Рішення № 87203590, 17.01.2020, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

17 січня 2020 рокуСправа №451/1557/19 Провадження № 2/451/400/20

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Табен Л.В.

з участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/1557/19 за позовом ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в:

20 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Радехівської міської ради Львівської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на спадкове майно.

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, ОСОБА_2 , батько позивача, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , видане 15.12.2009 року Бишівською сільською радою Радехівського району Львівської області. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, ОСОБА_3 , рідний дядько позивача, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , видане 24.01.2014 року виконавчим комітетом Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області. Родинні відносини, спадкоємця і спадкодавців підтверджуються свідоцтвами про народження. Спадкове майно, що залишилось після смерті батька ОСОБА_2 , становить земельна ділянка площею 2,15 га, із кадастровим номером 4623980900:05:000:0280, яка виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області, яка належала спадкодавцю, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ЛВ №044411 виданого 24.05.1999 року Радехівською РДА на підставі розпорядження голови Радехівської РДА №251 від 17.05.1999 року і зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю за №1831. Спадкове майно, що залишилось після смерті брата ОСОБА_3 становить земельна ділянка площею 1,84 га, із кадастровим номером 4623980900:05:000:0279, яка виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області, яка належала спадкодавцю, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серії І-ЛВ №044410, виданого 24.05.1999 року Радехівською РДА на підставі розпорядження голови Радехівської РДА №251 від 17.05.1999 року і зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю за №1830. Маючи намір оформити свої права на спадкове майно спадкодавців як єдиний спадкоємець, він звернувся до державного нотаріуса Радехівського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини. Однак нотаріусом йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з пропущенням шестимісячного терміну прийому заяви, та з відсутністю правовстановлюючих документів, а саме державних актів на право приватної власності на землю, які спадкодавці втратили ще за життя, а відтак державний нотаріус відмовив йому у вчиненні нотаріальної дії, та рекомендував звернутися з позовом в суд. Крім цього, звертає увагу суду на те, що з метою встановлення його права на отримання спадкового майна після смерті батька та брата, необхідно встановити юридичний факт спільного проживання спадкодавця із спадкодавцем, дана обставина, що він постійно проживав разом із ОСОБА_3 до дня його смерті без реєстрації підтверджується довідкою виданою Бишівським старостинським округом Радехівської міської ради. Враховуючи вказані обставини, просить суд встановити факт, що, ОСОБА_3 до дня його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживав по АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_1 ; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку, площею 2,15 га, із кадастровим номером 4623980900:05:000:0280, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва яка розташована на території Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області, та належала ОСОБА_2 відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ №044411 виданого 24.05.1999 року, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на земельну ділянку 1,84 га, із кадастровим номером 4623980900:05:000:0279, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва яка розташована на території Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області, та належала ОСОБА_3 відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ №044410 виданого 24.05.1999 року, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4, 4-зворот, 5, 5-зворот).

Позивач в підготовчому судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив ухвалити рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився. Подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, Радехівська міська рада позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує щодо задоволення (а.с.24).

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого – визнання права.

За змістом ч.1, ч.2 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, ОСОБА_2 , батько позивача, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , видане 15.12.2009 року Бишівською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.11).

Спадкове майно, що залишилось після його смерті – земельна ділянка площею 2,15 га, із кадастровим номером 4623980900:05:000:0280, яка виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області, та належала ОСОБА_2 , згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ЛВ №044411, виданого 24.05.1999 року Радехівською РДА на підставі розпорядження голови Радехівської РДА №251 від 17.05.1999 року і зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю за №1831. Вказане також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4611170302019 від 02.10.2019 року (а.с.12,12-зворот, 15,15-зворот).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, ОСОБА_3 , рідний дядько позивача, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , видане 24.01.2014 року виконавчим комітетом Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області

(а.с.10).

Спадкове майно, що залишилось після його смерті становить земельна ділянка площею 1,84 га, із кадастровим номером 4623980900:05:000:0279, яка виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області, та належала спадкодавцю ОСОБА_3 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серії І-ЛВ №044410, виданого 24.05.1999 року Радехівською РДА на підставі розпорядження голови Радехівської РДА №251 від 17.05.1999 року і зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю за №1830. Вказане також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4611168882019 від 02.10.2019 року (а.с.13,13-зворот, 14, 14-зворот).

Родинні відносини спадкоємця з спадкодавцями підтверджуються свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_4 від 16.06.1983 року та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №000190080268 від 22.11.2017 року.

Померлий ОСОБА_2 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_2 та разом з ним до дня смерті проживали ОСОБА_3 та ОСОБА_1 без реєстрації, що підтверджується довідкою виданою Бишівським старостинським округом Радехівської міської ради від 18.11.2019 року №757 (а.с.17).

Померлий ОСОБА_3 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_2 та разом з ним постійно проживав ОСОБА_1 без реєстрації, що підтверджується довідкою виданою Бишівським старостинським округом Радехівської міської ради від 18.11.2019 року №756 (а.с.16).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Крім цього ….. свідки …(а.с.23).

Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Приймаючи до уваги вищенаведене, визнання позову відповідачем, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України із відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,200,206, 258-259,263-265,279 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що, ОСОБА_3 до дня його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживав по АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку, площею 2,15 га, із кадастровим номером 4623980900:05:000:0280, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області, та належала ОСОБА_2 відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ №044411 виданого 24.05.1999 року, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку 1,84 га, із кадастровим номером 4623980900:05:000:0279, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва яка розташована на території Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області, та належала ОСОБА_3 відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ №044410, виданого 24.05.1999 року, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з Радехівської міської ради Львівської області, код ЄДРПОУ 26361149, місцезнаходження в м. Радехів, вул. Івана Франка, 2, Львівської області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючого в АДРЕСА_3 , судові витрати в розмірі 1678 (одна тисяча шістсот сімдесят вісім) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Повний текст судового рішення виготовлено 27 січня 2020 року.