Ухвала суду № 87209329, 28.01.2020, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1861/19

2-з/683/1/2020

У Х В А Л А

28 січня 2020 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в складі судді Бондарчук Л.А. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Міронекс» про забезпечення позову,

встановив:

5 липня 2019 року ТОВ «Міронекс» звернулось в суд з позовом до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області № 6п1/33 VII від 22 лютого 2019 року та договору оренди землі від 22 лютого 2019 року.

В провадженні Старокостянтинівського районного суду перебуває вищевказана цивільна справа.

23 січня 2020 року до Старокостянтинівського районного суду ТОВ «Міронекс» подало заяву про забезпечення позову, у відповідності до якої просить заборонити вчиняти будь-які дії щодо передачі права користування або права власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови кадастровий номер 6810800000:04:02:0126, у вигляді внесення змін до рішення № 6 п.1/33/ VII від 22 лютого 2019 року та договору оренди землі від 22 лютого 2019 року в частині зміни орендаря з ОСОБА_1 на третю особу, укладання договорів щодо передачі земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови кадастровий номер 6810800000:04:02:0126 з комунальної власності у приватну власність ОСОБА_1 або будь-яких третіх осіб.

В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Старокостянтинівської міської ради № 6 п.1/33/VII від 22.02.2019 року «Про надання земельної ділянки в оренду фізичні особі» затверджено проект землеустрою щодо відведення розташованої по АДРЕСА_1 земельної ділянки площею 200 м.кв. для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови кадастровий номер 6810800000:04:002:0126 та надано її у користування ОСОБА_1 в користування на умовах оренди терміном на 5 років. Земельна ділянка надана для обслуговування об`єкта нерухомого майна, приміщення холодильних камер.

На момент подання заяви приміщення, яке належать ОСОБА_1 та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , частково знесене представником відповідача, ОСОБА_2 і відбувається їх відновлення.

В зв`язку з чим, позивач вважає, що дані заходи відповідачем вживаються з метою продажу вказаного вище об`єкта нерухомого майна. Про намір відповідача ОСОБА_1 відчужити об`єкт нерухомого майна також свідчить також те, що він будучи власником декількох приміщень нерухомого майна по АДРЕСА_2 одне з них відчужив.

Згідно відомостей станом на 20 січня 2020 року один з цих об`єктів, а саме об`єкт нерухомого майна «гараж з приміщенням холодильних камер» за адресою АДРЕСА_3 передано у власність ОСОБА_3 , а об`єкт, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , що знаходиться на спірній земельній ділянці на даний час готується до відчуження, оскільки здійснюється його відбудова після часткового знесення.

Позивач зазначає, що ним оскаржуються документи на підставі яких у відповідача ОСОБА_1 виникло право користування земельної ділянки, а норма ст. 120 Земельного кодексу України пов`язує право користування земельною ділянкою з наявністю об`єкта нерухомого майна та з переходом права власності на нього відбувається і перехід права користування земельною ділянкою, а тому до моменту вирішення спору по суті відповідачі повинні бути обмежені у внесенні змін до підстав землекористування на власний розсуд.

Вказане зумовлює необхідність у забезпеченні позову відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України заборонити вчиняти будь-які дії щодо передачі права користування або права власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови кадастровий номер 6810800000:04:02:0126, у вигляді внесення змін до рішення № 6 п.1/33/ VII від 22 лютого 2019 року та договору оренди землі від 22 лютого 2019 року в частині зміни орендаря з ОСОБА_1 на третю особу, укладання договорів щодо передачі земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови кадастровий номер 6810800000:04:02:0126 з комунальної власності у приватну власність ОСОБА_1 або будь-яких третіх осіб.

Суд, дослідивши матеріали зави про забезпечення позову та цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міронекс» до Старокостянтинівської міської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області № 6п1/33 VII від 22 лютого 2019 року та договору оренди землі від 22 лютого 2019 року, прийшов до висновку, що слід відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, з наступних підстав.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду №2 від 12.06.2009 року), а саме: розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову позивач вказує про намір відповідача ОСОБА_1 реалізувати приміщення по АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці відносно якої, позивачем висунуто позовні вимоги, що в свою чергу істотно ускладнить та унеможливить виконання судового рішення. Такі наміри на реалізацію майна позивач обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_1 відчужив об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_3 іншій особі, ОСОБА_3 .

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Однак, заявником суду не надано належних та допустимих доказів про намір реалізації відповідачем саме приміщення по АДРЕСА_1 .

Заявником не надано доказів, які свідчать, що невжиття заходів до забезпечення позову утруднить виконання рішення суду у справі, предметом спору в якій є рішення Старокостянтинівської міської ради №6п1/33VІІ від 22.02.2019р. та договір оренди землі від 22 лютого 2019 року або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду.

Саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову.

Потенційна можливість вчинення відповідачем певних дій без надання відповідних доказів не може слугувати підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи те, що позивачем не наведено об`єктивних підстав реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 149, 153, 260, 261 ЦПК України, -

постановив:

Відмовити в задоволенні заяви ТОВ «Міронекс» про забезпечення позову по справі № 683/1861/19 за позовом ТОВ «Міронекс» до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області № 6п1/33 VII від 22 лютого 2019 року та договору оренди землі від 22 лютого 2019 року.

Ухвала негайно набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її підписання.

Якщо у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: