Рішення № 87198434, 27.01.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6316/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Токмілової Л.М.

за участі:

секретаря судового засідання – Сердюк І.С.

представника позивача – Микитенко Т.В.

представника відповідача – Хвостікової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Винхолдинг» (ЄДРПОУ 33812625, місце знаходження: вул. Французький бульвар 10, м. Одеса, 65044) до Головного управління ДФС в Одеській області (адреса: вул. Семінарська, буд.5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646), Державної фіскальної служби України (адреса: вул. Львівська площа 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Винхолдинг» до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно пункту 6 Порядку у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

Втім, положеннями Порядку не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну Фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Так, пунктом 10 Порядку визначено, що Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На дату зупинення реєстрації податкової накладної, а саме: на 10.06.2019 року, критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України № 4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018 року.

Однак, на думку позивача, на дату зупинення реєстрації податкових накладних ТОВ «Винхолдинг» актом Кабінету Міністрів України не встановлено підстави, достатні для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, законні підстави для зупинення реєстрації податкових накладних ТОВ «Винхолдинг» відсутні.

Позивач вказує, що у оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації податкових накладних зазначено, що підставою для його прийняття комісією є ненадання платником податку копій документів, а саме:

- первинних документів щодо постачання /придбання товарів /послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/ інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).

При цьому, у рішенні, в порушення вказівки «документи, які не надано підкреслити», не зазначено, які саме первинні документи з наведеного у переліку, не було подано.

Так, ТОВ «Винхолдинг» подано копії первинних документів щодо придбання та постачання товару, а також і розрахункових документів.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що доводи Головного управління ДФС в Одеській області щодо неподання ТОВ «Винхолдинг» документів є безпідставним, а рішення про відмову зазначеної у реєстрації податкової накладної – протиправними.

Ухвалою суду від 28.10.2019 р відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 18.11.2019 р.

14.11.2019 року за вх. № 42645/19 відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в обґрунтування кого відповідач зазначає, що відповідно до отриманих квитанцій з єдиного вікна приймання звітності ДФС України ТОВ «Винхолдинг» повідомлено, що реєстрація відповідних податкових накладних зупинена та висловлено пропозицію щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надалі платник податку, направив засобами електронного зв`язку повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК.

Однак, за рішенням комісії ГУ ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1258584/33812625 від 22.08.2019 в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено.

Відповідач у своєму відзиві вказує, що на не надання позивачем разом із повідомленнями, всіх необхідних документів, а тому ГУ ДФС в Одеській області прийняло рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

На думку відповідача, рішення комісії ГУ ДФС в Одеській області про відмову в реєстрації податкових накладних із посиланням на підставу - не надання платником податку всіх необхідних копій документів, є повністю обґрунтованим.

17.12.2019 р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 січня 2020 року.

Дослідивши обставини, якими обґрунтовувались позовні вимоги, відзив, перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

01.01.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Винхолдинг» («Орендодавець») та Приватним акціонерним товариством «Одесавинпром» («Орендар») укладено договір оренди обладнання .

Згідно п.1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендареві, а Орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування обладнання (надалі - майно), визначене у п. 1.2. цього Договору.

Відповідно до п.1.2. Договору (в редакції додаткової угоди № 13 від 30.10.2018р.) та акту приймання-передачі майна від 30.10.2018р. Орендар отримав в оренду наступне майно:

1. Автоматичний ротаційний стерилізатор у кількості 1 шт.

2. Батарея для термічної обробки мезги БРК-3 у кількості 1 шт.

3. Кізельгуровий фільтр у кількості 1 шт.

4. Комплект стелажів у кількості 1 шт.

5. Мішалка мобільна у кількості 1 шт.

6. Насос поршневий ПБ 602 15/30 тон/год. у кількості 1 шт.

7. Ротаційний вакуумний фільтр у кількості 1 шт.

8. Ротаційний вакуумний фільтр модель FRР 2.5 у кількості 1 шт.

