Постанова № 87204322, 21.01.2020, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 454/2898/19 Провадження № 3/459/92/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2020 року суддя Червоноградського міського суду Львівської області Новосад М.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого вчителем гімназії м.Червонограда, проживаючого по АДРЕСА_1 ,-

за ст.124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 22.01.2019 ОСОБА_1 ставиться у провину те, щовін 22 жовтня 2019 року о 13.45 год., керуючи автомобілем марки Lancia «Delta» з номерним знаком НОМЕР_1 , у м.Сокаль Львівської області, рухаючись по дорозі головного напрямку по вул.Шашкевич на перехресті з вул.Шевченка, виконуючи поворот ліворуч, при виїзді з перехрещення проїзних частин, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем марки Мерседес Бенз А150 під керуванням ОСОБА_2 з номерним знаком НОМЕР_2 , який рухався по вул.Шевченка, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 10.5 Правил дорожнього руху України.

Будучи допитаним у суді ОСОБА_1 вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що здійснюючи поворот в напрямку головної дороги він побачив автомобіль ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі в напрямку другорядної, і перед перехрестям без ввімкненого повороту не надав йому переваги у русі. Протокол був складений у його відсутності, так як його забрали в лікарню. Він не виїжджав на смугу зустрічного руху. Вважає, що автомобіль ОСОБА_2 виїхав на його смугу руху та спричинив ДТП. Додав письмові пояснення.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Огорілко Ю.В. вказав, що вину ОСОБА_1 у вчиненні даного ДТП не доведеною, його дії не вірно кваліфіковано та протокол складений з порушеннями. Зазначив, що потерпіла ОСОБА_2 спочатку визнавала свою вину, а потім змінила позицію. Вважає, що остання порушила вимоги п.п.16.11, 16.14, 10.4 ПДР та повинна була зупинитись перед перехрестям із головною дорогою, внаслідок чого вдалося б уникнути зіткнення.

Свідок ОСОБА_3 вказала, що являється дружиною ОСОБА_1 , пояснила, що знаходилась в автомобілі. Бачила як автомобіль ОСОБА_2 в`їхав у них на перехресті, але не пригадує точне розміщення транспортних засобів в цей момент. Це все відбулось дуже швидко.

Потерпіла ОСОБА_2 у суді вказала, що 22 жовтня 2019 року о 13.45 год. у м.Сокалі Львівської області вона їхала по вул.Шевченка і на перехресті мала намір здійснити поворот праворуч на вул.Шашкевича по головній дорозі, ввімкнула сигнал повороту. Автомобіль ОСОБА_1 їхав по головній дорозі по вул.Шашкевича і при виконанні повороту ліворуч зрізав радіус та виїхав на її частину дороги. Вона не встигла відреагувати, намагалась уникнути наїзду. Можливо прийняла трохи вліво. Але чи здійснила даний маневр, чітко не може сказати, бо все відбулось дуже швидко. Вважає, що внаслідок дій ОСОБА_1 відбулось зіткнення, що також підтверджується схемою місця ДТП.

Не дивлячись на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, його винуватість у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується зібраними матеріалами по справі: протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №031381 від 22.10.2019, рапортом від 22.10.2019, поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 22.10.2019, схемою місця ДТП, висновками щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння від 22.10.2019, довідками Сокальської ЦРЛ, фото-таблицями, фотокопіями посвідчень водіїв, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, полісів, рапорту, копією постанови про закриття кримінального провадження.

Згідно із п. 16.14 ПДР якщо головна дорога на перехресті змінює напрямок, водії транспортних засобів, які рухаються по ній, повинні керуватися між собою правилами проїзду перехресть рівнозначних доріг. Цим правилом повинні керуватися між собою і водії, які рухаються по другорядних дорогах.

Відповідно до п.16.11 ПДР На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Як вбачається із п.10.4 ПДР перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Пунктом 10.5 ПДР передбачено, що поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини.

З аналізу вище зазначених положень Правил дорожнього руху, на які послався ОСОБА_1 та його представник, не вбачається у даній дорожній обстановці обов`язку зупинитись до початку перехрестя, а дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі.

З протоколу та схеми місця ДТП встановлено, що автомобіль ОСОБА_2 при перетині перехрестя під час повороту праворуч з другорядної дороги на головну, рухався по своїй смузі руху і не міг створювати перешкод у русі автомобілю ОСОБА_1 , що рухався головній дорозі та здійснював поворот ліворуч.

Суд не бере до уваги пояснення ОСОБА_1 в частині невизнання вини, так як вони дані ним з метою уникнення відповідальності, та спростовуються доказами у матеріалах справи.

Зокрема характер механічних пошкоджень обох автомобілів, їх локалізація та механізм утворення вказують на розміщення автомобілів на проїжджій частині в момент зіткнення та підтверджують факт порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху та створення ним аварійної ситуації на дорозі. Наведене свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 і фактом ДТП.

ОСОБА_1 та його представником не надано суду інших переконливих доказів в обґрунтування обставин його невинуватості, а судом їх не здобуто.

Положеннями статті 280 КпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення.

Згідно із ст.251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З огляду на вище зазначене, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Враховуючи обставини вчиненого, особу порушника, вважаю за необхідне обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) грн..

Стягнути зОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок: на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.

Суддя: М. Д. Новосад