Ухвала суду № 87217499, 29.01.2020, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/816/19

Провадження № 1-кп/0186/17/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року м.Першотравенськ.

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1

секретар - ОСОБА_2

з участю прокурора - ОСОБА_3

захисника - адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Першотравенську, кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за №12019040380000130від 13березня 2019року та №12019040380000389 від 12 серпня 2019 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.м.т.Петропавлівка, Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, розлученого, який має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 раніше судимого :

- 03 червня 2013 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області по ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 70, ст.75, ст.76 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

- 11 липня 2013 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області по ч. 2 ст. 185, ст.75 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

- 11 грудня 2013 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області по ч. 2 ст. 185, ст.75 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

- 08 жовтня 2014 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області по ч. 2 ст. 185, ст.71 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, звільненого 09 червня 2017 року умовно-достроково на 1 рік,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 та ч.2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурором подано клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , посилаючись на те, що в провадженні Першотравенського міського суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 по ч.2 ст.185 та ч.2 ст.186 КК України.

В даному кримінальному провадженні обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ухвалою слідчого судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2019 року, строком на 60 днів.

02 грудня 2019 року строк тримання під вартою обвинуваченому продовжено. Строк дії ухвали закінчується о 17:00 годині 30 січня 2020 року.

На даний час ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які мали місце при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мають місце і на теперішній час, а саме: обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду та вчинити інші злочини, так як не працює, вчиняє злочини з корисливих мотивів, бо не має засобів для існування, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями.

Судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не завершене, у зв`язку з чим, відповідно до ст.331 КПК України, підлягає вирішенню питання продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Просить суд продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів та застосувати заставу.

Вислухавши прокурора, який підтримав клопотання та просить суд його задовільнити, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання, неповнолітню дитину на утриманні, хворіє на гепатит, а в умовах ізоляції лікування неможливе, необхідно встановлювати групу інвалідності, якщо не оберуть запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, то зменшити вполовину розмір застави, суд приходить до наступного.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 відповідно до ухвали слідчого судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2019 року строком дії до 22:55 години 10 жовтня 2019 року.

02 грудня 2019 року ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області продовжено строк тримання ОСОБА_5 під вартою на строк 60 днів, починаючи з 17 години 00 хвилин 02 грудня 2019 року по 17 годину 00 хвилин 30 січня 2020 року включно.

Суд враховує те, що у відповідність ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Строк тримання під вартою обвинуваченого, встановлений ухвалою суду від 02 грудня 2019 року, закінчується о 17 годині 00 хвилин 30 січня 2020 року, однак судове провадження потребує часу для розгляду.

Відповідно до приписів ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. Враховуючи дані щодо особи обвинуваченого, зазначені вище, суд приходить до висновку, що дійсно існує ризик вчинення ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень та ризик переховування обвинуваченого від суду .

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, оскільки більш м`які запобіжні заходи не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможуть запобігти спробам обвинуваченого скоєнню інших кримінальних правопорушень та переховування останнього від суду.

При таких умовах суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, зазначені висновки суду засновані перед усім на тому, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та злочину середньої тяжкості, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, прокурором доведено ризики його переховування від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень з корисливих мотивів, оскільки він на даний час ніде не працює та не навчається, не має постійного джерела доходу, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення злочинів, а тому вказані підстави виключають об`єктивну можливість щодо застосування до обвинуваченого інших запобіжних заходів. Також, судом врахований стан здоров`я обвинуваченого, його вік та наявність сталих соціальних зв`язків.

Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язалися за необхідності доставити його до суду на першу про те вимогу, не знайшлося, застосування до обвинуваченого такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.

Передбачений ст.181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає у забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, суд вважає за неможливе застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки ОСОБА_5 , хоча й має місце реєстрації, але за даною адресою постійно не проживає та є обґрунтована підозра вважати, що він може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч.3 ст.183 КПК України, відповідно до яких при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, відповідно до якої суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який вчинено із застосуванням насильства чи який спричинив загибель людини.

Згідно ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Такою сумою застави суд визначає сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 84 080 гривень, який не є завідомо непомірним для нього, з покладанням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст. ст.181,183, 331, 350 КПК України, - суд

ПОСТАНОВИВ :

Продовжити строк тримання ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 та ч.2 ст.186 КК України, під вартою на строк 60 днів, починаючи з 14 години 40 хвилин 29 січня 2020 року по 14 годину 40 хвилин 28 березня 2020 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.

Визначити заставу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 84 080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У випадку внесення застави, вважати, що ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді застави та покласти на нього наступні обов`язки: не відлучатись із АДРЕСА_1 , без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, прибувати до суду за першою вимогою.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1

Ухвалаоголошена,копію ухвалиотримав «29»січня 2020року о«_____»годині «____»хвилин. ___ ОСОБА_5 .