9. Система холодильника СХ-МН19Х у кількості 4 шт.

10. Центральна холодильна установка в моноблоці у кількості 1 шт.

11. Акратофор V=2500 г/к літрів у кількості 2 шт.

Вказане майно, передане в оренду згідно Договору (в редакції додаткової угоди № 13 від 30.10.2018р.), є власністю ТОВ «ВИНХОЛДИНГ».

Обладнання придбано за договорами купівлі-продажу, оплату за якими здійснено в повному обсязі. Зазначене підтверджується наступним.

1. Центральна холодильна установка в моноблоці, мішалка мобільна, комплект стелажів, ротаційний вакуумний фільтр придбані у ЗАТ «Одесавинпром» згідно договору купівлі продажу обладнання від 30.01.2006 р., видаткові накладні № 1 від 31.01.2006р., № 3 від 31.01.2006р, оплачені згідно платіжних доручень № 52 від 12.04.2006р.,, № 53 від 14.04.2006р. та введені в експлуатацію згідно наказу ТОВ «Винхолдинг» № 1-ОЗ від 01.02.2006 р.

2. Батарея для термічної обробки мезги БРК-3 придбана у ПП «Інтро-Проф» згідно договору купівлі продажу обладнання від 19.05.2006р. за видатковою накладною № 0529002 від 29.05.2006р.

Оплачено згідно платіжного доручення № 65 від 25.05.2006р. та введено в експлуатацію згідно наказу ТОВ «Винхолдинг» № 3-03 від 01.06.2006 р.

3. Ротаційний вакуумний фільтр модель FRР 2.5, кизельгуровий фільтр модель FОВ 5 придбані у ТОВ «Еногруп» згідно договору купівлі продажу № 079 від 01.06.2006р., видаткова накладна № 079 від 10.07.2006р., оплачений згідно платіжних доручень № 87 від 11.07.2006р., № 88 від 13.07.2006р. та введений в експлуатацію згідно наказу ТОВ «Винхолдинг» № 4-03 від 17.07.2006 р.

4. Насос поршневий ПБ 602 15/30 тон/год придбаний у ТОВ «Авест-Лайн» згідно договору № 71/07/-06 від 13.07.2006р., видаткова накладна № РН-33 від 20.07.2006р., оплачений згідно платіжних доручень № 92 від 20.07.2006р., № 144 від 17.11.2006р. та введений в експлуатацію згідно наказу ТОВ «Винхолдинг» № 5-03 від 24.07.2006 р.

5. Автоматичний ротаційний стерилізатор придбаний у ЗАТ «Одесавинпром» згідно договору купівлі-продажу обладнання від 30.06.2006р., видаткова накладна № 665 від 01.08.2006р., оплачений згідно платіжних доручень № 89 від 18.07.2006р., № 90 від 20.07.2006р., № 91 від 20.07.2006р., № 94 від 28.07.2006р. та введений в експлуатацію згідно наказу ТОВ «Винхолдинг» № 6-03 від 01.08.2006р.

6. Система холодильна СХ-МН19Х в кількості 4 шт. придбана у НВПФ «Агросвіт» згідно договору купівлі-продажу обладнання від 01.08.2006р., видаткова накладна № б/н від 01.08.2006р., оплачена згідно платіжних доручень № 104 від 02.08.2006р., № 105 від 03.08.2006р та введена в експлуатацію згідно наказу ТОВ «Винхолдинг» № 6-03 від 01.08.2006р.;

7. Акратофор V=2500г/г літрів придбаний у ТОВ «Датрекс» згідно договору купівлі-продажу № 09/07/18 від 09.07.2018р., видаткова накладна № РН-0012 від 12.07.2018р., оплачений згідно платіжних доручень № 461, 468 від 03.08.2018р., № 469 від 06.08.2018р., № 470, 471, 472 від 08.08.2018р., № 473 від 09.08.2018р. та введений в експлуатацію згідно наказу ТОВ «Винхолдинг» № 19-03 від 13.07.2018р.;

8. Акратофор V=2500г/г літрів придбаний у ТОВ «Датрекс» згідно договору купівлі-продажу № 09/07/18 від 09.07.2018р., видаткова накладна № РН-0013 від 13,07.2018р., оплачений згідно платіжних доручень № 473, 474, 475 від 09.08.2018р., № 476, 477, 478 від 10.08.2018р., № 479, 480, 481 від 13.08.2018р., № 482, 483, 484 від 14.08.2018р. та введений в експлуатацію згідно наказу ТОВ «Винхолдинг» № 19-03 від 13.07.2018р.

Згідно п.4.1., п.4.2. Договору (в редакції додаткової угоди № 13 від 30.10.2018р.) з 01.11.2018 р. розмір орендної плати складає 48 000,00 гри (сорок вісім тисяч), у т.ч. ПДВ 8 000,00 (вісім тисяч) грн. щомісяця.

Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця в строк до 15 числа місяця, наступного за попереднім з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць.

На підтвердження факту постачання послуг за Договором у травні 2019 року сторонами складено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг, а саме: акт № ОУ-0000005 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2019 р.

Згідно вимог ПК України, за правилом першої події (дата постачання послуг (пп. «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України)), ТОВ «ВИНХОЛДИНГ» сформовано та подано на реєстрацію податкову накладну № 5 від 31.05.2019 року на суму 48 000,00 гривень, в т.ч. ПДВ 8 000,00 грн.

Згідно отриманої квитанції № 1 від 10.06.2019 р. податкова накладна прийнята, але її реєстрацію зупинено.

У квитанції зазначено, що «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 31. 05.2019 № 5 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

З метою прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ВИНХОЛДИНГ» подане пояснення № 09/8 від 09.08.2019 року та копії документів, а саме:

1) копію акту № ОУ-0000005 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2019 р. до договору оренди обладнання від 01.01.2011р.;

2) копію договору оренди обладнання від 01.01.2011р., укладеного між ТОВ «Винхолдинг» та ПрАТ «Одесавинпром», з додатковими угодами та актами приймання -передачі;

3) копію договору купівлі продажу обладнання від 30.01.2006р., укладеного між ТОВ «Винхолдинг» та ЗАТ «Одесавинпром»;

4) копію видаткової накладної № 1 від 31.01,2006р.;

5) копію видаткової накладної № 3 від З 1.01,2006р,

6) копію платіжного доручення № 52 від 12 04.2006р.;

7) копію платіжного доручення № 53 від 34 04.2006р.;

8) копію наказу ТОВ «Винхолдинг» № 1 -03 від 01.02.2006 р.;

9) копію договору купівлі продажу обладнання від 19.05.2006р., укладеного між ПП «Інтро- Проф» та ТОВ «Винхолдинг»;

10) копію видаткової накладної № 0529002 від 29.05.2006р.;

11) копію платіжного доручення № 65 від 25.05.2006р.;

12) копію наказу ТОВ «Винхолдинг» № 3-03 від 01.06.2006 р.;

13) копію договору купівлі продажу № 079 від 01.06.2006р., укладеного між ТОВ «Винхолдинг» та ТОВ «Еногруп»;

14) копію видаткової накладної № 079 від 10.07.2006р.;

15) копію платіжного доручення № 87 від 11.07.2006р.;

16) копію платіжного доручення № 88 від 13.07.2006р.;

17) копію наказу ТОВ «Винхолдинг» № 4-03 від 17.07.2006 р.;

18) копію договору № 71/07/-06 від 13.07.2006р., укладеного між ТОВ «Винхолдинг» та ТОВ «Авест-Лайн»;

19) копію видаткової накладної № РН-33 від 20.07.2006р.;

20) копію платіжного доручення № 92 від 20.07.2006р.;

21) копію платіжного доручення № 144 від 17.11.2006р.;

22) копію наказу ТОВ «Винхолдинг» № 5-03 від 24.07.2006 р.;

23) копію договору купівлі-продажу обладнання від 30.06.2006р., укладеного між ТОВ «Винхолдинг» та ЗАТ «Одесавинпром»:

24) копію видаткової накладної № 665 від 01.08.2006р.;

25) копію платіжного доручення № 89 від 18.07.2006р.;

26) копію платіжного доручення № 90 від 20.07.2006р.;

27) копію платіжного доручення № 91 від 20 07.2006р.;

28) копію платіжного доручення № 94 від 28 07.2006р.;

29) копію наказу ТОВ «Винхолдинг» № 6-03 від 01.08.2006р.;

30) копію договору купівлі-продажу обладнання від 01.08.2006р., укладеного між ТОВ «Винхолдинг» та НВПФ «Агросвіт»;

31) копію видаткової накладної № б/н від 01.08.2006р.;

32) копію платіжного доручення № 104 від 02.08.2006р.;

33) копію платіжного доручення № 105 від 03.08.2006р.;

34) копію договору купівлі-продажу № 09/07/18 від 09.07.2018р., укладеного між ТОВ «Винхолдинг» та ТОВ «Датрекс»;

35) копію видаткової накладної № РН-0012 від 12.07.2018р.;

36) копію платіжного доручення № 461 від 03.08.2018р.;

37) копію платіжного доручення № 468 від 03.08.2018р.;

38) копію платіжного доручення № 469 від 06.08.2018р.;

39) копію платіжного доручення № 470 від 08.08.2018р.;

40) копію платіжного доручення № 471 від 08.08.2018р.;

41) копію платіжного доручення № 472 від 08.08.2018р.;

42) копію платіжного доручення № 473 від 09.08.2018р.;

43) копію наказу ТОВ «Винхолдинг» № 19-03 від 13.07.2018р.;

44) копію видаткової накладної № РН-0013 від 13.07.2018р.;

45) копію платіжного доручення №474 від 09.08.2018р.;

46) копію платіжного доручення №475 від 09.08.2018р.;

47) копію платіжного доручення № 476 від 10.08.2018р.;

48) копію платіжного доручення № 477 від 10.08.2018р.;

49) копію платіжного доручення № 478 від ї0.08.2018р.;

50) копію платіжного доручення № 479 від 13.08.2018р.;

51) копію платіжного доручення № 480 від 13.08.2018р.;

52) копію платіжного доручення № 481 від 13.08.2018р.;

53) копію платіжного доручення № 482 від 14.08.2018р.;

54) копію платіжного доручення № 483 від 14.08.2018р.;

55) копію платіжного доручення № 484 від 14.08.2018р.

Рішенням Головного управління ДФС в Одеській області № 1258584/33812625 від 22.08.2019 р в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних було відмовлено.

Джерела права.

Стаття 19 Конституції України вказує, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.2-3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Відповідно до ст. 6 Конвенції “Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення”.

Згідно з вимогами ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 117), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Як вбачається з п. 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п. п. 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що вимог п.п. 6 та 7 Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрацію поданих позивачем податкових накладних зупинено (як зазначено в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних) через те, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У відповідності до вимог п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567, Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними

підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Таким чином, зупиняючи реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем застосовано формулювання, яке п. 6 та 7 Порядку не передбачено.

Вказане свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством.

Згідно з вимогами п. 10 Порядку № 117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання п. 10 Порядку № 117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 “Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних”, та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією".

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі “Журнал ризикових платників податків” розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

У Листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 р. № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: "1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з п. 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників в день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у п.п. 1.1 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у п. 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС ".

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з вимогами п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як вбачається з п. 15 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як слідує з п.22 Порядку № 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до п. 23 Порядку №117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Підставами юридичного спору в даній справі стало прийняття рішення ГУ ДФС в Одеській області № 1258584/33812625 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 31.05.2019 р.

Сукупність наданих первинних документів, які досліджені судом, не дають підстав для сумніву щодо надання позивачем послуг з автоперевезення вантажів.

Факт придбання товарів зумовлював обов`язок позивача в силу вимог п. 187.1 ст. 187, пп. 201.1, 201.7, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України сформувати та направити для реєстрації податкові накладні, тобто, за правилом першої події, що у даному випадку і було виконано позивачем шляхом подання податкової накладної № 5 від 31.05.2019 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

10.06.2019 року Квитанцією позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що і було зроблено ТОВ «ВИНХОЛДИНГ».

Як встановлено судом, на підтвердження здійснених господарських операцій за податковою накладною № 5 від 31.05.2019 року, позивачем надано:

1) копію акту № ОУ-0000005 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2019 р. до договору оренди обладнання від 01.01.2011р.;

2) копію договору оренди обладнання від 01.01.2011р., укладеного між ТОВ «Винхолдинг» та ПрАТ «Одесавинпром», з додатковими угодами та актами приймання -передачі;

3) копію договору купівлі продажу обладнання від 30.01.2006р., укладеного між ТОВ «Винхолдинг» та ЗАТ «Одесавинпром»;

4) копію видаткової накладної № 1 від 31.01,2006р.;

5) копію видаткової накладної № 3 від З 1.01,2006р,

6) копію платіжного доручення № 52 від 12 04.2006р.;

7) копію платіжного доручення № 53 від 34 04.2006р.;

8) копію наказу ТОВ «Винхолдинг» № 1 -03 від 01.02.2006 р.;

9) копію договору купівлі продажу обладнання від 19.05.2006р., укладеного між ПП «Інтро- Проф» та ТОВ «Винхолдинг»;

10) копію видаткової накладної № 0529002 від 29.05.2006р.;

11) копію платіжного доручення № 65 від 25.05.2006р.;

12) копію наказу ТОВ «Винхолдинг» № 3-03 від 01.06.2006 р.;

13) копію договору купівлі продажу № 079 від 01.06.2006р., укладеного між ТОВ «Винхолдинг» та ТОВ «Еногруп»;

14) копію видаткової накладної № 079 від 10.07.2006р.;

15) копію платіжного доручення № 87 від 11.07.2006р.;

16) копію платіжного доручення № 88 від 13.07.2006р.;

17) копію наказу ТОВ «Винхолдинг» № 4-03 від 17.07.2006 р.;

18) копію договору № 71/07/-06 від 13.07.2006р., укладеного між ТОВ «Винхолдинг» та ТОВ «Авест-Лайн»;

19) копію видаткової накладної № РН-33 від 20.07.2006р.;

20) копію платіжного доручення № 92 від 20.07.2006р.;

21) копію платіжного доручення № 144 від 17.11.2006р.;

22) копію наказу ТОВ «Винхолдинг» № 5-03 від 24.07.2006 р.;

23) копію договору купівлі-продажу обладнання від 30.06.2006р., укладеного між ТОВ «Винхолдинг» та ЗАТ «Одесавинпром»:

24) копію видаткової накладної № 665 від 01.08.2006р.;

25) копію платіжного доручення № 89 від 18.07.2006р.;

26) копію платіжного доручення № 90 від 20.07.2006р.;

27) копію платіжного доручення № 91 від 20 07.2006р.;

28) копію платіжного доручення № 94 від 28 07.2006р.;

29) копію наказу ТОВ «Винхолдинг» № 6-03 від 01.08.2006р.;

30) копію договору купівлі-продажу обладнання від 01.08.2006р., укладеного між ТОВ «Винхолдинг» та НВПФ «Агросвіт»;

31) копію видаткової накладної № б/н від 01.08.2006р.;

32) копію платіжного доручення № 104 від 02.08.2006р.;

33) копію платіжного доручення № 105 від 03.08.2006р.;

34) копію договору купівлі-продажу № 09/07/18 від 09.07.2018р., укладеного між ТОВ «Винхолдинг» та ТОВ «Датрекс»;

35) копію видаткової накладної № РН-0012 від 12.07.2018р.;

36) копію платіжного доручення № 461 від 03.08.2018р.;

37) копію платіжного доручення № 468 від 03.08.2018р.;

38) копію платіжного доручення № 469 від 06.08.2018р.;

39) копію платіжного доручення № 470 від 08.08.2018р.;

40) копію платіжного доручення № 471 від 08.08.2018р.;

41) копію платіжного доручення № 472 від 08.08.2018р.;

42) копію платіжного доручення № 473 від 09.08.2018р.;

43) копію наказу ТОВ «Винхолдинг» № 19-03 від 13.07.2018р.;

44) копію видаткової накладної № РН-0013 від 13.07.2018р.;

45) копію платіжного доручення №474 від 09.08.2018р.;

46) копію платіжного доручення №475 від 09.08.2018р.;

47) копію платіжного доручення № 476 від 10.08.2018р.;

48) копію платіжного доручення № 477 від 10.08.2018р.;

49) копію платіжного доручення № 478 від ї0.08.2018р.;

50) копію платіжного доручення № 479 від 13.08.2018р.;

51) копію платіжного доручення № 480 від 13.08.2018р.;

52) копію платіжного доручення № 481 від 13.08.2018р.;

53) копію платіжного доручення № 482 від 14.08.2018р.;

54) копію платіжного доручення № 483 від 14.08.2018р.;

55) копію платіжного доручення № 484 від 14.08.2018р

Наявні в матеріалах справи документи, у повній мірі підтверджують реальність вищевказаної господарської операції, за наслідками яких складено та направлено для реєстрації податкову накладну.

Відтак, твердження відповідача, що ТОВ «ВИНХОЛДИНГ» не надано необхідних первинних документів, на підтвердження діяльності за якою складено податкову накладну № 5 є недоведеними.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в Постановах Верховного Суду (ч.5 ст. 242 КАС України).

Так, в постанові Верховного Суду викладена в постанові від 18.07.2019 року у справі №1740/2004/18, провадження № /9901/16048/19 викладена наступна правова позиція:

“Вказівка у спірних рішеннях про те, що позивач не надав первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування є безпідставною, позаяк, як встановлено судами попередніх інстанцій, конкретний перелік документів при надісланні повідомлення про надання пояснень щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, не витребовувався податковим органом. Проте, дослідження судами попередніх інстанцій наданих первинних документів впродовж розгляду справи, доводить відсутність підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та в подальшому відмову в їх реєстрації.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності”.

Суд критично ставиться до позиції відповідачів викладеної у відзиві на адміністративний позов щодо відмови у реєстрації накладної з підстав ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків фактури/інвойсу, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг).

Судом також враховується, що оскаржуване рішення не містить чіткої підстави для відмови у реєстрації.

При прийнятті оскаржуваного рішення №1258584/33812625 підставами були обрані наступні:

не надання платником податку копій документів;

первинних документів щодо постачання /придбання товарів /послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/ інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).

Проте, в рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної не підкреслені документи, які потрібно надати платнику податків.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Також, податковим органом жодним чином не відображено, чому саме надані позивачем пояснення та первинні документи не враховані при винесенні рішення.

Оскаржуване рішення Головного управління ДФС в Одеській області не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на не можливість реалізації свого права або обов`язку платником податків щодо виконання юридичного волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

На думку суду, такі підставі для прийняття рішення є формальними, оскільки не можливо встановити, що саме порушив суб`єкт підприємницької діяльності, а саме: суб`єктом підприємництва надано копії документів, що складені з порушенням законодавства, чи документи є недостатніми, або документи надано у недостатній кількості та складені з порушенням законодавства.

Вказана правова позиція висловлена у Постанові Верховного суду від 06.03.2018 р. (справа № 826/4475/16).

“Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності”.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.10.2018 року по справі №822/1817/18.

Крім того, суд зазначає, що реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у період, що аналізується, одночасно визначалися листом ДФС від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18 та наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567.

Відповідно до п.п.2.1 п.2 “Критеріїв ризиковості платника податку” встановлених листом ДФС України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року, податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Суд звертає увагу, що пункт 2 Критеріїв ризиковості платника податку, на який міститься посилання у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних визначає Критерії ризиковості здійснення операцій та не стосується Критеріїв ризиковості платника податків.

Тобто, відповідачем у квитанції зазначено посилання на відповідність податкової накладної Критеріям ризиковості платника податків, проте підпункт та пункт листа, який вказаний відповідачем, ніяким чином не стосується Критеріїв ризиковості платника податків, тобто в порушення вимог пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового Кодексу України відповідач не визначив чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого зупинення реєстрацію податкової накладної.

Крім того, суд вважає за доцільне, звернути увагу відповідачів на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №822/1878/18 (провадження №К/9901/4668/19), зазначивши наступне:

“Єдиним доводом касаційної скарги є те, що відповідно до чинного законодавства у податкового органу наявні повноваження на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, Суд вважає що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення, законність якого обґрунтовано перевірена судами попередніх інстанцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже у квитанції № 1 вказано критерії ризиковості, визначені виключно листом ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18.

Верховний Суд, надаючи оцінку доводам касаційної скарги, враховує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Натомість, як встановлено судами попередніх інстанцій, платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством”.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 1258584/33812625 від 22.08.2019 р. про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Винхолдинг» № 5 від 31.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДФС України здійснити реєстрацію (зареєструвати) податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236 Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, а згідно з пунктом 4 вказаного Положення ДФС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює в межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення реєстрів, банків та баз даних, а також забезпечує ведення реєстру страхувальників єдиного внеску.

Наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 № 566 затверджений Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (Надалі – Порядок № 566). Цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), а також права та обов`язки її членів

Відповідно пункту 21 Порядку № 566 рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до цього Порядку, підписується, реєструється та надсилається платнику податку на додану вартість у порядку, встановленому статтею 42 розділу II Кодексу, протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів.

Згідно з пунктом 23 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Згідно до п.19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію ПН/РК;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК.

Статтею 4 КАСУ визначено, що похідно позовна вимога – вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За змістом спірних правовідносин вимога про зобов`язання ДФС України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкових накладних є похідною від вимоги про визнання протиправними та скасування рішення.

Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З урахуванням того, що судом встановлено протиправність оспорюваного рішення, то належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача.

Відповідно до ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідні, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Метою зазначених положень Конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та іншим порушенням принципу безперешкодного користування своїм майном, в тому числі, юридичними особами.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 23 липня 2002 року у справі “Компанія “Вестберґа таксі Актіеболаґ” та Вуліч проти Швеції” визначив, що “…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.”.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши додаткові письмові докази та з`ясувавши доводи сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ “Винхолдинг” підлягають задоволенню.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. справі “East/West Alliance Limited” проти України” Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі “Ботацці проти Італії” (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому слід стягнути з відповідачів пропорційно на користь позивача судові витрати – судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 94, 139, 241 -246, 250, 251, 293, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Винхолдинг» до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 1258584/33812625 від 22.08.2019 р. про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Винхолдинг» № 5 від 31.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Винхолдинг» (код за ЄДРПОУ 33812625) № 5 від 31.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Винхолдинг» суму судового збору за подання адміністративного позову за:

платіжним дорученням № 41 від 23.10.2019 року у сумі 1 921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII “Перехідні положення” КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано судом 27.01.2020 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Винхолдинг» - місце знаходження: вул. Французький бульвар 10, м. Одеса, 65044, ЄДРПОУ 33812625)

Головне управління ДФС в Одеській області - адреса: вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646

Державна фіскальна служба України - адреса: вул.Львівська площа 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197

Головуючий суддя Токмілова Л.М.

.