Рішення № 87214455, 29.01.2020, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2020 року, м. Херсон, справа № 923/1097/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства «Інтерфорвард»

до Фермерського господарства «Теллус-Юг»

про стягнення 193 338,67 грн,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

13.12.2019 Приватне підприємство «Інтерфорвард» звернулося з позовом до Фермерського господарства «Теллус-Юг» про стягнення 143 988,67 грн основної заборгованості та 49 350 грн пені.

У якості обґрунтування власної позиції, Позивач вказав, що:

- на підставі договору поставки нафтопродуктів № 1 від 01.01.2018 поставив Відповідачу дизельне паливо на загальну суму 296 292,36 грн,

- Відповідач сплатив вартість товару частково, у зв`язку з чим заборгував 143 988,67 грн,

- через несвоєчасну сплату заборгованості Відповідач повинен сплатити 49 350 грн пені.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 21.12.2019 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження. Цією ж ухвалою сторонам установлені строки для подачі процесуальних заяв. Проте, Відповідач відзив на позов не надав.

Вказана ухвала направлена відповідачу за його адресою у той же день, але повернута до суду без вручення із відміткою Державного підприємства Укрпошта про «відсутній». Таким чином судом вжиті належні заходи щодо повідомлення Відповідача про заявлений до нього позов та судовий його розгляд.

Установлені судом обставини

01.01.2018 між Приватним підприємством «Інтерфорвард», як Постачальником, та Фермерським господарством «Теллус-Юг», як Покупцем, був укладений договір № 1 поставки нафтопродуктів.

Основними умовами цього договору, які впливають на взаємовідносини сторін щодо наявного між ними спору, є наступні:

- «… Постачальник зобов`язується передати у власність, а Покупець зобов`язується прийняти й оплатити паливно-мастильні матеріали…» (пункт 1.1.),

- «Найменування товару, одиниця, кількість і ціна за одиницю товару визначається в рахунках-фактурах та видаткових накладних…» (пункт 1.2.),

- « Оплата здійснюється Покупцем не пізніше ніж 2 банківських дня з дати, наступної за датою , зазначеною в накладній на відпуск …» (пункт 3.3.),

- «У разі несплати або неповної оплати Покупцем вартості отриманого товару, Постачальник має право утримувати з Покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення оплати отриманого товару» (пункт 5.2.).

Відповідно до видаткових накладних № 4 від 21.09.2018 на суму 147 547,92 грн та № 5 від 08.10.2018 на суму 148 744,44 грн Позивач поставив Відповідачу дизельне паливо на загальну суму 296 292,36 грн.

За обрахунками Позивача, Відповідачем станом на час розгляду справи в суді вартість товару сплачена у загальній сумі 152 303,69 грн, у зв`язку з чим борг складає 143 988,67 грн.

Наявна сума заборгованості підтверджена Відповідачем у підписаному Акті звірки взаємних розрахунків станом на 29.10.2019.

Через невиконання умов договору Позивачем нараховані Відповідачу 49 350 грн пені, а саме за розрахунками по накладній № 4 у сумі 18 536,73 грн за період з 27.09.2018 по 13.02.2019 від суми боргу 134 244,23 грн, у сумі 4 112,64 грн за період з 14.02.2019 по 26.03.2019 від суми боргу 104 244,23 грн, а також за накладною № 5 у сумі 26 700,64 грн за період з 11.10.2018 по 10.04.2019 від суми боргу 148 744,44 грн відповідно до наданого розрахунку.

Оцінка суду установлених обставин та положень законодавства

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір поставки.

Зокрема, згідно з приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поряд з цим, за частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. Так, відповідно до частини 1 статті 692 того ж Кодексу покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором не встановлений інший строк оплати.

Підсумовуючи наведені правові положення, суд зазначає, що за договором поставки покупець зобов`язаний сплатити вартість отриманого товару у встановлений договором строк.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими: «Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом» (частина 1); «Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином» (частина 7).

У даному випадку Відповідач не сплатив 143 988,67 грн вартості товару, а також сплачував вартість несвоєчасно та не у повному розмірі, у зв`язку з чим порушив взяті на себе зобов`язання.

Щодо відповідальності за невиконання зобов`язань

Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення сум пені і штрафу, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Так, згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В частині3 статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме «пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання».

Водночас, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу «якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства…».

Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов`язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов`язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов`язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.

Так, в пункті 5.2. договору сторони встановили можливість застосування пені (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ) у випадку порушення строків оплати від суми заборгованості.

Отже нарахування Позивачем пені за накладною № 4 у сумі 18 536,73 грн за період з 27.09.2018 по 13.02.2019 від суми боргу 134 244,23 грн, у сумі 4 112,64 грн за період з 14.02.2019 по 26.03.2019 від суми боргу 104 244,23 грн, а також за накладною № 5 у сумі 26 700,64 грн за період з 11.10.2018 по 10.04.2019 від суми боргу 148 744,44 грн відповідно до наданого розрахунку є правомірним.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати Відповідачем 143 988,67 грн основної заборгованості та 49 350 грн пені у добровільному порядку, доведеністю Позивачем власних вимог, не спростування їх Відповідачем, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору у сумі 2 900,08 грн, які згідно із приписами статті 129 ГПК України підлягає стягненню з Відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Теллус-Юг» (75656, Херсонська область, Голопристанський район, с. Таврійське, вул. Центральна, буд. 471; код 37478546) на користь Приватного підприємства «Інтерфорвард» (75600, Херсонська область, м. гола Пристань, вул. Набережна, буд. 5; ідентифікаційний код 0503968120 ) - 143 988,67 грн основної заборгованості, 49 350 грн пені та 2 900,08 грн компенсації по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.К. Закурін