Ухвала суду № 87231297, 27.01.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 січня 2020 року справа № П/320/531/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-С" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-С" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000490512 від 08.01.2020, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 178475,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до пункту 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Суд зазначає, що пункт 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові задля правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).

При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об`єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.

Отже, суд звертає увагу, що адміністративний позов має письмову форму, містить вимоги щодо предмета спору, тобто прохальну частину позову та їх обґрунтування, які є підставою позову.

Як вбачається з позовної заяви, позивач стверджує про незаконність прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000490512 від 08.01.2020, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що господарські операції між позивачем та його контрагентом ТОВ "АКБ Моноліт" відображені в податкові звітності як позивача, так і контрагента; на підтвердження оплати за будівельно-монтажні роботи в матеріалах справи містяться банківські виписки по рахунку позивача; надання будівельно-монтажних робіт підтверджується копіями договору підряду капітального будівництва, податкових накладних.

Крім того, в позовній заяві вказано, що поставка товару підтверджується копіями договорів поставки товарів, видаткових та податкових накладних, товарно-транспортними накладними.

Також в обґрунтування незаконності прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачем зазначено про те, що та обставина, що в первинних документах містяться недоліки є помилкою складання таких документів, на думку позивача, ця помилка не позбавляє юридичної сили усіх документів та не є підставою для визнання документа неналежним доказом понесених витрат, оскільки зі змісту самих первинних документів видається за можливе ідентифікувати вчинену господарську операцію.

У той же час, судом встановлено, що у позовній заяві відсутнє обґрунтування щодо товарності та реальності господарських операцій, за наслідками яких сформовано податковий кредит за листопад 2018 року.

Так, в позовній заяві немає посилання на акти виконаних робіт та використання отриманих будівельно-монтажних робіт в господарській діяльності позивача, не описана суть операцій, не вказано об`єкту, на якому виконувались роботи, і чи є такий об`єкт орендований або знаходиться у власності позивача.

Предметом спірних операцій є будівельно-монтажні роботи, в той час як позивач у позові зазначає про те, що поставка товару підтверджується копіями договорів поставки товарів, видаткових та податкових накладних, товарно-транспортними накладними. Отже, при складанні позовної заяви вказані відомості, які не мають відношення до матеріалів справи та проведеної податковим органом перевірки.

На сторінці 2 позовної заяви зазначено, що в акті перевірки від 10.12.2019 №288/10-36-05-12/31522243 описані не всі первинні документи, які надані контролюючому органу, в той же час у позові не зазначено, які саме документи надані до перевірки, та чим це підтверджується, і які з них не описані в ході перевірки.

При цьому, до позовної заяви в якості додатків позивачем додано первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, на які відсутнє посилання в позовній заяві, отже доцільність додавання до позовної заяви вказаних документів в самій позовній заяві щодо контрагента позивача та вплив на формування об`єкта оподаткування жодним чином не обґрунтовано.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду уточнену позовну заяву із обґрунтуванням товарності та реальності господарських операцій позивача з контрагентом із посиланням на всі наявні у позивача первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, копії яких додано до позовної заяви, із зазначенням того, які з наданих до позовної заяви документів свідчать про реальність господарських операцій та вплинули на об`єкт оподаткування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати уточнену позовну заяву (два примірники), із обґрунтуванням товарності та реальності господарських операцій із посиланням на первинні документи, копії яких додано до позовної заяви;

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.