Вирок № 87203842, 27.01.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6970/18

пр.№ 1-кп/464/60/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.01.2020 року м. Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12018140070003394від 16.11.2018 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м.Дрогобич, Львівської області, громадянки України, яка має неповну вищу освіту, удови, яка має на триманні двох неповнолітніх дітей, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючій за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої: 07.06.2018 Франківським районним судом м. Львова за ч.1 ст.191 КК України до покарання у виді штрафу 850 грн., покарання відбула, судимість непогашена,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , згідно наказу ТзОВ «Рітейл Україна» про прийом на роботу №586 від 13.09.2018 перебуваючи на посаді касира торговельного залу в магазині «Свій Маркет», що по вул. Гашека, 17 в м.Львові, та згідно договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 13.09.2018 будучи особою, відповідальною за збереження довірених їй підприємством матеріальних цінностей, маючи єдиний умисел на привласнення грошових коштів, отриманих від покупців за придбаний товар, в період часу з 20.09.2018 по 21.10.2018 отримувала такі кошти в якості розрахунку та в подальшому, після того, як клієнт розрахувався, анульовувала товарні чеки, після чого такий товар не рахувався як проданий, а гроші за товар привласнювала та в подальшому розтрачала на власні потреби.

Так, ОСОБА_4 привласнила наступні кошти: згідно чеку №174 від 20.09.2018 на суму 32 грн; №240 від 20.09.2018 на суму 30 грн. 99 коп.; №292 від 20.09.2018 на суму 37 грн. 29 коп.; №309 від 20.09.2018 на суму 11 грн. 49 коп.; №43 від 23.09.2018 на суму 21 грн. 50коп.; №85 від 23.09.2018 на суму 21 грн. 39 коп.; №100 від 23.09.2018 на суму 36 грн. 09 коп.; №175 від 23.09.2018 на суму 40 грн. 89 коп.; №311 від 23.09.2018 на суму 30 грн. 99 коп.; №343 від 23.09.2018 на суму 42 грн. 50 коп.; №424 від 23.09.2018 на суму 22 грн. 09 коп.; №448 від 23.09.2018 на суму 15 грн. 80 коп.; №454 від 23.09.2018 на суму 31 грн. 49 коп.; №478 від 23.09.2018 на суму 19 грн. 69 коп.; №489 від 23.09.2018 на суму 25 грн. 19 коп.; №516 від 23.09.2018 на суму 35 грн. 00 коп.; №124 від 27.09.2018 на суму 27 грн. 89 коп.; №143 від 27.09.2018 на суму 31 грн. 69 коп.; №144 від 27.09.2018 на суму 22 грн. 39 коп.; №161 від 27.09.2018 на суму 21 грн. 90 коп.; №175 від 27.09.2018 на суму 31 грн. 55 коп.; №177 від 27.09.2018 на суму 37 грн. 19 коп.; №199 від 27.09.2018 на суму 30 грн. 99 коп.; №238 від 27.09.2018 на суму 32 грн. 29 коп.; №319 від 27.09.2018 на суму 35 грн. 00 коп.; №325 від 27.09.2018 на суму 35 грн. 15 коп.; №415 від 27.09.2018 на суму 17 грн. 70 коп.; №425 від 27.09.2018 на суму 30 грн. 95 коп.; №200 від 28.09.2018 на суму 21 грн. 31 коп.; №207 від 28.09.2018 на суму 46 грн. 89 коп.; №422 від 28.09.2018 на суму 29 грн. 98 коп.; №583 від 28.09.2018 на суму 28 грн. 39 коп.; №637 від 28.09.2018 на суму 9 грн. 09 коп.; №660 від 28.09.2018 на суму 26 грн. 89 коп.; №23 від 01.10.2018 на суму 22 грн. 00 коп.; №36 від 01.10.2018 на суму 36 грн. 00 коп.; №40 від 01.10.2018 на суму 70 грн. 99 коп.; №84 від 01.10.2018 на суму 32 грн. 45 коп.; №136 від 01.10.2018 на суму 38 грн. 95 коп.; №157 від 01.10.2018 на суму 36 грн. 00 коп.; №175 від 01.10.2018 на суму 61 грн. 99 коп.; №204 від 01.10.2018 на суму 30 грн. 95 коп.; №247 від 01.10.2018 на суму 35 грн. 00 коп.; №305 від 01.10.2018 на суму 27 грн. 49 коп.; №313 від 01.10.2018 на суму 30 грн. 95 коп.; №348 від 01.10.2018 на суму 37 грн. 49 коп.; №443 від 01.10.2018 на суму 61 грн. 90 коп.; №8 від 02.10.2018 на суму 15 грн. 34 коп.; №51 від 02.10.2018 на суму 50 грн. 59 коп.; №70 від 02.10.2018 на суму 32 грн. 00 коп.; №98 від 02.10.2018 на суму 20 грн. 99 коп.; №109 від 02.10.2018 на суму 27 грн. 89 коп.; №116 від 02.10.2018 на суму 30 грн. 99 коп.; №133 від 02.10.2018 на суму 29 грн. 39 коп.; №183 від 02.10.2018 на суму 19 грн. 99 коп.; №226 від 02.10.2018 на суму 31 грн. 89 коп.; №243 від 02.10.2018 на суму 8 грн. 09 коп.; №264 від 02.10.2018 на суму 64 грн. 99 коп.; №364 від 02.10.2018 на суму 20 грн. 69 коп.; №411від 02.10.2018 на суму 35 грн. 00 коп.; №512 від 02.10.2018 на суму 44 грн. 49 коп.; №520 від 02.10.2018 на суму 21 грн. 37 коп.; №57 від 05.10.2018 на суму 22 грн. 39 коп.; №128 від 05.10.2018 на суму 35 грн. 09 коп.; №181 від 05.10.2018 на суму 41 грн. 59 коп.; №269 від 05.10.2018 на суму 15 грн. 59 коп.; №307 від 05.10.2018 на суму 46 грн. 99 коп.; №313 від 05.10.2018 на суму 11 грн. 59 коп.; №346 від 05.10.2018 на суму 32 грн. 00 коп.; №375 від 05.10.2018 на суму 48 грн. 19 коп.; №379 від 05.10.2018 на суму 30 грн. 99 коп.; №433 від 05.10.2018 на суму 70 грн. 69 коп.; №449 від 05.10.2018 на суму 35 грн. 00 коп.; №3 від 06.10.2018 на суму 23 грн. 49 коп.; №51 від 06.10.2018 на суму 29 грн. 90 коп.; №91 від 06.10.2018 на суму 39 грн. 29 коп.; №159 від 06.10.2018 на суму 38 грн. 79 коп.; №351 від 06.10.2018 на суму 42 грн. 59 коп.; №459 від 06.10.2018 на суму 44 грн. 00 коп.; №135 від 10.10.2018 на суму 28 грн. 50 коп.; №206 від 10.10.2018 на суму 44 грн. 50 коп.; №450 від 10.10.2018 на суму 35 грн. 78 коп.; №463 від 10.10.2018 на суму 32 грн. 00 коп.; №467 від 10.10.2018 на суму 34 грн. 49 коп.; №518 від 10.10.2018 на суму 42 грн. 50 коп.; №675 від 13.10.2018 на суму 36 грн. 00 коп.; №687 від 13.10.2018 на суму 34 грн. 95 коп.; №762 від 13.10.2018 на суму 30 грн. 99 коп.; №1023 від 13.10.2018 на суму 29 грн. 99 коп.; №254 від 14.10.2018 на суму 33 грн. 00 коп.; №333 від 14.10.2018 на суму 31 грн. 55 коп.; №372 від 14.10.2018 на суму 18 грн. 39 коп.; №646 від 14.10.2018 на суму 35 грн. 00 коп.; №697 від 14.10.2018 на суму 44 грн. 00 коп.; №705 від 14.10.2018 на суму 35 грн. 29 коп.; №342 від 17.10.2018 на суму 72 грн. 50 коп.; №392 від 17.10.2018 на суму 39 грн. 00 коп.; №75 від 18.10.2018 на суму 26 грн. 89 коп.; №78 від 18.10.2018 на суму 13 грн. 99 коп.; №279 від 18.10.2018 на суму 16 грн. 19 коп.; №344 від 18.10.2018 на суму 32 грн. 39 коп.; №516 від 18.10.2018 на суму 35 грн. 15 коп.; №315 від 21.10.2018 на суму 28 грн. 50 коп.; №482 від 21.10.2018 на суму 37 грн. 50 коп.; №515 від 21.10.2018 на суму 30 грн. 95 коп.; №693 від 21.10.2018 на суму 31 грн. 99 коп.; №736 від 21.10.2018 на суму 39 грн. 50 коп.; №845 від 21.10.2018 на суму 34 грн. 18 коп.

Всього ОСОБА_4 привласнила кошти потерпілого ТзОВ «Рітейл Україна» на загальну суму 3541 грн. 32 коп., які в подальшому витратила на власні потреби, чим спричинила матеріальну шкоду.

Матеріальна шкода не відшкодована.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_4 , винуватою себе в інкримінованому їй злочині визнала повністю.

Оскільки обвинувачена повністю визнала вину у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, після роз`яснення учасникам судового розгляду положень ч.3 ст.349 КПК України, суд з`ясував, що вони правильно розуміють зміст обставин, встановлених у даному кримінальному провадженні та не оспорюють їх, і така позиція є добровільною, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та отримавши згоду учасників судового провадження на проведення судового розгляду в такому порядку, прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо обставин скоєння обвинуваченим зазначеного злочину.

Згідно із ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

У відповідності до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченої та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_4 , визнавши себе винуватою в інкримінованому їй злочині, передбаченому ч.3 ст.191 КК України, суду пояснила, що, працюючи в ТзОВ «Рітейл Україна» в магазині «Свій Маркет», що по вул. Гашека, 17 в м.Львові, в період часу з 20.09.2018 по 21.10.2018 отримувала грошові кошти кошти в якості розрахунку та в подальшому, після того, як клієнт розрахувався, анульовувала товарні чеки, після чого такий товар не рахувався як проданий, а гроші за товар привласнювала та в подальшому розтрачала на власні потреби. Гроші привласнювала в зв`язку з тим, що їй затримували зарплату і не було за що годувати дітей. Цивільний позов визнає повністю. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд строго не карати.

Суд, допитавши обвинувачену та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинила привласнення чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало в її віданні, повторно.

Ці дії ОСОБА_4 судкваліфікує за ч.3 ст.191 КК України.

Відповідно до ст.65 КК України та роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

В п.3 зазначеної постанови вказано, що, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, судам слід виходити з класифікації злочинів, особливостей конкретного злочину й обставин та способу його вчинення, кількості епізодів злочинної діяльності, характеру і ступеню тяжкості наслідків, що настали, а при дослідженні даних про особу обвинуваченого з`ясовувати його вік, поведінку до вчинення злочину, наявність судимостей і адміністративних стягнень, тощо.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який віднесений до тяжких злочинів, особу обвинуваченої, яка є вдовою, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працює, її формальну характеристику, те, що вона раніше судима, судимість непогашена.

Згідно досудової доповіді філії ДУ «Центр пробації» ризик вчинення обвинуваченою ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливо лише у винятковому випадку за умови здійснення з боку органі в пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, збіг тяжких особистих, сімейних обставин.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

З врахуванням даних про особу обвинуваченої, наявність кількох пом`якшуючих обставин, суд вважає, за необхідне призначити обвинуваченій покарання за скоєний злочин, передбачений ч.3 ст.191 КК України, у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади.

Але,враховуючи тяжкістьзлочину,скоєння злочинуза збігомтяжких особистих,сімейних обставин, історіюправопорушень,дані проособистість обвинуваченоїта спосібїї життя, можливістьпризначити їйпокарання небільше 5років,наявність кількохпом`якшуючих обставин,висновки ДУ«Центр пробації», інші обставини справи, а саме, наявність в неї на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також того, що згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливим без відбування реального покарання. Тому призначаючи обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі за скоєний злочин, передбачений ч.3 ст.191 КК України, суд вважає за можливе звільнити її від відбування покарання з випробуванням, надавши іспитовий, який буде для неї оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення нею в подальшому інших злочинів, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Цивільний позов потерпілого-цивільного позивача про відшкодування матеріальної шкоди, визнаній підсудною та в межах пред`явленого підсудній обвинувачення підлягає повному задоволенню на підставі ст. 1166 ЦК України в сумі 3541грн. 32 коп.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу необхідно залишити домашній арешт.

Питання про речові докази вирішити згідно ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, с у д , -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати певні посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, на строк 2(два) роки.

На підставіст.75КК Українизвільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2(два)роки.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки передбачені ч.1 ст.76 КК України, а саме:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - в виді домашнього арешту.

Стягнути з ОСОБА_4 накористьТзО«гтейл Україна» у відшкодування матеріальної шкоди 3541грн. 32 коп..

Речові докази: компакт диск з відеозаписом з камер відеоспостереження торговельного залу в магазині «Свій Маркет», що по вул. Гашека, 17 в м.Львові залишити при матеріалах досудового розслідування.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя ОСОБА_1