Рішення № 87231173, 28.01.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 року м. Житомир справа № 240/11846/19

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ГурінаД.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

21 листопада 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДФС у Житомирській області із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з ОСОБА_1 податкову заборгованість в сумі 19580,91 грн, з підстав порушення податкового законодавства.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 є платником податків та за нею рахується податкова заборгованість у сумі 19580,91 грн зі сплати земельного податку з фізичних осіб. Просить стягнути з ОСОБА_1 19580,91 грн податкової заборгованості.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу строк для надіслання відзиву на адміністративний позов.

Відповідачу надіслана ухвала про відкриття провадження за адресою, зазначеною у позовній заяві, про отримання якої свідчить підпис відповідача у поштовому повідомленні про отримання поштового відправлення 3 грудня 2019 року (а.с.20).

12 грудня 2019 року на запит суду від адресного бюро надійшли відомості про адресу відповідача (а.с.21).

Відповідач вимоги ухвали суду від 26 листопада 2019 року у частині надіслання відзиву на адміністративний позов не виконав.

Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідачу нараховано грошове зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб у сумі 6526,97 грн відповідно до корінця податкового повідомлення-рішення №675-09 від 30 червня 2017 року на сум 6526,97 грн (а.с.9).

Крім того, відповідачу нараховане грошове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 6526,97 грн відповідно до корінця податкового повідомлення-рішення №14518-5013-0603 від 30 червня 2018 року на суму 6526,97 грн (а.с.10).

Також, відповідачу нараховано грошове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 6526,97 грн згідно з корінцем податкового повідомлення-рішення №48393-5013-0603 від 30 червня 2019 року на суму 6526,97 грн (а.с.11).

Дані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались у судовому порядку, тому податковий борг (грошове зобов`язання) з орендної плати з фізичних осіб ОСОБА_1 у сумі 19580,91 грн вважається узгодженим.

Відповідно до пункту 287.5 статті 287 Податкового кодексу України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Так, за ОСОБА_1 рахується заборгованість з орендної плати з фізичних осіб у сумі 19580,91 грн.

Абзацом першим пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Головним управлінням ДФС у Житомирській області було надіслано платнику податкову вимогу №81-25 від 15 лютого 2016 року на суму 1671,05 грн (а.с.12).

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законодавством України; система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Позивачем на підтвердження суми заборгованості відповідача додано до позовної заяви зведений розрахунок сум податкового боргу (а.с.8), згідно з яким заборгованість відповідача складає 19580,91 грн.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, а також те, що на час розгляду справи заборгованість не сплачена, суд задовольняє адміністративний позов.

Враховуючи положення частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутність судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 податкову заборгованість у сумі 19580,91грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін