Рішення № 87214723, 28.01.2020, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2020 року, м. Херсон, справа № 923/477/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства «Укрпошта»

до відповідачів:

- Херсонської міської ради,

- Виконавчого комітету Херсонської міської ради,

- Комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради,

про визнання недійсним рішення, свідоцтва про право власності та скасування рішень щодо державної реєстрації прав,

за участі:

- третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерства інфраструктури України,

- третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Новікової Леніни Василівни,

- третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1

секретаря судового засідання - Бєлової О.С.,

представників:

позивача - Амінової С.Р.,

відповідача-1 - Ващук О.В.,

відповідача-2 - не з`явився,

відповідача-3 - не з`явився,

третьої особи-1 - не з`явився,

третьої особи-2 - Крижановського М.М.,

третьої особи-3 - не з`явився,

у с т а н о в и в:

Стосовно дій та аргументів Позивача

06.06.2019 Акціонерне товариство «Укрпошта» звернулося з позовом до Херсонської міської ради, Виконавчого комітету Херсонської міської ради та Комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради про:

- визнання незаконним та скасування підпункту 1.25 пункту 1 рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 18.04.2006 № 187 в частині видачі свідоцтва про право власності Херсонській міській раді на нежитлові приміщення площею 105,3 м кв по АДРЕСА_1 ;

- визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності від 27.04.2006 НОМЕР_1, видане Херсонською міською радою на підставі рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 18.04.2006 № 187 на нежитлові приміщення площею 105,3 м кв по АДРЕСА_1 ;

- визнання незаконним та скасування дій про державну реєстрацію права власності, яка проведена 15.05.2006 Комунальним підприємством «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради (номер запису 2813, в книзі 8, реєстраційний номер майна 14597301);

- визнання незаконним та скасування реєстраційної дії про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 30033924 від 14.06.2016, вчиненої приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Новіковою Л.В. (номер запису 14951610, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 946903665101).

У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що:

- підставою для позову є порушення Відповідачем права державної власності на нежитлові приміщення відділення поштового зв`язку № 33, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки, на його думку, воно не належить територіальній громаді м. Херсона,

- зокрема, рішенням Виконкому Херсонської міської ради від 31.12.1970 № 511/25 Виконавчий комітет вирішив передати на баланс Херсонському поштамту вбудоване поштове відділення по АДРЕСА_1, робочою площею 108,37 кв. м і корисною площею 117,9 кв. м,

- така передача свідчить про передачу окремого об`єкту, який ніколи не перебував у комунальній власності,

- з часу передачі приміщення перебували на балансі Херсонського поштамту, який входив до складу Херсонського обласного підприємства зв`язку «Херсонзв`язок», Херсонської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта», Херсонської дирекції Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» та яке на даний час має назву - Акціонерне товариство «Укрпошта»,

- спірні приміщення обліковуються на балансі Херсонської дирекції АТ «Укрпошта» та їх власником є держава в особі Міністерства інфраструктури України, що підтверджується інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно,

- перебування спірних приміщень у Єдиному реєстрі об`єктів державної власності щодо державного майна вказує на їх належність до державної власності,

- відповідно до пункту 4.1. Статуту АТ «Укрпошта» держава в особі Міністерства інфраструктури України являється засновником та єдиним акціонером товариства та ним приміщення передані до статутного капіталу у якості внеску, що підтверджується Актом передавання майна від 01.03.2017,

- у відповідності до положень статті 85 Господарського кодексу України товариство є власником переданого йому майна у якості внеску до статутного капіталу,

- 31.12.2018 після отримання позовної заяви у справі № 766/17370/18 Позивачу стало відомо, що право власності на ті ж самі приміщення було зареєстровано 15.05.2006 за Херсонською міською радою,

- така реєстрація здійснена на підставі рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 18.04.2006 № 187, яким Виконавчий комітет зобов`язав Управління комунальної власності видати Херсонській міській раді свідоцтво про право власності, у тому числі на спірні приміщення площею 105,3 кв м,

