Рішення № 87198176, 23.01.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.006305

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю:

представника позивача - Шнира О.Б.

представника відповідача - Павліша О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 23.04.2019 № 0080717-5013-1304 та № 0080718-5013-1304.

Згідно поданої позивачем 23.01.2020 заяви про зміну предмету позову від 22.01.2020 позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0080717-5013-1304 від 23.04.2019, складене Головним управлінням ДФС у Львівській області.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що податкове повідомлення-рішення від 23.04.2019 №0080717-5013-1304 надіслано на хибну податкову адресу платника податків, оскільки зареєстрованим місцем проживання позивача є квартира АДРЕСА_1 . Також позивач посилається на те, що відповідачем нараховано податкове зобов`язання безпідставно, оскільки відповідачем у податковому повідомленні-рішенні № 0080717-5013-1304 від 23.04.2019 всупереч вимогам абз. 5 та 6 п. 58.1 ст. 58 ПК України не вказані ані об`єкт житлової нерухомості, ані його площа щодо якої проводився розрахунок податку на нерухоме майно. Розрахунок податкового зобов`язання, який відповідно до абз. 6 п.58.1 ст.58 ПК України додається до податкового повідомлення-рішення, також доданий не був. Розрахунок податкового зобов`язання разом із вказівкою на об`єкт житлової нерухомості та його площу був наданий відповідачем лише на адвокатський запит і лише після його отримання стало відомо, що податок нарахований на об`єкт житлової нерухомості - квартиру за адресою АДРЕСА_2 . Посилається позивач і на витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №50999693 від 28.12.2015 та рішення Личаківського районного суду м.Львова від 18.11.2015 у справі №463/4647/15-ц згідно яких квартира АДРЕСА_2 з 28.12.2015 не належить позивачу, а належить ОСОБА_2 і як наслідок податковий орган безпідставно нараховує позивачу податкові зобов`язання з площі такої квартири, оскільки таке податкове зобов`язання нараховане на майно, яке позивачу не належить.

Представником відповідача подані додаткові пояснення, у яких заперечуються позовні вимоги, обґрунтовується правильність застосування норм ПК України та нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також вказується розрахунок податку на об`єкти житлової нерухомості, які належать позивачу - квартири за адресою АДРЕСА_2 та квартири за адресою АДРЕСА_1 .

28 листопада 2019 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

24 грудня 2019 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Суд, заслухавши думку представників сторін, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0080717-5013-1304 від 23.04.2019, яким позивачу - ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості 18010200 у розмірі 1225,52 грн.

Відповідно до листа відповідача №8042/10/13-01-51-05 від 28.10.2019 «Про надання відповіді» та доданого до нього Розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік, по об`єктах оподаткування, які належать ОСОБА_1 , вбачається, що податкове зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 1225,52 грн згідно податкового повідомлення-рішення №0080717-5013-1304 від 23.04.2019 нараховане на об`єкт оподаткування - квартиру за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №50999693 від 28.12.2015, роздруківки інформації про перевірку документів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та рішення Личаківського районного суду м.Львова від 18.11.2015 у справі №463/4647/15-ц судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 з 28.12.2015 не належить позивачу, а належить на праві власності ОСОБА_2 .

Порядок нарахування, об`єкти оподаткування та порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, врегульовані ст.266 Податкового кодексу України.

Згідно з пп. 266.1.1. п.266.1. ст.266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пп. 266.1.2. п.266.1. ст.266 ПК України визначення платників податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку

Підпунктом 266.3.1. пункту 266.3. статті 266 ПК України встановлено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно з пп. 266.3.2. п.266.3. ст.266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до пп.266.4.1. п.266.4. ст.266 ПК України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв`язку з наведеним, суд не приймає до уваги та відхиляє доводи відповідача про правильність нарахування ним податкового зобов`язання, про правильне застосування вимог ст.266 ПК України та належність позивачу на праві власності об`єкту житлової нерухомості за адресою АДРЕСА_2 , оскільки такі спростовуються Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №50999693 від 28.12.2015 та рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 18.11.2015 у справі №463/4647/15-ц квартира АДРЕСА_2, відповідно до якого з 28.12.2015 не належить позивачу, а належить на праві власності ОСОБА_2 .

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний приймати рішення, а дії - вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, дотримуючись встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені Законом засоби.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» ЄСПЛ визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Враховуючи вище викладене, зокрема те, що податкове зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням № 0080717-5013-1304 від 23.04.2019 розраховане з порушенням вимог п.266.3 ст.266 ПК України щодо обчислення бази оподаткування та щодо об`єкта житлової нерухомості, який позивачу не належить, суд дійшов висновку, що нарахування позивачу податкового зобов`язання є безпідставним, податкове повідомлення-рішення є протиправним, а тому позов слід задовольнити повністю.

Враховуючи протиправність податкового повідомлення-рішення №0080717-5013-1304 від 23.04.2019 з відповідача на підставі 139 КАС України підлягають стягненню в користь позивача сплачені ним 768,40 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 23.04.2019 № 0080717-5013-1304.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок його бюджетних асигнувань 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.01.2020.

Суддя Р.М. Брильовський