Рішення № 87197827, 28.01.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

28 січня 2020 р.справа № 400/2069/19 Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в письмовому провадженні розглянув адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

до відповідачаПервомайської міської ради Миколаївської області, вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачакомунальне підприємство Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал", вул. Київська, 129-а, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213

простягнення податкового боргу в розмірі 30 006 845,64 грн.

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (надалі - позивач або ГУ ДФС у Миколаївській області) звернулось з позовом до Первомайської міської ради Миколаївської області (надалі - відповідач або Міськрада), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача комунальне підприємство Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" (надалі - третя особа або КП "ПМВ"), в якому просить суд звернути стягнення податкового боргу КП "ПМВ" на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває комунальне підприємство або його майно, шляхом стягнення з Міськради податкового боргу КП "ПМВ" в розмірі 30 006 845,64 грн.

В обґрунтування своїх вимог, позивач послався на такі обставини. КП "ПМВ" тривалий час не сплачує податки та збори, в результаті чого за підприємством утворилась заборгованість в загальному розмірі 30 006 845,64 грн. ГУ ДФС у Миколаївській області неодноразово зверталось до суду для стягнення податкового боргу, в тому числі за рахунок майна КП "ПМВ", яке перебуває в податковій заставі, але вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу. Стаття 96 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) визначає, що в такому випадку позивач зобов`язаний звернутись до суду для стягнення податкового боргу за рахунок коштів органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває боржник. Засновником КП "ПМВ", є Міськрада і в силу вищенаведених приписів ПК України, саме вона повинна погасити податковий борг КП "ПМВ".

Відповідач подав відзив, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог. На думку відповідача, позивач не вжив вичерпних заходів для стягнення податкового боргу саме з третьої особи, а тому він не набув права звертатись до суду з позовом про стягнення податкового боргу з Міськради, яка є засновником КП "ПМВ". Крім того, Господарський кодекс України (надалі - ГК України) не містить норм, які б встановлювали субсидіарну відповідальність органу місцевого самоврядування за боргами його комунального підприємства. Відсутність таких норм в ГК України унеможливлює стягнення податкового боргу з Міськради (т. 2 а. с. 214-219).

Третя особа подала пояснення, в яких просила відмовити в задоволенні позовних вимог з таких підстав: позивач не надав доказів звернення до примусового виконання рішень судів про стягнення податкового боргу з КП "ПМВ"; органи державної виконавчої служби не встановили відсутності у КП "ПМВ" майна, на яке можливо звернути стягнення; позивач не звертався до суду для надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу в розмірі 30 006 845,64 грн.; позивач не звертав стягнення на готівкові кошти КП "ПМВ". Крім цього, третя особа звернула увагу суду на те, що КП "ПМВ" є збитковим і має дебіторську заборгованість населення за водопостачання в розмірі 36 000 000,0 грн. (т. 3 а. с. 1-12).

Справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження (т. 1 а. с. 2-3).

За наслідками підготовчого провадження судом прийнято ухвалу про його закриття та призначення справи до судового розгляду по суті (т. 4 а. с. 6-7).

В судовому засіданні представники учасників справи підтримали свої вимоги і заперечення, викладені в заявах по суті справи.

В наступному, на підставі ст. 205 ч. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), справа розглянута в письмовому провадженні (т. 4 а. с. 20-22).

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Як слідує з довідки про суму податкового боргу КП "ПМВ", станом на час звернення ГУ ДФС у Миколаївській області з цим позовом до суду, за третьою особою рахується податковий борг в загальному розмірі 30 006 845,64 грн., який складається з:

- земельного податку з юридичних осіб: недоїмка - 939 694,32 грн., пеня - 15 923,53 грн.,

- орендної плати з юридичних осіб: недоїмка - 42 767,72 грн., пеня - 72,70 грн.;

- екологічного податку (19010100): недоїмка - 4 536,83 грн.;

- екологічного податку (19010200): недоїмка - 484 169,25 грн., пеня - 27 181,12 грн.;

- екологічного податку (19010300): недоїмка - 203 830,14 грн., пеня - 2 402,53 грн.;

- податку на доходи фізичних осіб (11010100 56): недоїмка - 8 404 050,0 грн., пеня - 1 570 606,32 грн.;

- податку на доходи фізичних осіб (11010100 00): недоїмка - 2 862 082,87 грн., пеня - 60 968,25 грн.;

- рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства: недоїмка - 3 144 041,39 грн., пеня - 215 530,72 грн.;

- рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення: недоїмка - 67 519,24 грн., пеня - 11 628,0 грн.;

- податку на додану вартість: недоїмка - 9 646 995,60 грн., пеня - 1 054 284,69 грн.;

- штрафної санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки: недоїмка - 782,79 грн., пеня - 8 186 98 грн.;

- податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності: недоїмка - 497 375,64 грн., пеня - 92 695,86 грн.;

- земельний податок з юридичних осіб (Конецьпілська сільська рада): недоїмка - 13 724,55 грн., пеня - 506,27 грн.;

- земельний податок з юридичних осіб (Синюхинобрідська сільська рада): недоїмка - 30 395 грн.;

- земельний податок з юридичних осіб (Степківська сільська рада): недоїмка - 13 441,64 грн., пеня - 1 992,85 грн.;

- земельний податок з юридичних осіб (Грушівська сільська рада): недоїмка - 567 949,73 грн., пеня - 21 513,08 грн. (т. 1 а. с. 11-12).

Відповідно до даних розгорнутого розрахунку податкового боргу, він виник як на підставі самостійно задекларованих КП "ПМВ" податкових зобов`язань, так і на підставі судових рішень (т. 2 а. с. 4-35).

Відповідно до ст. 95 п. 95.1. ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В матеріалах справи маються інкасові доручення, які складались позивачем на виконання рішень суду про стягнення з КП "ПМВ" податкового боргу і були повернуті банківським установами без виконання, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках третьої особи (т. 1 а. с. 74-75, 78-90, 93, 96, 98, 101, 103, 106, 110, 112, 114, 116, 118, 120, 121-122, 125).

Також, позивач подав докази звернення виданих судом виконавчих листів до примусового виконання до органів державної виконавчої служби (т. 1 а. с. 126-135).

Згідно постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2015 р. у справі № 814/1235/14, контролюючому органу в особі Первомайської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області надано дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу КП "ПМВ" за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі (т. 1 а. с. 136 зворот-138).

21 липня 2015 р. контролюючим органом в особі Первомайської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області прийнято Рішення № 1 про погашення усієї суми податкового боргу КП "ПМВ" (т. 1 а. с. 139).

В березні 2016 р., за наслідками аукціону, реалізовано заставне майно КП "ПМВ" на суму 62 772,20 грн. (т. 1 а. с. 140-145).

Таким чином, ГУ ДФС у Миколаївській області діяло відповідно до приписів ст. 95 ПК України - позивач звертався до суду із вимогами про стягнення з КП "ПМВ" коштів, складав інкасові доручення, отримав дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу КП "ПМВ" за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі та реалізував частину майна третьої особи.

Стаття 87 п. 87.5. ПК України визначає, що у разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків. Контролюючий орган укладає з платником податків договір щодо переведення права вимоги такої дебіторської заборгованості. Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, про що зазначається в договорі між платником податків і контролюючим органом, та повинна бути відповідним чином розкрита в примітках до фінансової звітності.

В квітні 2018 р. позивач надіслав третій особі лист, в якому просив надати перелік дебіторів КП "ПМВ" станом на 1 березня 2018 р. та документи, які підтверджують наявність дебіторської заборгованості та її суми (т. 1 а. с. 154).

Третя особа у відзиві зазначила, що на цей лист 5 червня 2018 р. була надана відповідь у виді переліку дебіторів з доказами їх заборгованості. Разом з тим, копію цієї відповіді з додатками третя особа суду не надала.

За приписами ст. 77 ч. 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З урахуванням цих вимог КАС України, суд знаходить недоведеним третьою особою надання відповіді на запит позивача щодо переліку дебіторів.

Як передбачено ст. 96 п. 96.2. ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

- досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- виключення платника податків із переліку об`єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Подання, передбачене наведеною статтею ПК України, позивач надсилав відповідачу неодноразово, а саме в грудні 2013 р., січні 2015 р., березні 2016 р., червні 2018 р., березні і травні 2019 р. (т. 1 а. с. 42, 50, 53, 56, 62, 155).

27 червня 2019 р. Міськрада прийняла рішення № 8 "Про ліквідацію комунального підприємства Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал", відповідно до якого третя особа припинена шляхом ліквідації та створена ліквідаційна комісія (т. 2 а. с. 237-240).

При цьому, в преамбулі рішення № 8 прямо зазначено, що воно прийнято на підставі останнього подання ГУ ДФС у Миколаївській області від травня 2019 р.

Таким чином, у відповідь на подання позивача, відповідач прийняв одне з рішень, передбачених ст. 96 ПК України, а саме про ліквідацію КП "ПМВ" та призначення ліквідаційної комісії.

Оскільки ст. 96 ПК України пов`язує право позивача на звернення до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває комунальне підприємство або його майно, із неотриманням відповіді на подання або з відмовою в його задоволенні, то, відповідно, надання відповіді та задоволення подання, виключає можливість звернення контролюючого органу до суду із таким позовом.

Судом встановлено, що відповідач задовольнив останнє подання та прийняв рішення про ліквідацію КП "ПМВ", а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Інші доводи учасників справи значення для розгляду даної справи, не мають.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 39394277) до Первомайської міської ради Миколаївської області (вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213, ЄДРПОУ 35926170) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача комунальне підприємство Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" (вул. Київська, 129-а, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213, ЄДРПОУ 33089321), відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз