
1Справа № 335/6646/19 2/335/202/2020
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2020 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Крамаренко І.А., за участю секретаря судового засідання Тимченко А.В., розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , якій діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.
06.05.2017 в м. Запоріжжя на перехресті пр. Соборного та вул. Гагаріна, водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом «КІА Cerato», державний номер НОМЕР_1 , скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок ДТП пішоходи отримали тілесні ушкодження. Постановою слідчого від 29.12.2017, кримінальне провадження було закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення в діях водія. На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Страхова компанія Арсенал», на підставі страхового АК № 6526981, який був чинним на момент настання ДТП.
06.02.2018 позивач звернувся до відповідача із повідомленням про ДТП, з заявами про виплату страхового відшкодування витрат на лікування, про виплату страхового відшкодування пов`язаного із стійкою втратою працездатності неповнолітнім сином та про виплату моральної шкоди.
20.09.2018 позивачем отримано листа, в якому відповідач повідомив про результати розгляду його заяв від 06.02.2018, згідно якого відповідачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування та 18.05.2018 здійснено його виплату у розмірі 135518,78 гривень. Однак згідно розрахунку відповідача загальна сума яка підлягає виплаті становить 150518,78 гривень.
Станом на 18.05.2018 позивачу здійснено виплату у розмірі 135518,78 гривень, тобто сума страхового відшкодування була виплачена не в повному обсязі та з порушенням строків виплати, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму невиплачених коштів у розмірі 15000,00 гривень, суму нарахованої пені за час прострочки виплати у сумі 7707,09 гривень, 3% річних у сумі 450,00 гривень, суму інфляційних збитків у розмірі 1320,00 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 гривень.
Ухвалою суду від 18.06.2019 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.
19.07.2019 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову в повному обсязі, просить суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що Страховик повністю виконав свої обов`язки згідно Закону, сплативши представнику позивача страхове відшкодування в повному обсязі та у передбачений Законом строк. Щодо вимоги позивача про прострочення виплати відшкодування, представник відповідача зазначив, що заяву позивача про виплату страхового відшкодування від 06.02.2018 страхова компанія отримала 22.02.2018, а виплату здійснено 18.05.2018, тобто виплата відшкодування була здійснена у строки передбачені ст. 36 Закону, не пізніше 90 днів з дня отримання заяви. При цьому, зазначив, що Страховиком при здійсненні розрахунку розміру страхового відшкодування враховано факт взаєморозрахунків страхувальника та потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а тому розрахунок сплаченого страхового відшкодування складає: 150 518,78 грн. - 15 000,00 грн. = 135 518,78 грн. Крім того, представник відповідача просить суд врахувати нехтування правилами безпеки руху позивачем, які потягнули настання ДТП.
16.01.2020 на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просить позовні вимоги по стягненню невиплаченого страхового відшкодування у розмірі 15 000,00 грн., пені у розмірі 6 164,79 грн., інфляційних збитків у розмірі 1 320,00 грн., 3% річних у розмірі 450,00 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн. - задовольнити. При цьому, не підтримав вимоги щодо стягнення пені у розмірі 1 542,30 грн. та суму 3% річних у розмірі 135,76 грн., оскільки страхове відшкодування було виплачено у строк, передбачений Законом.
16.01.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких просить суд відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що за наявною у Страховика інформацією, отриманої від водія ОСОБА_3 , ним було відшкодовано 15 000,00 грн. витрат на лікування потерпілих, яка і була врахована та не сплачена позивачу, у зв`язку з чим, вважає, що страхове відшкодування здійснено у відповідності до норм Закону.
20.01.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно яких просить у задоволенні позову відмовити, оскільки підстави для стягнення додаткового страхового відшкодування відсутні.
В судових засіданнях 25.11.2019, 19.12.2019, позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, на підставах викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив, просив суд позов задовольнити. 21.01.2020 у судове засідання надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
В судових засіданнях 25.11.2019, 19.12.2019, представник відповідача Мамедова І.Р ., яка приймала участь у засіданні у режимі відеоконференції, заперечувала проти позовних вимог на підставах викладених у відзиві на позовну заяву, у додаткових поясненнях, у запереченнях на відповідь на відзив, просила у задоволенні позову відмовити.
Суд, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, покази свідків, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 06.05.2017 в м. Запоріжжя на перехресті пр. Соборного та вул. Гагаріна, водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом «КІА Cerato», державний номер НОМЕР_1 , скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок ДТП пішоходи отримали тілесні ушкодження.
На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Страхова компанія Арсенал», на підставі страхового АК № 6526981, який був чинним на момент настання ДТП.
Постановою слідчого відділу відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області від 29.12.2017, кримінальне провадження закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення в діях водія ОСОБА_3 (а.с.12-13).
06.02.2018 позивач звернувся до відповідача із повідомленням про ДТП, із заявами про виплату страхового відшкодування витрат на лікування, про виплату страхового відшкодування пов`язаного із стійкою втратою працездатності неповнолітнім сином, про виплату моральної шкоди (а.с. 8-11), які отримано відповідачем 22.02.2018.
18.05.2018 відповідачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 135 518,78 грн. (а.с.21)
20.09.2018 представником позивача отримано лист ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» від 11.09.2018, в якому повідомлено про результати розгляду заяв про виплату страхового відшкодування від 06.02.2018, згідно якого відповідачем було прийнято рішення про здійснення виплати у розмірі 135518,78 грн. та надано відповідний розрахунок, із якого загальна сума страхового відшкодування становить 150 518,78 грн.(а.с.22)
Зазначені обставини учасники справи визнають та у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин, тому з урахуванням положень ст. 82 ЦПК України, ці обставини не підлягають доказуванню.
Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.
Статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з моменту отримання заяви про страхове відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Положеннями ч. 1 ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.
Станом на день звернення до суду сума страхового відшкодування відповідачем в повному обсязі виплачена не була.
Так, відповідно до розрахунку відповідача сума страхового відшкодування складається з: відшкодування витрат на лікування ОСОБА_1 - 20 062,01 грн.; шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності ОСОБА_1 - 38.400,00 грн.; моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 - 2 923,11 грн.; відшкодування витрат на лікування ОСОБА_2 - 27 289,19 грн.; шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності ОСОБА_2 (дитина-інвалід) - 57 600,00 грн.; моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_2 - 4 244,47 грн., а всього: 150 518,78 грн.
Відповідачем було здійснено виплату позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 135 518,78 грн. Таким чином, недоплачена сума страхового відшкодування складає 15 000,00 грн.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначає, що при здійснення страхового відшкодування враховано факт взаєморозрахунків страхувальника та потерпілих, а тому вказана сума страхового відшкодування складає 135 518,78 грн. Проте, представник відповідача, жодним чином, в розумінні ст.ст.76-80 ЦПК України, не довів, доказів не надав та не обґрунтував недоплачену суму коштів саме у розмірі 15 000,00 грн.
Посилання представника відповідача на покази свідків, які були допитані у судовому засіданні, а саме: свідка ОСОБА_3 (водій) та ОСОБА_5 (дружина позивача), які підтвердили факт того, що ОСОБА_3 сплачував грошові кошти за лікування позивача шляхом оплати витрат на придбання ліків, перелік яких йому надавала дружина позивача, однак не зазначили конкретну суму, вказавши, що приблизно загальна сума складала 25 000,00 - 30 000,00 грн. або більше, будь-які докази у вказаних осіб відсутні, є неспроможними та припущенням, оскільки вказані показання свідків не свідчать про обґрунтованість та переконливість недоплаченої суми страхового відшкодування саме у розмірі 15 000,00 грн. При цьому суд враховує вимоги ч.6 ст.81 ЦПК України, відповідно до яких доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, виходячи з вищевикладеного, вимога позивача про стягнення на його користь недоплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 15 000,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки відповідач зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування у повному обсязі.
Разом з тим, підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій за невиплачену суму страхового відшкодування (пеня, інфляційні збитки, 3% річних), виходячи з наступного.
Згідно ч. 2. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Отже, стягненню підлягає пеня за порушення зобов`язань щодо виплати страхового відшкодування (недоплати суми у розмірі 15 000,00 грн.) за період з 18.05.2018 по 18.05.2019, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 6 164,79 грн., три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 450,00 грн., та інфляційні збитки за весь час прострочення у розмірі 1320,00 грн.
Суд погоджується з наведеним позивачем розрахунком, вважає його правильним та обґрунтованим.
Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень, суд виходить з наступного.
У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.
Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст. 137 ЦПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Представником відповідача заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, оскільки заявлена сума є не співмірною із складністю справи та ціною позову.
Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі і факт надання правової допомоги підтверджено ордером на надання правової допомоги, договором про надання адвокатської допомоги, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, розрахунком на суму 5000,00 грн. Адвокат не приймав участь у судових засіданнях. Суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є не співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом наданих послуг, розміром позовних вимог, справа не є складною, не потребує значного часу на виконання робіт, тому, враховуючи клопотання відповідача, яке є обґрунтованим, на підставі ч. 5 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 1000,00 гривень.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а тому суд вважає за необхідним в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 82, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 , якій діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на користь ОСОБА_1 , суму у розмірі 23 934,79 (двадцять три тисячі дев`ятсот тридцять чотири) гривень 79 копійок, яка складається із: 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок - сума страхового відшкодування; 6 164,79 (шість тисяч сто шістдесят чотири) гривень 79 копійок - розмір пені; 450,00 (чотириста п`ятдесят) гривень 00 копійок - 3% річних; 1 320,00 (одна тисяча триста двадцять) гривень 00 копійок - розмір інфляційних збитків; 1 000,00 (одна тисяча) гривень 00 копійок - витрати на правничу допомогу.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на користь держави суму судового збору у розмірі 1 921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за умов, визначених в ч.2 ст. 354 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, код ЄДРПОУ 33908322)
Суддя: І.А. Крамаренко
Судове рішення № 87201582, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 21.01.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 335/6646/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: