Рішення № 87198877, 15.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 січня 2020 р. № 520/9789/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Кухар М.Д.

при секретарі судового засідання - Єрьомкіній К.І.,

за участі:

представника позивача - Чумака Р.В.,

представника відповідача - Косенко К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Заря" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Заря", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.08.2019 № 39/1020-6801.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що викладені в Акті перевірки висновки є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, дії посадових осіб Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області є неправомірними, а тому оскаржувані припис та постанова про накладення штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 4 п.4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», підлягають скасуванню.

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами проведення позапланового заходу Департаментом було складено акт перевірки від 01.08.2019 № 564-А та встановлено, що ТОВ «ЗАРЯ» змінено форму та кількість сходів до будівлі, демонтовані роздавальні колонки №№ 1, 2, З та влаштовано одну роздавальну колонку на шість паливних пістолетів. Крім того встановлено, що ТОВ «ЗАРЯ» виконані роботи з заміни паливопроводів від ємностей до роздавальної колонки, виконані роботи з заміни електричних мереж та влаштована блискавка захист. Документів, які надають право на початок виконання будівельних робіт та введення об`єкта будівництва до експлуатації ТОВ «ЗАРЯ» не представлено. Відповідно до даних єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, дані щодо об`єкта будівництва відсутні. Відтак, Департаментом було встановлено, що об`єкт «Будівництво автомобільної заправної станції (АЗС) за адресою: вул. Студентська, 14-А, м. Куп`янськ, Харківська обл.» експлуатується без прийняття до експлуатації, що є порушенням ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області відносно ТОВ «Заря» було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якого було складено акт від 01.08.2019 №564-А.

На підставі вказаного акту було складено наступні документи:

1) Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.08.2019;

2) Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 01.08.2019 № 564-Пр.

За результатами проведення позапланового заходу Департаментом було складено акт перевірки від 01.08.2019 № 564-А та встановлено, що ТОВ «ЗАРЯ» змінено форму та кількість сходів до будівлі, демонтовані роздавальні колонки №№ 1, 2, 3 та влаштовано одну роздавальну колонку на шість паливних пістолетів.

Крім того встановлено, що ТОВ «ЗАРЯ» виконані роботи з заміни паливопроводів від ємкостей до роздавальної колонки, виконані роботи з заміни електричних мереж та влаштована блискавка захист.

Документів, які надають право на початок виконання будівельних робіт та введення об`єкта будівництва до експлуатації ТОВ «ЗАРЯ» не представлено. Відповідно до даних єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, дані щодо об`єкта будівництва відсутні.

Відтак, Департаментом було встановлено, що об`єкт «Будівництво автомобільної заправної станції (АЗС) за адресою: вул. Студентська, 14-А, м. Куп`янськ, Харківська обл.» експлуатується без прийняття до експлуатації, що є порушенням ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461.

В подальшому відносно ТОВ «Заря» Департаменту Державної архітектурно- будівельної інспекції у Харківській області було прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.08.2019 №39/1020-6801.

Відповідно до спірної постанови позивач визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідно до абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення як експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (ССЗ).

Правовідносини щодо здійснення державного архітектурно- будівельного контролю та притягнення винних у порушенні законодавства у сфері містобудування осіб до відповідальності врегульовані Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-У1 (далі - Закон України № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР (далі - Закон України № 208/94-ВР).

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Частиною 2 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України № 3038-VІ замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 37 Закону України № 3038-VІ право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Стосовно визначення класу наслідків об`єкту будівництва зазначаємо наступне.

Відповідно до ч.ч. 5, 8 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до значних наслідків (ССЗ) відносяться такі об`єкти:

- пам`ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини»;

- об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки»;

- житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров`я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті.

Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно- будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інщі об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Стаття 3 Закону визначає, що Державний нагляд та контроль у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки, здійснюють уповноважені законами органи влади, в тому числі центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи (у разі утворення), до відання яких відповідно до закону віднесені зокрема питання містобудування.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» будівництво (реконструкція) об`єктів підвищеної небезпеки здійснюється суб`єктами господарювання відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі- Закон). Відповідно до ч. 5 ст. 31 Закону, до значних наслідків (ССЗ) відносяться об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки».

Крім того, згідно із п. 4.16 ДСТУ-НБВ. 1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва», незалежно від класифікації за ознаками таблиці 1 встановлюється клас наслідків (відповідальності) не менше ніж: СС-3 для об`єктів підвищеної небезпеки, ідентифікованих згідно з Законом України «Про об`єкти підвищеної небезпеки».

Постановою Кабінету Міністрів України № 956 від 11.07.2002 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки (НПАОП 0.00-6.21-02), (НПАОП 0.00-6.22-02)», для ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки до небезпечних речовин за їх властивостями відносяться такі категорії речовин: горючі рідини - рідини, які можуть самозайматися, а також займатися за наявності джерела горіння і самостійно горіти після його видалення. Горючі рідини з температурою спалаху, що дорівнює або менша 61 град. С у закритому тиглі або менша 66 град. С у відкритому тиглі, належать до легкозаймистих. Особливо небезпечними є легкозаймисті рідини, температура спалаху яких не перевищує 28 град. С (згідно з ГОСТ 12.1.044-89). Бензин - рухлива, горюча здебільшого безбарвна рідина з характерним запахом; питома вага 0,700- 0,780 кг./л.; легко випаровується, утворює з повітрям у певних концентраціях вибухові суміші, Т° спалаху нижче 0°. Більшість бензинів замерзає нижче -60 °С. Має від 4 до 12 атомів вуглецю. Близько 90 % добувають з нафти.

Відтак, оскільки на АЗС позивача здійснюється продаж та зберігання бензину (палива), який належить до небезпечних речовин, а тому відповідно, ця АЗС є об`єктом підвищеної небезпеки.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» суб`єкт господарської діяльності ідентифікує об`єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин. Відповідно до додатку 2 до Нормативів порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об`єктів підвищення небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.02 № 956, порогова маса горючих рідин 1 та 2 класів, розташованих менше ніж за 500 м. від потенційного небезпечного об`єкта до межі найближчого елемента селитебної території або промислового об`єкту складає 50 000 т та 5 000 т відповідно.

Селитебна територія - ділянки житлових будинків, громадських установ, будівель та споруд, зокрема навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньо-селитебна, вулично- дорожня і транспортна мережа, площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об`єкти зеленого будівництва і місця загального користування (ДБН 360-92, пункт 2.2).

Враховуючи, що вищевказаний автозаправний пункт побудований на відстані близько 50 м. від автовокзалу м. Куп`янськ (це вбачається із фотофіксації №№ 1, 2 до акту перевірки від 01.08.2019 № 564), який експлуатується позивачем, є об`єктом підвищеної небезпеки.

Відповідно до статті 32 Закону N3038-VI усі будівлі та споруди мають клас наслідків.

Категорія складності об`єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та Клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта.

Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Клас наслідків визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

До складу комплексу (будови) можуть належати об`єкти, будівництво яких здійснюється за єдиною проектно-кошторисною документацією.

Усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності):

незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

До значних наслідків (СС3) відносяться такі об`єкти:

пам`ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";

об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки";

житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров`я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров`я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров`ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

В ході розгляду справи судами встановлено, що АЗС за адресою: вул. Студентська, 14-А, м. Куп`янськ, Харківська обл. віднесено до класу значних наслідків (СС3) як об`єкт підвищеної небезпеки.

Стосовно твердження позивача про те, що демонтування роздавальних колонок не є будівництвом суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 4 «Про регулювання містобудівної діяльності» об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Згідно з п. 3.9 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» лінійний об`єкт інженерно-транспортної інфраструктури - наземні, надземні або підземні лінійні об`єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо.

Відповідно до технічних паспортів, представлених ТОВ «ЗАРЯ», від 11.06.2015 та від 15.11.2018 колонки паливо роздавальні та підземні резервуари для зберігання палива відносяться до споруд.

Згідно з п. 3.22 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво» споруда - штучно створений об`ємний, площинний або лінійний об`єкт, що має природні або штучні просторові межі, встановлений стаціонарно (нерухомо) відносно землі та призначений для досягнення певних цілей.

