
Справа № 496/3510/19
Провадження № 2/496/507/20
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2020 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Пендюри Л.О.
за участю секретаря - Богдан Ю.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором б/н від 12.05.2008 року у розмірі 52186 грн. 34 коп. та судові витрати по справі.
Свої вимоги мотивує тим, що 12.05.2008 року між ним та відповідачкою був укладений кредитний договір б/н, згідно умов якого, остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та позивачем договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві. Позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі та належним чином, а саме: надав відповідачці кредит у розмірі, передбаченому договором. Проте, відповідачка належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, зокрема не сплачує позивачу кредитні кошти та інші передбачені кредитним договором платежі, у зв`язку з чим, станом на 31.05.2019 року у неї виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 52186 грн. 34 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 298 грн. 22 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 44292 грн. 99 коп., заборгованість за пенею та комісією - 4871 грн. 97 коп., штраф (фіксована частина) - 250 грн., штраф (процентна складова) - 2473 грн. 16 коп. Оскільки відповідачка відмовляється добровільно сплатити заборгованість за кредитним договором позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, але подав до суду клопотання, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, справу просить розглядати у його відсутність і не заперечує проти заочного розгляду справи. Крім того, в матеріалах справи також міститься клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачка в судове засідання не з`явилася, хоча повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи належним чином, відзив на позов не подала, а тому, приймаючи до уваги заяву представника позивача, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК.
Оцінивши надані докази, вважаю, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачка, як клієнтка банку, підписала надруковану «Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку» (а.с. 9) про те, що вона отримала банківську картку, про що свідчить її підпис у зазначеній анкеті-заяві.
Позивач у позовній заяві посилається на те, що відповідачка 12.05.2008 року отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
У заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що дана заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та позивачем договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку.
До кредитного договору позивач додав довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна» 30 днів пільгового періоду, Витяг з умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ (а.с.10-16).
Відповідно до п. п. 6.5., 6.6. Умов та правил надання банківських послуг, клієнт зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсоткам за його використання, перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором, а у разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку, виконати зобов`язання з повернення кредиту (в тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.
Власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п. 6.7. Умов та правил надання банківських послуг.
Згідно п. 6.3 Умов та правил надання банківських послуг до обов`язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснення операції по картрахунках.
При цьому, пункти 3.2., 3.3. Умов та правил надання банківських послуг визначають, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, вставленого банком.
Відповідно до п. 8.6. Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Згідно п. 6.4. Умов та правил надання банківських послуг, у разі незгоди зі зміною Правил та/або Тарифів банку клієнт зобов`язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед банком заборгованість.
Відповідно до п. 9.12. Умов та правил надання банківських послуг, договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той же строк.
За положеннями п. 5.2. Умов та правил надання банківських послуг, у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного договору та/або у разі виникнення овердрафту банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов`язків в цілому або у встановленою банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов`язків та інших обов`язків за цим договором.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а ч. 1 ст. 1049 вказаного Кодексу встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитору кредит у строк та в порядку, встановлених договором.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Позивач зазначає, що відповідачка, не виконавши належним чином зобов`язання за вказаним договором, порушила зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.
З заяви ОСОБА_1 від 12.05.2008 року вбачається, що вона звернулася до позивача про видачу кредиту у розмірі 500 гривень (а.с.9).
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідачки перед позивачем за кредитним договором б/н від 12.05.2008 року, станом на 31.05.2019 року, становить 52186 грн. 34 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 298 грн. 22 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 44292 грн. 99 коп., заборгованість за пенею та комісією - 4871 грн. 97 коп., заборгованість по судовим штрафам - 2723 грн. 16 коп.
Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім заборгованості за кредитом (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість: по відсоткам за користування кредитом, за пенею, за комісією та штрафами за несвоєчасну сплату кредиту.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 року по справі № 347/1910/15-ц, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити, оскільки встановлено, що позичальник допустив порушення умов укладеного кредитного договору, за що позивач нараховує відповідачці пеню, а стягнення штрафу носить разовий характер, у зв`язку з чим у задоволенні вимог про стягнення штрафів необхідно відмовити.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.
У заяві позичальника від 12.05.2008 року процентна ставка не зазначена та відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в розмірі і порядку нарахування пені, комісії, штрафів, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 12.05.2008 року, посилається на довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна» 30 днів пільгового періоду та Витяг з умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/, як невід`ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цим Витягом з умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку відповідачка ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
Також не має підтверджень того, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати заборгованості по відсоткам за користування кредитом, за комісією та щодо сплати неустойки (пені, штрафів) у зазначеному розмірі і порядку нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача не є належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій позивача, який може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим позивачем в період - з часу виникнення спірних правовідносин, тобто з 12.05.2008 року до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто до 10.09.2019 року, виходячи з цього, суд приходить до висновку, що кредитор міг додати до позовної заяви довідку про умови кредитування та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
У зв`язку із тим, що позивач не надав до суду підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці умови та правила банківських послуг, а також те, що у анкеті-заяві відсутня домовленість сторін про сплату відсотків за користування кредитом, комісії, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України - доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, надані банком довідка про умови кредитування та Витяг з Умов не можуть розцінюватися судом як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору.
Отже, відсутні правові підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 44292 грн. 99 коп., заборгованості за пенею та комісією - 4871 грн. 97 коп., заборгованості по судовим штрафам - 2723 грн. 16 коп., у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині.
Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред`явив.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачкою, позивач дотримав вимоги, передбачені ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими позивач.
Своїми діями позивач зухвало поклав на відповідачку невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року № 14-131цс19.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки суму заборгованості за кредитом у розмірі 298 грн. 22 коп., а в решті позовних вимог щодо стягнення заборгованості за по відсоткам за користування кредитом - 44292 грн. 99 коп., заборгованості за пенею та комісією - 4871 грн. 97 коп., заборгованості по судовим штрафам - 2723 грн. 16 коп., слід відмовити, оскільки позивачем не доведено законність їх нарахування.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1921 грн.
Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 536, 611, 625, 634, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 23.10.1996 року Біляївським РВ УМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_3 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО №305299, заборгованість за кредитним договором б/н від 12.05.2008 року - 298 грн. 22 коп. та судовий збір - 1921 грн.
Акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» в іншій частині позовних вимог до ОСОБА_1 - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його отримання.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його отримання до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя Л.О. Пендюра
Судове рішення № 87226567, Біляївський районний суд Одеської області було прийнято 27.01.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 496/3510/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: