Ухвала суду № 87231474, 29.01.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., перевіривши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Луганській області), у якому позивач просить суд визнати незаконною та скасувати вимогу про сплату боргу № Ф - 66802-50 від 21.11.2019.

Згідно із пунктами 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга стаття 171 КАС України).

Перевіривши матеріали вказаного адміністративного позову, судом встановлено, що він не відповідає встановленим вимогам та містить такі недоліки.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються найменування суду першої інстанції, до якого подається заява.

Позивачем зазначено найменування та адресу суду, до якого подається позовна заява - Луганський окружний адміністративний суд, разом з тим, позивач також зазначає номер справи та прізвище судді за іншою справою, хоча з цим позовом звертається вперше.

Відповідно до пункту четвертого частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як встановлено судом в позовній заяві у якості відповідача визначено Головне управління ДФС у Луганській області.

Проте, вимога про сплату боргу № Ф- 66802-50 від 21.11.2019, яку просить скасувати позивач, винесена Головним управлінням ДПС у Луганській області.

Отже, позивачу слід надати уточнену позовну заяву із зазначенням належного відповідача у справі.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичної особою-підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2102,00 грн.

Оскільки позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, то позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Позивач документу про сплату судового збору не надав, а у позовній заяві позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору у зв`язку зі скрутним фінансовим становищем.

Разом з тим, позивач не надав жодних доказів на підтвердження скрутного фінансового становища, яке унеможливлює сплату судового збору.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, запропонувати позивачу надати документ про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн в дохід Державного бюджету України або документу, який би підтверджував наявність пільг щодо його сплати, у разі заявлення клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення судових витрат - доказів на підтвердження матеріального стану позивача (довідка про доходи, тощо).

Відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовуж свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що предметом оскарження є вимогу про сплату боргу з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, проте обґрунтування позову побудоване на нормах Податкового кодексу України без посилань на норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Також в позовній заяві є посилання на порушення порядку проведення перевірки та не повідомлення про її результати, проте позивач не надає доказів того, що така перевірка проводилась і не надано обґрунтувань, в чому саме полягають порушення порядку її проведення.

Отже, позивачу слід надати уточнену позовну заяву із нормативним обґрунтуванням позовних вимог.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дія Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).

Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI).

Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Пунктом 1.3 статті 1 ПК України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Відтак, суд дійшов висновку, що при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону № 2464-VI, строк звернення до адміністративного суду визначений приписами пункту 56.18 статті 56, статті 102 ПК України не застосовується, на що також вказував Верховний Суд в постановах від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0740/1050/18.

Суд звертає увагу, що звернення із скаргою до органу доходів і зборів вищого рівня є альтернативним способом захисту своїх прав та не перешкоджає особі звернутися до суду з позовною заявою в установлений законом строк.

Дійсно, положення абзацу 5 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI передбачають наступні способи оскарження вимоги: адміністративний або судовий порядок. Втім, правове регулювання, наведене у абзаці 9 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику ЄСВ.

Таким чином, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному і/або судовому порядку. При цьому оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI.

Аналогічну позицію, викладено в постанові Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 480/106/19.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана вимога № Ф-66802-50 винесена 21.11.2019.

В позовній заяві позивач вказує, що оскаржувану вимогу позивач отримав 09.12.2019 і 24.01.2020 звернувся до суду із позовом про скасування вимоги від 21.11.2019 № Ф-66802-50.

Отже, враховуючи правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 08.08.2019 у справі № 480/106/19 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 83513564), у позивача зберігається право оскарження спірної вимоги до суду, яке має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику ЄСВ.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша статті 123 КАС України).

Таким чином, суд ро`яснює право позивачеві надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням поважних підстав пропуску такого строку.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 бехз руху, встановивши строк для усунення недоліків протягом семи днів з дня отримання ухвали шляхом надання до суду уточненої позовної заяви із зазначенням належного відповідача у справі, наведенням нормативного обґрунтування позовних вимог щодо оскарження вимоги про сплату недоїмки з ЄСВ, з зазначенням найменування суду, до якого подається заява (та без зазначення номера та прізвища судді у іншій справі №360/3800/19), надання суду копії позовної заяви для вручення відповідачу, документу про плату судового збору в дохід Державного бюджету у сумі 840,80 грн або документу, який би підтверджував наявність пільг щодо його сплати, клопотання у відповідності до статті 133 КАС України з доказами на підтвердження тяжкого матеріального стану позивача (довідка про доходи, тощо), заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин його пропуску.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 77, 80, 122, 123, 171, 241,248,256 суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Запропонувати позивачеві протягом семи днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

- уточненої позовної заяви із зазначенням належного відповідача у справі, наведенням нормативного обґрунтування позовних вимог щодо оскарження вимоги про сплату недоїмки з ЄСВ, з зазначенням найменування суду, до якого подається заява (та без зазначення номера та прізвища судді у іншій справі №360/3800/19), та копії уточненої позовної заяви для вручення відповідачу;

- документу про плату судового збору в дохід Державного бюджету України за банківськими реквізитами: 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)» державного бюджету:

Отримувач: УК у м.Сєвєродон./М.СЄВЄРОД./22030101;

Рахунок отримувача: UA218999980313141206084012080;

Код ЕДРПОУ: 37944909;

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

Відомча ознака: "84" Окружні адміністративні суди у сумі 840,80 грн, або документу, який би підтверджував наявність пільг щодо його сплати, клопотання у відповідності до статті 133 КАС України з доказами на підтвердження тяжкого матеріального стану позивача (довідка про доходи, тощо);

- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин його пропуску.

У разі неусунення вказаних недоліків у встановлений термін позовну заяву буде повернуто позивачеві.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.