Рішення № 87198348, 28.01.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2020 р. № 400/4213/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Військової частини А4465, вул. Аеродромна, 1, м. Миколаїв, 54056

про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся з позовом до Військової частини А4465 (надалі відповідач) в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року враховуючи базовий місяць січень 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті. Проте в порушення вимог Закону України від 03.07.1991 № 1282XII «Про індексацію грошових доходів населення» (надалі Закон № 1282) та пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (надалі Порядок № 1078), у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 відповідач не здійснював індексацію грошового забезпечення та не виплачував належні йому суми.

Відповідач в задоволенні позову просив відмовити, надіслав на адресу суду відзив, в якому зазначив, що проведення індексації грошового забезпечення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, перебуває в прямій залежності від фінансових ресурсів відповідних бюджетів, структурно взаємопов`язана з відповідними видатками головних розпорядників бюджетних коштів та не може виходити за їх межі. Роз`ясненнями Департаменту фінансів Міністерства оборони України доведено до розпорядників бюджетних коштів нижчих рівнів, зокрема до відома відповідача, інформацію про відсутність фінансових ресурсів бюджету на виплату індексації грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, матеріали, що містяться у справі, суд встановив таке.

Позивач проходив військову службу у Збройних силах України до 28.02.2019 року.

21.02.2019 року наказом Командувача Повітряних Сил ЗС України №82 (по особовому складу) Позивач звільнений з військової служби в запас, відповідно до підпункту «к» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

28.02.2019 року Позивач на підставі наказу командира військової частини А4465 №65 (по стройовій частині) виключений зі списків частини та остаточно був звільнений з військової служби.

При звільнені з військової служби позивачу не нарахована та не виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р., про що свідчить лист відповідача №1/1/388 від 18.11.2019 р.

Відповідно до статті 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі Закон № 2011), соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених Законом.

Абзацом 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011 встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону № 2011, до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням? щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія)? одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.

Згідно частиною першою 1 статті 2 Закону № 1282, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (стаття 4 Закону № 1282).

Статтею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативноправових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році 103 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом пункту 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів? 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Суд звертає увагу, що, відповідно до вимог законодавства, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіброботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Нормами Закону № 1282 та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Частиною 4 статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому зарплати без обмеження будьяким строком (ст. 233 КЗпП України).

Індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

В свою чергу, відповідач не довів відсутність у 2016 2018 роках відповідних асигнувань для проведення індексації грошового забезпечення позивача? не надав суду доказів на підтвердження вжиття ним відповідних заходів для збільшення асигнувань (звернень до керівних органів тощо).

Суд зазначає, що посилання відповідача на роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2, відповідно до якого, індексація грошового забезпечення військовослужбовців не підлягає нарахуванню до окремого роз`яснення, та на складну фінансовоекономічну ситуацію в державі як на підставу для невиплати індексації грошового забезпечення позивача, не можуть бути підтвердженням правомірності його дій.

Відсутність бюджетного фінансування для проведення індексації, на яку в своєму відзиві посилається представник відповідача, на обов`язок відповідача її нараховувати та виплачувати не впливає.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 зазначено, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення).

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Таким чином, ненарахування та невиплата позивачу індексації грошового забезпечення у 2016 році є порушенням вимог Закону № 1282, Порядку № 1078 та порушує права позивача.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць 01.01.2014, суд зазначає, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що основний розмір його грошового забезпечення змінився у січні 2014 року, тому суд визнав, що позовні вимоги в цій частині не можуть бути задоволені.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 12, 19, 77, 194, 241-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Військової частини А4465 (вул. Аеродромна, 1, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 08228725) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А4465 (м. Миколаїв, вул. Аеродромна, 1, 54018, ідентифікаційний код 08228725) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.

3. Зобов`язати Військову частину А4465 (м. Миколаїв, вул. Аеродромна, 1, 54018, ідентифікаційний код 08228725) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року

4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини А4465 (вул. Аеродромна, 1, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 08228725) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 384,20 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник