Ухвала суду № 87230092, 28.01.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/6364/19

№ провадження 1-кп/646/436/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.01.20року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220060001083 від 01.05.2019, відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, не одруженого, не працюючого, маючого середню спеціальну освіту, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.259 КК України,

за участю: особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 ,

В С Т АН О В И В :

Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.05.2019 близько 08-33 години ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_2 , вчинив завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху у під`їзді вказаного будинку, здійснивши зі свого мобільного телефону ТМ "NOKIA 107 " з абонентського номеру НОМЕР_1 телефонний дзвінок до служби "102" чергової частини Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУ НП в Харківській області та повідомивши оператору №07, що планує замінувати та підірвати вищевказаний під`їзд. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 із залученням кінологічної та вибухотехнічної служб ГУ НП в Харківськфій області оглянуто приміщення під`їзду №1 вищевказаного будинку, прилеглу територію та квартиру АДРЕСА_3 , однак вибухових пристроїв вибухонебезпечних речовин не виявлено, при цьому з під`їзду евакуйовано 70 осіб.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 259 КК України, тобто завідомо неправдиве повідомлення про підгтовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншим тяжкими наслідками.

У клопотанні прокурор просить застосувати до ОСОБА_5 примусовий захід медичного характеру - госпіталізація до психіатричного закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом, посилаючись на те, що ОСОБА_5 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі хронічого маячного розладу, що позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними.

ОСОБА_5 від дачі пояснень відмовився, проте щиро розкаявся.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Захисник не заперечував проти задоволення клопотання.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, підтверджується показами свідка, який допитаний в ході судового розгляду, а також дослідженими в судовому засіданні доказами:

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні дала свідчення про те, що ОСОБА_5 є її сином,з яким вона разом проживає за адресою: АДРЕСА_1 і їй відомо про те,що її син здійснив повідомлення про підготовку вибуху,оскільки сусід, який проживає поверхом вище цілодобово виконує ремонтні роботи та стукає якимись предметами.

Даними протоколу огляду від 07.06.2019, відповідно до якого з номеру мобільного телефону НОМЕР_1 в період часу 01.05.2019 о 08 год.32 хв. 07 секунд було здійснено телефонний лдзвінок на лінію "102".

Даними протоколу огляду аудіозапису від 06.05.2019, відповідно до якого записано розмову оператору "102" та ОСОБА_5 , який неодноразово в ході розмови з оператором повідомляв про намір замінувати та підірвати під`їзд будинку, в якому він проживає.

У судовому засіданні ОСОБА_5 дав пояснення про те, що він користувався номером мобільного телефону НОМЕР_1 і телефоном ТМ "NOKIA 107 ", який у нього було вилучено, також підтвердив зміст відображенолї розмови в протоколі.Пояснив,що дійсно здійснив такий дзвінок,оскільки втомився від дій сусіда.

Даними висновку експерта №13/132 СЕ-19 від 27.06.2019, відповідно до якого ОСОБА_5 промовлено слова щодо погрози замінування та здійснення вибуху за адресою: АДРЕСА_4 , з номеру НОМЕР_1 .

Даними протоколу обшуку від 14.05.2019, відповідно до якого в ході проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_2 було вилучено мобільний телефон ТМ "NOKIA 107 " IMEI: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , з карткою з номером НОМЕР_1 . Даний телефон в ході обшуку слідчому видав ОСОБА_5 .

Під час досудового розслідування відносно ОСОБА_5 проведено судово-психіатричну експертизу №539 від 05.09.2019, яка прийшла до висновку, що ОСОБА_5 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворюванням у формі хронічного маячного розладу, яке позбавляло ОСОБА_5 можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними в період інкримінованого йому діяння. За своїм психічним станом в теперішній час ОСОБА_5 потребує застосування до нього примусового заходу медичного характеру- госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

Таким чином, у відповідності до вимог ч. 1 ст.513КПК України під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 вчинив завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху у під`їзді будинку, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , здійснивши зі свого мобільного телефону телефонний дзвінок до служби "102" і повідомив, що планує замінувати та підірвати вказаний під`їзд. Вказані дії правильно кваліфіковані за ч.1ст.259 КК України і вчинені у стані неосудності, який виключає застосування покарання і потребує застосування до особи примусових заходів медичного характеру.

Згідно ст. 19 Закону України "Про психіатричну допомогу", примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним, Кримінальним процесуальним кодексами України, цим Законом та іншими законами.

Таким чином та на підставі наведеного, суд приходить до висновку про доведеність у вчиненні ОСОБА_5 суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, скоєного в стані стражданнях хронічним захворюванням у виді хронічного маячного розладу, яке виключає можливість застосування покарання, оскільки останній на момент вчинення вказаного діяння за своїм психічним станом не міг усвідомлювати своїх дій (бездіяльності) та керувати ними.

Крім того, на момент судового розгляду, письмових даних щодо одужання ОСОБА_5 з 2 відділення Харківської обласної клінічної лікарні № 3, в якій він утримується, до суду не надходило, а з цього вбачається те, що ОСОБА_5 і по даний час страждає вказаним захворюванням та не може усвідомлювати своїх дій (бездіяльності) та керувати ними.

У відповідності до вимог ст.ст. 19, 94 КК України, до осіб, визнаних судом неосудними, залежно від характеру і тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння та ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб може бути застосована госпіталізація до психіатричних закладів зі звичайним, посиленим чи суворим наглядом або їм може бути надана у примусовому порядку амбулаторна психіатрична допомога за місцем проживання.

Згідно п. 3 наказу МОЗ України № 397 від 08.10.2001 року «Про затвердження нормативно-правових документів з окремих питань щодо застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які страждають на психічні розлади», вид примусового заходу медичного характеру залежить від характеру та тяжкості психічного захворювання в особи, тяжкості вчинення нею діяння з урахуванням її ступеня суспільної небезпечності.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КК України госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно-небезпечне діяння, потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність клопотання, і тому враховуючи характер скоєного суспільного небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, вбачає доцільним застосувати відносно ОСОБА_5 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу знадання психіатричноїдопомоги іззвичайним наглядом.

Крім цього, згідно ст. 2 Закону України «Про прокуратуру», на прокуратуру покладаються функції, зокрема як нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян, і тому Харківській місцевій прокуратурі №5 необхідно здійснювати контроль за виконанням даної ухвали суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 93, 94 КК України, ст. 121 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного Суду України, № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», Закону України "Про психіатричну допомогу", ст.ст. 1-29, 100, 369-372, 376, 508, 512, 513 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурораХарківської місцевоїпрокуратури №5про застосуванняпримусових заходівмедичного характеруу кримінальномупровадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань№ 12019220060001083 від 01.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України відносно ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом до його одужання.

Речові докази у справі:

- мобільний телефон ТМ "NOKIA 107 "IMEI: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 з сім карткою оператора мобільного зв`язку "Vodafone Україна" з номером НОМЕР_1 , який зберігається в камері зберігання речових доказів Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області, повернути власнику;

- DVD-R диск № CPDR47G-CSMWP03-1239 L208 зберігати в матеріалах справи;

- DVD-R диск № CPDR47G-CSMWP03-1178 Y523 зберігати в матеріалах справи;

- CD-R диск № LH3155WH22135255DI зберігати в матеріалах справи.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Харківську місцеву прокуратуру №5.

Ухвала підлягає негайному виконанню після набрання нею законної сили.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1