Рішення № 87197817, 27.01.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2020 р. справа № 400/3902/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головногго управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020

про:визнання протиправним та скасування рішення; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України (далі-відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення щодо розміру поновленої пенсії позивача; зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачу, починаючи з 17.08.2017 р. у розмірі відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», застосуванням коефіцієнт заробітної плати позивача, показника середньої заробітної плати за три роки до 2017 р. в розмірі 3764,40 грн., проведенням перерахунку та щоквартального підвищення розміру пенсії, починаючи з 17.08.2017 р., з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на усі несвоєчасно нараховані суми позивачу і компенсацією втрати частини доходів на усі несвоєчасно нараховані суми позивачу, з 17.08.2017 до їх фактичної виплати, з урахуванням встановленого Законом мінімуму.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі рішення суду йому поновлено виплату пенсії з 17.08.2017 р., однак розрахунок перерахованої пенсії не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки рішенням від 21.02.2019 р. позивачу встановлено розмір пенсії з надбавками з 17.08.2017 р. в сумі 80,30 грн.

Ухвалою від 15.11.2019 р. відкрито провадження у справі без виклику учасників справи відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) та запропоновано надати відзив.

Від відповідача відзив до суду не надходив, відповідач подав до суду клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою від 27.01.2020 р. судом відмовлено у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ІНФОРМАЦІЯ_2 отримував пенсію за віком. З 2000 року виплата пенсії позивачу припинено у зв`язку із його виїздом на постійне місце проживання до Ізраїлю.

17.08.2017 року представник позивача подав до відповідача заяву про поновлення виплати пенсії позивачу. До заяви додано копії: довіреності, паспорту для виїзду за кордон, пенсійного посвідчення, трудової книжки.

Листом від 21.08.2017 року відповідач надав відповідь, в якій позивачу відмовлено в поновленні виплати пенсії через те, що не надано Інгульському ОУПФУ документ, що засвідчував би місце проживання (реєстрації) в Україні та через те, що між країнами України та Ізраїль відсутні відповідні міжнародні договори, згода на обов`язковість виконання яких надана Верховною Радою.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 р. у справі №814/71/18 зобов`язано Пенсійний фонд поновити виплату позивачу пенсії з 17.08.2017 р.

Згідно листа від 10.11.2017 р. №23374/04, на виконання рішення суду відповідач поновив позивачу пенсію з 17.08.2017 р. та встановив суму виплату пенсії в розмірі 1710,8 грн., а з 01.10.2017 р. провів її перерахунок та пенсія позивача склала 3764,40 грн.

Однак, згідно витягу з відомостей підсистеми призначення та виплати пенсії, позивачу за рішенням відповідача №948020185949 від 21.02.2019 р. встановлено з 17.08.2017 р. розмір пенсії в сумі 80,30 грн.

Позивач вважаючи рішення відповідача щодо розрахунку йому пенсії з 17.08.2017 р. в розмірі 80,30 грн. протиправним звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон), право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

При цьому, за ч. 1 ст. 26 Закону, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону, Розмір пенсії за віком визначається за формулою П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Згідно з ч. 2ст.40 Закону, Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Так, показники заробітної плати за три роки до 2017 року становлять 2014 р. - 3149,45 грн., 2015 р. - 3661,41 грн., 2016 р. - 4482,35 грн., відповідно середній -3764,40 грн. ((3149,45+3661,41+4482,35)/3).

Але, згідно рішення відповідача від 21.02.2019 р. позивачу встановлено розмір пенсії в сумі 80,30 грн., що свідчить про неврахування відповідачем показника середньої заробітної плати у розмірі 3764,40 грн.

Таким чином, рішення відповідача щодо розміру поновленої пенсії від 21.02.2019 р. є протиправним, а вимога позивача щодо його скасування підлягає задоволенню із зобов`язанням провести перерахунок пенсії позивачу з 17.08.2017 р. із врахуванням середньої заробітної плати в розмірі 3764,40 грн.

При цьому, не підлягають задоволенню вимоги про щоквартальне підвищення розміру пенсії та індексації пенсії, оскільки позивачем не доведені, та ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачене щорічне проведення індексації. Також, задоволенню не підлягає вимога щодо виплати компенсації втрати частини доходів, оскільки така виплата стосується нарахованої, але не виплаченої з вини органу Пенсійного фонду пенсії, а в даному випадку пенсія була не лише не нарахована, а взагалі не призначена.

З огляду на наведене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Як визначено ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат, сторони суду не подавали. Позивач сплатив судовий збір в розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією №79005 від 05.11.2019 р. Оскільки, судовий збір сплачено як за одну вимогу немайнового характеру, яка підлягає задоволенню, а інші вимоги є похідними, в тому числі в частині яких суд відмовив у задоволенні, стягненню підлягає 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020 13844159) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення щодо розміру поновленої пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 20.02.2019 р.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), починаючи з 17.08.2017 р. у розмірі відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», застосуванням коефіцієнт заробітної плати позивача, показника середньої заробітної плати за три роки до 2017 р. в розмірі 3764,40 грн., виплатити перераховану пенсію, з урахуванням раніше виплачених сум.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 768,40 грн.

6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич