Ухвала суду № 87198644, 27.01.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

27 січня 2020 р. Справа № 480/23/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу ДВС м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовною заявою до Ковпаківського відділу ДВС м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області, в якій просить суд:

- скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №24870409 від 16.06.2011.

06.01.2020 року зазначена позовна заява залишена судом без руху, оскільки подана з порушенням ст. 123 КАС України, а саме: до позовної заяви не додано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали.

21.01.2020 позивачем до канцелярії суду подано заяву про поновлення строку звернення до суду.

Дослідивши матеріали позовної заяви та оцінивши наявні документи в їх сукупності, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акти, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність) можуть бути оскаржені до суду відповідно до статті 55 Конституції України.

Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері публічно-правових відносин, в Україні діють адміністративні суди (стаття 125 Конституції України).

Конституційний Суд України у Рішенні від 14.12.2011 по справі № 1-29/2011 надав конституційне тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України. Так, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

При цьому, Конституційний Суд України зазначив, що Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Крім того, Конституційним Судом України у Рішенні від 25.11.1997 по справі № 18/1148-97 сформульовано правову позицію, за якою удосконалення законодавства в контексті статті 55 Конституції України має бути поступовою тенденцією, спрямованою на розширення судового захисту прав і свобод людини, зокрема судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень (пункт 2 мотивувальної частини). Ця правова позиція кореспондується з положеннями статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо ефективного засобу юридичного захисту від порушень, вчинених особами, які здійснюють свої офіційні повноваження.

Адміністративною справою у розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Частиною першою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

З аналізу наведених норм права слід дійти висновку, що для спорів про зняття арешту з майна, яке особа (не боржник у виконавчому провадженні) вважає своїм, встановлено певний порядок судового вирішення.

Частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, та про зняття такого арешту розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа.

Згідно з частиною другою статті 30 ЦПК позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Таким чином, спір, який виник між позивачем та органом державної виконавчої служби, з приводу зняття арешту з майна не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має розглядатися судами загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 658/715/16-ц (провадження № 14-299цс18) та від 18 вересня 2019 року у справі № 826/16025/18 (провадження № 11-471апп19).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу ДВС м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про скасування постанови.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 243, 248, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу ДВС м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про скасування постанови.

Роз`яснити позивачу, що розгляд його заяви віднесено до юрисдикції місцевого загального суду за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання повного тексту ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С.В. Воловик