарнізонна база» № 91 від 03.08.2011 року вартість майна товариства станом на 16.06.2011 року становить 13440800 грн. Згідно Довідки ТОВ «Львівська гарнізонна база» вартість частини майна товариства, яка підлягає виплаті позивачу станом на 31.10.2010 року становить 14096,3 тис.грн. Вказані вартості підтверджуються довідками про вартість об`єктів нерухомого майна, наданими оцінювачем СПД-ФО ОСОБА_3 .

Натомість при проведенні 24.01.2018 року засідання комітету кредиторів ТОВ «Львівська гарнізонна база» арбітражним керуючим ОСОБА_8 не враховано вищевказану вартість майна, а вказано балансову вартість майна боржника, що становить 1402137,02 грн., що, на думку Комісії, не відповідає реальній вартості активів боржника та свідчить про неналежне виконання арбітражним керуючим обов`язків.

В цій частині судом враховуються аргументи позивача про те, що термін дії Звіту про оцінку майна становить 6 місяців, звіти складені СПД-ФО ОСОБА_3 станом на 2010 та 2011 роки, та відповідно не могли братись позивачем до уваги при складанні аналізу фінансово-майнового стану боржника у 2018 році. Законодавство не передбачає обов`язку при складанні звіту про фінансово-майновий стан боржника проводити незалежну оцінку майна боржника. Попереднім арбітражним керуючим розпорядником майна ОСОБА_4 при складанні фінансового звіту 27 лютого 2012 року про наявність експертних висновків чи довідок, які б вказували на встановлення іншої вартості майна боржника, окрім тієї яка була відображена у фінансових звітах боржника у висновках не було. Про довідки та експертні оцінки (2010-2011 років), на які покладалася комісія не замовлялися ТОВ «Львівська гарнізонна база» і відповідно їх не було у ТОВ «Львівська гарнізонна база». Довідка та експертна оцінка була надана ОСОБА_5 (особа яка вийшла з Товариства) у іншій судовій справі № 5015/2276/11 (позов про стягнення коштів з ТОВ «Львівська гарнізонна база»).

На думку суду, відповідачі наведеного вище, ретельно не перевірили, в своїх відзивах вказаного не спростували, зазначили лише фактичні обставини встановленні судом при розгляді справи про банкрутство, відповідно не встановили обставин, які мають значення для правильного вирішення даного спору та перевірки правомірності і наявності законодавчо визначених підстав для застосування до позивача саме такого виду стягнення з урахуванням необхідності дотримання відповідачами вимог щодо обґрунтованості такого рішення, обмежившись лише висновком про те, що дисциплінарне стягнення накладене на позивача правомірно.

Таким чином, відповідачами не доведено саме вини, на їх думку, невиконання або неналежного виконання позивачем покладених на нього законодавством обов`язків.

Як вже зазначалось судом, об`єктивна сторона дисциплінарного проступку, як сукупність зовнішніх його ознак, характеризується через протиправність дій або бездіяльності суб`єкта дисциплінарного проступку, причинно-наслідковий зв`язок між шкідливими наслідками та невиконанням покладених на нього обов`язків.

Відповідачі на запитання суду не вказали про жодні фактичні підтверджені належними та допустимими доказами шкідливі наслідки для божника чи його кредиторів.

Відповідно, вирішуючи питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого, як суб`єкта дисциплінарного проступку, дисциплінарний орган не пересвідчився та не довів наявність саме вини у його рішеннях, діях чи бездіяльності.

Лише фактичні обставини зазначені у вищевказаному акті перевірки жодним чином не підтверджують саме вину (винну поведінку) позивача в інкримінованих порушеннях, а відсутність шкідливих наслідків для боржника чи його кредиторів, або відсутність причинно-наслідкового зв`язку між шкідливими наслідками, які не доведені відповідачами та невиконанням покладених на позивача обов`язків спростовує правомірність спірних рішень відповідачів.

З цих же підстав судом враховуються аргументи позивача та не враховуються заперечення відповідачів.

Таким чином, рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючи санацією, ліквідаторів) Міністерства юстиції України про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення від 16.05.2019 року та припис Головного територіального управління юстиції у Київській області про недопущення повторних порушень від 10.06.2019 року № 05/19, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов арбітражного керуючого ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного територіального управління юстиції у Київській області (02002, вул. Євгена Сверстюка, 15, м. Київ), Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючи санацією, ліквідаторів) Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) про визнання протиправним та скасування рішення та припису, - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючи санацією, ліквідаторів) Міністерства юстиції України про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення від 16.05.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного територіального управління юстиції у Київській області про недопущення повторних порушень від 10.06.2019 року № 05/19.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Київській області (ЄДРПОУ 34481907, вул. Євгена Сверстюка, 15, м. Київ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) 1921,00 грн. сплаченого судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючи санацією, ліквідаторів) Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 00015622, м. Київ, вул. Городецького, 13) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) 1921,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 -297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено у повному обсязі 27.01.2020 року.

Суддя Гавдик З.В.