Ухвала суду № 87198963, 27.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

27 січня 2020 р. Справа № 520/782/2020 Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ ТРЕЙДИНГ" (Харківська область, м.Чугуїв, вул. Жадановського, 7, код ЄДРПОУ 40408479) до Головного управління ДПС у Київській області (03151, м.Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 43141377) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СФГ ТРЕЙДИНГ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд :

- визнати дії ГУ ДПС у Київській області під час призначення та проведення фактичної перевірки протиправними;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.12.2019 р. № 0010580506 ГУ ДПС у Київській області про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄФГ ТРЕЙДИНГ» (код ЄДРПОУ 40408479, зареєстрованого за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Жадановського, будинок 7) штрафних (фінансових) санкцій в сумі 250 000 грн. ;

- судові витрати покласти на відповідача.

Перевіривши позовну заяву, суд вважає, що вона підлягає поверненню з наступних підстав.

У відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно із частиною четвертою статті 55 КАС України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України.

02 червня 2016 року за №1401-УІІІ Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV “Перехідні положення” Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий пункту). 30 вересня 2016 року зміни набули чинності.

Змінами, внесеними до КАС України Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення” від 18 грудня 2019 року № 390-ІХ розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що “Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника”.

З аналізу цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи, суб`єкта владних повноважень без додаткового уповноваження.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, спеціальним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі. З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (ч.І ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, належать: відомості про керівника юридичної особи: прізвище, ім`я, по батькові, посада, дата призначення або набуття повноважень, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи; відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи (ч.3 ст.9 Закону).

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи викладене, з 01.01.2020 р. особа має право на звернення до суду самостійно (через особу, яка має право діяти від імені такої особи без додаткового уповноваження) або через представника (виключно через прокурора або адвоката).

З витягу з реєстру встановлено, особою, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи ТОВ "ЄФГ ТРЕЙДИНГ" є керівник Коган Максим Андрійович.

На підтвердження повноважень Кобця Бориса Дмитровича до позову додано довіреність від 03.01.2019 р., яку підписано директором ТОВ "ЄФГ ТРЕЙДИНГ" - Коганом М.А.

З матеріалів справи вбачається, що позов від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ ТРЕЙДИНГ" підписаний представником - Кобець Б.Д., доказів того, що вказаний представник має статус адвоката, суду не надано, як не надано доказів того, що Кобець Б.Д. має право на звернення до суду самостійно (має право діяти від імені такої особи без додаткового уповноваження).

Отже, позов від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ ТРЕЙДИНГ" підписаний особою, яка не має права його підписувати.

Аналогічні висновки викладені в ухвалі Верховного суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2020 справа № 200/7539/19-а.

Враховуючи вимоги п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява підлягає поверненню, оскільки підписана особою, яка не має права її підписувати

Згідно ч. 7, 8 ст. 169 КАС України ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дана позовна заява підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 169, 248, 293, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ ТРЕЙДИНГ" (Харківська область, м.Чугуїв, вул. Жадановського, 7, код ЄДРПОУ 40408479) до Головного управління ДПС у Київській області (03151, м.Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 43141377) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути позивачу.

Копію ухвали разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Рубан В.В.