Ухвала суду № 87209113, 27.01.2020, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/15005/13-ц

Провадження № 4-с/947/38/20

УХВАЛА

про повернення заяви у зв`язку з неусуненням недоліків

27.01.2020

Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшла скарга ОСОБА_1 , відповідно до якої просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.09.2016 ВП №50426219 про примусове виконання виконавчого листа по справі №520/15005/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» 299566,41 грн. із відповідним скасуванням наслідків дій державного виконавця в рамках виконавчого провадження; визнати виконавчий лист, виданий 14.01.2015 Київським районним судом м. Одеси по справі №520/15005/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» 299566,41 грн., таким що не підлягає виконанню.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28 грудня 2019 року зазначена скарга, була залишена без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів, з дня отримання ухвали, усунути зазначені недоліки в ухвалі суду.

На адресу Київського районного суду м. Одеси від ОСОБА_2 , яка діє в інтересах скаржника ОСОБА_1 надійшла уточнена скарга.

Вирішуючи питання щодо можливості призначення скарги до розгляду, розглянувши уточнену скаргу, суддя дійшов до наступного.

Відповідно до ухвали суду від 28 грудня 2019 року про залишення скарги без руху скаржнику, серед іншого, було вказано, що згідно ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оскільки ОСОБА_1 у скарзі були заявлені вимоги про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.09.2016 ВП №50426219 про примусове виконання виконавчого листа по справі №520/15005/13-ц про стягнення ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» 299566,41 грн. із відповідним скасуванням наслідків дій державного виконавця в рамках виконавчого провадження та визнання виконавчого листа, виданого 14.01.2015 Київським районним судом м. Одеси по справі №520/15005/13-ц про стягнення ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» 299566,41 грн., таким що не підлягає виконанню, скаржнику було запропоновано уточнити зміст вимог скарги.

Однак, вказані недоліки зазначені в ухвалі суду від 28 грудня 2019 року скаржником не виконані у повному обсязі, оскільки як вбачається з наданої уточненої скарги скаржник у прохальній частині скарги серед іншого просить визнати виконавчий лист, виданий 14.01.2015 Київським районним судом м. Одеси по справі №520/15005/13-ц про стягнення ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» 299566,41 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Зі змісту вказаної норми цивільно-процесуального законодавства, особа має право звернутись до суду з відповідною заявою, яку суд має розглянути в встановленому порядку, а не шляхом оскарження дій чи рішень державного виконавця.

Порядок визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, врегульований положеннями VI ЦПК України, який регулює правовідносини щодо вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), а порядок оскарження дій та рішень державного виконавця, врегульований положеннями Розділу VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» та відповідними статтями Закону України "Про виконавче провадження", згідно яким сторона виконавчого провадження має право звернутися до суду із скаргою.

Тобто, звертаючись до суду із скаргою на дії державного виконавця, заявником здійснено об`єднання вимог, які підлягають розгляду за різними розділами процесуального законодавства, а також мають різні процесуальні наслідки їх розгляду.

Крім того, звертаю увагу, відповідно до Додатку 3 до пункту 17 Розділу ІІ «Інструкція з діловодства в місцевих та апеляційних судах України», реєстрація та облік справ і матеріалів адміністративного і цивільного судочинства, матеріалів кримінального провадження, справ і матеріалів про адміністративні правопорушення в місцевих загальних та апеляційних судах здійснюється за індексами:

"4-с"- скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що розглядаються в порядку цивільного судочинства;

"6" - справи щодо розгляду питань у порядку виконання судових рішень у цивільних справах.

Тобто, дана скарга має дві окремі самостійні вимоги, які врегульовані окремими розділам ЦПК України та не підлягають до спільного розгляду, так як спільний їх розгляд не передбачений нормами ЦПК України, а заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та скарга на дії державного виконавця підлягають окремій реєстрації, відповідно до вимог «Інструкція з діловодства в місцевих та апеляційних судах України».

Згідно резолютивної частини ухвали суду про залишення скарги без руху від 28 грудня 2019 року скаржник був попереджений судом, що у разі невиконання вимог ухвали суду скарга буде вважатись неподаною та повернута скаржнику.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Беручи до уваги наведене, суддя дійшов висновку про повернення скарги, у зв`язку з неусуненням недоліків.

З огляду на зазначене та керуючись ст. 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця - повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні, касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Бескровний Я. В.