Рішення № 87199285, 27.01.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року справа № 580/2770/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування рішення,

встановив:

06 вересня 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235), в якому просить скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) №Ф-8345-23 від 09.11.2018 в розмірі 35198,79 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що оскаржувана вимога про сплату боргу суперечить вимогам чинного законодавства України, тому підлягає скасуванню. Зокрема позивач зазначила, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування лише при умові, що така особа не є найманим працівником у межах такої незалежної професійної діяльності і, що вона отримує дохід саме від такої незалежної професійної діяльності.

Ухвалою судді Тимошенко В.П. від 11.09.2019 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

В письмовому відзиві на адміністративний позов представник відповідача просив у його задоволенні відмовити повністю, зазначивши, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань позивач з 21.10.2010 по 06.02.2018 була зареєстрована як фізична особа - підприємець, з 01.01.2016 по 06.02.2018 перебувала на спрощеній системі оподаткування (II група єдиного податку). Крім того, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Уманському управлінні ГУ ДФС у Черкаській області, як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат) згідно поданих нею заяв форми 5-ОПП від 06.02.2018 та форми 1- ЄСВ від 06.02.2018. З огляду на це, на думку відповідача, позивач повинна сплачувати єдиний внесок як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 замінено первинного відповідача – Головне управління ДФС у Черкаській області на його правонаступника – Головне управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 зупинено провадження у справі №580/2770/19 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №520/3939/19.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 поновлено провадження у справі №580/2770/19.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 21.10.2010 по 06.02.2018 була зареєстрована як фізична особа - підприємець, з 01.01.2016 по 06.02.2018 перебувала на спрощеній системі оподаткування (II група єдиного податку).

У період з 01.06.2012 по 15.01.2018 перебувала в трудових відносинах з Уманським національним університетом садівництва.

Відповідно до поданих позивачем заяв форми 5-ОПП від 06.02.2018 та форми 1- ЄСВ від 06.02.2018 взята на облік в Уманському управлінні ГУ ДФС у Черкаській області, як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат).

09.02.2019 ГУ ДФС у Черкаській області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-8345-23, відповідно до якої ОСОБА_1 нараховано борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 35198,79 грн.

Не погоджуючись з вимогою про сплату боргу від 09.02.2019 №Ф-8345-23 позивач звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VІ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (далі - Закон № 2464-VІ).

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (частина друга статті 2 Закону № 2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктами 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ установлено, що платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону № 2464-VI узяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, здійснюється органом доходів і зборів із внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина друга статті 5 Закону № 2464-VI).

Питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у територіальних органах ДФС, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття на облік/зняття з обліку платників єдиного внеску визначаються Порядком № 1162 (пункт 2 розділу І Порядку № 1162).

Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI (пункт 3 розділу І Порядку № 1162).

Взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб - підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-IV) (пункт 4 розділу ІІ Порядку № 1162).

Взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755-IV, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №1162).

Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (пункт 2 розділу ІІІ Порядку № 1162).

Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755-IV, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 1162).

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону №2464 (у редакції, що діяла до 01.01.2018 року) платники єдиного внеску, зазначені у п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону №2464 (у редакції, що діє з 01.01.2018 року) платники єдиного внеску, зазначені в пунктах 4, 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, то настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону №2464-VІ єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Суд зазначає, що оскільки позивач перебувала на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2016 по 06.02.2018, вона повинна була сплачувати єдиний соціальний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Таким чином, нарахування єдиного внеску відбувалось таким чином:

- 19.01.2017 - нараховано 990,00 грн за IV квартал 2016 року;

- 19.04.2017- нараховано 2112,00 грн за І квартал 2017 року;

- 19.07.2017- нараховано 2112,00 грн за ІІ квартал 2017 року;

- 19.10.2017- нараховано 2112,00 грн за ІІІ квартал 2017 року;

- 19.01.2018 - нараховано 2112,00 грн за ІV квартал 2017 року;

- 27.01.2018 - нараховано 887,02 грн штрафу та 1122,95 грн відповідно до Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату №0001271309 від 09.01.2018 року.

Як вищевстановлено 06.02.2018 ОСОБА_1 припинила свою підприємницьку діяльність та стала на облік в контролюючому органі як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність. Відповідно нарахування з єдиного соціального внеску у 2018 році здійснювались як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність:

- 19.07.2019 - нараховано 2457,18 грн за II квартал 2018 року;

- 19.10.2018 - нараховано 2457,18 грн за III квартал 2018 року;

- 21.01.2019 - нараховано 2457,18 грн за IV квартал 2018 року;

- 19.04.2019 - нараховано 2754,18 грн. за І квартал 2019 року;

- 02.05.2019 - нараховано 2457,18 грн за І квартал 2018 року (самостійно задекларована сума);

- 19.07.2019 - нараховано 2754,18 грн за II квартал 2019 року;

- 16.09.2019 - нараховано 1076,74 грн штрафу та 4723,99 грн пені відповідно до Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату №0016305213 від 22.08.2019.

Станом на 24.09.2019 року заборгованість по коду платежу 71040000 становить 300009,73 грн, що підтверджується інтегрованою карткою платника податків.

Крім того, позивач використовувала найману працю з квітня 2015 року по січень 2018 року. ОСОБА_1 несвоєчасно сплачувались нараховані суми єдиного внеску, згідно поданих звітів, а саме «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за найманого працівника, як наслідок нараховано пеню та штрафні санкції згідно Рішення №0004651300 від 13.09.2016 на суму 1451,08 грн., Рішення №0001221309 від 09.01.2018 на суму 3395,99 грн. та Рішення №0145071309 від 09.10.2018 на суму 369,12 грн.

Станом на 24.09.2019 року заборгованість по коду платежу 710100 становить 9126,61 грн.

Таким чином, відповідно до інтегрованої картки платника податків, станом на дату винесення оскаржуваної вимоги, за позивачем рахувалась недоїмка зі сплати єдиного внеску по коду платежу 710440000 в сумі 26072,18 грн та по коду платежу 71010000 в сумі 9126,61 грн, на підставі чого ГУ ДФС у Черкаській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2019 №Ф-8345-23.

З приводу посилань позивача на те, що вона не повинна була сплачувати єдиний соціальний внесок суд зазначає таке.

Як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_1 до 06.02.2018 була зареєстрована як фізична особа – підприємець, КВЕД діяльності 69.10 Діяльність у сфері права і нарахування з єдиного соціального внеску їй здійснювались як фізичній особі-підприємцю на 2 групі єдиного податку. Посилання позивача на те, що вона з 01.06.2012 по 15.01.2018 перебувала в трудових відносинах з Уманським національним університетом садівництва, не є підставою для скасування оскаржуваної вимоги, оскільки відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, тобто незалежно від того, чи є такі особи найманими працівниками.

Також суд звертає увагу, що 06.02.2018 позивач стала на облік в контролюючому органі як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність після припинення підприємницької діяльності, а тому ні подвійного взяття на облік, ні подвійного оподаткування в даному випадку не відбувалось.

Посилання позивача на зразкову справу №520/3939/19 суд оцінюються критично з огляду на таке.

У справі №520/3939/19 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вказав, що типовими ознаками, які властиві зразковій справі, є:

1) перебування позивача, який є фізичною особою - підприємцем та особою, що здійснює незалежну професійну діяльність, на обліку контролюючого органу як платника єдиного внеску;

2) установлення контролюючим органом за власною ініціативою платнику єдиного внеску - фізичній особі - підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності, що обумовило виникнення в останнього обов`язку сформувати та подати до органів доходів і зборів окремий звіт;

3) визначення статусу фізичної особи - підприємця з ознакою здійснення незалежної професійної діяльності на рівні підзаконних нормативно-правових актів;

4) можливість подвійного нарахування єдиного внеску за результатами здійснення одного й того ж виду господарської діяльності - як підприємницької, так і незалежної професійної діяльності.

Натомість, у справі, що розглядається, судом встановлено, що позивачем самостійно подано заява форми 5-ОПП від 06.02.2018 та форми 1- ЄСВ від 06.02.2018, відповідно до яких вона взята на облік в Уманському управлінні ГУ ДФС у Черкаській області, як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат). Таким чином, відповідачем у даній справі не відбулося взяття на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за власною ініціативою шляхом установлення ознаки незалежної професійної діяльності.

Враховуючи, що постановою Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №520/3939/19 вирішено спір у правовідносинах, відмінних від тих, що виникли між позивачем та відповідачем у справі, що розглядається, посилання позивача на вказану постанову є необгрунтованими та не приймаються судом до уваги.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Враховуючи положення ст. 139 КАС України, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 14, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 27.01.2020.

Суддя В.П. Тимошенко