Рішення № 87199327, 28.01.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 року справа № 580/3757/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Держпраці у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю “Канівське лівобережне мисливське господарство” про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось управління Держпраці у Черкаській області (далі – позивач) з адміністративним позовом, в якому просить застосувати до товариства з обмеженою відповідальністю “Канівське лівобережне мисливське господарство” (далі – відповідач) заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме: зобов`язати зупинити повністю до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих:

- роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра;

- роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000В;

- експлуатацію електроустаткування понад 1000В трансформаторної підстанції 10/0.4 кВ № 370, яка розміщена в Канівському районі Черкаської області;

- ремонт і технічне обслуговування устаткування напругою понад 1000В, що виконуються товариством з обмеженою відповідальністю “Канівське лівобережне мисливське господарство”, за адресою: с. Келеберда, Канівський район, Черкаська область.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що за результатом проведеної планової перевірки відповідача дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, про що складено відповідний акт. Посилаючись на норми Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, Закону України “Про охорону праці” управління Держпраці у Черкаській області просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача.

Ухвалою суду від 29.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження і постановлено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

На виконання наказу управління Держпраці у Черкаській області від 23.09.2019 № 438-П, у період з 17.10.2019 по 22.10.2019 головним державним інспектором відділу нагляду в АПК та СКС Ткаченком Віктором Миколайовичем, головним державним інспектором сектору нагляду в машинобудуванні та енергетиці Васеніним Миколою Валерійовичем проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю “Канівське лівобережне мисливське господарство” дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, за результатами якої складено акт від 22.10.2019 № 876-113.

Згідно з вказаним актом перевіркою встановлено ряд порушення, зокрема ті, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей і працівників підприємства, а саме:

- ст. 21 Закону України “Про охорону праці” - не подано декларацію відповідності на виконання робіт підвищеної небезпеки - роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра, що є порушенням вимог додатку 6 пункту 6 «Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 26 жовтня 2011 року №1107;

- ст. 21 Закону України “Про охорону праці” - згідно з договором від 19.02.2015 №838 на електропостачання з ПАТ «Черкасиобленерго» ТОВ "Канівське лівобережне мисливське господарство", експлуатує електроустаткування вище 1000В трансформаторну підстанцію 10/0.4 кВ № 370, яка розміщена в Черкаській області, Канівський район на період перевірки без наявності Дозволу від органів Держпраці на експлуатацію устаткування напругою понад 1000 В (електричне устаткування електричних станцій та мереж; технологічне електрообладнання) та на виконання робіт підвищеної небезпеки на ремонт і технічне обслуговування устаткування напругою понад 1000 В, що є порушенням п. 8 додатку 3, п. 2 додатку 2 «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107;

- ст. 21 Закону України “Про охорону праці” - не подано декларацію відповідності на виконання робіт підвищеної небезпеки - роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000В, що є порушенням вимог додатку 6 пункту 16 «Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 26 жовтня 2011 року №1107.

Жодних зауважень або заперечень до проведеного планового заходу та складеного акта перевірки з боку суб`єкта господарювання не надходили, другий примірник акта перевірки отримав директор товариства з обмеженою відповідальністю “Канівське лівобережне мисливське господарство” Хорошун Іван Іванович, що підтверджується підписом останнього у акті перевірки.

На підставі зазначеного акта перевірки позивачем видано відповідачу припис від 22.10.2019 №368-113 з вимогою усунути наведені порушення до 10.12.2019. Припис отримано директором товариства з обмеженою відповідальністю “Канівське лівобережне мисливське господарство” Хорошуном Іваном Івановичем 22.10.2019, що підтверджується підписом останнього у приписі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015, № 96 (далі положення № 96), державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах, зокрема, промислової безпеки, охорони праці.

Згідно з п.7 Положення №96, Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до Положення про управління Держпраці у Черкаській області, затвердженого наказом Держпраці від 22.06.2017, № 75 (далі положення №75), управління Держпраці у Черкаській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці. Повноваження управління поширюються на територію Черкаської області.

Відповідно до п. 3 Положення №75, основними завданнями управління є:

- реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообовязкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;

- здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на обласному рівні;

- здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки;

- організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на обєктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації обєктів Єдиної газотранспортної системи.

Відповідно до вимог статті 38 Закону України "Про охорону праці" державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Порядок здійснення заходів державного нагляду визначений Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфер господарської діяльності” від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон N 877-V), а також підзаконними нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та на його виконання.

Згідно з абз. 2 ст. 1 Закону № 877- V, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 4 Закону № 877- V, передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках передбачених законом.

В силу положень частини 2 статті 4 Закону України “Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII, державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону України “Про охорону праці” посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об`єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про охорону праці”, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Частиною 7 статті 7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

За ч. 5 ст. 4 Закону №877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Аналіз наведених положень нормативно-правових актів дає підстави стверджувати, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення виконання робіт може здійснюватися виключно на підставі рішення адміністративного суду за позовом органів Держпраці у разі коли виявлені порушення законодавства про охорону праці та промислової безпеки спричиняють загрозу життю та здоровю людей.

У розумінні ч. 1 ст. 1 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” від 6 вересня 2005 року №2806-IV документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України “Про охорону праці” передбачено обов`язок роботодавця одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Частиною 4 статті 21 Закону України “Про охорону праці” визначено, що порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 (далі - Порядок № 1107).

Відповідно до пунктів 6, 16 додатку 6 до Порядку № 1107 — до Переліку видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці належать роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра, та роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В та в зонах дії струму високої частоти.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1107 дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3 Порядку.

Згідно з п. 8 Додатку 3 Порядку № 1107 роботодавцеві видається дозвіл на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, а саме на устатковання напругою понад 1000 В (електричне устатковання електричних станцій та мереж; технологічне електрообладнання).

Відповідно до пункту 2 Додатка 2 Порядку № 1107 роботодавець має одержати дозвіл на монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатках 3 і 7 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

У контексті наведеного суд зазначає, що виконуючи роботи підвищеної небезпеки та експлуатуючи машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки без відповідного дозволу, роботодавець створює небезпечні умови для роботи своїх працівників, а тому суд переконаний, що виявлені порушення законодавства про охорону праці спричиняють загрозу життю та здоров`ю людей.

Частиною першою статті 246 Господарського кодексу України регламентовано, що здійснення будь-якої діяльності, що загрожує життю і здоров`ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється.

Таким чином суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства, а саме ч. 3 ст. 21, ст. 18 Закону України “Про охорону праці”, Порядку № 1107, Типових положень передбачено обов`язок роботодавця одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, провести попереднє навчання та перевірку знань з охорони праці працівників підприємства.

Відповідачем всупереч вищезазначених норм не подано декларацію відповідності на виконання робіт підвищеної небезпеки - роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра (п. 6 додатку 6 Порядку № 1107); не отримано Дозволу від органів Держпраці на експлуатацію устаткування напругою понад 1000 В (електричне устаткування електричних станцій та мереж; технологічне електрообладнання) та на виконання робіт відчищеної небезпеки на ремонт і технічне обслуговування устаткування напругою понад 1000 В (п. 8 додатку 3, п. 2 додатку 2 Порядку № 1107); не подано декларацію відповідності на виконання робіт підвищеної небезпеки - роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000В (п. 16 додатку 6 Порядку № 1107) відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26 жовтня 2011 року№ 1107.

Вирішуючи спір, суд також бере до уваги, що у разі наявності порушень законодавства про охорону праці, які спричиняють загрозу життю та здоров`ю людей, застосування заходів реагування здійснюється виключно на підставі рішення адміністративного суду, а тому виходячи з положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову.

Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов управління Держпраці у Черкаській області (18000, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 205, ідентифікаційний код 39881228) до товариства з обмеженою відповідальністю “Канівське лівобережне мисливське господарство” (19022, Черкаська область, Канівський район, с. Келеберда, ідентифікаційний код 31461813) про застосування заходів реагування – задовольнити повністю.

Застосувати до товариства з обмеженою відповідальністю “Канівське лівобережне мисливське господарство” заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме: зобов`язати зупинити повністю до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих:

- роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра;

- роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000В;

- експлуатацію електроустаткування понад 1000В трансформаторної підстанції 10/0.4 кВ № 370, яка розміщена в Канівському районі Черкаської області;

- ремонт і технічне обслуговування устаткування напругою понад 1000В, що виконуються товариством з обмеженою відповідальністю “Канівське лівобережне мисливське господарство”, за адресою: с. Келеберда, Канівський район, Черкаська область.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький