Рішення № 87198567, 23.01.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4704/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Протас О.М.,

представника позивача - Портянко Є.В.,

представника відповідача - Александрової Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

02 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про:

- визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на суму 26539,26 грн від 05.11.2019 №Ф-2368-53;

- зобов`язання Головне управління ДПС у Полтавській області виключити дані (інформацію) з системи Бази даних АІС (АС) "Податковий блок" (у всіх змінах та обновленнях), що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , має статус суб`єкта підприємницької діяльності та є платником єдиного соціального внеску.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на обставини порушення його прав через безпідставну, як на його думку, вимогу відповідача сплатити борг з єдиного внеску, обов`язок зі сплати якого на позивача не поширюється. Наголошує, що підприємницька діяльність була припинена позивачем ще у 1999 році згідно діючого на той час законодавства, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі - Реєстр), відповідно до якого за критерієм пошуку по реєстраційному номеру його облікової картки платника податків записів не знайдено. Зауважує, що раніше відносно нього вже виносилася вимога контролюючого органу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 13.11.2018 №Ф-2368-53 на суму 15819,54 грн, яка визнана протиправною та скасована рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 у справі №440/4741/18. При цьому, вказаним судовим рішенням встановлено, як преюдиційний факт, в розрізі вимог частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , не має статусу суб`єкта підприємницької діяльності, у зв`язку з чим останній не охоплюється колом платників єдиного внеску, наведеного у статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та відповідно не несе обов`язку, передбаченого абзацом 3 частини 8 статті 9 зазначеного Закону щодо сплати внеску.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

12.12.2019 позивач усунув недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 09.12.2019.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання з розгляду справи на 11:15 17.01.2020, в якому оголошувалося перерва до 09:30 23.01.2020.

27.12.2019 до суду від ГУ ДПС України надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 33-35), в якому останнє заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Зазначає, що ФО-П ОСОБА_1 перебуває на обліку в Карлівській ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області з 23.06.1997 по даний час (стан 0-платник податків за основним місцем обліку, 211 категорія страхувальників, які сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Жодних реєстраційних змін в даних "Податковий блок" відносно позивача не відбувалося. Відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, категорія 211 – фізичні особи-підприємці, які сплачують єдиний внесок від суми доходу, отриманого від цієї діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, у тому числі ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань). Коротка назва: ФО – підприємці на загальних підставах. На підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, контролюючим органом було нараховано ФО-П ОСОБА_1 недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 26539,26 грн, оформлену вимогою від 05.11.2019 №2368-53 в сумі 26539,26 грн, яка отримана позивачем 26.11.2019. Стосовно посилань на обставини, встановлені судовим рішенням 09.04.2019 у справі №440/4741/18, відповідач зауважує, що скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності – фізичної особи здійснюється шляхом виключення його з Реєстру суб`єктів підприємницької діяльності. При цьому, припиняючи підприємницьку діяльність фізична особа має знятися з податкового обліку, і тільки після цього державний реєстратор фіксує фактичне припинення діяльності ФОП. Позивачем не надано доказів вчинення дій, направлених на припинення державної реєстрації ФОП та передбачених законодавством, чинним до прийняття Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань", а саме, звернення до Карлівської РДА із заявою про скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності – фізичної особи, як і відповідної заяви до податкового органу про зняття з обліку платника податків, доказів повернення оригіналів документів, що видавалися органами державної податкової служби платнику податків, довідок установ банків про закриття рахунків, довідок органу внутрішніх справ про здачу печаток і штампів та інших документів.

У відповіді на відзив, що надійшла до суду 08.01.2020 (а.с. 43-44), позивач наполягає на тому, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 05.11.2019 №Ф-2368-53 на суму 26539,26 грн охоплює період часу з 09.02.2018 по 31.10.2018, за який ОСОБА_1 вже нараховувалася заборгованість по сплаті єдиного внеску у сумі 15819,54 грн іншою вимогою від 13.11.2018 №Ф-2368-53 контролюючого органу, що визнана протиправною та скасована судовим рішенням від 09.04.2019 у справі №440/4741/18.

Представник позивача в судовому засіданні 23.01.2020 позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.01.2020 проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Розпорядженням голови Карлівської районної державної адміністрації Полтавської області від 23.06.1997 №913 зареєстровано підприємницьку діяльність без створення юридичної особи гр. ОСОБА_1 у вигляді роздрібної торгівлі (а.с. 65).

13.11.2018 ГУ ДФС у Полтавській області відносно ОСОБА_1 сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2368-53 на суму 15819,54 грн (а.с. 63).

ОСОБА_1 , не погодившись з вказаною вимогою та наполягаючи на тому, що він не має статусу суб`єкта підприємницької діяльності та не є платником єдиного внеску, оскаржив вказану вимогу в судовому порядку.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 у справі №440/4741/18, що набрало законної сили 26.09.2019, позов ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 №Ф-2368-53. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Полтавській області.

Разом з тим, станом на 31.10.2019 згідно інтегрованої картки платника по єдиному внеску за ОСОБА_1 обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 26539,26 грн (а.с. 38-39).

У зв`язку з цим, ГУ ДПС у Полтавській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2019 №Ф-2368-53 на суму 26539,26 грн (а.с. 37).

Вважаючи вказану вимогу такою, що винесена необґрунтовано та підлягає визнанню протиправною і скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому також просив зобов`язати ГУ ДПС у Полтавській області виключити дані (інформацію) з системи Бази даних АІС (АС) "Податковий блок" (у всіх змінах та обновленнях), що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , має статус суб`єкта підприємницької діяльності та є платником єдиного соціального внеску.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу 3 пункту 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Аналогічно підпункт 2 пункту 6 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, визначає, що обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними в підпункті 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції платники, визначені підпунктом 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, сплачують єдиний внесок один раз на квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожен місяць такого кварталу.

Згідно з частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Пунктом 4 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - в органі доходів і зборів.

Якщо платник частково сплатив суми недоїмки, та/або фінансових санкцій, та/або пені, зазначені у вимозі, до завершення строку остаточного узгодження, до органів державної виконавчої служби/органів Казначейства вимоги, які набрали чинності, пред`являються з урахуванням погашених сум боргу на дату пред`явлення.

Якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Як слідує з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2019 №Ф-2368-53 слугувала наявність в інтегрованій картці ОСОБА_1 , як платника єдиного внеску за кодом платежу 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) станом на 31.10.2019 заборгованості в сумі 26539,26 грн.

При цьому, контролюючим органом не заперечується та обставина, що на частину з вказаної заборгованості в розмірі 15819,54 грн позивачу вже виставлялася вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 №Ф-2368-53 на суму 15819,54 грн, яка визнана протиправною та скасована в судовому порядку 09.04.2019 з набранням рішення законної сили 26.09.2019.

Слід зазначити, що відповідно до розділу 4 "Відображення в інформаційній системі органів ДФС результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП" Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.

Залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами, зокрема:

- інформація з рішення суду, прийнятого по суті.

Статус повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) ("Скасовується в судовому порядку" / "Вручено, судовий розгляд" / "Анульовано").

Отже, з викладеного слідує, що сума заборгованості ОСОБА_1 по сплаті єдиного внеску за період з 09.02.2018 по 31.10.2018 у розмірі 15819,54 грн, яка визначена вимогою про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 13.11.2018 №Ф-2368-53, вважається анульованою разом з анулюванням вказаної вимоги.

При цьому, суд зауважує, що приймаючи рішення від 09.04.2019 у справі №440/4741/18 про визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 №Ф-2368-53, яке набрало законної сили 26.09.2019, суд встановив, що документальні докази щодо наявності в ОСОБА_1 статусу суб`єкта підприємницької діяльності відсутні, а тому останній не охоплюється колом платників єдиного внеску, наведеним у статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та відповідно не несе обов`язку, передбаченого абзацом 3 частини 8 статті 9 вказаного Закону щодо сплати внеску.

Таким чином, за висновками суду в справі №440/4741/18 у контролюючого органу були відсутні правові підстави для нарахування ОСОБА_1 сум єдиного внеску за 2017 рік та за І-ІІІ квартали 2018 року в загальному розмірі 15819,54 грн, та, як наслідок, оформлення вимоги від 13.11.2018 №Ф-2368-53 про сплату боргу (недоїмки) на вказану суму єдиного соціального внеску.

За викладених обставин, суд вважає формування Головним управлінням відносно позивача вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2019 №Ф-2368-53, до якої увійшла сума заборгованості за попередньою вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 №Ф-2368-53, яка визнана протиправною та скасована в судовому порядку рішенням від 09.04.2019 у справі №440/4741/18 та має бути анульована контролюючим органом, безпідставним та таким, що суперечить Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування і, як наслідок, призводить до повторного нарахування контролюючим органом ОСОБА_1 суми єдиного внеску за 2017 рік та за І-ІІІ квартали 2018 року за наявності судового рішення про відсутність правових підстав для нарахування ОСОБА_1 сум єдиного внеску за вказаний період.

Таким чином, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2019 № Ф-2368-53 підлягає визнанню протиправною та скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання ГУ ДПС у Полтавській області виключити дані (інформацію) з системи Бази даних АІС (АС) "Податковий блок" (у всіх змінах та обновленнях), що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , має статус суб`єкта підприємницької діяльності та є платником єдиного соціального внеску, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Таким чином, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Отже, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси.

Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

В спірному випадку правові наслідки для позивача створює саме вимога про сплату боргу (недоїмки) на суму 26539,26 грн від 05.11.2019 №Ф-2368-53, про визнання протиправною та необхідність скасування якої суд дійшов висновку за результатами розгляду даної справи, при цьому, дані (інформація) з системи Бази даних АІС (АС) "Податковий блок" окремо не створюють для ОСОБА_1 жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав позивача, не порушують права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, відтак безпосередньо не порушують права та інтереси останнього.

Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

За змістом статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд вважає за доцільне стягнути на користь останнього за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 43142831) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 05 листопада 2019 року №Ф-2368-53.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28 січня 2020 року.

Суддя О.В. Гіглава