Вирок № 87200523, 28.01.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13596/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :

Головуючого судді - Малюк В.М.,

при секретарі - Матіко Я.Ю.,

з участю прокурора - Толочко А.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

потерпілої - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження 308/13596/19, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070030003398 від 24.10.2019 року про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Дніпропетровської області, м. Першотравенськ, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, тимчасово не працюючого, вважається судимим,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України ,-

В С Т А Н О В И В :

23.10.2019 року, близько 17:00 години, ОСОБА_1 , перебуваючи у квітковому магазині, що за адресою м. Ужгород, по площі Корятовича , 25 , умисно, таємно, повторно, з корисливим мотивом, викрав належний потерпілій ОСОБА_2 мобільний телефон марки «SAMSUNG», моделі «Galaxy J6+» 1МЕТ 1: НОМЕР_1 , 1МЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю, згідно висновку експерта №11/803 від 12.11.2019 року - 4023,60 грн., чим спричинив останній матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, щиро покаявся у вчиненому та підтвердив обставини вчиненого злочину, що викладені в обвинувальному акті. Так, 23.10.2019 року близько 17:00 години, перебуваючи у квітковому магазині, що знаходиться по площі Корятовича, 25 у місті Ужгород, викрав мобільний телефон марки «SAMSUNG», моделі «Galaxy J6+». На даний час шкоду у вчиненому, просить вибачення у потерпілої та зобов`язується відшкодувати шкоду і в подальшому не вчиняти нових злочинів.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 23.10.2019 року, перебуваючи у квітковому магазині, що знаходиться по площі Корятовича, 25 у місті Ужгород, викрав належний їй мобільний телефон марки «SAMSUNG», який знаходився на її робочому столі. Зазначає, що шкода заподіяна злочином, на даний час, не відшкодована. Просила, щоб ОСОБА_1 повернув викрадений у неї телефон.

Заслухавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та про порядок їх дослідження, суд в порядку ч.3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, які правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності і істинності їх позицій не має, розуміючи при цьому, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За положеннями ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 - «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

У справах "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії" від 06.12.1998 (пункт 253), "Козинець проти України" від 06.12.2007 (пункт 54), "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.04.2011 (пункт 150), "Зякун проти України" від 25.02.2016 (пункт 40) Європейський Суд неодноразово наголошує про те, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи поза будь-яким сумнівом і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Отже, заслухавши сторін судового провадження, суд приходить, поза розумним сумнівом, до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення і кваліфікує його дії за ч.2 ст.185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставинами, визначеними ст.66 КК України, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є те, що останній щиро покаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину даючи визнавальні показання.

Відповідно до ч.2 ст. 66 КК України, суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 те, що останній свою вину визнав повністю, має постійне місце проживання, на обліку в лікарів нарколога, психіатра не перебуває.

Крім вказаних обставини, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що відповідно до вимог ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості та те, що ОСОБА_1 раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних, корисливих злочинів, спрямованих на посягання на життя і здоров`я особи, а також на її власність, а також те, що шкода заподіяна злочином, на даний час, не відшкодована.

Обставин, визначених ст.67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлено.

Враховуючи обставини справи, тяжкість вчиненого злочину, особу винного, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 є можливим без відбування останнім покарання у вигляді позбавлення волі і у відповідності до вимог ст.75 КК України, звільняє його від покарання з випробовуванням, з призначенням максимального іспитового строку та при умові виконання засудженим покладених на нього обов`язків передбачених п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України, що на думку суду буде відповідати вимогам ст. 50 КК України, а саме буде сприяти виправленню засудженого, а також запобігати вчинення нових злочинів, як засудженим так і іншими особами.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати по справі складають 628,04 грн. за проведену по справі експертизу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Долю речових доказів по справі, суд вирішує у порядку визначеному ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.7-29, 368-371,373,374,376,392,394,395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України обов`язки - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ в Закарпатській області судові витрати за проведену по справі експертизу в сумі 628,04 грн. (одержувач: УК у м. Ужгород 24060300, код одержувача: 38015610, р/рахунок: 31110115007002 в ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО: 899998, призначення: за експертизу).

Речові докази по справі: коробку від мобільного телефону марки «SAMSUNG», моделі «Galaxy J6+» та паспорт громадянки України № НОМЕР_3 виданий на ім`я ОСОБА_3 - повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий В.М. Малюк