
27.01.2020
ЄУН № 337/2696/19
Провадження № 2/337/65/2020
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2020 року місто Запоріжжя
Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Котляр А.М.
за участю секретаря Журби Н.Ю.
представника позивача ОСОБА_1 Т.О.
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
01.07.2019 року концерн «МТМ» в особі представника за довіреністю Прокоп`євої Т.О. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь концерну заборгованість з оплати послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.03.2015 року по 31.05.2019 року в розмірі 12044,20 грн., а також – судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
В обґрунтування позову вказує, що відповідно до вимог діючого законодавства України концерн неодноразово вживав заходів щодо укладення між ним та відповідачем договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, однак відповідач на ці пропозиції не відгукнувся, зі свого боку також не ініціював укладення договору. Не дивлячись на відсутність письмово укладеного договору, концерн здійснював та продовжує надавати відповідачу за місцем його проживання та реєстрації відповідні послуги, які відповідачем споживаються без будь-яких заперечень щодо їхньої якості. На підставі цього позивач вважає, що між ним та відповідачем склалися фактичні договірні відносини, проте відповідач неналежним чином виконує зобов`язання з оплати наданих йому послуг, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, про стягнення якої просить позивач.
16.07.2019 року суддя відкрив спрощене провадження по справі з викликом сторін (а.с. 16).
14.08.2019 року відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду із клопотанням, в якому просила суд залучити до участі у справі у якості відповідача ОСОБА_5 , яка є співвласником квартири АДРЕСА_1 .
06.09.2019 року відповідач ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву (а.с. 32-33), в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень проти вимог позивача вказує на те, що квартира АДРЕСА_1 належить їй та ОСОБА_5 , по 1/2 частині кожній. Вона не проживає в квартирі з 2015 року, фактично вона проживає з родиною за адресою: АДРЕСА_2 . Тому послуги з опалення та центрального водопостачання в квартирі отримує ОСОБА_5 , яка має нести витрати на їх сплату. Просила суд застосувати позовну давність до вимог позивача.
13.09.2019 року представник позивача подала до суду клопотання про залучення у якості співвідповідача по справі ОСОБА_5 (а.с. 42) та одночасно подала до суду уточнений позов про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в сумі 12044,20 грн. в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с. 43-44).
29.10.2019 року ОСОБА_5 подала до суду відзив на уточнений позов (а.с. 53-54), в якому просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що вона володіє 1/2 частиною квартири АДРЕСА_1 , між нею та ОСОБА_2 склався порядок користування квартирою, за яким вона сплачує половину вартості комунальних послуг, що відповідає її частці у спільному майні. Просила суд покласти заборгованість із сплати за комунальні послуги на ОСОБА_2
29.11.2019 року представник позивача ОСОБА_6 надала суду свої письмові пояснення, в яких вказує, що ОСОБА_5 є співвласником квартири, тому має утримувати належне їй майно, сплачувати комунальні послуги. Засоби обліку води у квартирі відсутні. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 несуть солідарний обов`язок по сплаті за комунальні послуги. (а.с. 76-77).
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Колеснікова Т.А. проти задоволення позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позов. ОСОБА_2 також суду пояснила, що з грудня 2014 року вона не проживає у квартирі. Фактично квартирою користується дружина її померлого брата відповідач ОСОБА_5 . У неї була домовленість із ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_5 користується всією квартирою та сплачує за комунальні послуги в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_5 адвокат Курінна О.І. проти задоволення позову заперечила. Пояснила суду, що порядок користування квартирою не встановлений. ОСОБА_2 мала доступ до гарячої води та тепла в квартирі. У відповідачів була домовленість, що вони будуть сплачувати за комунальні послуги у рівних частинах.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні правовідносини, прийшовши до наступних висновків.
Квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_7 по 1/2 частині кожній (а.с. 7, 34, 55).
Особовий рахунок в концерні «МТМ» відкритий на ім`я ОСОБА_2 за № 62802106.
Як зазначено позивачем у позові, і що не спростовано відповідачами, у період з 01.03.2015 року по 31.05.2019 року за вказаною адресою концерном «МТМ» були надані, а відповідачами по справі – спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. Однак, сплату спожитих послуг за вказаний період відповідачі належним чином не здійснювали, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 12044,20 грн., що підтверджується відповідним розрахунком.
Відповідач ОСОБА_5 надала суду копії квитанцій про сплату за комунальні послуги (а.с. 56-70). Судом встановлено, що всі платежі ОСОБА_5 відображені у розрахунку позивача, а тому на правильність суми заборгованості не впливають.
У відповідності до ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлені строки відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статей 67, 68 ЖК УРСР наймачі (власники) квартир зобов`язані своєчасно, не пізніше за 10 число наступного місяця вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.
Статтею 64 ЖК УРСР передбачено, що члени сім`ї наймача, що проживають спільно з ним, несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з договору найму житлового приміщення.
Відповідно до статей 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статі 20 Закону України від 24 червня 2004 року «Про житлово-комунальні послуги», пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, власники квартир зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 встановлено право споживача на зменшення розміру плати за відповідні послуги в разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).
Як роз`яснено у листі Державної житлово-комунальної інспекції Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02 листопада 2010 року № 23/4883, оплата послуг з теплопостачання здійснюється з моменту набуття права на квартиру, оскільки ця послуга надається незалежно від наявності мешканців у квартирі (в разі відсутності технічної можливості відключення квартири від мереж централізованого теплопостачання).
Таким чином, непроживання ОСОБА_2 у квартирі в період нарахування сум за комунальні послуги, не звільняє її від обов`язку сплачувати надані послуги з централізованого опалення, оскільки вартість таких послуг залежить не від кількості осіб, які проживають в квартирі, а від площі опалення. ОСОБА_2 не повідомляла позивача про її тимчасову відсутність в квартирі, не просила зменшити розмір плати за послуги гарячого постачання та центрального опалення.
У зв`язку із цим, суд не приймає до уваги докази того, що ОСОБА_2 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 36-39), оскільки вони на правовідносини між сторонами не впливають.
Так само суд не бере до уваги пояснення свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які надали пояснення про те, що в квартирі АДРЕСА_1 з 2014 року проживає ОСОБА_5 , в той час як ОСОБА_2 виїхала з квартири та проживає за іншою адресою.
Отже суд дійшов висновку, що відповідачі, як співвласники квартири несуть солідарний обов`язок із сплати за комунальні послуги, надані концерном «МТМ».
Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 267 ч. ч. 3,4 ЦПК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідач по справі ОСОБА_2 заявила про застосування позовної давності, оскільки вважає, що концерн «МТМ» просить стягнути заборгованість, яка перевищує суму за три роки.
Суд встановив, що з даним позовом концерн «МТМ» звернувся до суду 01.07.2019 року та просить стягнути заборгованість з 01.03.2015 року по 31.05.2019 року. Доказів переривання строків позовної давності суду не надано. Тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованості з 01.03.2015 по 01.07.2016 року виходять за межі трирічного строку позовної давності, а тому в цій частині підлягають залишенню без задоволення.
У період з 01.03.2015 по 01.07.2016 року було нараховано 7101,06 грн. Сплачено було 2058,66 грн. Також позивачу була перерахована субсидія в сумі 4182,51 грн. Таким чином, несплачена сума за вказаний період складає 859,89 грн. (7101,06 – 2058,66 – 4182,51 = 859,89 грн.).
Суд вирішив задовольнити позовні вимоги частково, стягнути солідарно з відповідачів суму боргу з 01.07.2016 по 01.07.2019 року в сумі 11 184,31 грн. (12044,20 – 859,89 = 11 184,31)
Судові витрати в вигляді судового збору суд покладає у рівних частинах на відповідачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Суд задовольнив 92,86% від позовних вимог позивача. Судовий збір, сплачений позивачем складає 1921 грн. Сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідачів складає 1783,84 грн., по 891,92 грн. з кожного.
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 530, 541, 611, 629 ЦК України, ст. 263-265 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов концерну «Міські теплові мережі» – задовольнити частково.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 на користь концерну «Міські теплові мережі» (69076, м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, буд. 7, п/р зі спеціальними режимом використання № НОМЕР_3 ФЗОУ ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458 свідоцтво платника ПДВ № 11030127 ІПН: 321214508249) заборгованість з оплати послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання у розмірі 11 184 (одинадцять тисяч сто вісімдесят чотири) гривні 31 (тридцять однієї) копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 , на користь концерну «Міські теплові мережі» (69076, м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, буд. 7, п/р № НОМЕР_4 ФЗОУ ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458 свідоцтво платника ПДВ № 11030127 ІПН: 321214508249) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1783 гривні 84 копійки, по 891 (вісімсот дев`яносто одній) гривні 92 (дев`яносто дві) копійки з кожного відповідача.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений 27.01.2020 року.
Суддя: А.М. Котляр
Судове рішення № 87202338, Хортицький районний суд м. Запоріжжя було прийнято 27.01.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 337/2696/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: