Ухвала суду № 87225086, 25.09.2019, Дружківський міський суд Донецької області

Номер провадження 1-кп/229/348/2019

ЄУН 229/1597/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка Донецької області кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12017050260000109 від 01.02.2017 року та № 12019050260000154 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальне правопорушення передбаченого ст.307 ч.2 КК України,

ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 307 ч.2, 309 ч.2 КК України.

В С Т А Н О В И В:

в судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченим: ОСОБА_7 , ОСОБА_6 .

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заперечував проти застосування відносно його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважає, що можливо застосувати більш м`який запобіжний захід домашній арешт.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні відніс питання продовження строку тримання під вартою на розсуд суду.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку свого захисника.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з обвинувальними актами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.307 ч.2, 309 ч.2 КК України, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжкого злочину та середньої тяжкості, раніше судимі, можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інший злочин.

Судом не було встановлено нових обставин, які не були враховані при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, під час досудового розслідування, тому на думку суду, можливе застосування відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 тримання під вартою як запобіжного заходу у відповідності зі ст.183 КПК України.

При вирішенні клопотання щодо запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, відповідно до яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування (рішення ЄСПЛ «Смірнови проти Росії» (п. 60).

Так, відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У справі «Сергій Волосюк проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зі спливом певного часу тяжкість злочину, в якому особа підозрюється чи обвинувачується, як єдина підстава тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може бути достатньою.

Продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»).

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішення питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що обвинувачені обвинувачуються у скоєнні тяжкого умисного злочину , за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років та злочину середньої тяжкості що дає підстави наявності спроб обвинувачених переховуватися від суду. Також, неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вищезазначеним ризикам, обґрунтовується тим, що обвинувачені постійного місця роботи не мають, тобто не мають постійного джерела доходу; раніше судимі, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, а також в силу того, що покарання за кримінальне правопорушення є більш суворим, ніж наслідки та ризик втечі для підозрюваного.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.1 ч.1 ст.177 КПК України, та для розгляду кримінального провадження уявляється доцільним продовжити щодо обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням строку у межах шестидесяти днів.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 49, 177, 183, 205, 314, 350, 369 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Дружківка, Донецької області, гр. України, який має середню освіту, не працює, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів з утриманням в ДУ «Бахмутська УВП (№6)» в Донецькій області.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Дружківка, Донецької області, гр. України, має середню освіту, не працює, не одруженого, раніше судимого, мешкає за адресою: АДРЕСА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів з утриманням в ДУ «Бахмутська УВП (№6)» в Донецькій області.

Строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ОСОБА_6 рахувати з 25 вересня 2019 року по 23 листопада 2019 року (включно).

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.307 ч.2, 309 ч.2 КК України, на 29.10 2019 року о 13.00 годині, який буде проведено у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дружківського міського суду Донецької області суддею ОСОБА_1 одноособово.

Копію ухвали вручити обвинуваченим та направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» для виконання в частині продовження строків тримання під вартою.

В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Ухвалу може бути оскаржено.

Суддя Дружківського міського суду

Донецької області ОСОБА_1