Рішення № 87205416, 23.01.2020, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/5201/19

Номер провадження 2/725/722/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2020 року м. Чернівці

Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:

головуючої судді Федіної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Томко І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці Котягіна ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Комфорт Парк» про стягнення безпідставно набутих коштів, 3% річних та інфляційних, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом в обґрунтування якого посилався на те, що в продовж вересня 2016 року ОСОБА_2 перерахував на рахунки відповідача грошові кошти в сумі 1116000 грн. кількома окремим платежами відповідно до квитанцій № 0.0.617409268.1 від 15.09.2016 року на суму 470 000 грн.; №0.0.618410189.1 від 16.09.2016 року на суму 150 568 грн.; №0.0.618409323.1 від 16.09.2016 року на суму 319 432 грн.;

№ 0.0.623204098.1 від 23.09.2016 року на суму 49 155 грн.; № 0.0.623204571.1 від 23.09.2016 року на суму 10 845 грн. Вказані кошти були сплачені в якості внесків на обслуговування будинку, АДРЕСА_1 та внески на обслуговування будинку. АДРЕСА_2 .

Натомість, у ОСОБА_2 були відсутні зобов`язання перед відповідачем щодо сплати вказаних внесків, а тому вважає, що грошова сума в розмірі 1116000 грн. набута відповідачем безпідставно та останній зобов`язаний повернути платнику вказані кошти на підставі ст.ст. 1212 ЦК України, як такі, що набуті без достатньої правової підстави.

Вказував на те, що 02.04.2019 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір про відступлення права вимоги відповідно до умов якого ОСОБА_2 відступив йому право вимоги сплати грошових коштів боржником - обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив Комфорт парк», яке належить ОСОБА_2 на підставі банківських квитанцій про сплату коштів на поточний рахунок боржника в сумі 1 116 000.

Відповідно до умов вказаного договору, підставою виникнення у ОСОБА_2 права вимоги, ОК «ЖБК «Комфорт Парк»), є дублікати банківських квитанцій про сплату ОСОБА_2 на розрахунковий рахунок ОК «ЖБК «Комфорт Парк» грошових коштів у розмірі 1116 000 грн., а саме: дублікат квитанції AT КБ «Приватбанк» № 0.0.616114194.1 від 13.09.2016 року на суму 116 000 грн.; дублікат квитанції AT КБ «Приватбанк» № 0.0.617409268.1 від 15.09.2016 року на суму 470 000 грн.; дублікат квитанції AT КБ «Приватбанк» № 0.0.618410189.1 від 16.09.2016 року на суму 150 568 грн.; дублікат квитанції AT КБ «Приватбанк» № 0.0.618409323.1 від 16.09.2016 року на суму 319 432 грн.; дублікат квитанції AT КБ «Приватбанк» № 0.0.623204098.1 від 23.09.2016 року на суму 49 155 грн.; дублікат квитанції AT КБ «Приватбанк» № 0.0.623204571.1 від 23.09.2016 року на суму 10 845 грн.

Зазначав, що з моменту підписання вказаного договору про відступлення прав вимоги та акту приймання-передачі до нього перейшло право вимоги до відповідача повернення грошових коштів, натомість на момент звернення до суду з даним позовом, відповідач безпідставно отриманих коштів не повернув, не зважаючи на те, що на його адресу надсилалась відповідні повідомлення-вимоги про відступлення права вимоги та повернення грошових коштів у строк до 12.04.2019 року.

Також, вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання та з відповідача на його користь слід стягнути 3 % річних за період з 13.04.20196 року по 30.08.2019 року в сумі 12841 грн. та інфляційні в розмірі 7812 грн.

На підставі вище викладеного, посилаючись на вимоги ст. 1212 ЦК України, загальних положень про зобов`язання та наслідки не виконання грошового зобов`язання відповідно до норм ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 1116000 грн. – боргу, 12841 грн. – 3% річних, 7812 грн. – інфляційних нарахувань, а також судові витрати.

В судове засідання позивач не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та не заперечував проти винесення заочного рішення у справі.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Справа слухалась у відсутності відповідача, який не з`явився в судове засідання незважаючи на те, що повідомлявся судом про час та місце розгляду справи за його місцезнаходженням, проте до суду повертались поштові відправлення з відміткою ПАТ «Укрпошта» про відмову одержувача від отримання рекомендованого листа з повідомленням про вручення та за закінченням встановленого строку зберігання.

Крім того, відповідне повідомлення про наявність даного судового спору було направлене на адресу учасників (засновників) кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Комфорт Парк» відповідно до даних про них, які містяться в ЄДРПОУ.

Про причини своєї неявки відповідач суд не повідомив і від нього не надходило відповідної мотивованої заяви про відкладення розгляду справи, розгляд справи без його участі, а також відзиву.

Згідно ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив та не направив відзиву, а позивач не заперечував проти розгляду даної цивільної справи за відсутності відповідача, в судовому засіданні постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, в обґрунтування своїх вимог позивачем долучено до матеріалів справи копії банківських квитанцій № 0.0.617409268.1 від 15.09.2016 року на суму 470 000 грн.; №0.0.618410189.1 від 16.09.2016 року на суму 150 568 грн.; №0.0.618409323.1 від 16.09.2016 року на суму 319 432 грн.; № 0.0.623204098.1 від 23.09.2016 року на суму 49 155 грн.; № 0.0.623204571.1 від 23.09.2016 року на суму 10 845 грн. (а/с 6,7).

Відповідно до вказаних квитанцій громадянин ОСОБА_2 сплатив грошові кошти на загальну суму 1116000 грн. на користь ЖБК КОВФОРТ ПАРК, призначення платежу - внески за обслуговування будинку, АДРЕСА_3 .

В тексті позовної заяви позивач вказує, що у ОСОБА_2 , були відсутні будь-які зобов`язання перед відповідачем по сплаті вказаних коштів.

В подальшому, 02.04.2019 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення права вимоги відповідно до умов якого ОСОБА_2 відступив позивачу право вимоги сплати грошових коштів відповідачем на підставі дублікатів вище вказаних банківських квитанцій в загальному розмірі права вимоги на суму 1116000 грн., а також з правом нараховувати інфляційні, штрафні санкції та стягнення завданих збитків (а/с 8).

Підтвердженням виконання зобов`язань за вказаним договором сторони визначили момент підписання акту приймання-передачі документів по договору про відступлення права вимоги від 02.04.2019 року (а/с 10).

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що у ОСОБА_2 були відсутні зобов`язання щодо сплати вказаної суми коштів на користь відповідача, а тому такі кошти є безпідставно набутими останнім та підлягають поверненню в порядку ст.ст. 1212 ЦК України.

З урахуванням правової підстави звернення позивача до суду з даним позовом, слід зазначити наступне.

Так, ст. 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Відповідно до ч. 1,2 ст.ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) викладено наступний висновок.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Як вбачається зі змісту п. 4 укладеного між позивачем та ОСОБА_2 договору вбачається, що ОСОБА_2 гарантує дійсність права вимоги, що передається позивачу, а також те, що ним належно виконання усі обов`язки, які були підставою для виникнення в нього права грошової вимоги.

Так, правовідносини щодо відступлення права вимоги характерні для договірних зобов`язань, зокрема закріплені у ст.512-523 ЦК України, та можуть відбуватись у два способи, зокрема укладенням договору факторингу та регулюватись загальними положеннями щодо купівлі-продажу (ст. 656 ЦК України).

У відповідності п. 8 укладеного між ОСОБА_2 та позивачем, право вимоги сплати грошових коштів у розмірі 1116000 грн. за цим договором уступається за оплату, яка становить 1116000 грн. і сплачується ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в готівковому порядку під час підписання цього договору.

Крім того, у банківських квитанціях, які згідно договору від 02.04.2019 року є підставою виникнення права вимоги зазначено, що ОСОБА_2 були сплачені грошові кошти на суму 1116000 грн. як плата за обслуговування будинку АДРЕСА_4 , квартири АДРЕСА_5 .

Таким чином, в даному випадку відсутня сукупність ознак, що на грошові кошти в сумі 1116000 грн. поширюється правовий режим безпідставно набутого майна та у позивача виникає право вимоги таких коштів у відповідача.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 11, 15, 16, ст.512-523, 1212 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Комфорт Парк» про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 1116000 грн., 3% річних та інфляційних – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці відповідно до вимог п. 15.5 Розділу ХІІІ ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці А. В. Федіна