Рішення № 87208012, 27.01.2020, Шумський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/1697/19

2/609/100/2020

27 січня 2020 року Шумський районний суд Тернопільської області в складі:

в складі головуючого судді Ковтуновича О.В.

за участі:

секретаря судового засідання Герасимчук Н.П.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1

до

відповідача: Цеценівської сільської ради

вимоги позивача: про визнання права власності на спадкове майно за заповітом

учасники справи - не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 26 грудня 2019 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Цеценівської сільської ради (далі відповідач) з вимогою про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, що залишилося після смерті батька – ОСОБА_2

2. Позов обгрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача – ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, що складається із: права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями у АДРЕСА_1 . Дане домоволодіння відноситься до колгоспного двору, померла була членом колгоспного двору. Після її смерті успадкував все спадкове майно її чоловік ОСОБА_2 , однак юридично його не оформив.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача – ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, що складається із: права власності на житловий будинок з господарськими будівлями у АДРЕСА_1 . Дане домоволодіння відноситься до колгоспного двору, померлий був головою колгоспного двору.

На випадок своєї смерті померлий зробив розпорядження, склавши заповіт, згідно якого призначив позивача спадкоємцем усього належного йому майна.

Позивач звертався у нотаріальну контору по питанню успадкування зазначеного майна, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, та зазначено, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватись у судовому порядку, а також існують розбіжності у правовстановлюючих документах по батькові померлого « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_5 ».

На підставі викладеного, позивач просить позов задоволити та визнати за ним, як спадкоємцем за заповітом, право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті батька – ОСОБА_2

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою суду від 26 грудня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче судове засідання на 27 січня 2020 року.

4. У судове засідання сторони не з`явилися, надіслали заяви про розгляд справи без їх участі, з повним підтриманням та визнанням позовних вимог.

5.Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

6. Із свідоцтва про смерть cерії НОМЕР_1 від 13.03.1997 року, що видане Цеценівською сільською радою Шумського району Тернопільської області вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла – ОСОБА_3 .

7. Згідно свідоцтва про смерть cерії НОМЕР_2 від 02.02.1999 року, що видане Цеценівською сільською радою Шумського району Тернопільської області стверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер – ОСОБА_2 .

8. Із свідоцтва на право особистої власноті на жилий будинок від 12 червня 1989 року, виданого на підставі рішення виконкому Шумської районної ради народних депутатів № 116 від 23.05.1989 року, зареєстрованого Кременецьким міжміським бюро технічної інвентаризації за реєстровим №225 від 12 червня 1989 року, вбачається, що жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , належить колгоспному двору, головою якого є померлий – ОСОБА_2 .

9. Згідно довідки № 862 від 16.12.2019 р. виданої Цеценівською сільською радою Шумського районну Тернопільської області вказується, що станом на 01.07.1990 р. згідно погосподарської книги № 4 в АДРЕСА_1 , членами по господарського двору були: голова двору – ОСОБА_2 , 1914 р.н. та дружина – ОСОБА_3 , 1924 р.н.

Отже, померлій ОСОБА_3 належала 1/2 частина домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 , яку успадкував ОСОБА_2 , якому також належала Ѕ частина вказаного домоволодіння.

Таким чинном, померлому ОСОБА_2 належить житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , який хоче успадкувати позивач.

10. Із довідки про технічні показники об`єкта нерухомого майна № 349 виданої 21.12.2019 року КП «Шумське БТІ» вбачається, що житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться у АДРЕСА_1 , зареєстрований за померлим ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок з господарськими будівлями видано згідно рішення виконкому Шумської районної ради №116 від 23.05.1989 року.

11. Як вбачається із довідки № 863 від 16.12.2019 р. виданої Цеценівською сільською радою Шумського районну Тернопільської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 одна і та ж сама особа.

12. Судом встановлено, що померлий ОСОБА_2 залишив заповіт, посвідчений 24.03.1997 р. секретарем Цеценівської сільської ради, зареєстрованого в реєстрі за №19, згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося заповів позивачу, ОСОБА_1 .

13. Згідно досліджених матеріалів справи судом було встановлено, що померлий ОСОБА_2 являється батьком позивача ОСОБА_1 , що стверджується: свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 13.04.1956 р.

14. Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 , було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок із господарськими будівлями у АДРЕСА_1 .

15. Відповідно до довідки № 861 від 16.12.2019 р. виданої Цеценівською сільською радою Шумського районну Тернопільської області, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на день смерті постійно мешкав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом із сином – ОСОБА_1 , 1956 р.н., невісткою – ОСОБА_7 , 1954 р.н., внуками – ОСОБА_7 , 1983 р.н., ОСОБА_8 , 1984 р.н., ОСОБА_8 , 1985 р.н., ОСОБА_9 , 1986 р.н.

16. Із довідки №868 від 16.12.2019 року виданої Цеценівською сільською радою Шумського районну Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_1 після смерті свого батька ОСОБА_2 , вступив в управління спадковим майном шляхом утримання на руках документів на господарство по АДРЕСА_1 , що дає підставу вважати позивача таким, що прийняв спадщину, в силу ст.549 ЦК Української РСР (редакції 1963 року).

ІV. Оцінка Суду.

17. За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206,207 цього Кодексу.

Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, ЦПК допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідач позов визнав (див. пункт 4), таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.

18. Суд звертає увагу, що спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і спадщина відкрилась під час дії Цивільного кодексу УРСР 1963 року, відповідно до статті 549 якого, передбачалося, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном, що мало місце в даних правовідносинах (див. пункти 16).

19. За змістом статті 524 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, статей 1216; 1217; 1218 Цивільного кодексу України (далі ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

20. У відповідності до ст. 112 ЦК Української РСР, майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

21. Відповідно до ст.120 ЦК Української РСР, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу. Крім того, колгоспному дворові належать передані в його власність членами двору їх трудові доходи від участі в громадському господарстві колгоспу або інше передане ними у власність двору майно, а також предмети домашнього вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти.

22. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

23. У відповідності до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

24. Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

25. Із ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

26. У відповідності до ст.1235 ЦК України Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кількох фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

27. Відповідно до абз.3 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.

28. Положеннями статей 15, 16 ЦК, статтею 4 ЦПК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

29. За змістом частини другої статті 16 ЦК, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

30. Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

31. Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.

32. У зв`язку із чим, враховуючи, що позивач прийняв спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування на житловий будинок в нотаріальній конторі не може, його право підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.

33. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачем права власності на житловий будинок не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

34. Позивачем при подачі позову було сплачено 769 грн. 00 коп. судового збору. Позивач просить не застосовувати до відповідача вимоги статті 141 ЦПК, а всі судові витрати покласти на нього.

З цих підстав,

Керуючись статтями 15, 16, 328, 1216-1218, 1233, 1235, 1261, 1268 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263 - 265 Цивільно процесуального кодексу, ст.ст. 120, 112 ЦК Української РСР, ст.549 ЦК Української РСР (редакції 1963 року), суд –

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: с. Цеценівка Шумського району, Тернопільської області, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Цеценівської сільської ради (місце знаходження: с. Цеценівка Шумського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04396348) про визнання права власності на спадкове майно за заповітом - задоволити повністю.

2. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: с. Цеценівка Шумського району, Тернопільської області, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) в порядку спадкування за заповітом, після смерті батька – ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями у АДРЕСА_1 .

4. Не застосовувати до Цеценівської сільської ради вимоги статті 141 ЦПК.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шумський районний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення складено 27 січня 2020 року.

Суддя: О. В. Ковтунович