- безпосередньо реєстрація права власності проведена з порушенням пункту 6 тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002, оскільки серед переліку випадків та осіб, яким місцевими органами виконавчої влади оформлюється та видається свідоцтво про право власності видача свідоцтва міській раді немає,

- видачею свідоцтва про право власності фактично здійснена приватизація державного майна, яка є недопустимою у відповідності до частини 9 статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності»,

- положеннями статей 34 - 36 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 було розмежовано загальнодержавну та комунальну власність, а тому відповідно до постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.1990, від 26.03.1991 та постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 до комунальної власності передавались виключно магазини і кіоски Союздруку, що входили до складу державних підприємств зв`язку, а тому всі інші об`єкти поштового зв`язку залишились у загальнодержавній власності.

Під час судового розгляду справи представник Позивача просив позовні вимоги задовольнити.

Стосовно дій та аргументів Відповідача-1

Херсонською міською радою позовні вимоги не визнаються з посиланням на наступні обставини:

- у відповідності до положень статей 2, 10, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» територіальним громадам належить право комунальної власності на нерухоме майно,

- підставою для набуття права комунальної власності є серед іншого передача майна безоплатно державою,

- до відання виконавчих органів міських рад належать повноваження з управління об`єктами, що перебувають у комунальній власності,

- 31.12.1970 рішенням Виконавчого комітету Херсонської міської ради № 511/25 затверджено акт приймання в експлуатацію 127-квартирного житлового будинку з вбудованими нежилими приміщеннями, збудованого за кошти територіальної громади міста; цьому будинку присвоєна поштова адреса та він переданий до комунальної власності територіальної громади,

- 05.07.1999 за розпорядженням міського голови м. Херсона № 680 частину нежитлового приміщення площею 75,7 кв. м у вказаному будинку передано у безоплатне користування обласному підприємству поштового зв`язку «Херсонпошта» для розміщення відділення зв`язку,

- у 2006 році Херсонській міській раді видане свідоцтво про право власності на нежилі приміщення у названому будинку, загальною площею 105,3 кв. м,

- 22.12.2017 Херсонською міською радою прийняте рішення № 1127 про згоду на продаж спірного приміщення за процедурою відкритих торгів,

- 31.05.2018 за результатами проведеного аукціону переможцем став ОСОБА_1 , з яким 07.06.2018 був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу № 372,

- Позивачем не надано доказів будівництва спірного майна за державні кошти, що свідчило б про набуття державою права власності на нього,

- передача спірного приміщення на баланс Позивача не встановлює факт наявності права власності на це майно,

- Позивачем пропущений строк позовної давності, оскільки з 26.05.2006 по 30.01.2017 частина приміщень передавалася Херсонською міською радою в оренду ПАТ «Державний ощадний банк України», а тому саме з цієї дати йому було відомо про фактичного власника цих приміщень.

Під час судового розгляду справи представник Відповідача-1 просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стосовно дій та аргументів Відповідача-3

Комунальним підприємством «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради позовні вимоги не визнаються з посиланням на те, що відповідно до матеріалів інвентарної справи на спірні приміщення 15.05.2006 на підставі Свідоцтва про право власності від 27.04.2006 проведено державну реєстрацію права власності на це майно за Херсонською міською радою, а тому будь-яких порушень при цьому не допущено.

Стосовно дій та аргументів третьої особи-1

Міністерством інфраструктури України надане пояснення по суті позову, за змістом якого:

- Акціонерне товариство «Укрпошта» включене до переліку підприємств, що належать до сфери управління Міністерства, а відповідно до наказу від 16.02.2017 № 56 утворено АТ «Укрпошта», 100 відсотків акцій якого належить державі,

- відповідно до додатку № 39 до Акту передавання майна до статутного капіталу ПАТ «Укрпошта» йому передане спірне приміщення,

- право власності позивача на нерухоме майно підтверджується Витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.05.2019 № 168134881.