Відповідно до пункту 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» під реконструкцією розуміється перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Складові основних даних та техніко-економічних складових об`єктів виробничого призначення та лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури міститься в ДБН А.2.2-3:2014 (Додаток Л)

Згідно цього Додатку, техніко-економічні показники - це інформація щодо характеристики об`єкта будівництва та/або реконструкції (назва об`єкта, вид будівництва, потужність, площа, будівельний об`єм, поверховість, кількість працюючих та інші).

Визначення поняття будівельних робіт наведене у постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13.04.2011 №466 (далі - Порядок №466), якою затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пункту 2 Порядку №466 будівельними роботами є роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Крім того, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства на виконання вимог статті 31 Закону №3038-VI затверджено Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів (наказ №45 від 16.05.2011р.)

Відповідно до пункту 1 цього Порядку реконструкція об`єктів будівництва також охоплюється поняттям будівництва.

Реконструкція, проведена на АЗС за адресою: вул. Студентська, 14-А, м. Куп`янськ, Харківська обл. є будівництвом в розумінні чинного законодавства України.

Аналогічну позицію викладено в Постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 823/1850/16.

З огляду на вище наведене, суд не приймає до уваги звіт, щодо обстеження встановленої паливно-роздавальної колонки wane dresser 587 3/6 для визначення належності технологічного устаткування до об`єкту будівництва з виконанням будівельних робіт.

Крім того,зазначений звіт не є висновком експерта, не є результатом експертизи,призначеної в межах судового розгляду, в зазначеному звіті не зазначено про освідченість експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а а також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

З огляду на вищевикладене, зазначений звіт до уваги судом не приймається. Крім того, аналізом чинного законодавства спростовуються висновки, що зроблені у зазначеному звіті.

За правилами частин 1 та 2 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Закон №3038-VI) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Таким чином, в разі здійснення реконструкції раніше введеної в експлуатацію АЗС необхідно отримати дозвіл на виконання будівельних робіт органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства на виконання вимог статті 31 Закону №3038-VI затверджено Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів (наказ № 45 від 16.05.2011р.)

Відповідно до пункту 1 цього Порядку реконструкція об`єктів будівництва також охоплюється поняттям будівництва.

Таким чином, в разі здійснення реконструкції раніше введеної в експлуатацію АЗС необхідно отримати дозвіл на виконання будівельних робіт органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Суд не бере до уваги доводи позивача, щодо того, що в акті від 01.08.2019 № 564-А зафіксовано зміну форми та кількість сходів до будівлі та влаштовано блискавку захист.

Так дійсно працівниками Департаменту описано в акті вказані вище обставини. Проте, слід зазначити, що в ході судового розгляду судом встановлено, що в акті відображаються всі зміни, які були здійсненні щодо об`єкта перевірки, а в основу складеного протоколу про адміністративне правопорушення від 01.08.2019 та, як наслідок, винесення постанови, лягли висновки щодо здійснення реконструкції із заміни паливо-проводів від ємностей до роздавальної колонки, виконані роботи з заміни електричних мереж, та зазначено, що проведення вищевказаних робіт підтверджено особисто директором позивача.

В ході розгляду даної справи встановлено, що позивачем здійснювались роботи по реконструкції раніше введеної в експлуатацію АЗС, експлуатація та використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (ССЗ).

В зв`язку з зазначеним, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнято рішення про притягнення позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі абзацу 4 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Посилання позивача на той факт, що в постанові про накладення штрафу було зазначено інше товариство, а саме ТОВ "ЗОРЯ", а не ТОВ "ЗАРЯ" суд не приймає до уваги, оскільки дана постанова окрім назви підприємства також має інші реквізити юридичної особи, як то КОД ЄДРПОУ, який належить позивачу, та юридична адреса, за якою зареєстроване саме ТОВ "ЗАРЯ", а також прізвище, ім`я та по батькові керівника підприємства, який є керівником саме ТОВ "ЗАРЯ".

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-яких Товариств з обмеженою відповідальністю "ЗОРЯ" за зазначеною адресою, керівником яких є особа, зазначена в постанові судом не встановлено. За вказаним кодом ЄДРПОУ значиться саме підприємство позивача.

З огляду на що суд дійшов висновку, що спірна постанова містить описку в назві підприємства, проте винесена саме стосовно позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242– 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Заря" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено 27.01.2020 року.

Суддя Кухар М.Д.