Рішення № 87199502, 24.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2020 року м. Київ № 640/11700/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської

міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

третя особа ОСОБА_1

про скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - позивач, Департамент містобудування та архітектури) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач, ДАБІ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 (далі по тексту - третя особа, ОСОБА_1 ) про скасування рішення головного інспектора будівельного нагляд відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Є.В. від 01 квітня 2019 року про скасування дії будівельного паспорту №604/18/012/010-18 від 05 жовтня 2018 року на будівництво садового будинку на АДРЕСА_1 у садовому товаристві «Верстатозавод» у Подільському районі м. Києва.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем при винесенні спірного рішення порушено порядок проведення перевірки, яка передувала його винесенню; виданий третій особі будівельний паспорт відповідає вимогам чинного законодавства, а отже відсутні підстави для його скасування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Третьою особою надано пояснення, згідно який вона підтримує позовні вимоги, оскільки будівництво садового будинку на підставі будівельного паспорту відповідає цільовому використанню земельної ділянки, а позивачем законно прийнято рішення про видачу будівельного паспорта.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено про необгрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки за результатами проведеної перевірки відповідачем встановлено невідповідність виданого третій особі будівельного паспорта вимогам законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 придбала за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 03 жовтня 2017 року земельну ділянку площею 0,645 га, кадастровий номер 8000000000:91:526:0007 за адресою АДРЕСА_2 (садове товариство «Верстатозавод»); цільове зпизначення земельної ділянки - для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби; вид використання земельної ділянки - для ведення садівництва, експлікація земельних угідь.

За результатами проведеної відповідачем планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Департаментом містобудування та архітектури оформлено акт перевірки від 01 квітня 2019 року та встановлено порушення, зокрема, замовнику будівництва ОСОБА_1 . Департаментом містобудування та архітектури видано будівельний паспорт на будівництво садового будинку по АДРЕСА_1 від 05 жовтня 2018 року №604/18/012/010-18; відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03 жовтня 2017 року №2367 цільове призначення - для ведення садівництва; відповідно до Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804, функціональне призначення земельної ділянки - території житлової садибної забудови (на розрахунковий період). Отже, наміри забудови земельної ділянки не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Таким чином, позивачем порушено п.2.3, п.2.4 Порядку №103, оскільки невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для відмови у наданні будівельного паспорта.

За результатами проведеної перевірки відповідачем прийняте рішення від 01 квітня 2019 року про скасування дії будівельного паспорту №604/18/012/010-18 від 05 жовтня 2018 року на будівництво садового будинку на АДРЕСА_1 (с/т «Верстатозавод») у Подільському районі м. Києва, обґрунтоване тим, що будівельний паспорт прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: відповідно до пункту 2.3, 2.4 Порядку №103 наміри забудови земельної ділянки не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Вважаючи рішення відповідача неправомірним, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Частина перша статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VІ (далі - Закон № 3038) передбачає, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Положення частини першої статті 27 Закону № 3038 закріплюють, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки. Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Вказану норму також дублює пункт 1.2 Розділу І Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05.07.2011 № 103, в редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.02.2013 № 66 (далі по тексту - Порядок).

З наведених вище положень законодавства вбачається, що факту забудови земельної ділянки передує факт отримання будівельного паспорта.

Так, відповідно до частини третьої 3 статті 27 Закону № 3038, надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно із пунктом 1.4 Розділу ІІ Порядку, розроблення будівельного паспорта здійснюється:

- в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні;

- за межами населених пунктів - відповідно до детальних планів територій та планувальних рішень проектів садівницьких та дачних товариств.

Пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього, згідно із пунктом 2.4 Розділу ІІ Порядку, повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Зі змісту пункту 2.3 Розділу ІІ Порядку вбачається, що уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Тобто, однією із підстав для видачі будівельного паспорту є відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Порядку будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Відповідно до пункту 3.38* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» території дачних і садівницьких товариств і об`єднань в залежності від їх розміщення розділяються на дачні і садівницькі поселення та райони. Дачні і садівницькі поселення розміщуються за межами населених пунктів.

Дачні і садівницькі райони - це переважно існуючі території дачних і садових товариств, що розташовані в межах існуючих населених пунктів або безпосередньо прилягають до них і можуть бути адміністративно приєднані до території існуючого населеного пункту.

Відповідно до частини третьої статті 35 Земельного кодексу України земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

Так, перевіркою встановлено, що замовнику будівництва ОСОБА_1 . Департаментом містобудування та архітектури видано будівельний паспорт на будівництво садового будинку по АДРЕСА_1 від 05 жовтня 2018 року №604/18/012/010-18, зазначено цільове призначення земельної ділянки - для ведення садівництва; відповідно до Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804, функціональне призначення земельної ділянки - території житлової садибної забудови (на розрахунковий період).

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідачем, на якого покладено тягар доказування в адміністративному процесі, не надано доказів на підтвердження наявності правових підстав для скасування дії будівельного паспорту.

В свою чергу, відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року №507 передбачено класифікацію будівель та споруд. Зокрема, під кодом 1110 зазначено одноквартирні будинки. В свою чергу, клас одноквартирних будинків включає, зокрема, садові будинки.

Відповідно до пункту 6.7 ДБН Б.1.1-22:2017 Склад та зміст плану зонування території житлові зони Ж (зони житлової забудови) - до житлових зон відносяться території, що призначаються для розташування житлових будинків, споруд для зберігання індивідуальних транспортних засобів, окремих вбудованих чи прибудованих об`єктів соціального і культурно-побутового обслуговування населення та інших об`єктів, що не потребують встановлення санітарно-захисних зон та не створюють негативного впливу на навколишнє середовище.

Житлові зони призначені для забудови житловими будинками різних типів і поверховості в залежності від місця розташування і характеру забудови території населеного пункту. Житлові зони формуються на території існуючої сельбищної забудови населеного пункту та в районах, передбачених містобудівною документацією під нову житлову забудову.

Садибна забудова Ж-1 (зона садибної забудови). Призначається для розташування одноквартирних житлових будинків до 4 поверхів (включно з мансардним поверхом) із земельними ділянками або зблокованих житлових будинків на сусідніх земельних ділянках.

Матеріалами справи підтверджено, що будівельний паспорту видано третій особі на будівництво садового будинку на земельній ділянці, яка відповідно до даних містобудівного кадастру відноситься до житлової зони Ж-1, код об`єкта 1110.

Частинами другою та четвертою статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Таким чином, розміщення садового будинку, як окремого житлового будинку в зоні Ж-1, не порушує встановлених норм законодавства та відповідає вимогам містобудівної документацій

Таким чином, отримуючи документи для забудови земельної ділянки, третьою особою виконані всі необхідні дії щодо отримання на законних підставах необхідних документів для забудови відповідно до діючого законодавства, а позивачем, в свою чергу, вчинено відповідно до вимог законодавства дії, необхідні для видачі будівельного паспорта.

Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи влади не можуть втручатися у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Стаття 8 Конвенції по суті має захищати особу від свавільного втручання суб`єкта владних повноважень у здійснення ним своїх прав.

Згідно з частиною другою статті 8 Конвенції, таке втручання має бути «передбачено законом» і виправдане необхідністю досягнення законної мети чи цілі (рішення Європейського суду з прав людини від 23.03.2006 у справі «Вітело проти Італії» скарга №77962/01).

Суд зазначає, що в даному випадку, відповідачем внаслідок скасування дії будівельного паспорта не досягнуто законної мети - забезпечення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Відповідачем за відсутності повноважень та підстав скасовано дію будівельного паспорта, виданого позивачу з дотриманням законодавства.

Щодо того чи являлося таке втручання «необхідним у демократичному суспільстві» суд зазначає, що компетентним органом державної влади - позивачем - видано будівельний паспорт на вказаний об`єкт будівництва, а третьою особою, відповідно, було подано повідомлення про початок будівельних робіт. На думку суду, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не було дотримано принципу обґрунтованості, розсудливості, добросовісності, пропорційності, що в свою чергу є підставою для визнання рішення протиправним і його скасування.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем під час проведення перевірки порушено вимоги статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки положеннями пункту 6 частини четвертої статті 41-1 визначено, що, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Проте, відповідачем не надано доказів складення протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення під час скасування дії будівельного паспорта.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем правомірно видано будівельний паспорт №604/18/012/010-18 від 05 жовтня 2018 року на будівництво садового будинку на АДРЕСА_1 у садовому товаристві «Верстатозавод» у Подільському районі м. Києва ОСОБА_1 .

Отже, суд прийшов до висновку, що спірне рішення від 01 квітня 2019 року про скасування дії будівельного паспорту №604/18/012/010-18 від 05 жовтня 2018 року на будівництво садового будинку на АДРЕСА_1 у садовому товаристві «Верстатозавод» у Подільському районі м. Києва не відповідає вимогам та принципам, передбаченим у частині другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийняте необґрунтовано, та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тому позов про визнання вказаного рішення протиправним та його скасування слід задовольнити.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва відповідачем не доведена правомірність винесення спірного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Департаменту містобудування та архітектури підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами статей 72 - 77, 90, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДРПОУ 26345558) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Є. В. від 01 квітня 2019 року про скасування дії будівельного паспорту №604/18/012/010-18 від 05 жовтня 2018 року на будівництво садового будинку на АДРЕСА_1 у садовому товаристві «Верстатозавод» у Подільському районі м. Києва.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова