Ухвала суду № 87198796, 27.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код: 34390710, тел. 730 42 72

У Х В А Л А

з питання повернення позовної заяви

27 січня 2020 р. справа № 520/378/20 Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття до розгляду позову ОСОБА_1 до Військової частини А 1126 про 1) визнання протиправною бездіяльності Військової частини А 1126 Міністерства оборони України, щодо не проведення повного розрахунку при звільненні та невиплату ОСОБА_1 в день виключення зі списків частини (18.06.2019 року) компенсації за неотримане речове майно; 2) стягнення з Військової частини А 1126 (51270, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське код ЄДРПОУ: 22994874) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період із 18.06.2019 року по 29.08.2019 року у сумі 52.068,24 (п`ятдесят дві тисячі шістдесят вісім) грн. 24 коп., -

встановив:

13.01.2020 р. ухвалою суду поданий позов було залишено без руху у зв`язку із наявним недоліком у вигляді звернення до адміністративного суду поза межами визначеного процесуальним законом строку, а саме строку в три місяці, встановленого ст. 233 Кодексу законів про працю України.

При цьому, судом було встановлено, що способом усунення недоліків є подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду (з викладенням поважних причин та підтвердження обставин поважності належними, допустимими, достатніми доказами).

23.01.2020р. до канцелярії суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду із даним позовом.

В обґрунтування причин заявником зазначені обставини відсутності юридичної освіти та не обізнаності про стан розрахунків аж до 09.12.2019р., коли мало місце звернення до військової частини за відповідною довідкою.

Визначаючись стосовно поважності наведених заявником причин пропуску строку подання позову, суд зазначає, що за правилами частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Суддя відмічає, що подія звільнення заявника з публічної військової служби мала місце - 30.05.2019р., коли було видано відповідний наказ №55 Командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

Подія реалізації цього наказу припала на 18.06.2019р., коли Командиром військової частини А1126 було видано наказ №122 про зняття заявника з усіх видів забезпечення з проведенням відповідних нарахувань, зокрема і відносно нарахування 76.597,23грн. компенсації за невидане речове майно.

29.08.2019р. заявник отримав ці гроші у власність.

Адекватне сприйняття фізичною особою - громадянином цих обставин об`єктивно не потребує жодних юридичних знань.

Посилання заявника на довідку військової частини №1728 від 09.12.2019р. слід визнати юридично неспроможним, адже відомості згаданого документа не містять жодних даних про календарні дати розрахунків при звільненні.

У тексті позову заявником названий документ використаний виключно у якості доказу середньоденного розрахунку грошового забезпечення за квітень-травень 2019р.

Отже, обставини одержання цієї довідки не мають жодного юридичного значення для з`ясування поважності причин несвоєчасного звернення заявника до суду.

Під час прийняття ухвали про залишення позову без руху, суддя виходив із того, що строк звернення особи із даною вимогою має складати 3 місяці згідно з ст. 233 Кодексу законів про працю України як за платежем, котрий не входить до структури заробітної плати (тобто за своєю правовою суттю не є компенсацією виконаної роботи чи винагородою для несення служби).

Згаданий строк у спірних правовідносинах збіг - 29.11.2019р.

До суду заявник звернувся 11.01.2020р., тобто поза межами цього строку.

У подальшому суддею була виявлена правова позиція Верховного Суду з питання строку звернення до суду у спорах за вимогами про виплату середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, яка викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 р. по справі №620/1982/19.

Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що такі вимоги у сфері публічної служби мають заявлятись у строк відповідно до ч.5 ст.122 КАС України, адже у даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

З огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України постанова Верховного Суду від 22.01.2020р. по справі №620/1982/19 підлягає врахуванню у межах даної справи.

Підсумовуючи викладені вище міркування, суддя відмічає, що остаточний розрахунок із заявником було проведено 29.08.2019р.

Належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів протилежного або доказів неусвідомлення цієї обставини заявник до суду не подав.

У силу правової позиції Верховного Суду по наведені справі вимоги про виплату середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні мали бути заявлені до суду до 29.09.2019р.

Проте, заявник подав відповідний позов до суду лише 11.01.2020р., що підтверджується також і власно проставленою заявником календарною датою у тексті позову.

Зважаючи на викладене, суд доходить до висновку, що жодних причин пропущення строку звернення до суду, які можуть бути визнані судом поважними, матеріали позову та клопотання не містять.

Тому у клопотання про поновлення строку на звернення до суду належить залишити без задоволення, унаслідок чого позов підлягає поверненню у порядку ч. 2 ст. 123 КАС України.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4, 6-9, 122, 123, 169, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ухвалив:

1. Клопотання про поновлення строку на звернення до суду залишити без задоволення.

2. Позов - повернути.

3. Роз`яснити, що повернення позову не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали надіслати заявникові разом із матеріалами позову.

4. Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (а саме: протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення; набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.

Суддя Сліденко А.В.