Стосовно дій та аргументів третьої особи-2

Приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Новіковою Леніною Василівною надане пояснення відносно позову, за змістом якого:

- 13.06.2016 їй, як державному реєстратору, була подана заява про державну реєстрацію за Херсонською міською радою права власності на спірні нежилі приміщення,

- право власності Херсонської міської ради підтверджувалося свідоцтвом про право власності від 27.04.2006 серія ЯЯЯ № 629293,а безпосередньо державна реєстрація права власності була підтверджена Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.05.2006 № 10631434, виданим Херсонським державним бюро технічної інвентаризації, Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.05.2006 № 10650001, виданим Херсонським державним бюро технічної інвентаризації та відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно (реєстраційний номер 14597301,

- за результатами розгляду відповідних документів нею прийняте рішення про державну реєстрацію спірного майна під номером 30033924 від 14.06.2016, у зв`язку з чим до Державного реєстру прав внесений запис про право власності № 14951610 від 13.06.2016,

- рішення нотаріуса про державну реєстрацію не стосується позовних вимог.

Стосовно процесуальних дій та рішень суду

Ухвалою суду від 04.07.2019 суд відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та підготовче засідання призначив на 30.07.2019. Цією ж ухвалою учасникам справи були встановлені строки для вчинення відповідних процесуальних дій.

У свою чергу, Херсонською міською радою та Комунальним підприємством «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної надані відзиви на позов, а Акціонерним товариством «Укрпошта» - відповіді на відзиви. Крім того, Міністерством інфраструктури України та приватним нотаріусом Новіковою Л.В. надані пояснення по суті позову. При цьому залучений до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_1 пояснень по суті позову не надав.

Безпосередньо підготовче провадження проведене у судових засіданнях 30.07.2019, 01.10.2019, 29.10.2019, 12.11.2019, 03.12.2019, а розгляд справи по суті - 24.12.2019 та 28.01.2020.

При вирішенні питання порядку подачі доказів з метою їх подальшої оцінки при винесенні даного рішення суд зазначає, що сторонами дотримані вимоги частин 2 та 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України щодо подачі доказів разом із позовною заявою та відзивом на позов, а тому вони прийняті судом до розгляду.

Суд також констатує, що учасниками справи на стадії розгляду справи по суті не заявлено процесуальних клопотань.

Щодо установлених судом обставин справи

Відповідно до рішення Виконкому Херсонської міської ради депутатів трудящих № 511/25 від 31.12.1970 (а.с. 21) «Про приймання в експлуатацію 127-квартирного житлового будинку ЖБК «Зеніт» з вбудованим поштовим відділенням по АДРЕСА_1» затверджено Акт Державної комісії про приймання в експлуатацію 127-квартирного житлового будинку з вбудованим поштовим відділенням, робочою площею 108,37 кв. м та корисною площею 117,9 кв. м, а також вирішено передати вбудоване поштове відділення на баланс Херсонському поштамту.

Як слідує з Витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна без номера і дати (а.с. 24), виданого Українському державному підприємству поштового зв`язку «Укрпошта» у Реєстрі наявні відомості про реєстрацію за цим підприємством права власності на відділення зв`язку № 33 за адресою: м. Херсон, АДРЕСА_1.

У відповідності до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 52905752 від 09.02.2016 (а.с. 25) у Державному реєстрі наявний запис № 13178674 щодо реєстраційного номеру об`єкта нерухомості 844217165101 - відділення поштового зв`язку № 33 у м. Херсон, по АДРЕСА_1, яке належить Міністерству інфраструктури України.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 16.02.2017 № 56 «Про припинення Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» в результаті його перетворення у публічне акціонерне товариство «Укрпошта» та створення публічного акціонерного товариства «Укрпошта» (а.с. 29-31) утворено публічне акціонерне товариство «Укрпошта» шляхом перетворення з Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта».

За змістом підпункту 3 пункту 13 Наказу наказано об`єкти нерухомості, які належать органам місцевого самоврядування та передані УДППЗ «Укрпошта» для розміщення відділень поштового зв`язку, та які не увійшли до статутного капіталу, відображати на балансі ПАТ «Укрпошта» та закріплювати на праві господарського відання за ПАТ «Укрпошта» до повернення їх у комунальну власність у встановленому порядку.

За змістом «Акту передавання майна до статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Укрпошта», що є правонаступником Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» (а.с. 33), який затверджений наказом Міністерства інфраструктури України від 05.07.2017 № 240 (а.с. 32), Міністерство передало, а ПАТ «Укрпошта» прийняло як внесено до статутного фонду майно на загальну суму 6 518 597 000 грн, у тому числі відповідно до додатку № 39 до Акту (а.с. 34) йому передане відділення зв`язку № 33 у АДРЕСА_1.

У відповідності до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.12.2018 Публічне акціонерне товариство «Укрпошта» має назву - Акціонерне товариство «Укрпошта».

Отже, названі та проаналізовані судом докази вказують на реєстрацію нерухомого майна - «відділення поштового зв`язку № 33» за адресою: АДРЕСА_1» за Міністерством інфраструктури України та його внесення до статутного капіталу Акціонерного товариства «Укрпошта».

Водночас, відповідно до рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 18.04.2006 № 187 «Про видачу свідоцтв про право власності» (а.с. 22-24) зобов`язано Управління комунальної власності видати свідоцтва про право власності, у тому числі за пунктом 1.25 Херсонській міській раді на нежилі приміщення, загальною площею 105,3 кв. по АДРЕСА_1.

Як слідує з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 26-28) 15.05.2006 здійснена державна реєстрація нежилих приміщень, загальною площею 105,3 кв. по АДРЕСА_1 за Херсонською міською радою на підставі Свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 26.04.2006, виданого на підставі рішення від 18.04.2006 № 187.

У подальшому 03.02.2016 до Державного реєстру внесений запис № 13178674 про державну реєстрацію права власності на це ж майно за Міністерством інфраструктури України, при цьому вказано, що за формою власності воно державне.

13.06.2016 до Державного реєстру внесений наступний запис № 1495160 про державну реєстрацію права власності на це ж майно за Херсонською міською радою, при цьому вказано, що за формою власності воно комунальне.

13.06.2018 до Державного реєстру внесений запис № 26675781 про державну реєстрацію права власності на це ж майно за ОСОБА_1 , при цьому вказано, що за формою власності воно приватне.

Отже, з викладеного вбачається, що згідно з відомостями, які наявні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на час розгляду справи в суді, власником майна є ОСОБА_1 , який набув його у відповідності до договору купівлі-продажу № 372 від 31.05.2018.

Зокрема, відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нежилих приміщень № 372 від 31.05.2018 (а.с. 131-132), укладеного між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради, як продавцем, та громадянином ОСОБА_1 , як покупцем, Покупець придбав у Продавця нежилі приміщення, загальною площею 105,3 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Акту передачі комунального майна від 07.06.2018 № 9, вказані приміщення передані Покупцю.

Щодо оцінки суду установлених обставин та норм діючого законодавства

Згідно з частиною 6 стаття 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчий комітет міської ради в межах своїх повноважень має право приймати рішення, а за змістом частини 10 цієї ж статті акти такого органу з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України можуть визнаватися незаконними у судовому порядку.

За змістом частини 1 статті 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Отже, виходячи зі змісту вказаних норм, позивачем за таким позовом може бути власник або титульний володілець, право власності або інше титульне право якого порушене виданням оспорюваного акту, і таке право має вже існувати, тобто беззаперечно передувати зверненню до суду, адже відсутність права виключає його судовий захист.

У даному контексті суд зазначає, що у пункті 4 рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 у справі № 7-рп/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад, приймають нормативні та ненормативні акти; до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Предметом спору у справі є визнання незаконним рішення виконавчого комітету міської ради, яке стосувалося видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а також безпосередньо пов`язаними з таким рішенням свідоцтва про право власності та похідних реєстраційних дій щодо реєстрації права власності, а тому правовому аналізу підлягають положення діючого законодавства, якими регулювалися правовідносини щодо прийняття такого акту та видачі свідоцтва про право власності.

Так, станом на час прийняття оспорюваного рішення та державної реєстрації права власності порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні серед іншого регулювався «Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно» (у редакції станом 2005 року), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5.

Основними його положеннями, які впливають на вирішення спору є наступні:

- «Положення діє на всій території України і є обов`язковим для виконання громадянами, міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності» (пункт 1.2.),

- «Державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць» (пункт 1.3.),

- «Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв`язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об`єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ» (пункт 1.4.),

- «Обов`язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном» (пункт 1.5.),

- «Реєстрації підлягають права власності тільки на об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об`єкти» (пункт 1.6.),

- «Реєстр прав власності на нерухоме майно (далі - Реєстр прав) є інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права власності, суб`єктів прав, об`єкти нерухомого майна, правовстановлювальні документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності» (пункт 1.7.),

- «Рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав приймає реєстратор прав власності на нерухоме майно (далі - реєстратор), що є працівником БТІ, який безпосередньо здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно» (пункт 1.12.),

- «Для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням. Відповідальність за достовірність та повноту інформації у документах несе власник (власники) нерухомого майна …» (пункт 2.1.),

- «Оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності: а) місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування: фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об`єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об`єкта і введення його в експлуатацію …» (пункт 6.1.),

- «Свідоцтво про право власності містить таку інформацію: назву об`єкта нерухомого майна; місце видачі свідоцтва; дату видачі свідоцтва; назву органу, який видав свідоцтво; адресу (місцезнаходження) нерухомого майна; відомості про власника (власників); форму власності; вид і розмір часток спільної власності; дату прийняття рішення; прізвище, ім`я, по батькові керівника органу, який прийняв рішення; підпис керівника. Свідоцтво скріплюється печаткою органу, який видав зазначене свідоцтво» (пункт 6.3.).

Таким чином, рішення виконавчого органу місцевого самоврядування щодо видачі свідоцтва про право власності є дією, яка направлена на оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме свідоцтво є лише документом, що посвідчує право власності на майно. У зв`язку з цим таке рішення є актом ненормативного характеру, який вичерпує свою дію в момент його прийняття та реалізації, а саме після видачі свідоцтва про право власності на майно.

Зроблений судом висновок вказує на вичерпання дії пункту 1.25 рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради № 187 від 18.04.2006 (в частині видачі свідоцтва про право власності на спірне майно) в момент його реалізації, тобто фактичної видачі Свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 27.04.2006 Херсонській міській раді.

Більш того, на підставі оспорюваного рішення та свідоцтва за Херсонською міською радою було зареєстроване право власності на спірне майно та відповідні відомості щодо цього внесенні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Підсумовуючи наведене суд приходить до висновку, що скасування такого акту, а також свідоцтва про право власності не породжує для Позивача відповідних наслідків щодо захисту права власності на майно, оскільки на час розгляду справи відповідно до відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності власником спірного майна зазначено ОСОБА_1 , який набув його за відповідним правочином.

Безпосередньо такі відомості у відповідності до частини 5 статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі.

Так, за частиною 1 статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичний і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У свою чергу, пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 27 цього Закону встановлені підстави для державної реєстрації прав, а саме за пунктом 9 частини 1 цієї статті державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Отже, належним та ефективним способом захисту порушених прав у випадку існування спору про право власності на певне майно, за наявності вичерпання дії акту ненормативного характеру, який пов`язаний із виникненням таких прав, є спосіб, що відповідає положенням частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, пункту 1 частини 2 статті 16 та статті 392 ЦК України, за якими власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Безпосередньо рішення суду про визнання права власності є підставою для державної реєстрації права власності, а тому лише такий спосіб є ефективним та остаточним у спорі з особою яка не визнає такого права.

Під ефективним способом суд сприймає значення цього слова - як такий, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект, а остаточний спосіб - це такий, який одержаний у кінцевому результаті і не потребує застосування будь-якого іншого проміжного.

Тобто, обраний Позивачем спосіб захисту свого права шляхом визнання незаконним та скасування рішення і свідоцтва про право власності не забезпечує реального захисту порушеного права, оскільки у будь-якому випадку не призведе до його поновлення через наявність зареєстрованого за ОСОБА_1 права власності на те ж майно.

Зроблений судом висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 09.11.2016 у справі № 916/654/15-г, а також Верховного Суду, висловленою у постанові від 31.01.2018 у справі № 911/1563/17 (пункти 25-29).

Суд також доповнює висновок тим, що при застосуванні способу захисту - визнання права власності, не потребується оспорювання будь-яких інших дій, актів та правочинів, оскільки вони не забезпечують ефективність та остаточність судового захисту порушених прав.

Відносно заявлених Позивачем вимог про визнання незаконними та скасування дій про державну реєстрацію права власності суд зазначає, що згідно з положеннями частини 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав, а тому належним способом захисту права та інтересу Позивача у такому випадку є не «визнання незаконною та скасування дії про державну реєстрацію», а «скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності».

Зроблений судом висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у пункті 5.17. постанови від 22.08.2018 у справі № 925/126/16.

Судом не здійснюється аналіз інших доводів учасників справи, оскільки вони не стосуються наведених судом висновків щодо суті спору.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів та правових положень, суд приходить до висновків, що:

- Виконавчий комітет Херсонської міської ради прийняв оспорюване рішення, яке є актом ненормативного характеру, та яке передбачає конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта - Управління комунальної власності щодо видачі свідоцтва про право власності, а тому застосовується одноразово і після реалізації, а саме після видачі свідоцтва про право власності на спірне майно Херсонській міській раді, воно вичерпало свою дію,

- на підставі оспорюваного рішення та свідоцтва за Херсонською міською радою було зареєстроване право власності на спірне майно та відповідні відомості щодо цього внесенні до Державного реєстру,

- скасування такого акту, а також свідоцтва про право власності не породжує для Позивача відповідних наслідків, які пов`язані зі спором про право власності на майно, оскільки на час розгляду справи відповідно до відомостей із Державного реєстру речових прав власником спірного майна зазначено ОСОБА_1,

- за законодавством державна реєстрація права власності проводиться на підставі серед іншого рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно,

- належним способом захисту порушених прав у випадку існування спору про право власності на певне майно, за наявності вичерпання дії акту ненормативного характеру, який пов`язаний із виникненням таких прав, є спосіб, що відповідає положенням частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, пункту 1 частини 2 статті 16 та статті 392 ЦК України, за якими власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,

- безпосередньо рішення суду про визнання права власності є підставою для державної реєстрації права власності, а тому лише такий спосіб є ефективним та остаточним у спорі з особою, яка не визнає такого права,

- обраний Позивачем спосіб захисту свого права шляхом визнання незаконним та скасування рішення та свідоцтва про право власності не забезпечує реального захисту порушеного права, оскільки у будь-якому випадку не призведе до поновлення його прав,

- належним способом захисту права та інтересу Позивача є не «визнання незаконними та скасування дій про державну реєстрацію», а «скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності».

За наведених обставин та висновків позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору за позовом у сумі 7 684 грн, які у відповідності до приписів статті 129 ГПК України відносяться на нього.

Поряд з цим, судовими витратами є витрати Міністерства інфраструктури України у сумі 139 грн, які пов`язані з надсиланням копій пояснень учасникам справи.

При вирішенні питання щодо їх компенсації суд зазначає, що у відповідності до частини 13 статті 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

У даному випадку позовні вимоги судом визнані необґрунтованими, при цьому Міністерство їх підтримувало, а тому судові витрати, які ним понесені, відносяться на нього.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України ,

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Відмовити Міністерству інфраструктури України у компенсації судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 29.01.2020

Суддя М.К. Закурін